Риторика
Спеціальність: Телекомунікації та радіотехніка
Код дисципліни: 8.172.00.M.018
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теорії права та конституціоналізму
Лектор: Токарська Антоніна Семенівна
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Загальні компетентності:
1. Здатність до засвоєння основ загальної духовної культури.
2. Зорієнтованість на культуру мислення та комунікацію.
3. Уміння продукувати виступи академічного, соціокультурного, професійного спрямування.
4. Донесення засобами риторичного мистецтва добре сформованої ідеї його виступу.
Фахові компетентності:
1. Навчити ефективної технології комунікації, що є безумовним свідченням комунікативної компетентності, осмислення таємниць мистецтва словесного вираження і впливу на аудиторію, керуючись наявними нормативно-правовими актами та стандартами професійної діяльності.
2. Сформувати систему знань про красномовство, риторику як науку і мистецтво, про процес виникнення та розвиток риторики як науки, про практичні аспекти загальної риторики.
3. Сформувати такі якості комунікації, як правильність, точність, логічність, чистота, дієвість, виразність.
4. Творити зв?язні, правильно побудовані логічні тексти на різні теми відповідно до комунікативних намірів та ситуацій спілкування; участі у діалогічних та полілогічних ситуаціях спілкування.
5. Навчити розуміти і використовувати у науковій роботі візуальні засоби і практичні положення риторики. Розвивати потребу у здобутті наукових знань про основи красномовства, формувати культуру комунікації.
Результати навчання: Основні проблемні завдання риторики, наукових понять і категорій, спираючись на знання їх традиційних і сучасних пояснень та формулювань.
2. Викладати зміст понять та категорій риторики, розкривати їх найважливіші ознаки та зв?язки з іншими поняттями і категоріями, демонструвати своє бачення основних наукових ідей.
3. Вміти формулювати власні наукові ідеї, розгорнуто розкривати їхній зміст, спираючись на відповідні поняття.
4. Вести розгорнутий монолог (лекцію) з фахової проблематики; ефективну, конструктивну бесіду на будь-яку тему з кола зацікавлень культурної, високоосвіченої людини;
5. Володіти етичними принципами здійснення монологічного та діалогічного публічного виступу;
6. Формувати індивідуальний образ оратора, власний ораторський стиль на засадах гуманістичного риторичного ідеалу;
7. Готувати публічний виступ у різних жанрах красномовства, давати загальнориторичну оцінку ефективності мисленнєво-мовленнєвої діяльності та вдосконалювати техніку власного усного мовлення (дикцію, модулювання звучання голосу, інтонацію тощо).
8. Застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями; орієнтуватись у науковій та періодичній літературі та інформації з проблем риторики; готувати виступи з проблематики вирішення соціальних конфліктів різних рівнів (суд, конференція, диспут, наукове повідомлення, рецензія, доповідь тощо).
вміти:
1. Послуговуватися державною літературною мовою як усно, так і письмово.
2. Виявляти ціннісно-смислову компетентність, що означає здатність на основі усвідомлення своєї ролі і призначення, творчої спрямованості уміння вибирати цільові та значеннєві установки для своїх дій і вчинків, приймати рішення, формувати цінності.
3. Володіти загальнокультурною компетентністю: проектувати основні особливості національної та загальнолюдської культури, духовно-моральні основи життя людини й людства, окремих народів, основи сімейних, соціальних, суспільних явищ і традицій, роль науки та релігії в житті людини, їх вплив на світогляд і буття.
4. Освоювати навчально-пізнавальну компетентність, що включає елементи логічної, методологічної та евристичної діяльності; здатність за допомогою реальних об?єктів й інформаційних технологій формувати вміння самостійно шукати, аналізувати та відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її.
