Наукові основи формування архітектурного середовища
Спеціальність: Архітектура будівель і споруд
Код дисципліни: 7.191.01.O.004
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Архітектурне проектування
Лектор: проф, д.тех.н. Габрель М.М., доц., к.арх. Дида О.А.
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: загальні компетентності:
ЗК 01 Здатність до абстрактного мислення, аналізу й синтезу.
ЗК 02 Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК 04 Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
ЗК 06 Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
ЗК 07 Знання та розуміння предметної сфери та професійної діяльності.
ЗК 08 Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших сфер знань/ видів діяльності).
фахові компетентності:
СК01. Здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі архітектури й містобудування.
СК02. Здатність вирішувати проблеми архітектури та формування ландшафту у нових (незнайомих) середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів екологічної і моральної відповідальності.
СК03. Здатність аналізувати, розробляти та впроваджувати архітектурно-ландшафтні рішення з урахуванням соціально-демографічних, національно-етнічних, природно-кліматичних, інженерно-технічних чинників та санітарно-гігієнічних, безпекових, енергозберігаючих, екологічних, техніко-економічних вимог.
СК04. Здатність продовжувати навчання з високим рівнем автономії.
СК06. Здатність аналізувати досвід, збирати, нагромаджувати і використовувати інформацію, необхідну для розв’язання задач дослідницького й інноваційного характеру в сфері архітектури та містобудування.
СК 11. Здатність критично осмислювати проблеми архітектури та містобудування.
Результати навчання: РН01. Мати спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері архітектури та містобудування і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень
РН02. Мати спеціалізовані уміння/навички розв’язання проблем, необхідні для проведення досліджень та/або провадження інноваційної діяльності у сфері архітектури та містобудування з метою розвитку нових знань та процедур
РН08. Організовувати роботу над комплексними архітектурно-містобудівними проєктами, співпрацю з замовниками та громадськістю при розробці, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів; зрозуміло доносити власні висновки та аргументацію до фахівців і нефахівців
РН10. Обговорювати результати професійної діяльності, досліджень та інноваційних проєктів у сфері архітектури та містобудування державною та іноземною мовами усно і письмово
РН11. Приймати ефективні рішення у сфері архітектури та містобудування, розробляти і порівнювати альтернативи, враховувати обмеження, оцінювати можливі побічні наслідки та ризики
РН12. Знати і застосовувати у практичній діяльності законодавство і нормативну базу щодо проведення досліджень та розробки архітектурно-містобудівних проєктів
РН14. Розуміти порядок здійснення авторського нагляду за реалізацією проєктів у сфері архітектури та містобудування.
РН15. Аналізувати міжнародний та вітчизняний досвід щодо проєктування об’єктів архітектури та містобудування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні: Архітектурне проектування.
Супутні і наступні: Сучасні концепції в архітектурі та містобудуванні, Методика архітектурного дослідження і проектування
Короткий зміст навчальної програми: У процесі вивчення дисципліни здобувачі другого рівня вищої освіти повинні: оволодіти відповідним обсягом знань про роль і місце архітектурної науки і наукових підходів у процесі архітектурного формування середовища, про вплив простору на соціально-екологічні процеси; опановують сучасний методологічний і теоретичний інструментарій для розуміння архітектурно-ландшафтних явищ; навчитися виявляти оптимальні архітектурно-проектні рішення; досліджувати специфіку організації науково-дослідної діяльності в архітектурній галузі. Під час практичних занять у студентів магістратури формуються уміння організовувати науково-дослідну діяльність, здатність самостійно виявляти архітектурно-просторові проблеми і знаходити їх оптимальні вирішення, взаємодіяти в групі з колегами. Здійснюючи послідовні етапи дослідження, формулювати наукові концепції, логічно узагальнювати оптимальні результати та чітко, коректно формулювати висновки та пропозиції з графічною візуалізацією результатів дослідження.
Зміст дисципліни розроблено на основі відповідних вимог щодо підготовки магістрів архітектури та містобудування до виконання досліджень в архітектурі, для викладацької роботи за спеціальністю, розроблення архітектурно-дослідної частини комплексних проектів різного ієрархічного рівня і призначення, для роботи в сфері управління на рівні районів, територіальних громад, міст. Значну увагу приділено термінологічній базі архітектурної науки.
Навчальна дисципліна розкриває основні форми та методи наукового аналізу, а також підходи до формування архітектурного середовища, забезпечує особистісне бачення та розуміння теоретико-методологічних засад ландшафтної та архітектури будівель і споруд, що обумовлюють самостійну дослідницьку діяльність.
Опис: Обговорення основних проблем, тем і завдань, які розглядаються під час курсу. Категоріально-понятійний апарат.
Сутність і основні характеристики ландшафтів, типи і види ландшафту, їх властивості та особливості. Основні положення ландшафтної архітектури.
