Програмування прикладних завдань безпілотних авіаційних комплексів

Спеціальність: Авіаційні інформаційні системи та комплекси
Код дисципліни: 7.173.01.E.020
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Електронні засоби інформаційно-комп'ютерних технологій
Лектор: Вус Б.С.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Одержання теоретичних та практичних навичок та набуття знань в області програмування прикладних завдань безпілотних авіаційних комплексів (архітектура типових функціональних модулів пілотованих та безпілотних систем авіоніки, функціональні та технічні характеристики спеціалізованих мікропроцесорів та периферійних пристроїв (сенсори, виконавчі пристрої) для програмно-апаратних засобів безпілотних авіаційних комплексів.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: - ЗК 1. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; - ЗК 4. Навички здійснення безпечної діяльності; - ЗК 5. Здатність розробляти проєкти та управляти ними; - ЗК 6. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; - ЗК 7. Уміння ідентифікувати, формулювати та розв’язувати завдання з використанням різних методів та засобів; - ЗК 8. Уміння приймати обґрунтовані рішення в нормальних і особливих ситуаціях та правильно їх реалізовувати;. ЗК 9. Уміння та навички використання інформаційних і комунікативних технологій, адаптуватися та працювати фахові компетентності: - ФК 2. Здатність розуміти процес проєктування систем безпілотних засобів авіоніки, мати основні навички розробки апаратних та програмних засобів систем авіоніки. - ФК 5. Здатність використовувати інформаційні матеріали технічної документації для обслуговування систем авіоніки. - ФК 8. Здатність збирати та аналізувати найновіші технічні рішення для систем авіоніки для створення технічних пропозицій по їх практичному використанню.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: – розуміти основні види та принципи функціонування безпілотних систем авіоніки; – знати сучасну елементну базу для зовнішніх пристроїв процесорів безпілотних систем авіоніки, (МЕМС та інш. сенсори, системи ручного та автоматизованого управління, актуатори, індикатори, дисплеї, монітори і та інш.); – архітектуру, функціональне призначення, принципи роботи та технічні характеристики типових мікропроцесорів, які використовуються у безпілотних системах авіоніки; – знати принципи створення програмного забезпечення для безпілотнихх систем авіоніки та основні вимоги до нього; – бути здатними користуватися технічними інформаційними матеріалами для ознайомлення з функціональними та технічними характеристиками безпілотних систем авіоніки; – знати методики проведення налагодження, випробувань, тестування, верифікації, симуляції безпілотних систем авіоніки; – розуміти основні вимоги для виготовлення апаратної складової безпілотних систем авіоніки та вміти їх практично використовувати; – вміти читати та складати функціональні та принципові схеми електронних функціональних кіл, модулів та блоків безпілотних систем авіоніки; – вміти розробляти основні функціональні та програмні алгоритми а також програмні коди для безпілотних систем авіоніки; – володіти методами розробки функціональних схем та алгоритмів, вміти робити пошук оптимальних рішень ціна/якість для використанні компонентів при розробці безпілотних систем авіоніки; – вміти компетентно представляти та захищати запропоновані технічні рішення в галузі мікропроцесорної електроніки безпілотних систем авіоніки при їх презентації та обговоренні.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: СК1.9. Інформатика в авіоніці СК2.8. Проектування засобів та систем авіоніки ПО1.Вбудовані мікроелектронні системи
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна « Програмування прикладних завдань безпілотних авіаційних комплексів» дає основи знань про особливості програмування мікропроцесорних систем для режиму роботи в реальному часі для побудови систем різного призначення безпілотних авіаційних засобів. Розглядаються вимоги для вибору, або розробки основного функціонального блоку процесорної системи захисту – процесора та його зовнішніх функціональних блоків: вхідних сенсорних та вихідних виконавчих пристроїв. В процесі вивчення набуваються навички для створення програмного забезпечення процесорних систем засобів авіоніки: створення мікропрограмних кодів функцій, модулів, блоків та кінцевого мікрокоду, який забезпечує роботу процесорної системи. Розглядається приклади використання програмно-апаратних засобів безпілотних авіаційних комплексів в пілотованій та безпілотній авіаційній техніці.
Опис: В дисципліні «Програмування прикладних завдань безпілотних авіаційних комплексів» вивчаються засоби, які використовуються для розробки, виготовлення та експлуатації процесорних систем безпілотних засобів авіоніки. До цих засобів належать процесори та їх зовнішні пристрої – вхідні сенсорні та вихідні виконавчі пристрої,програмне забезпечення для процесорних систем. Розглядаються основні характерні особливості спеціалізованих мікропроцесорів та їхніх зовнішніх пристроїв, які використовуються у програмно-апаратних засобах безпілотних авіаційних комплексів авіоніки, Приводяться приклади використання вказаних систем для забезпечення функціонування функціональних пристроїв пілотованих та безпілотних літальних апаратів. Вивчається методика розробки функціональних схем та алгоритмів, програмних кодів для систем пристроїв авіоніки (функціональних модулів та блоків), а також методики проведення налагодження, тестування, верифікації, симуляції апаратної та програмної складової мікропроцесорних систем. Розглядається приклади використання програмно-апаратних засобів безпілотних авіаційних комплексів.
