Проєктування вимірювальних приладів
Спеціальність: Метрологія та вимірювальна техніка
Код дисципліни: 7.175.01.E.017
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Інформаційно-вимірювальних технологій
Лектор: Питель І.Д.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Загальні компетентності:
базові знання фундаментальних розділів математики та фізики в обсязі, необхідному для володіння математичним апаратом галузі знань «Метрологія, вимірювальна техніка та інформаційно-вимірювальні технології», здатність використовувати математичні методи та фізичні ефекти в обраній професії;
базові знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій;
забезпечення соціальної, природної та техногенної безпеки.
здатність виконувати збір, аналіз та систематизацію науково-технічної інформації;
здатність застосовувати теорію електричних та магнітних кіл при проектуванні елементів вимірювальних засобів.
фахові компетентності:
базові уявлення про основні поняття і терміни метрології та вимірювальної техніки, організацію метрологічної служби в Україні;
здатність застосовувати сучасні методи вимірювання електричних та неелектричних фізичних величин;
здатність аналізувати умови проведення вимірювального експерименту та вибирати методи і засоби вимірювання залежно від умов експерименту;
здатність застосовувати сучасне програмне забезпечення для обробки і аналізу результатів вимірювання
Результати навчання: Знати основні принципи проектування засобів вимірювань.
Вміти розробляти технічне завдання на засоби вимірювання.
Вміти виконувати розрахунково-графічні роботи проектування інформаційних, мікропроцесорних модулів та систем; оцінювати метрологічні характеристики проектованих вузлів та засобів вимірювання в цілому.
Знати розробляти методики проведення експериментів і проводити експерименти на діючих макетах і зразках мікропроцесорних засобів, обробляти результати з застосуванням сучасних інформаційних технологій і технічних засобів;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Конструювання та технологія виробництва засобів вимірювань
Моделювання електронних вузлів інформаційно-вимірювальної техніки
Короткий зміст навчальної програми: Сучасний етап науково-технічного прогресу характеризується інтенсивним підвищенням інтересу до вимірювань. Зростаючий інтерес до вимірювань обумовлюється тим, що вони грають все більш значну, а іноді визначальну роль у вирішенні, як фундаментальних проблем пізнання, так і практичних проблем науково-технічного прогресу, соціальних проблем, підвищують ефективність всієї суспільно-корисної діяльності. Вимірювання є основним процесом отримання об'єктивної інформації про властивості різноманітних матеріальних об'єктів, пов'язаних з практичною діяльністю людини.
Вимірювальні прилади та системи з дослідницьких лабораторій давно вже проникли в багато областей діяльності людини, перш за все в промисловість і транспорт. Тому «Проектування вимірювальних приладів » як навчальна дисципліна включена в плани навчання студентів різних технічних спеціальностей. Майбутні фахівці в цих областях знань у тій чи іншій мірі також вивчають основи проектування приладів і систем.
Опис: Зміст та завдання курсу, його місце в системі інших дисциплін.
Основні техніко-економічні тенденції розвитку ЗВ на сучасному етапі.
Нормативно-технічна документація для науково-дослідних робіт та дослідно-конструкторських робіт. Етапи розробки засобів вимірювання. Життєвий цикл ЗВ. Поставка на виробництво продукції за ліцензіями.
Форми зв’язку. Способи організації передачі. Завади на лінії зв’язку. Приклади мереж. Волоконно-оптичні лінії зв’язку.
Усунення недоліків пасивних елементів.
Елементна база (конденсатори, резистори, потенціометри) ЗВ. Основні характеристики, що впливають на метрологію ЗВ. Паразитні ефекти в пасивних елементах. Дробовий шум.
Особливості використання аналогових ключів та мультиплексорів.
Комутатори на польових транзисторах. Схеми ввімкнення. Вплив опору каналу на похибку передачі сигналу. Частотні характеристики ключів. Зниження перехресних перешкод. Експлуатаційні характеристики ключів.
Послідовні та паралельні ЦАП. Формування вихідного сигналу ЦАП. Параметри ЦАП (статичні, динамічні). Застосування ЦАП у вимірювальній техніці. Аналогово-цифрові перетворювачі
Паралельні, послідовно-паралельні, інтегруючі, сігма-дельта АЦП.
Кола нормування сигналів з вимірювальних мостів.
Вихідна напруга та її нелінійність для різних конфігурацій мостів. Підсилення та лінеаризація вихідних сигналів мостів. Мінімізація похибок, пов'язаних з опором провідників.
Підсилювачі для нормування сигналів.
Перетворення біполярного або уніполярного одно провідного сигналу в диференціальний. Поліпшення якісних характеристик ЗВ при роботі з диференціальними АЦП.
Прецизійні джерела опорної напруги.
Температурний дрейф, шум напруги і нестабільність вихідної напруги (чи струму) від навантаження. Виключення адитивної та мультиплікативної складових з тракту вимірювання ЗВ.
Способи зменшення завад при проектуванні ЗВ
Електричні довга та коротка лінії зв'язку. Паразитні ємнісний та індуктивний зв'язки між сигнальними провідниками. Способи зменшення завад.
