Електохімічна енергетика

Спеціальність: Технічна електрохімія
Код дисципліни: 7.161.03.E.022
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Хімії і технології неорганічних речовин
Лектор: д.т.н., проф. Гелеш Андрій Богданович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Дати студентам знання фізико-хімічних основ та особливостей процесів хімічного перетворення та збереження енергії, зокрема: ознайомити з будовою, фізико-хімічними особливостями роботи та експлуатаційними показниками хімічних джерел електричної енергії (ХДЕЕ), тенденції розвитку та інновації у технології ХДЕЕ.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти фахових компетентностей спеціалізації (ФКС): 2.1. Здатність використовувати професійно-профільні знання і практичні навички для вирішення конкретних завдань в області електрохімічних каталітичних процесів, електрохімічної енергетики та отриманні металів електролізом іонних розчинів. 2.2. Здатність критично аналізувати сучасні технології та формувати вимоги для розроблення інноваційних процесів і перспективних електрохімічних каталітичних процесів, у галузі електрохімічної енергетики та електролізу іонних розплавів. 2.3. Здатність проводити наукові роботи в області електрохімічних каталітичних процесів, електролізу іонних розплавів, електрохімічних процесів для генерування та накопичення електричної енергії.
Результати навчання: • Здійснювати пошук необхідної інформації з хімічної технології, процесів і обладнання виробництв хімічних речовин та матеріалів на їх основі, систематизувати, аналізувати та оцінювати відповідну інформацію. • Здійснювати у науково-технічній літературі, патентах, базах даних, інших джерелах пошук необхідної інформації з хімічної технології, процесів і обладнання виробництв хімічних речовин та матеріалів на їх основі, систематизувати, і аналізувати та оцінювати відповідну інформацію. • Зрозуміле і недвозначне донесення власних знань, висновків та аргументації до фахівців і нефахівців, зокрема, до осіб, які навчаються.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Методологія наукових досліджень Хімія та технології наноматеріалів Технологія, обладнання і проектування електрохімічних виробництв Супутні і наступні навчальні дисципліни: Корозія металів під напруженням Електрохімічний каталіз Електрохімічна енергетика КП
Короткий зміст навчальної програми: В навчальній дисципліні «Електрохімічна енергетика» вивчають: фізико-хімічні основи роботи хімічних джерел струму, головні типи ХДС; будову і функціонування хімічних джерел струму; головні електрохімічні та експлуатаційні характеристики ХДС; методи розрахунку та виготовлення типових ХДС; сучасні тенденції розвитку і вдосконалення ХДС та перспективи розвитку хімічних джерел струму. Цикл лабораторних робіт дає можливість практичного дослідження основних характеристик засобів перетворення та зберігання енергії в хімічно зв'язаному стані.
Опис: ПРИЗНАЧЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, БУДОВА ХІМІЧНИХ ДЖЕРЕЛ СТРУМУ. РОЗВИТОК ХДС Визначення хімічних джерелах струму та області їх застосування. Класифікація ХДС: Гальванічні елементи (первинні хімічні джерела струму), Електрохімічні акумулятори (вторинні хімічні джерела струму), Паливні елементи (ПЕ) (електрохімічні генератори). Будова і функціонування хімічних джерел струму. Конструктивні елементи ХДС та їх функції. Термодинаміка електрохімічних процесів в ХДС. Робота і енергія. Хімічна енергія. Ексергія. Сучасний стан, тенденції, перспективи розвитку ХДС. ФУНКЦІОНУВАННЯ, ЕЛЕКТРИЧНІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ХДС Хімічні реакції, що протікають в ХДС. Головні електрохімічні характеристики ХДС. Електрорушійна сила, напруга при розрядженні і при зарядженні. Поляризація. Повний внутрішній опір. Ємність ХДС. Енергія, потужність. Віддача за струмом, напругою, енергією. Саморозряджання. Термін служби, надійність, зберігання ХДС. МАНГАНО-ЦИНКОВІ, ПОВІТРЯНО-ЦИНКОВІ ТА ПОВІТРЯНО-МАНГАНО-ЦИНКОВІ СИСТЕМИ. СРІБНО-ЦИНКОВІ, РТУТНО-ЦИНКОВІ, ТА РЕЗЕРВНІ СИСТЕМИ Мангано-цинкові елементи (МЦ система). Будова та конструктивні особливості гальванічних елементів