Методологія , методика наукових медіадосліджень та викладання фахових дисциплін
Спеціальність: Журналістика
Код дисципліни: 7.061.01.O.007
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Журналістика та засоби масової комунікації
Лектор: Ольга Василівна Гарматій
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність:
Здатність розв’язувати складні професійні завдання та творчі проблеми під час журналістської діяльності, що передбачає проведення дослідження та/або здійснення інновацій і характеризується невизначеністю умов та вимог; здатність генерувати і поширювати власні наукові та фахові напрацювання.
Загальні компетентності:
ЗК2. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.
ЗК4. Вміння виявляти, ставити та розв’язувати проблеми.
ЗК 13. Здатність до пошуку інформації з актуальних тем, перевірки джерел.
ЗК 14. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:
ФК1. Здатність здійснювати теоретичний, методологічний та емпіричний аналіз актуальних проблем журналістської науки та/або практики.
ФК2. Здатність самостійно планувати, організовувати та здійснювати наукове медіадослідження з елементами наукової новизни та/або практичної значущості.
Результати навчання: володіти загальними, загальнонауковими та конкретнонауковими методами наукового пізнання в медіадослідженнях;
володіти методами емпіричного і теоретичного дослідження мас-медіа;
орієнтуватися у здобутках української та світової теорії мас-медіа,
використовувати здобуті знання у самостійній науковій праці, застосовувати результати наукових досліджень у практичній діяльності журналіста;
знати й розуміти сучасні технології навчання у вищій школі;
володіти загальною методикою організації навчального процесу у вищій школі з урахуванням завдань специфіки викладання фахових дисциплін;
знати й розуміти основні проблеми організації та методики контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів, керівництва їхньою науково-пошуковою роботою.
застосовувати сучасні інноваційні підходи до навчально-пізнавального процесу у вищій школі.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Основи наукових досліджень;
Теорія і методика журналістської творчості;
Теорія масової комунікації;
Актуальні проблеми в ЗМІ;
Журналістська етика.
Короткий зміст навчальної програми: Під час вивчення курсу студенти знайомляться з методами організації та проведення наукових медіадосліджень, особливостями оприлюднення їхніх результатів; методикою організації навчального процесу з урахуванням специфіки викладання журналістикознавчих дисциплін у вищій школі.
У результаті вивчення дисципліни здобувачі вищої освіти повинні знати наукові методи досліджень медіа, орієнтуватися в українській та світовій теорії мас-медіа, знати методику і сучасні інноваційні підходи до організації навчального процесу у вищій школі з урахуванням завдань специфіки викладання фахових дисциплін; уміти застосовувати знання зі сфери предметної зацікавленості для створення наукового продукту; генерувати науковий контент з використанням та опрацюванням різних джерел інформації, володіти навичками практичної навчально-виховної взаємодії, механізмами та технологіями організації навчання у вищій школі.
Опис: Предмет і завдання курсу. Мета вивчення дисципліни «Методологія, методика наукових медіадосліджень та викладання фахових дисциплін». Методологія наукового пізнання.
Інтелектуальні рамки досліджень. Проблема – гіпотеза – теорія. Фази розвитку медіадосліджень. Рушійні сили розвитку медіадосліджень. Джерела для медіадосліджень. Спеціалізовані пошукові системи та бази даних, стратегії ефективного пошуку в інтернеті.
Загальнонаукові методи медіадосліджень. Аналіз. Синтез. Абстрагування. Узагальнення. Індукція. Дедукція. Аналогія. Моделювання. Метод сходження від абстрактного до конкретного.
Описові методи наукових досліджень. Вимоги до наукових методів. Історичний метод. Біографічний метод. Класифікація. Типологічний аналіз.
Аналіз документальної інформації. Класифікація документів. Традиційні і новітні методи аналізу текстів. Контент-аналіз. Контент-моніторинг.
Опитування. Класифікація опитувань. Інтерв’ю. Класифікація інтерв’ю. Вимоги до інтерв’юера. Анкетне опитування. Експертне опитування. Вимоги до добору експертів.
Наукове спостереження. Експеримент. Класифікація спостережень. Вимоги до спостерігачів. Експеримент у гуманітарних науках. Методологія прикладних соціальних досліджень Д. Кемпбела. Види валідності експериментів. Статистичні методи досліджень у соціальних науках.
Форми представлення результатів наукових медіадосліджень. Доброчесність у науковому дослідженні. Основні жанри наукових текстів. Основні жанри усних виступів. Наукова комунікація і мас-медіа.