Простір, ландшафт, середовище в процесі архітектурного проектування. Теоретичні основи дослідження і проектування ландшафтів.
Ґенеза ландшафтно-просторового підходу. Середовище життя і діяльності суспільства в історії архітектури та містобудування.
Функціонально-змістовий підхід до аналізу та формування архітектури ландшафтів. Явище архітектурної атрактивності.
Композиційно-образна організація архітектурних об’єктів і систем. Символи і знаки середовища.
Особливості та унікальність ландшафтів. Архітектурне проектування та вирішення «нетипових» завдань у ландшафтній архітектурі.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: проведення вибіркового усного опитування на практичних заняттях, оцінка активності на заняттях, перевірка практичних завдань, оцінювання презентації – виступу магістранта, участі в дискусіях. Оцінка виконаної розрахунково-графічної роботи.
Підсумковий контроль: тестовий контроль та диференційований залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: РГР: Функціонально-ландшафтна модель.
Частина 1. Вибір та аналіз об’єкта дослідження: повнота і різносторонність аналізу поточної ситуації; структурованість і наочність подачі результатів проведених досліджень; чіткість зроблених висновків.
Частина 2. Функціонально-ландшафтна оптимізація: обґрунтованість обраних характеристик об’єкта й середовища; чіткість архітектурної пропозиції; якість і зрозумілість графічного матеріалу.
Частина 3. Презентація результатів дослідження: повнота та наочність демонстрації результатів дослідження; обґрунтування прийнятих проектних рішень; чіткість архітектурної пропозиції; структурованість і грамотність усного виступу.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Електронний навчально-методичний комплекс «Наукові основи формування архітектурного середовища» / Дида О.А.. – Львів: ВНС НУ «Львівська політехніка» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=14478
Технологія архітектурно-проектного процесу: Конспект лекцій для студентів базового напряму 6.060102 «Архітектура» / Укл.: В.Б. Якубовський, І.В. Якубовський. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2014. – 119 с.
Габрель М.М. Просторовий підхід до обґрунтування архітектурних рішень: навч. посіб. / М.М. Габрель, М.М. Габрель. – Львів: Сполом, 2016. – 282 с.
Білоконь Ю. Функція та структура форми в регіональному плануванні / Ю. Білоконь. – К.: Кий, 2002. – 98 с.
Крижанівська Н. Я. Основи ландшафтного дизайну: підруч. – К. : Ліра-К, 2009. – 218 с.
Кучерявий В. П. Ландшафтна архітектура: підруч. – Львів : Новий Світ-2000, 2017. – 521 с.
Вступ до архітектурного проектування. Середовищний підхід: Конспект лекцій / Вдовицька О.В., Дрьомова Л.В., Панова Л.П., Шубович С.О. – Харків: ХДАМГ, 2003. – 78 с.
Шепелюк М. О. Ландшафтна архітектура: Методичні рекомендації до виконання практичних робіт / М.О. Шепелюк, В.В. Андреєва. – Луцьк: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2019. –50 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Наукові основи формування архітектурного середовища
Спеціальність: Архітектура будівель і споруд
Код дисципліни: 7.191.01.O.005
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Архітектурне проектування та інженерія
Лектор: проф. Ігор ГНЕСЬ
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: інтегральна компетентність – здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері архітектури та містобудування.
загальні компетентності:
ЗК 01 Здатність до абстрактного мислення, аналізу й синтезу.
ЗК 02 Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК 04 Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
ЗК 06 Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
ЗК 07 Знання та розуміння предметної сфери та професійної діяльності.
ЗК 08 Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших сфер знань/ видів діяльності).
фахові компетентності:
СК01. Здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі архітектури й містобудування.
СК02. Здатність вирішувати проблеми архітектури та формування ландшафту у нових (незнайомих) середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів екологічної і моральної відповідальності.
СК03. Здатність аналізувати, розробляти та впроваджувати архітектурно-ландшафтні рішення з урахуванням соціально-демографічних, національно-етнічних, природно-кліматичних, інженерно-технічних чинників та санітарно-гігієнічних, безпекових, енергозберігаючих, екологічних, техніко-економічних вимог.
СК04. Здатність продовжувати навчання з високим рівнем автономії.
СК06. Здатність аналізувати досвід, збирати, нагромаджувати і використовувати інформацію, необхідну для розв’язання задач дослідницького й інноваційного характеру в сфері архітектури та містобудування.
СК 11. Здатність критично осмислювати проблеми архітектури та містобудування.
