Нормування і прогнозування емісій промислових забруднень
Спеціальність: Екологія (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.101.00.O.003
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Екологія та збалансоване природокористування
Лектор: к.т.н., доцент Люта Оксана Володимирівна
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: загальні компетентності:
• ІНТ. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та проблеми у сфері екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування при здійсненні професійної діяльності або в процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов та вимог.
фахові компетентності:
• ФК 02. Здатність застосовувати міждисциплінарні підходи (методи математичного та комп’ютерного моделювання) з метою нормування виробничої діяльності і прогнозування.
Результати навчання: Результати навчання:
ПР 03. Демонструвати обізнаність щодо новітніх принципів та методів захисту навколишнього середовища, застосовуючи методи нормування та прогнозування емісій промислових забруднень.
• Знати основи теорії поширення забруднень в атмосфері та водному середовищі.
• Знати елементи наукового управління якістю природного середовища.
• Вміти розраховувати норми гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин у водному, повітряному та ґрунтовому середовищі, а також санітарно-захисні зони промислових підприємств та їх класи.
• Знати вплив метеорологічних умов на розповсюдження шкідливих речовин у навколишньому природному середовищі.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Оцінка впливу на навколишнє середовище.
• Екологічний контроль.
• Законодавство України в галузі природокористування.
Короткий зміст навчальної програми: Задачі нормування і прогнозування у природоохоронній діяльності (раціональному природокористуванні) підпорядковані цілям оптимального використання природних ресурсів, збереженню цінних природних об’єктів. Щоб краще усвідомити значимість центральних питань цього курсу, наведемо перелік основних напрямів, на яких, на думку міжнародного співтовариства екологів, повинні бути сконцентровані їх зусилля. 1. Удосконалення моніторингу і основних наслідків забруднення довкілля, методів оцінки і прогнозу стану довкілля. 2. Розробка і вдосконалення моделювання процесів у довкіллі на локальному, регіональному і глобальному рівнях. Створення моделей впливу забруднень на екосистеми. 3. Дослідження зв'язку між здоров'ям людини і станом (забрудненістю) атмосфери. 4. Комплексні дослідження в області нормування охорони довкілля, включаючи нормування на міжнародній основі, в регіональному і глобальному масштабах. 5. Дослідження стійкості екосистем і їх здатності адаптуватися до змін. 6. Дослідження забруднення довкілля, спричиненого переносом забрудників на великі відстані. Нормування і прогнозування належать до числа визначальних складових охорони природного середовища – складної системи міжнародних, регіональних і місцевих установ та організацій, що розробляють і приймають політичні, управлінські, адміністративні та технічні рішення, спрямовані на забезпечення оптимальних фізичних, хімічних і біологічних параметрів функціонування природних систем або, якщо користуватися антропоцентричною термінологією, – довкілля (навколишнього середовища).
Опис: Тема 1. Предмет і теоретична база курсу «Нормування і прогнозування емісії промислових забруднень».
1.1. Загальна характеристика методів наукового екологічного прогнозування.
1.2. Санітарно-гігієнічне нормування.
1.3. Поняття про стандарти рівнів забрудненості атмосфери, води і ґрунту.
1.4. Ефекти сумації шкідливої дії забрудників.
1.5. Принципи екологічного нормування. Науково-технічне нормування.
Тема 2. Елементи теорії процесів переносу і розсіювання забруднень в атмосфері і у водному середовищі.
2.1. Класифікація і загальна характеристика джерел забруднення довкілля за часовими і геометричними характеристиками.
2.2. Інтенсивність емісії.
2.3. Основні задачі нормування викидів.
2.4. Механізми переносу (молекулярна дифузія, конвекція, турбулентність). 1
Тема 3. Статистичні моделі розсіювання з точкових джерел.
3.1. Одновимірний нерухомий простір: миттєве точкове джерело; стаціонарне неперервне джерело.
3.2. Узагальнення статистичних моделей розсіювання з точкового джерела на одно- та тривимірний простір.
Тема 4. Теорія конвективно-дифузійного розсіювання забруднень.
4.1. Вплив на інтенсивність розсіювання параметрів підстилаючої поверхні.
4.2. Розсіювання газових викидів через високі димові труби.
4.3. Розподіл концентрації забрудників під факелом викиду.
4.4. Розрахунок максимальної приземної концентраціії.
Тема 5. Вплив метеорологічних умов на ефективність розсіювання газових викидів.
5.1. Принципи емпіричного визначення, графічні та розрахункові методи визначення вертикальної та горизонтальної дисперсій розсіювання графічними та числовими методами.
5.2. Моделі розсіювання газових викидів в атмосфері через високі труби з врахуванням взаємодії факела з земною поверхнею та під інверсійним шаром повітря.
Тема 6. Емпірична методика розрахунку ефективності розсіювання газових викидів у атмосферу ОНД-86.
6.1. Основні розрахункові співвідношення.
Тема 7. Нормування і прогнозування якості поверхневих вод в умовах забруднення стічними водами.
7.1. Особливості нормування забруднення річок і водойм стічними водами.
7.2. Види і категорії водокористування.
7.3. Лімітуючі ознаки шкідливості.
Тема 8. Теоретичні основи розсіювання забруднень і самоочищення водного середовища.
8.1. Основні закономірності розбавлення СВ (зворотних) у водних об’єктах.
8.2. Основні поняття теорії струмин.
8.3. Особливості розсіювання неконсервних забруднень.
8.4. Методика розрахунку гранично-допустимих скидів з врахуванням самоочищення.
Тема 9. Нормування забруднень в ґрунтовому середовищі та прогнозування забрудненості ґрунтів.
9.1. Міграція забруднень в грунтовому середовищі.
9.2. Прогнозування забрудненості грунтів.
Методи та критерії оцінювання: • Поточний контроль - 30 балів
• Екзаменаційний контроль:
1. Письмова компонента - 60 балів
2. Усна компонента - 10 балів
Критерії оцінювання результатів навчання: • Поточний контроль - 30 балів
• Екзаменаційний контроль:
1. Письмова компонента - 60 балів
2. Усна компонента - 10 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Люта О. В. Нормування і прогнозування емісій промислових забруднень: навчальний посібник / О. В. Люта, В. В. Сабадаш. – Львів: Новий Світ-2000, 2021. – 151 c.
2. Товажнянський Л.Л., Масікевич Ю.Г., Моісеєв В.Ф., Герецун Г.М., В.Д. Солодкий, Гринь С.О., Шанорев В.П., Сіренко В.І. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище: Навч. посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – 284 с.
3. Лаврик В.І. Моделювання і прогнозування стану довкілля: Підручник. – К.: Вид. дім “Академія”, 2010. – 400 с.
4. Войцицький А.П. Нормування антропогенного навантаження на природне середовище. Конспект лекцій, - Житомир: ДАУ, 2005. -132 с.
5. Джигирей B.C., Сторожук В.М., Яшок Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. Навчальний посібник, - Львів: Афіша, 2004 - 272 с
6. Тарасова В.В., Малиновський А.С., Рибак М.Ф. Екологічна стандартизація і нормування антропогенного навантаження на природне середовище Навчальний посібник. - К: Центр учбової літератури, 2007. – 276 с.
7. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Частина 1. Нормування інгредієнтного забруднення: навчальний посібник / Петрук В. Г., Васильківський І. В., Іщенко В. А., Петрук Р. В., Турчик П. М. – Вінниця : ВНТУ, 2013. – 253 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).