МЦ системи. Електричні характеристики елементів МЦ системи. Повітряно-цинкові та повітряно-мангано-цинкові елементи. Срібно-цинкові ХДС. Ртутно-цинкові ХДС. Резервні (активовані) гальванічні елементи. Наливні мідно-окисні первинні елементи (МОЕ). ЛІТІЄВІ СИСТЕМИ Теорія та електричні характеристики ЛЕ елементів. Фізико-хімічні властивості апротонних диполярних розчинників. Будова літієвих елементів. Електричні характеристики літієвих елементів. Порівняльна експлуатаційних на та техніко-економічна характеристика первинних ХДС різних типів ПАЛИВНІ ЕЛЕМЕНТИ (ПЕ) Загальна характеристика. Класифікація паливних елементів. Основні принципи будови і роботи. Киснево-водневі паливні елементи. Електроліти: матричні, іонообмінні та капілярні мембрани. ВТОРИННІ ХДС (АКУМУЛЯТОРИ). КЛАСИФІКАЦІЯ ЛУЖНІ АКУМУЛЯТОРИ. НІКЕЛЬ-КАДМІЄВІ (НК) ТА НІКЕЛЬ-ЗАЛІЗНІ (НЗ) АКУМУЛЯТОРИ, НІКЕЛЬ-ЦИНКОВІ, СРІБНО-ЦИНКОВІ, СРІБНО-КАДМІЄВІ, МЕТАЛОГАЗОВІ НІКЕЛЬ-ВОДНЕВІ ТА НІКЕЛЬ-МЕТАЛОГІДРИДНІ СИСТЕМИ Теорія НК та НЗ акумуляторів. Негативний залізний та кадмієвий електроди. Будова НЗ та НК акумуляторів. Металокерамічні, пресовані і пастовані електроди, особливості їх виготовлення, експлуатаційні характеристики. Характеристики безламельних пластин. Нікель-цинкові акумулятори. Срібно-цинкові та срібно-кадмієві акумулятори. Металогазові та нікель-металогідридні акумулятори. СВИНЦЕВІ КИСЛОТНІ АКУМУЛЯТОРИ (СКА). КОНСТРУКЦІЯ ТА ВИРОБНИЦТВО СКА. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СКА Фізико-хімічні основи функціонування та характеристики. Електричні характеристики СКА. Конструкція свинцевих акумуляторів. Стартерні акумулятори. Тягові акумулятори. Заглибні акумулятори Герметичні акумулятори. Виробництво свинцевих акумуляторів. Удосконалення свинцевих акумуляторів ПЕРСПЕКТИВНІ ХІМІЧНІ ДЖЕРЕЛА СТРУМУ Літієві, літій-іонні та літій-іон-полімерні акумулятори. Акумулятори з розтопленими електролітами. Електрохімічні генератори. Гібридні ХДС з комбінованими електродами ПЕРЕРОБЛЕННЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ПЕРВИННИХ ХДС ТА АКУМУЛЯТОРІВ
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль результатів навчання здобувачів освіти включає виконання та захист лабораторних робіт, усне опитування. Семестровий контроль здійснюється у формі іспиту (письмово-усна форма) - письмове опитування, тестовий контроль, усна компонента. Екзамен перед комісією студент складає в усній формі з фіксацією запитань та оцінок відповідей на екзаменаційному листі.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (письмово-усний)- 30 балів. Екзаменаційний контроль - 70 балів, з них письмова компонента 50 і усна 20. Разом за дисципліну - 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів («відмінно») – виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал («добре») – виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів («задовільно») – виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–00 балів («незадовільно») – виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень
Рекомендована література: 1. Технічна електрохімія 2: Хімічні джерела струму [Електронний ресурс] : підручник для студ. спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія», спеціалізації «Електрохімічні технології неорганічних та органічних матеріалів» / М. В. Бик, С. В. Фроленкова, О. І. Букет, Г. С. Васильєв; КПІ ім. Ігоря Сікорського. –Електронні текстові дані (1 файл: 8,3 Мбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. – 321 с. 2. Кошель М.Д. Теоретичні основи електрохімічної енергетики: Підручник. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2002. – 430 с. 3. Байрачний Б.І. Технічна електрохімія. Ч. ІІ. Хімічні джерела струму: Підручник. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2003. – 174 с. 4. Горбачов А.К. Технічна електрохімія. Ч.І Електрохімічні виробництва хімічних продуктів: Підручник. – Харків: Прапор, 2002. – 254 с. 5. Антропов Л.І. Теоретична електрохімія. – К.: Либідь, 1993. – 540 с. 6. Виготовлення та випробування резервних хімічних джерел струму: методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи з дисципліни «Електрохімічна енергетика» для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 161 “Хімічні технології та інженерія”, ОПП “Технічна електрохімія” / укл. Гелеш А.