Інформаційні процеси та системи у виробництві, частина 1

Спеціальність: Робототехніка та промисловий інжиніринг
Код дисципліни: 6.131.07.E.093
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Робототехніка та інтегровані технології машинобудування
Лектор: Зелінський Ігор Дмитрович
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою дисципліни є надання знань про структури систем керування автоматизованого виробництва, у тому числi роботiв, давачі внутрішньої та зовнішньої інформації, властивості їх сигналiв, а також методи та апаратуру вимірювання, подання в цифровій формі i обробки сигналiв давачiв.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей у відповідності до Стандарту вищої освіти за спеціальністю 131 «Прикладна механіка» для Першого рівня вищої освіти (Наказ МОН України № 865 від 20 червня 2019 року): Інтегральна компетентність (ІНТ): Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми в області прикладної механіки або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів механічної інженерії й характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Загальні компетентності (ЗК): ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК2. Знання та розуміння предметної області, розуміння професійної діяльності. ЗК3. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК7. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями. ЗК9. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. ЗК10. Навички здійснення безпечної діяльності. ЗК12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК13. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (ФК): ФК1. Здатність аналізувати матеріали, конструкції та процеси на основі законів, теорій та методів математики і природничих наук, у т.ч. – прикладної механіки. ФК7. Здатність застосовувати комп’ютеризовані системи проектування (CAD), виробництва (CAM), інженерних розрахунків (CAE) та спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для вирішення інженерних завдань з прикладної механіки. ФК9. Здатність представлення результатів своєї інженерної діяльності з дотриманням загальноприйнятих норм і стандартів. ФК10. Здатність описувати та класифікувати широке коло технічних об’єктів та процесів, що ґрунтується на глибокому знанні та розумінні основних механічних теорій та практик, а також базових знаннях суміжних наук. Фахові компетентності професійного спрямування (ФКС) Професійна лінія 1. Роботомеханічні системи та комплекси ФКС1.3. Спроможність використовувати існуючі та здатність розробляти нові засоби автоматизації виробничих процесів та їх системи керування. Професійна лінія 2. Інженерія логістичних систем. ФКС2.9. Здатність програмувати та налагоджувати технологічне обладнання в складі логістичних систем та комплексів, що використовують новітні засоби керування.
Результати навчання: РН8. Знати і розуміти основи інформаційних технологій, програмування, практично використовувати спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для виконання інженерних розрахунків, оброблення інформації та результатів експериментальних досліджень. РН11. Розуміти принципи роботи систем автоматизованого керування технологічним устаткуванням, зокрема мікропроцесорних, вибирати та використовувати оптимальні засоби автоматики.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни - Фізика - Електротехніка та електропривод - Електроніка та мікропроцесорна техніка Супутні і наступні навчальні дисципліни - Iнформацiйнi процеси та системи у виробництві частина 2
Короткий зміст навчальної програми: Предметом вивчення дисципліни є теорія та практика використання інформаційних пристроїв, засобів цифрової обробки сигналів та сучасних мікропроцесорних систем керування технологічними процесами та обладнанням в машинобудуванні. Вся подана в курсі інформація відповідає сучасним тенденціям побудови систем керування різноманітним обладнанням