Методи та критерії оцінювання: • Видача і контроль індивідуальних завдань на виконання лабораторних робіт. • Приймання захисту лабораторних робіт. • Задавання усних питань при проведенні лекцій та лабораторних робіт. • Оцінювання результатів самостійної роботи. • Екзаменаційний контроль (письмова та усна компоненти).
Критерії оцінювання результатів навчання: Екзамен
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: . Чернов В.Ю., Никитин В.Г., Иванов Ю.П. Надежность авиационных приборов и измерительно-вычислительных комплексов: Учеб. Пособие - СПб., 2004. - 96 с. 2. Теорія надійності систем авіоніки: У 2 ч.: Навч. Посібник / В.М. Грібов, Ю.В. Грищенко, A.B. Скрипець, В.П. Стрельніков; За заг. ред. проф. A.B. Скрипця. - К.: Книжкове вид-во НАУ, 2006. 3.Погорелый С.Д., Слободяник Т.Ф. Програмное обеспечение микропроцессорных систем. Справочник.- К.: Техника.1989, 301 с. 4. М.Тули. Справочное пособие по цифровой электронике. Пер с англ. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 176 с. 5. Когге Ю.К., Майский Р.А. Основы надежности авиационной техники: Учебник для студентов авиационных техникумов. - М.: Машиностроение, 1993. - 176 с., ил. 6.Аналоговые и цифровые интегральные схемы/ С.В.Якубовский и др.- М.: 330 с. 7.Державна система стандартизації, - К.: Держстандарт України, 311 с. 8. Хоровиц П., Хилл У., Искусство схемотехники: в 2-х т. пер с англ. – М.: Мир, 1984. 598 с. 9. Толковый словарь по вычислительным системам/ Под ред. В. Иллингуорта и др. – М.: Машиностроение, 1991, 560 с. 9. Інформаційні матеріали з мережі Інтернет та інш. електронних ресурсів 10. Вус Б.С., Мікропроцесорна система для біосенсорного визначення формальдегіду // Вісник Національного університету «Львівська політехніка», Електроніка, №764, 2013 р. – С. 44-53 11. М.Д. Матвійків, Б.С. Вус, О.М. Матвійків/ Елементи та компоненти електронних пристроїв: підручник. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 496 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Програмування прикладних завдань безпілотних авіаційних комплексів (курсова робота)

Спеціальність: Авіаційні інформаційні системи та комплекси
Код дисципліни: 7.173.01.E.021
Кількість кредитів: 2.00
Кафедра: Електронні засоби інформаційно-комп'ютерних технологій
Лектор: Вус Б.С.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Одержання теоретичних та практичних навичок та набуття знань в області програмування прикладних завдань безпілотних авіаційних комплексів (архітектура типових функціональних модулів пілотованих та безпілотних систем авіоніки, функціональні та технічні характеристики спеціалізованих мікропроцесорів та периферійних пристроїв (сенсори, виконавчі пристрої) для програмно-апаратних засобів безпілотних авіаційних комплексів.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: - ЗК 1. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; - ЗК 4. Навички здійснення безпечної діяльності; - ЗК 5. Здатність розробляти проєкти та управляти ними; - ЗК 6. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; - ЗК 7. Уміння ідентифікувати, формулювати та розв’язувати завдання з використанням різних методів та засобів; - ЗК 8. Уміння приймати обґрунтовані рішення в нормальних і особливих ситуаціях та правильно їх реалізовувати;. ЗК 9. Уміння та навички використання інформаційних і комунікативних технологій, адаптуватися та працювати фахові компетентності: - ФК 2. Здатність розуміти процес проєктування систем безпілотних засобів авіоніки, мати основні навички розробки апаратних та програмних засобів систем авіоніки. - ФК 5. Здатність використовувати інформаційні матеріали технічної документації для обслуговування систем авіоніки. - ФК 8. Здатність збирати та аналізувати найновіші технічні рішення для систем авіоніки для створення технічних пропозицій по їх практичному використанню.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: – розуміти основні види та принципи функціонування безпілотних систем авіоніки; – знати сучасну елементну базу для зовнішніх пристроїв процесорів безпілотних систем авіоніки, (МЕМС та інш. сенсори, системи ручного та автоматизованого управління, актуатори, індикатори, дисплеї, монітори і та інш.); – архітектуру, функціональне призначення, принципи роботи та технічні характеристики типових мікропроцесорів, які використовуються у безпілотних системах авіоніки; – знати принципи створення програмного забезпечення для безпілотнихх систем авіоніки та основні вимоги до нього; – бути здатними користуватися технічними інформаційними матеріалами для ознайомлення з функціональними та технічними характеристиками безпілотних систем авіоніки; – знати методики проведення налагодження, випробувань, тестування, верифікації, симуляції безпілотних систем авіоніки; – розуміти основні вимоги для виготовлення апаратної складової безпілотних систем авіоніки та вміти їх практично використовувати; – вміти читати та складати функціональні та принципові схеми електронних функціональних кіл, модулів та блоків безпілотних систем авіоніки; – вміти розробляти основні функціональні та програмні алгоритми а також програмні коди для безпілотних систем авіоніки; – володіти методами розробки функціональних схем та алгоритмів, вміти робити пошук оптимальних рішень ціна/якість для використанні компонентів при розробці безпілотних систем авіоніки; – вміти компетентно представляти та захищати запропоновані технічні рішення в галузі мікропроцесорної електроніки безпілотних систем авіоніки при їх презентації та обговоренні.