Б., Буклів Р.Л., Максимович І.Є. Львів : 2024. – 18 с. 7. Хімічні джерела струму : методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи з дисципліни «Електрохімічна енергетика» для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 161 “Хімічні технології та інженерія”, ОПП “Технічна електрохімія”/ укл. Гелеш А. Б., Зозуля Г.І., Курилець О.Г. ? Львів : Видавництво Національного Університету “Львівська Політехніка”, 2024. – 33 с. Інформаційні ресурси: 1. Електронний навчально-методичний комплекс «Хімічні засади перетворення та зберігання енергії» Сертифікат № 04979/ Гелеш А.Б https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=12170 2. Yeklangi, A. & Akbari, S. & Bayat, V. & Ghafari, Adel. (2023). Current and future prospects of Li-ion batteries: A review. Journal of NanoScience Technology. 8. 24-43. 10.52319/j.nanoscitec.2023.21. https://www.researchgate.net/publication/372181951_Current_and_future_prospects_of_Li-ion_batteries_A_review/citations 3. Kitaronka, Sefu. (2022). LEAD-ACID BATTERY. 10.6084/m9.figshare.19115057. https://www.researchgate.net/publication/357913548_LEAD-ACID_BATTERY 4. Aprillia, B., Silalahi, D., Adam, K., & Bhaskara Perteka Yuda, P. (2024). Розробка системи пасивного балансування напруги для свинцево-кислотної батареї. Вісник електротехніки та інформатики, 13 (2), 724-733. doi: https://doi.org/10.11591/eei.v13i2.5806
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Електохімічна енергетика (курсовий проєкт)

Спеціальність: Технічна електрохімія
Код дисципліни: 7.161.03.E.025
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Хімії і технології неорганічних речовин
Лектор: д.т.н., проф. Гелеш Андрій Богданович д.т.н., проф. Кунтий Орест Іванович к.т.н., доц. Зозуля Галина Іванівна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета курсового проєкту – систематизація, закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих студентом під час навчання; оволодіння сучасними методами технологічного проєктування електрохімічного виробництва, гальванічних ліній та цехів; проведення наукових досліджень з електрохімічного одержання наноматеріалів, протикорозійного захисту, електрохімічної енергетики, електрохімічного каталізу; прищеплення навичок самостійної роботи для розв’язання конкретних технологічних завдань і наукових питань із використанням науково-технічної, наукової та довідкової літератури, а також комп’ютерної техніки.
Завдання: Виконання курсового проєкту передбачає формування у здобувачів вищої освіти таких компетентностей: загальних (ЗК): ЗК2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК3. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різ­них джерел. ЗК5. Здатність до самоосвіти та підвищення рівня професійної кваліфікації. спеціальних (фахових, предметних) компетентностей спеціальності (ФК): ФК 1. Здатність досліджувати, класифікувати та аналізувати показники якості хімічної продукції, технологічних процесів і обладнання хімічних виробництв. ФК 3. Здатність використовувати результати наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок для вдосконалення існуючих та/або розробки нових технологій і обладнання хімічних виробництв. ФК 6. Здатність використовувати інноваційні досягнення електрохімічних технологій. фахових компетентностей професійного спрямування (ФКС): 2.1. Здатність використовувати професійно-профільні знання і практичні навички для вирішення конкретних завдань в області електрохімічних каталітичних процесів, електрохімічної енергетики та отриманні металів електролізом іонних розчинів. 2.2. Здатність критично аналізувати сучасні технології та формувати вимоги для розроблення інноваційних процесів і перспективних електрохімічних каталітичних процесів, у галузі електрохімічної енергетики та електролізу іонних розплавів. 2.3. Здатність проводити наукові роботи в області електрохімічних каталітичних процесів, електролізу іонних розплавів, електрохімічних процесів для генерування та накопичення електричної енергії.
