Архітектурне проєктування (курсовий проєкт)
Спеціальність: Дизайн архітектурного середовища
Код дисципліни: 7.191.03.O.009
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Дизайн архітектурного середовища
Лектор: Д. арх., професор Віктор Проскуряков,
К. арх., доцент Юрій Джигіль
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
інтегральна компетентність – Здатність розв’язувати творчі завдання дослідницького та/або інноваційного характеру в архітектури та містобудуванні.
загальні компетентності:
ЗК 04.Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
ЗК 05. Прагнення до збереження навколишнього середовища.
ЗК 06.Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
ЗК 07. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК 08. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
фахові компетентності:
СК 02. Здатність розв’язувати проблеми архітектури та містобудування у нових або незнайомих середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності.
СК 03. Здатність аналізувати, розробляти та впроваджувати архітектурно-містобудівні рішення з урахуванням соціально-демографічних, національно-етнічних, природно-кліматичних, інженерно-технічних чинників та санітарно-гігієнічних, безпекових, енергозберігаючих, екологічних, техніко-економічних вимог.
СК 05. Здатність розробляти і реалізовувати проєкти у сфері архітектури та містобудування.
СК 07. Здатність до проєктного моделювання і дослідження концептуальних, натурних та комп’ютерних моделей об’єктів архітектури та містобудування.
СК 08. Здатність розробляти завдання на архітектурно-містобудівне проєктування, організовувати процес проєктування з використанням даних щодо натурних обстежень, обмірних робіт, містобудівного розрахунку об’єкту проєктування.
СК 09. Здатність управляти робочими процесами у сфері архітектури та містобудування, які є складними, непередбачуваними та потребують нових стратегічних підходів.
СК 10. Здатність генерувати нові ідеї та розробляти інноваційні рішення у сфері архітектури та містобудування.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
РН 03. Здійснювати передпроєктний аналіз архітектурно-містобудівних об’єктів і територій.
РН 04. Розуміти і застосовувати у практичній діяльності теоретичні і практичні засади проєктування інноваційних об’єктів містобудування, житлових, громадських, промислових будівель і споруд, реконструкції і реставрації архітектурних об’єктів, методи досягнення раціонального архітектурно-планувального, об’ємно-просторового, конструктивного рішення, забезпечення соціально-економічної ефективності, екологічності, енергоефективності.
РН 05. Знати, розуміти та оцінювати характеристики сучасних будівельних матеріалів, виробів і технологій, враховувати їх особливості при розробці інноваційних проєктних рішень будівель і споруд, в проєктах благоустрою міських і ландшафтних територій, при реконструкції та реставрації пам’яток архітектури і містобудування.
РН 06. Забезпечувати гармонізацію об’єктів архітектури і предметного середовища, зокрема із застосуванням принципів і методів теорії дизайну архітектурного середовища.
РН 07. Здійснювати проєктне моделювання, обирати цифрові технології та програмні засоби для розв’язання задач дослідницького та інноваційного характеру, розробки і реалізації проєктів у сфері архітектури та містобудування, оформлення відповідної наукової та технічної документації, виготовлення макетів і наочних ілюстративних матеріалів.
РН 08. Організовувати роботу над комплексними архітектурно-містобудівними проєктами, співпрацю з замовниками та громадськістю при розробці, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів; зрозуміло доносити власні висновки та аргументацію до фахівців і нефахівців.
РН 13. Обґрунтовувати безпекові, санітарно-гігієнічні, екологічні, інженерно-технічні і техніко-економічні рішення і показники у комплексному архітектурно-містобудівному проєктуванні.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Гармонізація міського середовища засобами дизайну (комплексне дослідження); Монументальний дизайн (архітектурне проектування);
Супутні і наступні навчальні дисципліни: Курсовий проект за темою магістерської кваліфікаційної роботи, Виконання магістерської кваліфікаційної роботи.
Короткий зміст навчальної програми: Під час вивчення дисципліни студенти набувають досвіду проведення передпроектних аналітичних досліджень, виявляють проблеми та потенціал території, а також набувають практичних умінь розробки концепції громадського архітектурного об’єкту, із врахуванням середовищного та історичного контекстів, функціонально-просторової організації території. Використовуючи широкий спектр засобів архітектурної графіки, студенти набувають навичок у графічній презентації своєї ідеї (концепції архітектурного об’єкту) у зрозумілій замовнику формі.
Опис: Видача завдання на проектування. Передпроектний аналіз. Виконання схем передпроектних досліджень Аналіз середовища навколо ділянки: визначення проблем та потенціалу території; Клаузура 1. Програма заходів, спрямованих на вирішення проблем території та ефективного використання її потенціалу. Захист клаузури. Схема генерального плану. Пропозиція функціонального зонування ділянки. Схема функціонально-просторової організації. Креслення генерального плану. Розробка архітектурно-планувальних рішень проектованої будівлі. Схема конструктивного рішення. Вивчення сучасних конструктивних інноваційних рішень. Вибір архітектурно-конструктивної схеми Креслення фасадів та перетинів. Компонування креслень на листах Перегляд: Оцінка стану виконання роботи. Попередня презентація креслень. Оформлення курсового проекту. Захист курсового проекту.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: оцінювання виконання та захисту клаузури, попередньої презентації виконаних креслень проекту.
Підсумковий контроль: перевірка курсового проекту, диференційований залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: Наявність всіх необхідних креслень та перспективних зображень; професійність та якість прийнятих рішень та виконання креслень; якість графічного оформлення курсового проекту; рівень презентації курсового проекту.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1.ДБН В. 2.2-9-2018. Громадські будівлі та споруди. Основні положення. К.: Мінрегіонбуд України, 2018. 84 с.
2. Білоконь Ю.М., Фомін І.О. Наука і творчість в архітектурі. К.: Логос, 2006. 208 с.
3. Бойко Х.С. Типи будинків та архітектурні конструкції: Навчальний посібник. Л.: Видавництво Львівської політехніки, 2015. 204 с.
4. Куцевич В.В. Нормативно-методичні основи архітектурного проектування громадських будівель і споруд: навч. посіб. Київ, 2016. 111 c.
5. Лінда С.М., Моркляник О.І. Типологія громадських будівель і споруд: Підручник. Л.: Видавництво Львівської політехніки, 2015. 348 с.
6. Михайленко В., Яковлєв М. Основи композиції (геометричні аспекти художнього формотворення). – К.: Каравелла, 2004. 304с.
7. Нойферт Е. Будівельне проектування. Д.: «Книжкова літера», 2016. 624 с.
8. Панченко, Т. Ф. Ландшафтно-рекреаційне планування природно-заповідних територій, монографія, Київ: Логос, 2015. 170 c.
9. Проскуряков В. Комплекс завдань та методичні вказівки до курсових проектів з дизайну архітектурного середовища громадських будівель і споруд для студентів Інституту архітектури ІІІ-V курсів: методичні вказівки. Л.: НУ «Львівська політехніка», 2009. 144с.
10. Черкес Б.С., Лінда С.М. Архітектура сучасності: остання третина ХХ – початок ХХІ століть: Навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 384 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).