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: СК1.9. Інформатика в авіоніці СК2.8. Проектування засобів та систем авіоніки ПО1.Вбудовані мікроелектронні системи
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна « Програмування прикладних завдань безпілотних авіаційних комплексів» дає основи знань про особливості програмування мікропроцесорних систем для режиму роботи в реальному часі для побудови систем різного призначення безпілотних авіаційних засобів. Розглядаються вимоги для вибору, або розробки основного функціонального блоку процесорної системи захисту – процесора та його зовнішніх функціональних блоків: вхідних сенсорних та вихідних виконавчих пристроїв. В процесі вивчення набуваються навички для створення програмного забезпечення процесорних систем засобів авіоніки: створення мікропрограмних кодів функцій, модулів, блоків та кінцевого мікрокоду, який забезпечує роботу процесорної системи. Розглядається приклади використання програмно-апаратних засобів безпілотних авіаційних комплексів в пілотованій та безпілотній авіаційній техніці.
Опис: В дисципліні «Програмування прикладних завдань безпілотних авіаційних комплексів» вивчаються засоби, які використовуються для розробки, виготовлення та експлуатації процесорних систем безпілотних засобів авіоніки. До цих засобів належать процесори та їх зовнішні пристрої – вхідні сенсорні та вихідні виконавчі пристрої,програмне забезпечення для процесорних систем. Розглядаються основні характерні особливості спеціалізованих мікропроцесорів та їхніх зовнішніх пристроїв, які використовуються у програмно-апаратних засобах безпілотних авіаційних комплексів авіоніки, Приводяться приклади використання вказаних систем для забезпечення функціонування функціональних пристроїв пілотованих та безпілотних літальних апаратів. Вивчається методика розробки функціональних схем та алгоритмів, програмних кодів для систем пристроїв авіоніки (функціональних модулів та блоків), а також методики проведення налагодження, тестування, верифікації, симуляції апаратної та програмної складової мікропроцесорних систем. Розглядається приклади використання програмно-апаратних засобів безпілотних авіаційних комплексів.
Методи та критерії оцінювання: • Видача і контроль індивідуальних завдань на виконання лабораторних робіт. • Приймання захисту лабораторних робіт. • Задавання усних питань при проведенні лекцій та лабораторних робіт. • Оцінювання результатів самостійної роботи. • Екзаменаційний контроль (письмова та усна компоненти).
Критерії оцінювання результатів навчання: Екзамен
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: . Чернов В.Ю., Никитин В.Г., Иванов Ю.П. Надежность авиационных приборов и измерительно-вычислительных комплексов: Учеб. Пособие - СПб., 2004. - 96 с. 2. Теорія надійності систем авіоніки: У 2 ч.: Навч. Посібник / В.М. Грібов, Ю.В. Грищенко, A.B. Скрипець, В.П. Стрельніков; За заг. ред. проф. A.B. Скрипця. - К.: Книжкове вид-во НАУ, 2006. 3.Погорелый С.Д., Слободяник Т.Ф. Програмное обеспечение микропроцессорных систем. Справочник.- К.: Техника.1989, 301 с. 4. М.Тули. Справочное пособие по цифровой электронике. Пер с англ. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 176 с. 5. Когге Ю.К., Майский Р.А. Основы надежности авиационной техники: Учебник для студентов авиационных техникумов. - М.: Машиностроение, 1993. - 176 с., ил. 6.Аналоговые и цифровые интегральные схемы/ С.В.Якубовский и др.- М.: 330 с. 7.Державна система стандартизації, - К.: Держстандарт України, 311 с. 8. Хоровиц П., Хилл У., Искусство схемотехники: в 2-х т. пер с англ. – М.: Мир, 1984. 598 с. 9. Толковый словарь по вычислительным системам/ Под ред. В. Иллингуорта и др. – М.: Машиностроение, 1991, 560 с. 9. Інформаційні матеріали з мережі Інтернет та інш. електронних ресурсів 10. Вус Б.С., Мікропроцесорна система для біосенсорного визначення формальдегіду // Вісник Національного університету «Львівська політехніка», Електроніка, №764, 2013 р. – С. 44-53 11. М.Д. Матвійків, Б.С. Вус, О.М. Матвійків/ Елементи та компоненти електронних пристроїв: підручник. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 496 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).