5. Демонструвати комунікативну компетентність і здатність до ефективних способів взаємодії з людьми, навички роботи у групі
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні: Світоглядні та методологічні проблеми праворозуміння
Наступні: Практична психологія
Короткий зміст навчальної програми: Риторика – наука про переконання словом, майстерність мовлення. Ця компетенція пов?язана як з усним виступом, так і з текстовим повідомленням. Ораторське мистецтво, риторика завжди посідали значне місце в класичних наукових традиціях. Їх формування збігається з періодами найбільшого розквіту культури. Риторика – міждисциплінарна наука, вона має традиційні зв?язки з філософією, теорією комунікації, етикою, логікою, політикою, психологією, юриспруденцією, стилістикою. В класичній риториці констатовано потребу фахової роботи, яка не повинна бути відокремленою від наукової істини та етики; «успішна імпровізація можлива тільки завдяки глибоким знанням і багатому досвіду. Промову потрібно здійснювати не для того, щоб вразити, а для того, щоб досягти розуміння».
Риторичне знання актуалізується сучасними обставинами у постіндустріальному суспільстві, для якого інформація є найголовнішим ресурсом, в якому з?являються нові інформаційні технології, відбувається формування нового наукорого мислення, визріває нова філософія комунікації. Дискурс, наратив, промова і процеси їхнього сприйняття аналізуються в сучасній риториці, яка еволюціонує завдяки розвитку гуманітаристики й теорії масової комунікації в сучасній культурі.
Наявність у майбутніх науковців знань практичної спрямованості у сфері підготовки, написання та техніки виголошення промов забезпечить більшу ефективність їхньої діяльності, яка буде пов?язана із досягненням особистих та суспільно значущих цілей у науковій галузі. Уміння апелювати до свідомості та емоційної сфери вербальної та невербальної комунікації стане запорукою реалізації стратегії соціокультурного успіху.
На основі спостережень і аналізу створювати «портрет аудиторії»;
? аналізувати і вибирати професійний жанр, що відповідає конкретній ситуації, та створювати ефективну композицію промови;
? вести розгорнутий монолог, ефективну бесіду із фахової проблематики;
? вирішувати комунікативні завдання в конкретній ситуації;
? логічно правильно, точно, етично й емоційно виражати думки відповідно до змісту, умов комунікації та адресата, прагнучи створити індивідуальний стиль;
? володіти полемічним мистецтвом (диспут, полеміка, дискусія);
? системно аналізувати весь комунікативний процес (рефлексія).
Опис: Риторика як навчальна дисципліна. Розрізнення риторики, ораторського мистецтва, красномовства та мистецтва мовленні.Давньогрецька риторика.Класична риторика.Розвиток красномовства. Традиції ораторського мистецтва у Новий час. Сучасна риторика: загальне і особливе. Поняття комунікації.
Класичні канони риторики. Роди та види ораторського мистецтва. Основні форми ораторського монологу.
Образ оратора. Взаємодія оратора з аудиторією. Образ оратора.Вимоги до оратора.Зв’язки оратора з аудиторією (звуковий, візуальний та ін.). Бар?єри у спілкуванні.
Структура промови. Основна частина виступу. Вступ. Чому? Як? Використання трендових слів та небезпека зловживання ними. Використання інтриги; метафор. Захоплива подія (факт, історія) для вступу. Початок виступу із риторичних запитань до аудиторії. Використання щирих і доброзичливих слів/компліментів. Цитування авторитетних для науки і суспільства людей.Основна частина.
Формування висновків. Мета публічного виступу. Промова. Подія та повідомлення. Типологія красномовства.
Логічність виступу. Логос як категорія класичної риторики. Логічність як основна ознака промови і тексту. Етос як моральний принцип. Три категорії риторики як три наукові критерії, фільтри для промов: істинності (логос), щирості (етос), відповідності мовної поведінки (пафос).
Переконливість дискурсу. Віра оратора у свою ідею. Дипломатичний етикет. Знання ієрархії цінностей.