Результати навчання: Внаслідок написання курсового проєкту здобувач вищої освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: - програмні результати: ПР1. Критично осмислювати наукові концепції та сучасні теорії хімічних процесів та хімічної інженерії, застосовувати їх при проведенні наукових досліджень та створенні інновацій. ПР2. Здійснювати пошук необхідної інформації з хімічної технології, процесів і обладнання виробництв хімічних речовин та матеріалів на їх основі, систематизувати, аналізувати та оцінювати відповідну інформацію. ПР4. Оцінювати технічні і економічні характеристики результатів наукових досліджень, дослідно-конструкторських розробок, технологій та обладнання хімічних виробництв. ПР5. Вільно спілкуватися державною та іноземною мовами усно і письмово для обговорення і презентації результатів професійної діяльності, досліджень та проєктів. ПР6. Розробляти та реалізовувати проєкти в сфері хімічних технологій та дотичні до неї міждисциплінарні проєкти з урахуванням соціальних, економічних, екологічних та правових аспектів. ПР7. Здійснювати у науково-технічній літературі, патентах, базах даних, інших джерелах пошук необхідної інформації з хімічної технології, процесів і обладнання виробництв хімічних речовин та матеріалів на їх основі, систематизувати, і аналізувати та оцінювати відповідну інформацію. ПР8. Розробляти та модернізувати електрохімічні процеси відповідно до сучасних інноваційних технологій. - комунікації КОМ. Зрозуміле і недвозначне донесення власних знань, висновків та аргументації до фахівців і нефахівців, зокрема, до осіб, які навчаються. • відповідальність та автономія (АВ): АВ3. Здатність продовжувати навчання з високим ступенем автономії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Методологія наукових досліджень Хімія та технології наноматеріалів Технологія, обладнання і проектування електрохімічних виробництв Супутні і наступні навчальні дисципліни: Електрохімічний каталіз Електроліз іонних розплавів Корозія металів під напруженням
Короткий зміст навчальної програми: Здійснити огляд джерел інформації щодо промислових методів електрохімічного виробництва цільового продукту і на основі критичного порівняльного аналізу вибрати найбільш раціональний метод; охарактеризувати сировинну базу, реагенти, матеріали, напівпродукти і цільовий продукт відповідно до вимог нормативних документів; розглянути механізм технологічного процесу, електрохімічні, термодинамічні та кінетичні закономірності головних стадій виробництва, методи їх інтенсифікації; визначити оптимальні або раціональні умови здійснення процесу та на основі цього обґрунтувати технологічний режим кожної стадії виробництва; розробити технологічну схему проєктованого процесу із урахуванням вибраного методу виробництва, теоретичних основ процесу і конструктивних особливостей апаратурного оформлення; виконати матеріальні і теплові (енергетичні) розрахунки процесу; обґрунтувати вибір основного та допоміжного обладнання, здійснити його технологічні розрахунки; проаналізувати технологічні параметри проєктованого виробництва за стадіями і вказати діапазони їх допустимих коливань, а також навести перелік параметрів контролю; коротко охарактеризувати відходи виробництва, запропонувати можливі шляхи утилізації відходів і рекуперації енергії; сформулювати висновки, у яких відобразити обґрунтованість і доцільність прийнятих рішень. Для проведення наукових досліджень необхідно здійснити огляд наукової літератури з відповідної теми та сформувати експериментальну роботу й технологічні аспекти.
