Дослідницький семінар «Освітні, педагогічні науки»

Спеціальність: Освітні, педагогічні науки
Код дисципліни: 8.011.00.O.006
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Педагогіка та інноваційна освіта
Лектор: Д.пед.н., професор Мукан Наталія
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення дисципліни є формування у молодих науковців компетентностей, що базуються на наукових фахових знаннях та уміннях в галузі освітніх, педагогічних наук, здатностях перетворення знань, необхідних для активної наукової діяльності, планування, організації та проведення наукових педагогічних досліджень, презентації та поширення їхніх результатів; формування дослідницької компетентності.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни «Дослідницький семінар «Освітні, педагогічні науки» передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: інтегральної компетентності: здатність продукувати інноваційні наукові ідеї, оволодівати методологією наукової та педагогічної діяльності, вирішувати комплексні проблеми в процесі інноваційно-дослідницької та професійної діяльності, проводити оригінальні наукові дослідження у професійній сфері на міжнародному та національному рівні; фахових компетентностей: ФК 3. Усвідомлення змісту, мети та завдань освітнього процесу в культурно-антропологічних вимірах, здатність конструювати цілісний освітній процес на засадах загальнолюдських та духовних цінностей суспільства, світоглядних концепцій освіти, неперервного особистісного розвитку та співтворчості. ФК 4. Здатність використовувати знання з історії розвитку освіти в цілому та конкретної галузі історико-педагогічної науки, її методології (законів, закономірностей, принципів розвитку), доцільних способів осмислення сутності освітнього процесу щодо аналізу сучасних педагогічних явищ, процесів, феноменів, окремих фактів, діяльності персоналій на основі системного підходу. ФК 5. Здатність вибудовувати дидактичну стратегію навчання задля забезпечення оптимального розвитку особистості, уявлень про потенційні можливості щодо організації освітнього процесу у сучасній освіті в умовах розвивального навчання та андрагогічної парадигми. ФК 6. Здатність виявляти та розвивати творчі якості особистості, застосовувати методи навчання творчості та проводити тренінги для розвитку творчих здібностей здобувачів освіти. ФК 7. Здатність застосовувати наукові знання про цінності в освіті, виконувати науково-педагогічні дослідження, а також організовувати педагогічний процес на основі використання аксіологічного підходу з метою саморозвитку та формування гармонійно-розвиненої особистості.
Результати навчання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни «Дослідницький семінар «Освітні, педагогічні науки» здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати програмні результати навчання, які корелюються з компетентностями за освітньо-науковою програмою підготовки доктора філософії: Знання (ЗН): ЗН 2. знання основних здобутків історико-педагогічної вітчизняної та зарубіжної науки, наукових шкіл та фундаментальних праць у галузі дослідження. Уміння (УН): УН 9. розробляти інноваційні проєкти в освітній сфері, управляти ними і здійснювати пошук партнерів для їх реалізації. Комунікація (КОМ): КОМ 12. здатність застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для наукової та професійної комунікації. Автономія і відповідальність (АіВ): АіВ 14. здатність до безперервного саморозвитку та cамовдосконалення з метою формування нових ідей чи процесів у контексті професійної та наукової діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Філософія і методологія науки Інтернаціоналізація освіти: напрями, тенденції, перспективи Супутні навчальні дисципліни: Професійна педагогіка Стратегії наукових педагогічних досліджень Педагогічна практика
Короткий зміст навчальної програми: У процесі вивчення дисципліни розглядаються теоретичні проблеми педагогіки та освіти; детермінанти розвитку сучасної освіти; теоретичні засади педагогічної думки; цінності сучасної освіти; філософія освіти в системі соціогуманітарного знання; теорія та практика формування світоглядних орієнтацій сучасної молоді; теоретико-методологічні засади реформування системи освіти; перспективні напрями компаративних досліджень в освіті; методологія та теорія неперервної освіти як концептуальна основа формування інтелектуального потенціалу суспільства; узагальнення досвіду наукових розвідок із історії педагогіки та освіти у вітчизняному дискурсі; використання ІКТ та відкритих систем у процесі роботи над дослідженням; розвиток історії зарубіжної педагогіки як системи; культура наукового дослідження та етика науковця; аналіз типових помилок науковців під час роботи над дисертаційними дослідженнями; критичний аналіз наукового дослідження: чинники, критерії, результати.