Культура і стиль промови в усній комунікації. Образність мови: засоби її створення. Анафора, антитеза, метафора, риторичне питання, синекдоха, алітерація, асонанс, гіпербола, епітет і т. ін. Інші мовні засоби виразності: фразеологічні одиниці, крилаті слова, цитати, афоризми, прислів’я.
Орфоепічні та акцентуаційні норми мовлення. Нормативність сучасного усного дискурсу. Норми наголошування близько звучних слів. Логічний наголос на окремих словах: реченнях.
Невербальні засоби в риториці. Поняття «невербальні символи і засоби» в риториці. Жестова мова та її розрізнення. Диференціація невербальних засобів мовлення в різних культурах світу.
Аналіз виступів відомих риторів. Найкоротша інавгураційна промова (133 слова) Дж. Вашингтона. Найдовша – 8578 слів Вільяма Гаррісона. Талант викласти ідею коротко і зрозуміло. Взірці найкращих промов науковців та політиків.
Виступ на несподівану тему. Формування переліку несподіваних тем: а) з науки; б) з права; в) на медичні теми. Техніка «гарячого стільця» – словесної імпровізації. «Вправа Вікіпедія» – розмова (5 хв.) на будь-яку тему.
Втрата логічної думки (забуття). Перехід до іншого пункту доповіді – як вихід іх ситуації. Повторення вже сказаного. Перехід на суміжну тему. Запитання до аудиторії.
Методи та критерії оцінювання: Методами оцінювання рівня досягнення результатів навчання здобувачів освіти є: усне опитування на практичних (семінарських) заняттях; контрольна робота; виконання індивідуального науково-дослідного завдання; підсумкова контрольна робота.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання результатів навчання студента здійснюється за результатами ПК відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої в Університеті. Поточний контроль (ПК): практичні (семінарські) заняття – 30 балів; письмова контрольна робота – 10 балів; індивідуальне науково-дослідне завдання – 10 балів; підсумкова контрольна робота – 50 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Токарська А. С. Навчально-методичний посібник з філософсько-юридичної культури наукового тексту. Львів, 2020. 190 с.
2. Робоча програма з риторики для аспірантів НУ «Львівська політехніка». Львів, 2021. 16 с.
3. Методичні вказівки з риторики для аспірантів спеціальності 053 –психологія. Львів, 2021. 20 с.
4. Абрамович С. Д., Чікарькова М. Ю. Риторика. Львів: Світ, 2001. 240 с.
5. Бабич Н. Д Основи культури мовлення. Львів: Світ, 1990. 295 с.
6. WOW-виступ по-українськи. Ноу-хау сучасного оратора / Андрій Степура. 2-е вид. Дніпро: Моноліт, 2019. 304 с.
7. Грицаєнко Л. М. Основи красномовства: навч. посібник. Київ. нац. ун-т технологій та дизайну. К.: КНУТД, 2013. 245 с.
8. Каньоса П. С. Риторика: навч. посібник. Кам?янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка. Кам?янець-Подільський: Зволейко Д. Г. (вид.), 2011. 207 с.
9. Куньч З. Й. Українська риторика: історія становлення і розвитку: навч. посібник / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львівська політехніка». Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2011. 247 с.
10. Мацько А. І., Мацько О. М. Риторика: навч. посібник. К., 2006. 311 с.
11. Ораторське мистецтво: навч.-метод. посібник. авт.-уклад.: І. М. Плотницька та ін.; за ред. І. М. Плотницької, О. П. Левченко; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. 2-ге вид., стер. К. : НАДУ, 2011. 126 с.
12. Требін М. П. та ін. Ораторське мистецтво: підручник / за ред. М. П. Требіна, Г. П. Клімової. X.: Право, 2013. 207 с.
13. Осипова Н. Б., Воднік В. Д., Клімова Т. П. Ораторське мистецтво: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. юрид. спец. X.: Одіссей, 2007. 144 с
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).