Опис: Типовий курсовий проєкт складається з розрахунково-пояснювальної записки обсягом не менше 35 сторінок та графічного матеріалу обсягом 2 аркуші формату А1, виконаного з використанням систем автоматизованого проєктування (наприклад, AutoCAD, ArchiCAD тощо) або графічних редакторів (наприклад, Microsoft Visio). Графічну частину курсового проєкту (за узгодженням із викладачем, який керує курсовим проєктуванням) представляють у роздрукованому вигляді (на аркушах формату А4). Розрахунково-пояснювальна записка до курсового проєкту повинна відповідати завданню і містити такі розділи (рекомендована структура). 1. Вступ. 2. Огляд існуючих способів виробництва продукту. Обґрунтування способу виробництва. 3. Характеристика сировини, реагентів, матеріалів і готової продукції (держстандарти й технічні умови). 4. Теоретичні основи процесу. 5. Розробка й опис технологічної схеми. 6. Матеріальні та теплові (енергетичні) розрахунки. 7. Обґрунтування вибору основного та допоміжного обладнання. 8. Технологічний розрахунок основного та допоміжного обладнання. 9. Норми технологічного режиму за стадіями, параметри контролю. 10. Відходи виробництва та їх утилізація, рекуперація енергії. 11. Висновки. 12. Список використаних джерел інформації. Додатки (специфікації до графічної частини, таблиці, ілюстрації, фотографії тощо). Графічний матеріал курсового проєкту повинен містити такі складові: 1) технологічна схема процесу; 2) креслення основного апарату.
Методи та критерії оцінювання: Захист курсового проєкту студентом відбувається на кафедрі (або в онлайн-режимі) після попередньої перевірки розрахунково-пояснювальної записки і графічної частини керівником проєкту в присутності комісії, що складається з викладачів кафедри (не менше двох, включно з керівником проєкту). Захист передбачає доповідь студента та його відповіді на запитання членів комісії. Питання можуть стосуватись будь-якої навчальної дисципліни, пов’язаної з виконанням проєкту. За результатами захисту проєкту та з урахуванням якості його виконання студенту виставляють оцінку.
Критерії оцінювання результатів навчання: 100 %, захист курсового проєкту в присутності комісії
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Методичні вказівки та інструкція до виконання курсового проєкту з навчальних дисциплін “Гальванотехніка” та “Електрохімічна енергетика” для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 161 “Хімічна технологія та інженерія”, ОПП “Технічна електрохімія” / Укл.: Орест Кунтий, Галина Зозуля, Андрій Слюзар, Андрій Гелеш, Зеновій Знак, Костянтин Блажівський. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2024. – 20 с. 1. Кунтий О.І. Гальванотехніка: Навчальний посібник. – Львів: НУ “ЛП”, 2004 – 236 с. 2. Якименко Г.Я., Артеменко В.М. Технічна електрохімія. Ч. 3. Гальванічні виробництва: Підручник / За ред. Б.І. Байрачного. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2006. – 272 с. 3. Гальванотехніка. Проектування гальванічних виробництв: навч. посіб. / О.В. Лінючева, Л.А. Яцюк, Т.І. Мотронюк, О.І. Букет, С.В. Фроленкова – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2017. – 147 с. 4. Байрачний Б.І., Ляшок Л.В. Рідкісні розсіяні і благородні елементи. Технологія виробництва та використання: Підручник. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2007. – 288 с. 5. Електрохімічне одержання металів у водних розчинах / В.Т. Яворський, О.І. Кунтий, С.І. Козак, В.М. Срібний. Навчальний посібник. – Львів.: ДУ “ЛП”. – 1999. – 118 с. 6. Кунтий О., Яцишин М., Зозуля Г., Добровецька О., Решетняк О. Електрохімічний синтез металевих наночастинок і нанокомпозитів. Монографія. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019. – 288 с. 7. Кунтий О., Зозуля Г., Шепіда М. Формування металевих наноструктурованих поверхонь і синтез наночастинок металів гальванічним заміщенням: монографія. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2024. – 280 с. 8. Знак З. О. Гідометалургія: навчальний посібник. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2023. – 277 с. Інформаційні ресурси: Journals: Journal of Coatings Technology and Research; Journal of The Electrochemical Society; International Journal of Electrochemical Science; Electrochimica Acta; Electrochemistry Communication; Фізико-хімічна механіка матеріалів.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).