Теоретичні та прикладні проблеми сучасних методів формоутворення виробів
Спеціальність: Прикладна механіка
Код дисципліни: 8.131.00.M.029
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Робототехніка та інтегровані технології машинобудування
Лектор: Ступницький Вадим Володимирович
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни “Теоретичні та прикладні проблеми сучасних методів формоутворення виробів” аспірант повинен навчиться застосовувати сучасні методи технологічного проектування, що забезпечують:
- побудову адекватної комп'ютерної моделі формоутворення виробів машинобудування;
- планування та аналіз комп'ютерного експерименту;
- обґрунтований вибір методу імітаційного моделювання процесів формоутворення виробів;
- інтерпретувати і аналізувати результати комп'ютерного моделювання процесів формоутворення виробів машинобудування
Результати навчання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни “Теоретичні та прикладні проблеми сучасних методів формоутворення виробів” аспірант повинен навчиться застосовувати сучасні методи технологічного проектування, що забезпечують:
- побудову адекватної комп'ютерної моделі формоутворення виробів машинобудування;
- планування та аналіз комп'ютерного експерименту;
- обґрунтований вибір методу імітаційного моделювання;
- інтерпретувати і аналізувати результати комп'ютерного моделювання.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Наукові дослідження в технології машинобудування
Імітаційні методи інженерного аналізу функціонування та виготовлення виробів машинобудування
Короткий зміст навчальної програми: Предметом навчальної дисципліни «Теоретичні та прикладні проблеми сучасних методів формоутворення виробів» є вивчення наукових основ та практичних аспектів реалізації робочих процесів високих технологій в машинобудуванні, що базуються на використанні високоефективних генеративних методів формоутворення деталей та виробів машинобудування
Опис: Тема 1. Поняття та основні ознаки генеративних технологій формоутворення в машинобудуванні.
Тема 2. Інтегровані генеративні технології формоутворення і їх місце в сучасному виробництві.
Тема 3. Фізичні основи пошарового формоутворення виробів
Тема 4. Генеративні інтегровані технології макрорівня.
Тема 5. Загальна характеристика електрофізичного формоутворення матеріалів.
Основні тенденції розвитку технологій машинобудування. Сутність поняття високих технологій в машинобудуванні. Основні ознаки високих технологій в машинобудуванні.
Основні тенденції розвитку сучасного виробництва Інтегровані технології сучасного виробництва і їх складові. Інтегровані генеративні технології формоутворення і їх рівні. Сутність генеративних процесів прискореного формоутворення виробів. Концептуальне 3D САD-моделювання в генеративних процесах прискореного формоутворення виробів. Класифікація технологічних методів генеративної матеріалізації тривимірних моделей виробів
Процеси пошарової матеріалізації 3D електронного образу виробів. Генерування з рідкої фази. Генерування з твердої фази. Генерування з газової фази. Генерування з плазми. Інші методи генерування. Елементи, що утворюють шари при генеруванні вироби
Методи та критерії оцінювання: Форма звітності - екзамен (100 балів)
Потоковий контроль - 30 балів
Письмова компонента - 50 балів
Усна компонента - 20 балів
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль:
1. Оцінювання засвоєння теоретичного матеріалу здійснюється за допомогою тестового контролю (тестові завдання з Електронного навчально-методичного комплексу Віртуального навчального середовища Національного університету «Львівська політехніка» дисципліни «Теоретичні та прикладні проблеми сучасних методів формоутворення виробів», усне опитування.
2. Захист звітів до практичних робіт в усній формі шляхом опитування теоретичного матеріалу за темою роботи та методикою проведення досліджень або письмово шляхом проведення контрольного заходу за тематикою роботи у вигляді тесту.
Підсумковий контроль:
1. Іспитовий контроль (екзамен). Письмова компонента складається з трирівневих теоретично-практичних завдань і проводиться у тестовій формі у Віртуальному навчальному середовищі. Усна компонента проводиться за результатами письмової компоненти для ґрунтовнішого оцінювання знань
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. В. В. Ступницький, І. Є. Грицай, А. М. Сліпчук. Обладнання та прогресивні методи формоутворення деталей. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. 340 с.
2. Швець С.В. Основи формоутворення поверхонь різанням: Навч. посіб. / С.В.Швець. – Суми: Сумський державний університет, 2011. –127 с.
3. Интегрированные генеративные технологии : учеб. пособие / А. И. Грабченко, Ю. Н. Внуков, В. Л. Доброскок [и др.] ; под ред. А. И. Грабченко. – Харьков : НТУ «ХПИ», 2011. – 416 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).