Технологія моделювання алгоритмів поведінки інформаційних систем

Спеціальність: Телекомунікації та радіотехніка
Код дисципліни: 8.172.00.M.034
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Програмно-апаратних систем інфокомунікацій
Лектор: Д.т.н., проф. Волочій Богдан Юрійович
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Аспіранти вивчають технологію стохастичного моделювання експлуатаційної поведінки радіоелектронних інформаційних систем (телекомунікаційних мереж, радіоелектронних комплексів). В дисципліні розглядається саме аналітичне моделювання експлуатаційної поведінки з використанням математичного представлення у вигляді дискретно-неперервної стохастичної системи марковського типу. Експлуатаційна поведінка радіоелектронних інформаційних систем має два види: функційну та надійнісну. Моделювання експлуатаційної функційної поведінки інформаційних систем має на меті в першу чергу забезпечити можливість перевірки ефективності запропонованих (придуманих) або відомих процедур та алгоритмів управління інформаційними потоками в умовах їх реального функціонування. Експлуатаційна надійнісна поведінка відображає доцільність використання обраної відмовостійкої системи, яку планує використати проектант для забезпечення надійної роботи з ненадійною інформаційною (радіотехнічною чи телекомунікаційною) системою. Моделювання експлуатаційної надійнісної поведінки відмовостійких систем має на меті розв’язання задач надійнісного синтезу, тобто забезпечення заданого значення показників надійності введенням властивостей відмовостійкості для окремих складових інформаційної системи та живучості для інформаційної системи в цілому.
Завдання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни аспірант має бути здатним продемонструвати такі результати навчання: Аспірант повинен знати: - основні відомості про марковські випадкові процеси; - традиційну технологію розроблення стохастичної моделі об’єкта дослідження у вигляді дискретно-неперервної стохастичної системи, мати уяву про проблеми, які її супроводжують; - підходи до задачі формування виразів для визначення часово-ймовірнісних показників ефективності об’єкта дослідження; - удосконалену технологію розроблення стохастичної моделі об’єкта дослідження у вигляді дискретно-неперервної стохастичної системи (концепція, порядок формування вербальної моделі, методику розроблення структурно-автоматної моделі).
Результати навчання: Аспірант повинен уміти: - визначити відповідність експлуатаційної поведінки об’єкта дослідження дискретно-неперервній стохастичній системі; - здійснити формування вербальної моделі об’єкта дослідження (експлуатаційної поведінки систем); - здійснювати розроблення структурно-автоматної моделі об’єкта дослідження; - користуватися проблемно-орієнтованим програмним засобом АСНА-2.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: 1
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна "Технологія моделювання алгоритмів поведінки інформаційних систем" надає аспірантам знання та навички практичного використання математичного апарату дискретно-неперервних стохастичних систем для розроблення аналітичних стохастичних моделей експлуатаційної поведінки радіоелектронних інформаційних систем (телекомунікаційних мереж, радіоелектронних комплексів). З використанням таких моделей показані можливості для розв'язання задач аналізу показників ефективності і надійності інформаційних систем та синтезу показників функціональності та надійності їх складових.
Опис: Тема 1. Поняття про дискретно-неперервну стохастичну систему, як математичну модель експлуатаційної поведінки інформаційних систем. Тема 2. Технологія інтелектуальної (ручної) побудови моделей експлуатаційної поведінки у вигляді ймовірнісного графа. Тема 3. Практична необхідність удосконалення традиційної технології аналітичного моделювання з використанням дискретно-неперервних стохастичних систем. Тема 4. Концепція удосконаленої технології моделювання. Тема 5. Методика розроблення структурно-автоматних моделей експлуатаційної поведінки інформаційних систем без альтернативних продовжень дискретно-неперервних випадкових процесів. Тема 6. Програмний засіб ASNA-2 для розв’язання задач надійнісного аналізу та синтезу відмовостійких систем з різними видами структурного резервування.