Опис: Структурнi схеми систем керування 1.1. Неадаптивна система керування 1.2. Адаптивна система керування Основні характеристики характеристики випадкових процесів 2.1. Основні поняття теорії імовірності 2.2. Класифікація випадкових процесів 2.3. Імовірнісні характеристики Кореляцiйні функцiї стацiонарного ергодичного випадкового процесу. 3.1. Автокореляцiйна функція 3.2. Взаємна кореляційна функція Спектральна густина потужностi стацiонарного ергодичного випадкового процесу. Дискретне перетворення Фур’є Статичнi та динамічні характеристики вимiрювальних схем 5.1. Основні похибки вимірювання. Клас точностi 5.2. Число розрiзнювальних ступенiв результатiв вимiрювання, кількість 1.3. Час заспокоєння (встановлення) вимiрювального приладу. 1.4. Пропускна здатнiсть каналу вимiрювальної системи Контактний давач величини та напрямку просковзування. Електроконтактнi давачi. Геркони. Тактильнi давачi дотику. Електромеханiчнi давачi сили, тиску, температури. Тензорезис-торнi давачi. Схема вимiру. Тензоакселерометр. Резистивнi давачi. Потенцiометричнi давачi у системах дистанцiйної передачi да-них. Iндуктивнi давачi перемiщень одинарного та диференцiйного типiв. Трансформаторнi (взаємоiндуктивнi) давачi перемiщень. Iндуктивний тахометр. Iндуктивнi давачi вiбрацiй. Iндукцiйнi давачi проковзування. Системи iз сельсин-давачами. Магнесина система передачi кута. Обертовi трансформаторнi давачi. Лiнiйнi та поворотнi iндуктосини. Магнiтопружнi давачi сили. Свiтловi величини та одиницi. Метод фотометричних (свiтлотехнiчних) вимiрювань на основi зовнiшнього фотоефекту. Метод фотометричних (свiтлотехнiчних) вимiрювань на основi внутрiшнього фотоефекту. Метод фотометричних (свiтлотехнiчних) вимiрювань на основi фотогальванiчного ефекту. Прилади з лазерами для вимiрювання геометричних величин. Оптичнi локацiйнi давачi дальностi. Ємнiснi давачi. П’єзодавачi. П’єзоелектричний давач вiбрацiй. Ультразвуковi давачi. Радiацiйнi давачi. Електричнi термометри опору. Термоелектричнi термометри. Кварцевi теормометри. Оптичнi пiрометри. Радiацiйнi пiрометри. Фотоелектричнi пiрометри.
Методи та критерії оцінювання: 1. Поточний контроль здійснюється підчас проведення лабораторних та практичних занять з метою перевірки готовності студента до виконання конкретної роботи та рівня засвоєння лекційного матеріалу. 2. Захист результатів лабораторних робіт. Проводиться в усній формі шляхом опитування за темою, методикою проведення та основними результатами, отриманими у ході виконання роботи. 3. Захист результатів практичних робіт. Проводиться в усній формі шляхом опитування за темою та основними результатами, отриманими у ході виконання роботи. 4. Екзамен за результатами вивчення дисципліни. Письмова компонента проводиться у тестовій формі у Віртуальному начальному середовищі. Усна компонента проводиться за результатами письмової компоненти для ґрунтовнішого оцінювання знань.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль лабораторні 15 приактичні 15 Екзаменаційний контроль Письмова компонента 60 Усна компонента 10 Разом за дисципліну 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова 1. Волочій, Богдан Юрійович Передавання сигналів у інформаційних системах: Навч. посіб.для підготовки студ. вузів. Ч. 1/ Б. Ю.Волочій .– Л.: Львівська політехніка, 2005.– 196 c. 2. В.О. Погрібний, І.В. Рожанківський., Ю.П. Юрченко Основи інформаційних процесів у роботизованому виробництві: / За ред.. В.О. Погрібного. – Львів: Світ, 1995. 304 с., іл.. 3. Iнформацiйнi та процесорнi пристрої роботiв i систем управлiння /Учб. посiбник В.О.Погрiбний.- Київ: УМКВО, 1990-136 с. Допоміжна 1. Основи технології напівпровідникових матеріалів: навчальний посібник / І. В. Курило, С. К. Губа; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національний університет "Львівська політехніка", 2012. - 237 с. 2. Схемотехніка электронних схем: У 3 кн. Кн.3 Мікропроцесори та мікроконтролери: Підручник / В.І.Бойко, А.М.Гуржій, В.Я.Жуйков та ін. – 2-ге вид., допов. і переробл.—К.: Вища шк.., 2004.- 399 с. 3. Дмитрів В.Т., Шиманський В.М. Електроніка і мікросхемотехніка. Навчальний посібник. Львів:
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).