Методологічні засади історико-правових досліджень
Спеціальність: Право
Код дисципліни: 8.081.00.M.033
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теорії права та конституціоналізму
Лектор: Гарасимів Тарас Зеновійович
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
Знання (ЗН).
ЗН 1. Показати фундаментальні знання, набуті у процесі навчання в межах обраної спеціалізації щодо теоретичних основ складових елементів права, їх правової природи, основ методології, функцій, принципів, структури, форм реалізації.
ЗН 2. Відтворити глибокі знання в межах спеціалізації щодо еволюції думки про окремі елементи системи права з позначенням новацій і осучаснення.
ЗН 3. Визначити правову проблематику практичної ситуації, критично осмислити наявні умови, окреслити наявні кола правовідносин.
ЗН 4. Демонструвати знання професійних підходів, основ практичних прийомів правової роботи у межах обраної спеціалізації в праві.
Уміння (УН).
УН 1. Збирати, обробляти та аналізувати значний обсяг інформації про структурні елементи системи права у межах обраної спеціалізації.
УН 2. Оцінювати та аналізувати практичні юридичні питання та практичні правові ситуації, пропонувати варіанти побудови аргументації.
Комунікація (КОМ).
КОМ 2. Організовувати та вести професійні дискусії у сфері окремих галузей права, їх складових елементів.
КОМ 3. Брати участь у фахових дискусіях із проблем окремих галузей права, законотворчості, правозастосування, поважати опонентів і їхню точку зору.
КОМ 4. Доносити до фахівців та широкого загалу інформацію, ідеї, проблеми, рішення та власний досвід з актуальних питань права.
Автономія і відповідальність (АіВ).
АіВ 2. Демонструвати здатність до подальших наукових досліджень з високим рівнем автономності (формулювати власні авторські висновки, пропозиції та рекомендації.
АіВ 3. Здатність усвідомлювати та нести особисту відповідальність за одержані наукові результати дослідження.
АіВ 4. Оцінювати результати власної професійної роботи й відповідати за особистий професійний розвиток.
АіВ 5. Приймати самостійно рішення на основі набутих фундаментальних знань у різних правових ситуаціях, формувати юридичні висновки, правову позицію, бути лідером, відповідати за командну роботу.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Теорія та філософія права, Історія держави і права України, Історія держави і права зарубіжних країн, Фахові правничі дисципліни.
Супутні і наступні навчальні дисципліни: Загальнотеоретичні особливості досліджень у праві, Проблеми філософсько-правових наукових досліджень, Правова глобалістика, Філософсько-юридична культура наукового тексту
Короткий зміст навчальної програми: «Методологічні засади історико-правових досліджень» – навчальна дисципліна, що орієнтує здобувачів третього рівня вищої освіти на поглиблене дослідження основ методології здійснення успішних історико-правових досліджень, а також розуміння теоретико-методологічних засад генезису законодавчої бази певної суспільної сфери чи розвитку окремої галузі права. Вивчення дисципліни сприятиме поглибленню історико-правових знань та формування практичних умінь щодо переосмислення права та держави крізь призму антропоцентризму та історико-правових концепцій, набуття ґрунтовних теоретичних знань щодо розуміння права як природного феномену, історичного явища і як самостійної соціокультурної цінності, формування здатності кваліфікувати явища та події правової дійсності, а також розуміти характер процесів, що відбуваються у правовій системі держави, розвиток умінь планувати і проводити порівняльні історико-правові дослідження, виявляти сучасні тенденції і напрями розвитку правової системи України, спосібності самостійно проводити наукові дослідження та усвідомлювати і нести особисту відповідальність за одержані наукові результати дослідження. Навчальний курс передбачає освоєння таких професійних даних, які сприятимуть методологічному осмисленню і творчому пошуку шляхів вирішення актуальних світоглядних та прикладних проблем – правничої науки та практики.
Методи та критерії оцінювання: Для формувань уміння та навичок застосовуються методи навчання: вербальні/словесні (лекція, пояснення, розповідь, бесіда); наочні (спостереження, ілюстрація, демонстрація); пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний (передбачає презентацію готової інформації викладачем та її засвоєння аспірантами); репродуктивний, в основу якого покладено виконання різного роду завдань за зразком; метод проблемного викладу; науково-пошуковий, евристичний та дослідницький методи тощо.
Перевага продуктивним методам: проблемний виклад, науково-пошукові та дослідницькі методи, презентації, проєкти, кейс-стади, тренінги, бесіди і дискусії, робота у ВНС, «електронні лекції», семінари, дистанційні консультації – спрямовані на активізацію і стимулювання навчально пізнавальної діяльності аспіранта.
Методи діагностики знань за посередництвом яких визначають рівень досягнення запланованих пізнавальних результатів з навчальної дисципліни «Методологічні засади історико-правових досліджень», характеризуються прозорими критеріями оцінювання, забезпечують об’єктивний поточний та підсумковий контролі.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни «Методологічні засади історико-правових досліджень» для аспірантів денної та заочної форми навчання складається з оцінки результатів навчання при проведенні контрольного заходу під час семестрового контролю у формі екзамену.
Під час контрольних заходів застосовується система об’єктивної оцінки знань, навичок та умінь, зокрема, з використанням інноваційних технічних засобів, інтерактивних платформ. Тестові завдання з навчальної дисципліни «Методологічні засади історико-правових досліджень» – для поточного і підсумкового контролю знань аспіранта, є складовими навчально-методичного комплексу, входять до пакетів кваліфікаційних завдань з навчальної дисципліни.
Засобами діагностики знань (успішності навчання, якісних та кількісних показників) виступають: проведення поточного і семестрового контролю знань.
Рекомендована література: 1. Азарян А. А., Азарян Р. С. Основи наукових досліджень: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Кривий Ріг: Вид. центр КТУ, 2010. 231 с.
2. Антонюк В. С., Полонський Л. Г., Аверченков В. І., Малахов Ю. А. Методологія наукових досліджень: навч. посіб. Київ : НТУУ КПІ, 2015. 276 с.
3. Афанасьєв А. О., Кузькін Є. Ю. Основи наукових досліджень : навчальний посібник. Харків: ХНЕУ, 2005. 96 с.
4. Безклубий І. Методологія в праві: монографія. Київ: Грамота, 2017. 658 с.
5. Білецький Б., Доброжанський О. Основи наукових досліджень: категорії, поняття, терміни, нормативні документи: навчальний посібник-довідник. Чернівці: Технодрук, 2010. 380 с.
6. Бобилєв В. П., Іванов І. І., Пройдак Ю. С. Методологія та організація наукових досліджень: підручник. Дніпро: ІМА-пресс, 2014. 644 с.
7. Габович О. і ін., Кузнецов В., Семенова Н. Українська фундаментальна наука і європейські цінності. Київ: Вид. Дім «Києво-Могилянська академія», 2016. 284 с.
8. Зацерковний В. І., Тішаєв І. В., Демидов В. К. Методологія наукових досліджень : навч. посіб. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2017. 236 с.
9. Кучук А.М. Основи теорії правового поліцентризму: монографія. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2017. 312 с.
10. Рабінович П. М. Основи теорії та філософії права: Навчальний посібник. Львів: «Медицина і право», 2021. 256 с.
11. Електронний навчально-методичний комплекс з дисципліни «Методологічні засади історико-правових досліджень» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=9339
12. http://portal.rada.gov.ua – офіційний сайт Верховної Ради України.
13. http://www.president.gov.ua – офіційне Інтернет представництво Президента України.
14. http://www.kmu.gov.ua/control – єдиний веб-портал органів виконавчої влади України.