Гармонізація міського середовища засобами дизайну (комплексне дослідження)
Спеціальність: Дизайн архітектурного середовища
Код дисципліни: 7.191.03.O.001
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Дизайн архітектурного середовища
Лектор: Канд. арх., асистент Юрій Філіпчук
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
інтегральна компетентність – здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері архітектури та містобудування.
загальні компетентності:
ЗК 01 Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 04.Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
ЗК 06.Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
ЗК 07. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК 08. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
фахові компетентності:
СК 01. Здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі архітектури та містобудування у широких або мультидисциплінарних контекстах.
СК 02. Здатність розв’язувати проблеми архітектури та містобудування у нових або незнайомих середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності.
СК 03. Здатність аналізувати, розробляти та впроваджувати архітектурно-містобудівні рішення з урахуванням соціально-демографічних, національно-етнічних, природно-кліматичних, інженерно-технічних чинників та санітарно-гігієнічних, безпекових, енергозберігаючих, екологічних, техніко-економічних вимог.
СК 05. Здатність розробляти і реалізовувати проєкти у сфері архітектури та містобудування.
СК 06. Здатність аналізувати міжнародний та вітчизняний досвід, збирати, накопичувати і використовувати інформацію, необхідну для розв’язання задач дослідницького та інноваційного характеру у сфері архітектури та містобудування.
СК 07. Здатність до проєктного моделювання і дослідження концептуальних, натурних та комп’ютерних моделей об’єктів архітектури та містобудування.
СК 08. Здатність розробляти завдання на архітектурно-містобудівне проєктування, організовувати процес проєктування з використанням даних щодо натурних обстежень, обмірних робіт, містобудівного розрахунку об’єкту проєктування.
СК 10. Здатність генерувати нові ідеї та розробляти інноваційні рішення у сфері архітектури та містобудування.
СК 11. Здатність критично осмислювати проблеми архітектури та містобудування.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
РН 1. Мати спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері архітектури та містобудування і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень.
РН 2. Мати спеціалізовані уміння/навички розв’язання проблем, необхідні для проведення досліджень та/або провадження інноваційної діяльності у сфері архітектури та містобудування з метою розвитку нових знань та процедур.
РН 3. Здійснювати передпроєктний аналіз архітектурно-містобудівних об’єктів і територій.
РН 4. Розуміти і застосовувати у практичній діяльності теоретичні і практичні засади проєктування інноваційних об’єктів містобудування, житлових, громадських, промислових будівель і споруд, реконструкції і реставрації архітектурних об’єктів, методи досягнення раціонального архітектурно-планувального, об’ємно-просторового, конструктивного рішення, забезпечення соціально-економічної ефективності, екологічності, енергоефективності.
РН 6. Забезпечувати гармонізацію об’єктів архітектури і предметного середовища, зокрема із застосуванням принципів і методів теорії дизайну архітектурного середовища.
ПР 10. Обговорювати результати професійної діяльності, досліджень та інноваційних проєктів у сфері архітектури та містобудування державною та іноземною мовами усно і письмово.
ПР 11. Приймати ефективні рішення у сфері архітектури та містобудування, розробляти і порівнювати альтернативи, враховувати обмеження, оцінювати можливі побічні наслідки та ризики.
РН 15. Аналізувати міжнародний та вітчизняний досвід щодо проєктування об’єктів архітектури та містобудування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Історія архітектури, Дизайн архітектурного середовища громадських будівель і споруд.
Супутні і наступні навчальні дисципліни: Монументальний дизайн, Футуристичний дизайн середовища.
Короткий зміст навчальної програми: Характерними особливостями структури та змісту навчальної дисципліни «Гармонізація міського середовища засобами дизайну (комплексне дослідження)» є спрямованість на формування у майбутнього архітектора одночасно знань з основ теорії орієнтації та управління сучасним містом. Вивчення даної навчальної дисципліни дозволить майбутнім магістрам архітектури займатися інноваційною діяльністю в галузі містобудівного розселення та господарювання в міському середовищі на основі отриманих компетентностей.
Завдання навчальної дисципліни полягає в формуванні у майбутніх магістрів архітектури професійного підходу до аналізу і вирішення проблем формування, функціонування та розвитку міського середовища.
Опис: Розділ 1. Візуальні комунікації в міському середовищі.
Вступна лекція. Висвітлення основних понять у галузі гармонізації міського середовища.
