Архелогічне джерелознавство

Спеціальність: Історія та археологія
Код дисципліни: 8.032.00.M.009
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: проф. Терський С.В.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Формування у докторантів теоретичних і практичних знань про джерелознавство археології України як нормативну навчальну дисципліну, що вивчає способи вивчення пам’яток матеріальної культури України, систематизовані за тематико-хронологічним, і має на меті сприяти докторантам історичних спеціальностей в оволодінні знаннями про комплекси археологічних джерел з історії країни, їх зміст, репрезентативність і значення для історичного дослідження. Результатом вивчення повинно стати формування вмінь та навичок наукового аналізу джерел з археології України, спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей історичного розвитку, а також поглиблення історичних знань докторантів шляхом ознайомлення із комплексами археологічних та писемних джерел з археології України та їх інтерпретацією в наукових дослідженнях.
Завдання: Гнучкість мислення. Опанування навичок проведення аналітичної та експериментальної наукової діяльності; організація, планування та прогнозування результатів наукових досліджень. Генерування нових ідей (креативність), абстрактне мислення, вміння пристосовуватись до нових умов та ситуацій; - фахові компетентності: Здатність роботи у дослідницькому середовищі: розуміння контексту проведеного дослідження в історії та археології; дотримання норм поведінки у взаємодії з іншими дослідниками - дотримання конфіден-ційності, наукової етики, поваги до авторських прав власності на інформацію; дотримання стандартів дослідницької практики; хороша працездатність.
Результати навчання: 1. Здатність продемонструвати систематичні знання сучасних методів проведення досліджень в області історії та археології; 2. Здатність продемонструвати поглиблені знання у вибраній області наукових досліджень; 3. Здатність продемонструвати розуміння впливу історичних процесів та етнокультурних процесів в археології в суспільному і соціальному контексті; Глибокі обґрунтовані знання основних історичних подій та процесів: детальні знання спеціальної області дослідження у контексті загальної наукової дискусії та внеску до індивідуальної області дослідження.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Філософія і методологія науки Аналітичні та чисельні методи досліджень Сучасні теоретико-методологічні аспекти археології
Короткий зміст навчальної програми: Вивчення докторантами спеціальності «Історія та археологія» навчальної дисципліни «Археологічне джерелознавство» передбачає набуття ними вмінь та навичок наукового аналізу джерел з археології України, спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей історичного розвитку, а також поглиблення історичних знань докторантів шляхом ознайомлення із комплексами археологічних та писемних джерел з археології України та їх інтерпретацією в наукових дослідженнях.
Опис: 1. Археологічне джерелознавство — наука про археологічні джерела 2. Дослідження і використання археологічних джерел. 3. Загальна характеристика археологічних джерел. 4. Пам'ятки кам’яної доби, як джерела до вивчення історії України найдавнішого часу. 5. Пам'ятки мідно-бронзової доби, як джерела до вивчення сіспільства періоду зародження перших переддержавних організмів 6. Пам'ятки ранньозалізної доби, як джерела до вивчення перших держав на території України 7. Пам'ятки слов’янської доби (І тис. по Р.Хр.), як джерела до вивчення початків української державності 8. Пам'ятки доби Київської та Галицько-Волинської держав, як джерела до вивчення середньовічного суспільства в Україні 9. Пам'ятки козацької доби, як джерела до вивчення ранньомодерного суспільства в Україні.
Методи та критерії оцінювання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота; групова робота, презентації, тощо
Критерії оцінювання результатів навчання: Правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом; культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу); рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Терський С.В. Археологія України (середньовічна доба). Навч. посібник. Київ, 2021. 256 с. 2.Haggis, D. C., & Antonaccio, C. M. (2016). Classical Archaeology in Context: Theory and Practice in Excavation in the Greek World. Berlin, Germany: De Gruyter. Retrieved from http://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=true&site=eds-live&db=edsebk&AN=999655 3. Барсков, И. С. Методика и техника полевых палеонтолого-стратиграфических исследований: учеб. пособие. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: ИНФРА-М, 2017. 4. Сорокин, А. Н. Очерки источниковедения каменного века. Москва: ИА РАН, 2016. 247 с. 5. Этика в археологии [Электронный ресурс]: сборник научных трудов. Электрон. дан. Уфа: БГПУ имени М. Акмуллы, 2016. 203 с. Режим доступа: https://e.lanbook.com/book/93042 6. Междисциплинарная интеграция в археологии (по материалам лекций для аспирантов и молодых сотрудников) / отв. ред. Е.Н. Черных, Т.Н. Мишина. М.; ИА РАН, 2016. 384 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).