Результати навчання: РН 1 Мати спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки в сфері архітектури й містобудування та є основою для оригінального мислення й проведення досліджень;
РН 2. Мати спеціалізовані уміння /навички розв’язання задач, необхідні для проведення досліджень та (або) провадження інноваційної діяльності в сфері архітектури й містобудування з метою розвитку нових знань і процедур;
РН 8. Організовувати роботу з комплексними архітектурно-містобудівними проєктами, співпрацю з замовниками й громадськістю під час розробки, узгодження та публічного обговорення архітектурних проєктів; доступно і фахово доносити власні висновки та аргументацію до фахівців і нефахівців$
РН 10. Обговорювати результати професійної діяльності, досліджень та інноваційних проєктів у сфері архітектури та містобудування державною й іноземною (англійською) мовами усно і письмово;
РН 11. Приймати ефективні рішення у сфері архітектури та містобудування, розробляти та порівнювати альтернативи, враховувати обмеження, оцінювати можливі негативні наслідки і ризики;
РН 12. Знати і застосовувати у практичній діяльності законодавство та нормативну базу щодо проведення досліджень та розробки архітектурно-містобудівних проєктів;
РН14. Розуміти порядок здійснення авторського нагляду за реалізацією проєктів у сфері архітектури та містобудування;
РН15. Аналізувати світовий та вітчизняний досвід щодо проєктування об’єктів архітектури та містобудування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пре-реквізити:
Архітектурне проектування.
Ко-реквізити:
Методика архітектурного дослідження і проектування;
Сучасні концепції в архітектурі та містобудуванні
Короткий зміст навчальної програми: У процесі вивчення дисципліни «Наукові основи формування архітектурного середовища» здобувачі другого рівня вищої освіти повинні: оволодіти відповідним обсягом знань про роль і місце архітектурної науки і наукових підходів у процесі архітектурного формування середовища, про вплив простору на соціально-екологічні процеси; опановують сучасний методологічний і теоретичний інструментарій для розуміння архітектурно-соціальних явищ; навчитися виявляти оптимальні архітектурно-проектні рішення; досліджувати специфіку організації науково-дослідної діяльності в архітектурній галузі. Під час практичних занять формуються вміння організовувати науково-дослідну діяльність, самостійно виявляти архітектурно-просторові проблеми і знаходити їх оптимальні вирішення, взаємодіяти в групі з колегами. Здійснюючи послідовні етапи дослідження, формулювати наукові концепції, логічно узагальнювати оптимальні результати та чітко, коректно формулювати висновки та пропозиції з графічною інтерпретацією результатів дослідження.
Опис: Зміст дисципліни розроблено на основі відповідних вимог щодо підготовки магістрів архітектури та містобудування до виконання досліджень в архітектурі, для викладацької роботи за спеціальністю, розроблення архітектурно-дослідної частини комплексних проектів різного ієрархічного рівня і призначення, для роботи в сфері управління на рівні районів, територіальних громад, міст. Значну увагу приділено термінологічній базі архітектурної науки.
Навчальна дисципліна «Наукові основи формування архітектурного середовища» розкриває основні форми та методи наукового аналізу , а також підходи до формування архітектурного середовища, забезпечує особистісне бачення та розуміння теоретико-методологічних засад формування архітектури житлових і громадських будівель, що обумовлюють самостійну дослідницьку діяльність.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: проведення вибіркового усного опитування на практичних заняттях, оцінка активності на заняттях, перевірка практичних завдань, оцінювання презентації – виступу магістранта, участі в дискусіях. Оцінка виконаної розрахунково-графічної роботи.
Підсумковий контроль: диференційований залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (ПК) – доповіді-презентації і активна участь на семінарських заняттях - max 20 балів
Підсумковий контроль - max 80 балів
Критерії оцінювання:
• повнота і різносторонність аналізу поточної ситуації;
• структурованість і наочність подачі результатів проведених досліджень;
• чіткість зроблених висновків
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Електронний навчально-методичний комплекс «Методика архітектурного дослідження і проектування)» / О.О.Кайдановська. – Львів: ВНС НУ «Львівська політехніка» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=14478
2. Електронний навчально-методичний комплекс «Наукові основи формування архітектурного середовища» / Дида О.А.. – Львів: ВНС НУ «Львівська політехніка» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=14478
3. Методичні вказівки до виконання магістерської кваліфікаційної роботи для здобувачів освіти за освітньою програмою «Архітектура будівель і споруд». Укл.: О.О. Кайдановська, І.О. Духняк. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2022 – 30 с.
4. Габрель М.М. Просторовий підхід до обґрунтування архітектурних рішень: навч. посіб. / М.М. Габрель, М.М. Габрель. – Львів: Сполом, 2016. – 282 с.
5. Гетун Г.В. Архітектура будівель та споруд. Кн.1. Основи проектування. Київ: Кондор, 2012. 380 с.; Кн.2. Житлові будинки. К., 2017. 736 с.
6. Гнесь І.П. Багатоквартирне житло: тенденції еволюції. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. 652 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).