Ознайомлення зі змістом, завданням та характерними особливостями навчальної дисципліни. Мета й основні задачі навчальної дисципліни «Гармонізація міського середовища засобами дизайну (комплексне дослідження)». Значення гармонізації міського середовища в архітектурі та його практичне застосування.
Лекція 1. Орієнтація як один із аспектів життєдіяльності великого міста.
Проблеми комплексної організації орієнтованості в міському середовищі, сучасні підходи для її вирішення. Висвітлення основних компонентів орієнтації в середовищі сучасного міста.
Лекція 2. Проблеми застосування візуальної орієнтації для орієнтації в міському середовищі. Забезпечення орієнтаційних процесів в міському середовищі та приклади застосування орієнтуючих візуальних комунікацій. Суперграфіка у вирішенні питань орієнтації в міському середовищі.
Лекція 3. Орієнтаційні якості міського середовища.
Визначення основних типів моделей орієнтації в міському середовищі. Ґенеза орієнтаційної діяльності у місті та орієнтаційні якості історично-сформованого міського середовища.
Лекція 4. Засоби та заходи дизайну у забезпеченні принципів та процесів орієнтації у міському середовищі. Підвищення орієнтаційного потенціалу міського середовища засобами дизайну. Висвітлення принципів побудови систем візуальної орієнтації в міському середовищі.
Розділ 2. Формування і розвиток типології розселення і господарювання.
Лекція 5. Ґенеза і розвиток типології розселення і господарювання. Висвітлення історичної типології містоутворення та її основні моделі. Розвиток еволюції розселення кінця ХІХ початку ХХІ століття.
Лекція 6. Архітектурно-урбаністичні принципи розвитку систем розселення та господарювання. Представлено закономірності розселення та визначено архітектурно-планувальні принципи містобудівного планування сталого розвитку розселення і господарювання.
Завершальна лекція. Підсумок вивченого матеріалу по навчальній дисципліні «Гармонізація міського середовища засобами дизайну (комплексне дослідження)». Загальні висновки лекційного курсу, контрольні запитання по темах лекцій.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: проведення вибіркового усного опитування на практичних заняттях, оцінка активності на заняттях, перевірка практичних завдань - оцінювання реферату та презентаційної роботи студента, участі у дискусії. Оцінка є сумою набраних студентом балів за поточну роботу протягом семестру.
Підсумковий контроль: тестовий контроль, диференційований залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: Повнота та наочність розкриття обраної теми; системний підхід до проблеми, якість прийнятих у проекті рішень; узгодження локалізації проектованого об’єкту із обраною тематикою; обґрунтування обраного рішення; відповідність пропонованого образного вирішення проектованого об’єкту обраній тематиці.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Проскуряков В. І., Пасічник О. С., 2021. Ґенеза та розвиток архітектурної школи Львівської політехніки. Книга перша. Монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 268 с.
2. Черкес Б.С., 2008. Національна ідентичність в архітектурі міста. Монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 268 с.
3. Kevin Lynch, 1960. The Image of the City. Cambridge, Massachusetts, and London: Massachusetts Institute of Technology
4. Pevsner, N., 1977. A history of building types. Bollingen series XXXV-19. New Jersey: Princetone University Press.
5. Черкес, Б. С. , Лінда, С. М., Богданова, Ю. Л., 2014. Архітектурний атлас. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 200 с.
6. Вадимов В. М., 2019. Особливості просторового планування в умовах інтегрованого розвитку міст в Україні. (Практичний коментар). Полтава: Дивосвіт,132 с.
7. Koolhaas R., Obrist H., 2011. Project Japan. Metabolism Talks. Koln: Tashen GmbH, 719 p.
8. Barnes Brooks Pfeiffer, 1994. Frank Lloyd Wright. Benedikt Taschen.
9. Proskuryakov V., 2022. Особливості навчання ландшафтному дизайну на кафедрі ДАС Львівської архітектурної школи. Architectural Studies / Architectural research, Vol.4, №1, 135-142.
10. Яців, С. М., Яців М. Б., 2018. Роль світла в архітектурі громадських будівель. Футуристичний аспект. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», Архітектура, 895, с.120-124.
11. Філіпчук, Ю. В., 2019. Тенденції проєктування культурно-просвітницьких та театрально-видовищних будівель. Сьогодні і в майбутньому. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», Архітектура, Т1, №2s, с.92-96.