Методи та критерії оцінювання: 1. Поточний контроль (оцінка виконаних завдань) 2. Семестровий контроль (проведення ЕКЗАМЕНУ в письмово-усній формі)
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль: - Захист проектного завдання: 20 балів. Екзамен: - Письмова компонента: 70 балів; - Усна компонента: 10 балів. Загалом: 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Навчально-методичне забезпечення: 1. Волочій Б.Ю. Технологія моделювання алгоритмів поведінки інформаційних систем. – Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2004. – 220 с. 2. Волочій Б.Ю., Озірковський Л.Д. Системотехнічне проектування телекомунікаційних мереж. Практикум. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. - 128 с. Рекомендована література: 3. Томашевський В.М. Моделювання систем. – К.: Видавнича група BHV, 2005. – 352 с. 4. Федасюк Д.В., Волочій С.Б. (аспірант). Структурно-автоматна модель відмовостійких систем для автоматизації використання методу фаз Ерланга // Радіоелектронні та комп'ютерні системи. ? Харків: Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", 2016. ? № 3 (77). ? С. 78 ? 92. 5. Федасюк Д.В., Волочій С.Б. (аспірант). Методика розроблення структурно-автоматних моделей відмовостійких систем з альтернативними продовженнями випадкових процесів після процедур контролю, перемикання і відновлення / Д. В. Федасюк, С. Б. Волочій // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» : «Комп'ютерні науки та інформа¬ційні технології». – Львів : вид-во Львівської політехніки. – 2017. ? № 864. – С. 49 – 62. 6. Volochiy B., Zmysnyi M., Kulyk I., Leonchuk V. (студент магістратури), Onyshchenko V. Synthesis of components effectiveness factors of guard signaling complex with layout of three seismic sensors in control zone and with majority principle of taking decisions // Proceedings 14th International Conference on Advanced Trends in Radioelectronics, Telecommunications and Computer Engineering, TCSET 2018, February 20 - 24. – Lviv, 2018, pp. 92 – 97. – S1, Paper ID 346. 7. Anastasiia Strielkina (аспірантка), Serhiy Volochiy, Vyacheslav Kharchenko. Discrete-Continuous Stochastic Model of Insulin Pump Functioning for Health IoT System Using Erlang Phase Method // Proceedings of the 15th International Conference on ICT in Education, Research and Industrial Applications. Integration, Harmonization and Knowledge Transfer. Volume II: Workshops, Kherson, Ukraine, June 12-15, 2019. – P. 793 – 808. 8. Strielkina A. (аспірантка), Volochiy B., Kharchenko V., Volochiy S. Model of Functional Behavior of Healthcare Internet of Things Device Using Erlang Phase Method // Communications in Computer and Information Science / Germany, Springer, Volume 1175. 2020. P. 277 – 301. 9. Сальник Ю.П. (докторант), Волочій Б.Ю. Стохастична модель функціональної поведінки охоронної системи об’єкта критичної інфраструктури / Сучасні інформаційні системи. – Т. 5, № 1. – Харків: Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, 2021. – С. 18 – 33. 10. Волочій Б.Ю., Якубенко В.М., Сальник Ю.П. (докторант), Змисний М.М. Дослідження впливу старіння модулів ядра відмовостійкої системи мажоритарного типу на значення показників її надійності / Системи управління, навігації і зв’язку. – Випуск 1 (63). – Полтава: Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”, 2021. – С. 36 – 44. 11. Волочій Б., Якубенко В., Сальник Ю. (докторант), Чернишук П. (студент бакалаврату) Програмна стохастична модель експлуатаційної поведінки відмовостійких систем мажоритарного типу з правилом голосування {3 із 5} // Інфокомунікаційні технології та електронна інженерія. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2021. – Вип. 1, №2. – С. 94 – 113. 12. Волочій Б. , Чернишук П. (студент магістратури), Сальник Ю. , Онищенко В. Дискретно-неперервна стохастична модель експлуатаційної надійнісної поведінки комплекса охоронної сигналізації // Інфокомунікаційні технології та електронна інженерія. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2022. – Вип. 2, № 2. – P. 102–122. 13. Волочій Б.Ю., Кушик А.О. (студент бакалаврату), Сальник Ю.П., Онищенко В.А., Казан П.І. Метод усунення надмірної затримки у вузлі комутації інформаційної мережі зв’язку спеціального призначення в умовах бойового застосування // Військово-технічний збірник. – Львів: Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, 2022. – Випуск № 26. – С. 3 – 12.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).