Опис: Тема 1. Теоретичні проблеми педагогіки та освіти. Тема 2. Детермінанти розвитку сучасної освіти. Тема 3. Педагогічна та наукова творчість. Тема 4. Цінності сучасної освіти. Тема 5. Філософія освіти в системі соціогуманітарного знання. Тема 6. Теорія та практика формування світоглядних орієнтацій сучасної молоді. Тема 7. Теоретико-методологічні засади реформування системи освіти. Тема 8. Перспективні напрями компаративних досліджень в освіті. Тема 9. Методологія та теорія неперервної освіти як концептуальна основа формування інтелектуального потенціалу суспільства. Тема 10. Узагальнення досвіду наукових розвідок із історії педагогіки та освіти у вітчизняному дискурсі. Тема 11. Використання ІКТ та відкритих систем у процесі роботи над дослідженням. Тема 12. Ретроспектива розвитку зарубіжної педагогіки як системи. Тема 13. Культура наукового дослідження та етика науковця. Тема 14. Робота над дисертаційним дослідженням. Тема 15. Аналіз типових помилок науковців під час роботи над дисертаційними дослідженнями.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на семінарських заняттях проводиться з метою виявлення готовності до занять здобувача вищої освіти третього освітньо-наукового рівня доктора філософії у таких формах: вибіркове усне опитування на початку заняття; фронтальне стандартизоване опитування за картками, тестами упродовж 5–10 хв; індивідуальна перевірка виконання творчих робіт; оцінка активності здобувача вищої освіти під час занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей тощо. Контрольні запитання поділяються на: тестові завдання – вибрати вірні відповіді; проблемні завдання – створення ситуацій проблемного характеру; питання-репліки – виявити причинно-наслідкові зв’язки; ситуаційні завдання – визначити відповідь відповідно до певної ситуації; питання репродуктивного характеру – визначення практичного значення; інтерактивні завдання вікторинного та ігрового характеру. Підсумковий контроль проводиться за результатами поточного контролю та виконання індивідуальної науково-дослідницької роботи.
Критерії оцінювання результатів навчання: Навчальна дисципліна «Дослідницький семінар «Освітні, педагогічні науки» передбачає вивчення теоретичних проблем педагогіки та освіти; детермінант розвитку сучасної освіти; теоретичних засад педагогічної думки; цінностей сучасної освіти; філософії освіти в системі соціогуманітарного знання; теорії та практики формування світоглядних орієнтацій сучасної молоді; теоретико-методологічних засад реформування системи освіти; перспективних напрямів компаративних досліджень в освіті; методології та теорії неперервної освіти як концептуальної основи формування інтелектуального потенціалу суспільства; узагальнення досвіду наукових розвідок із історії педагогіки та освіти у вітчизняному дискурсі; використання ІКТ та відкритих систем у процесі роботи над дослідженням; розвитку історії зарубіжної педагогіки як системи; культури наукового дослідження та етики науковця; аналіз типових помилок науковців під час роботи над дисертаційними дослідженнями; критичний аналіз наукового дослідження: чинники, критерії, результати. Частина навчального матеріалу виноситься на самостійне вивчення. Самостійна робота передбачає опрацювання літературних джерел, виконання завдань, що представлені в методичних рекомендаціях для підготовки до семінарських занять, роботу у віртуальному навчальному середовищі, обов’язковим елементом якої є виконання завдань, передбачених методичними рекомендаціями до семінарських занять, а також виконання індивідуального науково-дослідного завдання. Залік (диференційований залік) – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння аспірантом (здобувачем) навчального матеріалу з дисципліни сумарно за всіма видами робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни: 1. Підготовка та виступ на семінарі з коротким повідомленням, доповіддю, презентацією за кожною темою. Кожен виступ на семінарі оцінюється у 5 балів Всього 15 семінарів: максимальна сума балів – 75. 2. Підготовка до семінарів здійснюється здобувачем освіти третього (освітньонаукового) рівня доктора філософії відповідно до методичних рекомендацій і оцінюються викладачем за такими критеріями: присутність аспіранта на семінарському занятті та участь в обговоренні теоретичних питань – 1 бал; аргументація підготовленої доповіді під час виступу – 3 бали; оформлення повідомлення, доповіді, презентації відповідно до встановлених вимог і дотримання термінів її здачі у ВНС – 1 бал. 3. Виконання індивідуальної науково-дослідницької роботи передбачає підготовку та презентацію теоретико-методологічних основ дисертаційного дослідження здобувача освіти третього (освітньо-наукового) рівня доктора філософії з урахуванням зарубіжного та вітчизняного досвіду. Доповідь та презентація виконуються відповідно до методичних рекомендацій. Робота прикріплюється у ВНС та оцінюється викладачем у 25 балів за такими критеріями: ? обґрунтування вибору теорій і концепцій, покладених в основу дисертаційного дослідження – 2 бали; ? аргументація вибору методологічних підходів, принципів, методів дослідження – 5 балів; ? логічність побудови, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, інноваційність та якість оформлення доповіді і презентації – 10 балів; ? формулювання висновків – 3 бали; ? захист роботи – 5 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Актуальні питання реформування освіти в Україні: монографія. (2018). С. Л. Лондар (ред.). Київ, Україна: ДНУ «Інститут освітньої аналітики». 