12. Куцевич, В.В., 2017. Універсальний дизайн як основа організації архітектурного безбар’єрного середовища. Українська академія мистецтв: дослідницькі та науково-методичні праці, 26, с. 96-105.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Гармонізація міського середовища засобами дизайну (комплексне дослідження) (курсова робота)
Спеціальність: Дизайн архітектурного середовища
Код дисципліни: 7.191.03.O.006
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Дизайн архітектурного середовища
Лектор: Канд. арх., асистент Юрій Філіпчук
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
інтегральна компетентність – здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері архітектури та містобудування.
загальні компетентності:
ЗК 01 Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 04.Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
ЗК 06.Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
ЗК 07. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК 08. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
фахові компетентності:
СК 01. Здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі архітектури та містобудування у широких або мультидисциплінарних контекстах.
СК 02. Здатність розв’язувати проблеми архітектури та містобудування у нових або незнайомих середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності.
СК 03. Здатність аналізувати, розробляти та впроваджувати архітектурно-містобудівні рішення з урахуванням соціально-демографічних, національно-етнічних, природно-кліматичних, інженерно-технічних чинників та санітарно-гігієнічних, безпекових, енергозберігаючих, екологічних, техніко-економічних вимог.
СК 05. Здатність розробляти і реалізовувати проєкти у сфері архітектури та містобудування.
СК 06. Здатність аналізувати міжнародний та вітчизняний досвід, збирати, накопичувати і використовувати інформацію, необхідну для розв’язання задач дослідницького та інноваційного характеру у сфері архітектури та містобудування.
СК 07. Здатність до проєктного моделювання і дослідження концептуальних, натурних та комп’ютерних моделей об’єктів архітектури та містобудування.
СК 08. Здатність розробляти завдання на архітектурно-містобудівне проєктування, організовувати процес проєктування з використанням даних щодо натурних обстежень, обмірних робіт, містобудівного розрахунку об’єкту проєктування.
СК 10. Здатність генерувати нові ідеї та розробляти інноваційні рішення у сфері архітектури та містобудування.
СК 11. Здатність критично осмислювати проблеми архітектури та містобудування.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
РН 1. Мати спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері архітектури та містобудування і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень.
РН 2. Мати спеціалізовані уміння/навички розв’язання проблем, необхідні для проведення досліджень та/або провадження інноваційної діяльності у сфері архітектури та містобудування з метою розвитку нових знань та процедур.
РН 3. Здійснювати передпроєктний аналіз архітектурно-містобудівних об’єктів і територій.
РН 4. Розуміти і застосовувати у практичній діяльності теоретичні і практичні засади проєктування інноваційних об’єктів містобудування, житлових, громадських, промислових будівель і споруд, реконструкції і реставрації архітектурних об’єктів, методи досягнення раціонального архітектурно-планувального, об’ємно-просторового, конструктивного рішення, забезпечення соціально-економічної ефективності, екологічності, енергоефективності.
РН 6. Забезпечувати гармонізацію об’єктів архітектури і предметного середовища, зокрема із застосуванням принципів і методів теорії дизайну архітектурного середовища.
ПР 10. Обговорювати результати професійної діяльності, досліджень та інноваційних проєктів у сфері архітектури та містобудування державною та іноземною мовами усно і письмово.
ПР 11. Приймати ефективні рішення у сфері архітектури та містобудування, розробляти і порівнювати альтернативи, враховувати обмеження, оцінювати можливі побічні наслідки та ризики.
РН 15. Аналізувати міжнародний та вітчизняний досвід щодо проєктування об’єктів архітектури та містобудування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Історія архітектури, Дизайн архітектурного середовища громадських будівель і споруд.
Супутні і наступні навчальні дисципліни: Монументальний дизайн, Футуристичний дизайн середовища.
Короткий зміст навчальної програми: Характерними особливостями структури та змісту навчальної дисципліни «Гармонізація міського середовища засобами дизайну (комплексне дослідження)» є спрямованість на формування у майбутнього архітектора одночасно знань з основ теорії орієнтації та управління сучасним містом. Вивчення даної навчальної дисципліни дозволить майбутнім магістрам архітектури займатися інноваційною діяльністю в галузі містобудівного розселення та господарювання в міському середовищі на основі отриманих компетентностей.
Завдання навчальної дисципліни полягає в формуванні у майбутніх магістрів архітектури професійного підходу до аналізу і вирішення проблем формування, функціонування та розвитку міського середовища.
Опис: Розділ 1. Візуальні комунікації в міському середовищі.
Вступна лекція. Висвітлення основних понять у галузі гармонізації міського середовища.
