Технологія машинобудування та техніко-економічна оцінка виробництв

Спеціальність: Робототехніка та промисловий інжиніринг
Код дисципліни: 6.131.07.O.033
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Робототехніка та інтегровані технології машинобудування
Лектор: Кук Андрій Михайлович
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета викладання дисципліни - надання студентам теоретичних знань, формування навиків та розвиток здібності в забезпеченні їх фахової участі в якісному виборі методів обробки деталей машин, що необхідно інженерам-механікам для розуміння технологічних процесів виготовлення машин, забезпечення їх якості та мінімальної собівартості.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентності у відповідності до Стандарту вищої освіти за спеціальністю 131 Прикладна механіка для Першого рівня вищої освіти (Наказ МОН України №865 від 20 червня 2019 року): Інтегральна компетентність Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в прикладній механіці або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів механічної інженерії. Загальні компетентності ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК3. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК9. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. ЗК13. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт Спеціальні (фахові, предметні) компетентності ФК1. Здатність аналізу матеріалів, конструкцій та процесів на основі законів, теорій та методів математики, природничих наук і прикладної механіки. ФК3. Здатність проводити технологічну і техніко-економічну оцінку ефективності використання нових технологій і технічних засобів. ФК4. Здатність здійснювати оптимальний вибір технологічного обладнання, комплектацію технічних комплексів, мати базові уявлення про правила їх експлуатації. ФК10. Здатність описувати та класифікувати широке коло технічних об’єктів та процесів, що ґрунтується на глибокому знанні та розумінні основних механічних теорій та практик, а також базових знаннях суміжних наук.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі загальні результати навчання (РН): РН7. Застосовувати нормативні та довідкові дані для контролю відповідності технічної документації, виробів і технологій стандартам, технічним умовам та іншим нормативним документам. РН13. Оцінювати техніко-економічну ефективність виробництва. РН16. Вільно спілкуватися з професійних питань усно і письмово державною та іноземною мовою, включаючи знання спеціальної термінології та навички міжособистісного спілкування. знати: - види виробів машинобудівних заводів; - основні закономірності виробничого та технологічного процесів; - типи та організаційні форми машинобудівних виробництв; - методи обробки деталей різанням; - методи забезпечення точності розмірів та форми поверхонь; - порядок проектування операційної технології; - основне технологічне устаткування для виготовлення деталей машин; вміти: - вибирати і обґрунтувати раціональний спосіб обробки деталей машин; - добирати основне технологічне устаткування для обробки деталей машин; - розраховувати розміри поверхонь деталі та розробляти її конструкцію; - розробляти технологічний процес обробки деталей машин ; - оформляти робоче креслення для виготовлення деталей.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити: Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство. Основи автоматизації виробничих процесів. Матеріалознавство. Кореквізити: Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання. Експлуатація та обслуговування машин. Деталі машин. Обладнання обробки тиском.
Короткий зміст навчальної програми: Під час вивчення цієї навчальної дисципліни студент набуває теоретичних та практичних знань і навиків у: організації виробництва деталей на машинобудівному підприємстві; виборі основних способів обробки деталей машин та методів забезпечення точності розмірів; використанні основних закономірностей побудови технологічних процесів обробки деталей машин при різних типах виробництв; спроможності вибирати і обґрунтувати раціональний метод обробки деталей машин та обирати основне технологічне устаткування для його застосування; здатності вибирати заготовку та розраховувати припуски на обробку поверхонь деталі, розробляти її конструкцію; розрахунках часу на обробку поверхонь деталей та оформляти технологічну документацію.
Опис: Суть дисципліни та її зв’язок іншими дисциплінами. Виріб і його елементи. Види виробів машинобудівних заводів. Службове призначення машини. Основні поняття про виробничий і технологічний процеси. Класифікація робіт машинобудівного виробництва та технічно обґрунтована норма часу. Типи та організаційні форми машинобудівного виробництва. Методи обробки деталей пластичним деформуванням, різанням, поверхневим пластичним деформуванням. . Поняття про точність обробки. Економічна та досяжна точність. Похибки виготовлення деталей та методи забезпечення заданої точності розмірів, геометричної форми, розміщення поверхонь. Основні поняття про базування. Поверхні оброблюваних на верстатах заготовок деталей. Умовне позначення опорних точок на поверхнях заготовок. Принципи постійності та суміщення баз, послідовність виконання операцій. Класифікація технологічних процесів та структура операцій. Правила запису операцій та переходів. Види технологічних документів. Порядок проектування операційної технології. Концентрація і диференціація операцій. Розробка типових і групових технологічних процесів. Вихідні дані та порядок розроблення технологічного процесу механічної обробки заготовки. Аналіз технологічності конструкції деталі. Визначення типу і організаційної форми виробництва. Нормування технологічного процесу. Детальна розробка операцій. Призначення і класифікація пристроїв. Установочні елементи пристроїв і типові схеми встановлення заготовок. Затискні механізми верстатних пристроїв. Установлювально-затискні механізми пристроїв. Напрямні елементи пристроїв. Установи для фрезерних пристроїв, кондукторні втулки для свердлильних пристроїв, шаблони для токарних верстатів.
Методи та критерії оцінювання: 1. Опитування та контроль виконання лабораторних робіт 2. Письмова та усна компонента на екзамені 3. Контрольні заходи (КЗ) проводяться у письмовій формі. 4. Екзамен перед комісією студент складає в усній формі з фіксацією запитань та оцінок відповідей на екзаменаційному листі.
Критерії оцінювання результатів навчання: - Поточний контроль (25%): письмові звіти з лабораторних, практичних та контрольної роботи. - Підсумковий контроль (75% диференційований екзамен): тестування.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Руденко П.О. Проектування технологічних процесів в машинобудуванні. - К.: Вища школа, 2003, 2. Божидарник В. Григорєва Н., Шабайкович В. Технологія виготовлення деталей виробів , Луцьк. „Надстиря”, 2006, 3. Сторож Б.Д., Мазур М.Л. Технологічні основи машинобудування. – Ів. Франківськ, Хмельницький. ТУП, 2003, Меліхов Р.К., Грицай І.Є. Сучасні металорізальні верстати з ЧПК та інструментальні системи. Навчальний посібник . Львів, Вид- во „Раст-7” , 2007.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).