Академічна доброчесність у вищій школі. Теоретичні аспекти академічної доброчесності. Документи, які регулюють доброчесність в Україні.
Особливості професійної підготовки журналістів в системі вищої освіти. Історія журналістської освіти. Типи журналістської освіти. Студентоцентрований підхід у підготовці сучасних фахівців.
Академічна лекція в системі професійної підготовки майбутніх журналістів. Методика проведення лекційних занять. Сутність, дидактична мета і загальна будова лекційного заняття. Види лекцій. Роль і функції лекцій у вищій школі.
Практичне заняття в системі форм навчання з фахових дисциплін спеціальності «Журналістика». Види занять для професійно орієнтованих дисциплін. Семінар як форма занять для засвоєння лекційного матеріалу і обговорення питань із журналістських дисциплін, винесених на самостійне опрацювання. Основні завдання та вимоги до практичних занять.
Самостійна робота як форма організації навчальної діяльності студентів. Види самостійної роботи з вивчення журналістикознавчих дисциплін. Місце самостійної роботи студентів у навчальному процесі ЗВО. Методика самостійної роботи студентів. Науково-дослідницька робота здобувача освіти з журналістики. Наукове керівництво та інструменти планування наукового дослідження відповідно до вимог академічної доброчесності.
Контроль навчальної діяльності студентів: функції, принципи організації, види та форми. Методика проведення контролю знань студентів. Оцінювання у вищій школі.
Викладач журналістики як педагогічна особистість. Роль викладача журналістики в розвитку суспільства, його функції. Особливості педагогічної діяльності у ЗВО. Вимоги до науково-педагогічного працівника. Професійна готовність викладача журналістики до педагогічної діяльності.
Методи та критерії оцінювання: Робота на практичних заняттях (45%);
Екзаменаційний контроль, письмово-усна форма (55%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Практичні заняття (5 занять по 3 бали) – 15 балів
Виконання контрольних (самостійних) робіт – 30 балів
Тестовий (екзаменаційний) контроль – 55 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Гарматій О.В. Опитування в медіадослідженнях // Інновації та особливості функціонування ЗМІ в демократичному суспільстві : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2022. – С. 75-80.
2. Губенко Д. Методологія медіа-досліджень : вікіпідручник. Режим доступу : https://shortest.link/2UwF.
3. Довідник з академічної доброчесності / уклад.: В. Г. Гур’янова, Л.Т. Ониксимова, Н.В. Поберій; за заг. ред. Т.О. Маринич. Суми: Сумський держ. ун-т, 2018. 24 с. Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71531.
4. Квіт С. Масові комунікації : підручник. 2-е вид., випр. і доп. K.: Києво-Могилянська академія, 2018. 352 c. Режим доступу: https://shortest.link/2Uw1.
5. Короткий словник педагогічних термінів / Уклад. І. С. Колодій. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. 96 с.
6. Методологія досліджень мас-медіа: робоча книга (handbook) / за заг. ред. К. Г. Сіріньок-Долгарьової. Запоріжжя: ЗНУ, 2017. 156 с. Режим доступу : https://shortest.link/32rq
7. Методичні рекомендації для закладів вищої освіти з підтримки принципів академічної доброчесності. Режим доступу: https://shortest.link/2Uwa
8. Михайлин І. Л. Журналістська освіта і наука : підручник. – Суми : Університетська книга, 2009. – 336 с.
9. Ортинський В. Л. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. К. : Центр навчальної літератури, 2019. 472 с.
10. Розширений глосарій термінів та понять ст. 42 «Академічна доброчесність» Закону України «Про освіту» (від 5 вересня 2017 р.). Режим доступу : https://shortest.link/32rx
11. Ромах О. В. Настільний посібник з методології досліджень соціальних комунікацій. Львів : ПАІС, 2020. 404 с.
12. Різун В. В. Скотникова Т. В. Методи наукових досліджень у журналістикознавстві: навч. посібн. 2-е вид., перероб. і доп. К. : Преса України, 2008. 144 с.
13. Холод О. М. Методологія досліджень соціальних комунікацій : підручник. Львів : ПАІС, 2014. 280 с. Режим доступу : https://shortest.link/32rZ.
14. Harmatiy O. (2021). Science Coverage: What Does the Audience Want and Really Need? Exploring Media Consumption in Ukraine. Journal of Creative Communications, 16(1), 97–112. URL: https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/0973258620981799. doi.org/10.1177/0973258620981799.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).