2. Базалук, О. О., Кравченко, О. П., Харченко, Л.М. (2019). Аксіологічні засади сучасної системи освіти України: навчально-методичний посібник. Переяслав-Хмельницький: - Видавництво «КСВ». 3. Відкрита освіта: інноваційні технології та менеджмент: колективна монографія. (2018). М. О. Кириченко, & Л. М. Сергеєва (ред.). Київ, Україна: Інтерсервіс. 4. Вознюк, О. В., Дубасенюк, О. А., Костюшко, Ю. О., Осадчук, Н. П., & Сидорчук, Н. Г. (2020) Теорія і практика професійної акмеології: монографія. Житомир, Україна6 ПП «Євро-Волинь». 5. Дебич, М. А. (2019). Теоретичні засади інтернаціоналізації вищої освіти: міжнародний досвід: монографія. Ніжин, Україна: ПП Лисенко. 6. Інтеграція освіти, науки і бізнесу: колективна монографія. (2021). А. В. Череп (ред). Запоріжжя, Україна: Видавництво ФОП Мокшанов В.В. 7. Карпенко, З. С. (2018). Аксіологічна психологія особистості: монографія. ІваноФранківськ, Україна: ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». 8. Копняк, Н. Б. (2020). Інтерактивний комплекс та хмарні сервіси у початковій освіті: монографія. Вінниця, Україна: ТОВ «Твори». 9. Корж, Г. В., & Васильченко, Р. В. (2020). Світоглядна культура: традиції та сучасність: монографія. Харків, Україна: Панов А. М. 10. Кремень, В. Г. (2018). Філософія людиноцентризму в освітньому просторі: монографія. Київ, Україна: Знання України. 11. Онищук, Л. А., Цимбалару, А. Д., Пузіков, Д. О., Гораш, К. В., Климчук, І. О., Мушка, О. В., Прохоренко, О. О., Пархоменко, Н. Є., & Мезенцева, О. І. (2019). Прогнозування розвитку загальної середньої освіти: теорія і методологія: монографія; Д. О. Пузіков (ред.). Київ, Україна: КОНВІ ПРІНТ. 12. Опольська, Н. М. (2020). Право на свободу творчості: монографія. Вінниця, Україна: ТОВ «ТВОРИ». 13. Павленко, В.В. (2019). Компаративна педагогіка: посібник-практикум. Житомир, Україна: ЖДУ імені Івана Франка. 14. Пашков, В. О. (2020). Політика у сфері вищої освіти: міжнародні стратегії модернізації ЗВО: монографія. Дніпро, Україна: НТУ «ДП». 15. Прокопенко, А. І., Підчасов, Є. В., Москаленко, В. В., Доценко, С. О., & Лебедєва, В. В. (2019). Технології дистанційного навчання: методологія створення та супроводу навчальних курсів: навчальний посібник. Харків, Україна: Мітра. 16. Професійна підготовка майбутніх педагогів: теорія та практика : монографія / Боровець О. В., Бричок С. Б., Веремчук А.П., Гудовсек О. А., Колупаєва Т. Є., Міщеня О. М., Сойчук Р. Л., Третяк О. М., Шевців З. М., Яковишина Т. В.; за наук. ред. Р. Л. Сойчук. Рівне : О. Зень, 2020. 17. Рідкодубська, Г. А. (2018). Професійна мобільність майбутнього працівника соціальної сфери: теорія та практика: монографія. Хмельницький, Україна: ФОП Мельник А. А. 18. Секундант, С. Г. (2019). Професійна етика викладача та науковця: методичні вказівки для здобувачів третього освітньо-наукового рівня (доктора філософії). Одеса, Україна: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. 19. Стойчик Т.І. Управління якістю підготовки конкурентоздатних фахівців у закладах професійної освіти: теорія та практика: монографія. /за наук. ред. Л. М. Сергеєвої. Дніпро : Журфонд, 2020. 20. Яворська, Т. І. (2020). Методологія та організація наукових досліджень: курс лекцій. Мелітополь, Україна: Люкс. 21. Avis, J., Fisher, R., & Thompson, R. (2019). Teaching in Lifelong Learning: A Guide to theory and Practice. Open University Press. 22. Fitzgerald, T. (2020). Handbook of Historical Studies in Education. Debates, Tensions, and Directions. Springer. 23. Hook, S. (2020). Education for modern man. Eugene, Oregon, the USA: Wipf and Stock Publishers. 24. Latwal, G. S., Sharma, S. K., Mahajan, P., & Kommers, P. (2021). Role of ICT in Higher Education. Routledge. 25. Nosulich H., & Mukan N. (2020). Reflection of Global Learning and Development Trends in Official Narratives of Canadian Corporations. Advanced Education, 16, 49–57. 26. Redding, G., Drew, A., Crump, S. (2019). The Oxford Handbook of Higher education Systems and university Management. Oxford, UK: Oxford University Press. 27. Rury, J. L., & E. H. Tamura. (2019). The Oxford Handbook of the History of education. Oxford, UK: Oxford University Press. 28. Sim, K. N. (2019). Enhancing the Role of ICT in Doctoral Research Processes. IGI Global. 29. Suter, L. E., Smith, E., & Denman, B. D. (2019). The Sage Handbook of Comparative Studies in Education. Los Angeles, the USA: Sage. 30. Tauginiene, L., Ojstersek, M., Foltynek, T., Marino, F., Cosentino, M., Gaizauskaite, I., Glendinning, I., Sivasubramaniam, S., Razi, S., Ribeiro, L., Odineca, T., & Trevisiol, O. (2019). General Guidelines for Academic Integrity
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).