Ознайомлення зі змістом, завданням та характерними особливостями навчальної дисципліни. Мета й основні задачі навчальної дисципліни «Гармонізація міського середовища засобами дизайну (комплексне дослідження)». Значення гармонізації міського середовища в архітектурі та його практичне застосування.
Лекція 1. Орієнтація як один із аспектів життєдіяльності великого міста.
Проблеми комплексної організації орієнтованості в міському середовищі, сучасні підходи для її вирішення. Висвітлення основних компонентів орієнтації в середовищі сучасного міста.
Лекція 2. Проблеми застосування візуальної орієнтації для орієнтації в міському середовищі. Забезпечення орієнтаційних процесів в міському середовищі та приклади застосування орієнтуючих візуальних комунікацій. Суперграфіка у вирішенні питань орієнтації в міському середовищі.
Лекція 3. Орієнтаційні якості міського середовища.
Визначення основних типів моделей орієнтації в міському середовищі. Ґенеза орієнтаційної діяльності у місті та орієнтаційні якості історично-сформованого міського середовища.
Лекція 4. Засоби та заходи дизайну у забезпеченні принципів та процесів орієнтації у міському середовищі. Підвищення орієнтаційного потенціалу міського середовища засобами дизайну. Висвітлення принципів побудови систем візуальної орієнтації в міському середовищі.
Розділ 2. Формування і розвиток типології розселення і господарювання.
Лекція 5. Ґенеза і розвиток типології розселення і господарювання. Висвітлення історичної типології містоутворення та її основні моделі. Розвиток еволюції розселення кінця ХІХ початку ХХІ століття.
Лекція 6. Архітектурно-урбаністичні принципи розвитку систем розселення та господарювання. Представлено закономірності розселення та визначено архітектурно-планувальні принципи містобудівного планування сталого розвитку розселення і господарювання.
Завершальна лекція. Підсумок вивченого матеріалу по навчальній дисципліні «Гармонізація міського середовища засобами дизайну (комплексне дослідження)». Загальні висновки лекційного курсу, контрольні запитання по темах лекцій.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: проведення вибіркового усного опитування на практичних заняттях, оцінка активності на заняттях, перевірка практичних завдань - оцінювання реферату та презентаційної роботи студента, участі у дискусії. Оцінка є сумою набраних студентом балів за поточну роботу протягом семестру.
Підсумковий контроль: тестовий контроль, диференційований залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: Повнота та наочність розкриття обраної теми; системний підхід до проблеми, якість прийнятих у проекті рішень; узгодження локалізації проектованого об’єкту із обраною тематикою; обґрунтування обраного рішення; відповідність пропонованого образного вирішення проектованого об’єкту обраній тематиці.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Проскуряков В. І., Пасічник О. С., 2021. Ґенеза та розвиток архітектурної школи Львівської політехніки. Книга перша. Монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 268 с.
2. Черкес Б.С., 2008. Національна ідентичність в архітектурі міста. Монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 268 с.
3. Kevin Lynch, 1960. The Image of the City. Cambridge, Massachusetts, and London: Massachusetts Institute of Technology
4. Pevsner, N., 1977. A history of building types. Bollingen series XXXV-19. New Jersey: Princetone University Press.
5. Черкес, Б. С. , Лінда, С. М., Богданова, Ю. Л., 2014. Архітектурний атлас. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 200 с.
6. Вадимов В. М., 2019. Особливості просторового планування в умовах інтегрованого розвитку міст в Україні. (Практичний коментар). Полтава: Дивосвіт,132 с.
7. Koolhaas R., Obrist H., 2011. Project Japan. Metabolism Talks. Koln: Tashen GmbH, 719 p.
8. Barnes Brooks Pfeiffer, 1994. Frank Lloyd Wright. Benedikt Taschen.
9. Proskuryakov V., 2022. Особливості навчання ландшафтному дизайну на кафедрі ДАС Львівської архітектурної школи. Architectural Studies / Architectural research, Vol.4, №1, 135-142.
10. Яців, С. М., Яців М. Б., 2018. Роль світла в архітектурі громадських будівель. Футуристичний аспект. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», Архітектура, 895, с.120-124.
11. Філіпчук, Ю. В., 2019. Тенденції проєктування культурно-просвітницьких та театрально-видовищних будівель. Сьогодні і в майбутньому. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», Архітектура, Т1, №2s, с.92-96.
12. Куцевич, В.В., 2017. Універсальний дизайн як основа організації архітектурного безбар’єрного середовища. Українська академія мистецтв: дослідницькі та науково-методичні праці, 26, с. 96-105.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).