Багатоканальні системи з ваговим усередненням. Вагове усереднення сигналів. Принципи побудови багатоканальних систем з ваговим усередненням. Особливості ліній передачі. Операційні системи реального часу для ІВС.
Забезпечення вибухобезпеки обладнання.
Складові для виникнення вибуху. Енергія підпалювання. Вибухонебезпечні суміші. Класифікація обладнання. Методи захисту. Вид вибухозахисту іскробезпечне електричне коло. Типи електричних кіл. Проектування ЗВ в іскробезпечному виконанні.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль знань студентів під час проведення занять;
проведення семестрового заліку
проведення семестрового екзамену.
Критерії оцінювання результатів навчання: Розподіл балів у 100-бальній шкалі:
Поточний контроль (ПК) 25-балів;
лекційний контроль (письмова частина ) 30-балів;
Екзаменаційний контроль (усна частина) 20-балів;
Практичні заняття 12-балів;
Лабораторні заняття 13-балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1 Electrical and Electronic Measurements
Barrie A. Gregory, Retired, in Encyclopedia of Physical Science and Technology (Third Edition), 2003
I.D Digital Measurements
2 Шляндин В.М. Цифровые измерительные устройства. Учебник для вузов. -М.: Высш. школа. 1981.-335 c.
3 Автоматические измерения и приборы (аналоговые и цифровые)
/П.П. Орнатский -К.: Вища школа.,1986.-504 с.
4 Garcia J. and Garcia D.F. Еlectrical engineering – Vol. II - Digital Instrument, http://www.eolss.net/sample-chapters/c05/E6-39A-04-06.pdf
5.Циделко В.Д. Проектирование микропроцессорных измерительных приборов и систем. - К.: Техніка, 1984.-214 с.
6 Мирский Г.Я. Электронные измерения. -М. :Радио и связь, 1986.-440 с.
7 Clyde F.Coombs Jr. Editor- n-chief Electronic Instrument Handbook, Third Edition Copyright 2000, by The McGraw-Hill Companies, Inc.
9 Б.М.Швецкий. Электронные цифровые приборы. К.: Техніка 1991
10 Микросхемы для аналого-цифрового преобразования и средств мультимедия. М.: ДОДЭКА 1996г.
11 ДСТУ 3973-2000 Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Київ Держстандарт України 2001р.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Проєктування вимірювальних приладів (курсовий проєкт)
Спеціальність: Метрологія та вимірювальна техніка
Код дисципліни: 7.175.01.E.018
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Інформаційно-вимірювальних технологій
Лектор: Питель І.Д.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Загальні компетентності:
базові знання фундаментальних розділів математики та фізики в обсязі, необхідному для володіння математичним апаратом галузі знань «Метрологія, вимірювальна техніка та інформаційно-вимірювальні технології», здатність використовувати математичні методи та фізичні ефекти в обраній професії;
базові знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій;
забезпечення соціальної, природної та техногенної безпеки.
здатність виконувати збір, аналіз та систематизацію науково-технічної інформації;
здатність застосовувати теорію електричних та магнітних кіл при проектуванні елементів вимірювальних засобів.
фахові компетентності:
базові уявлення про основні поняття і терміни метрології та вимірювальної техніки, організацію метрологічної служби в Україні;
здатність застосовувати сучасні методи вимірювання електричних та неелектричних фізичних величин;
здатність аналізувати умови проведення вимірювального експерименту та вибирати методи і засоби вимірювання залежно від умов експерименту;
здатність застосовувати сучасне програмне забезпечення для обробки і аналізу результатів вимірювання
Результати навчання: Знати основні принципи проектування засобів вимірювань.
Вміти розробляти технічне завдання на засоби вимірювання.
Вміти виконувати розрахунково-графічні роботи проектування інформаційних, мікропроцесорних модулів та систем; оцінювати метрологічні характеристики проектованих вузлів та засобів вимірювання в цілому.
Знати розробляти методики проведення експериментів і проводити експерименти на діючих макетах і зразках мікропроцесорних засобів, обробляти результати з застосуванням сучасних інформаційних технологій і технічних засобів;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Конструювання та технологія виробництва засобів вимірювань
Моделювання електронних вузлів інформаційно-вимірювальної техніки
Короткий зміст навчальної програми: Сучасний етап науково-технічного прогресу характеризується інтенсивним підвищенням інтересу до вимірювань. Зростаючий інтерес до вимірювань обумовлюється тим, що вони грають все більш значну, а іноді визначальну роль у вирішенні, як фундаментальних проблем пізнання, так і практичних проблем науково-технічного прогресу, соціальних проблем, підвищують ефективність всієї суспільно-корисної діяльності. Вимірювання є основним процесом отримання об'єктивної інформації про властивості різноманітних матеріальних об'єктів, пов'язаних з практичною діяльністю людини.
Вимірювальні прилади та системи з дослідницьких лабораторій давно вже проникли в багато областей діяльності людини, перш за все в промисловість і транспорт. Тому «Проектування вимірювальних приладів » як навчальна дисципліна включена в плани навчання студентів різних технічних спеціальностей. Майбутні фахівці в цих областях знань у тій чи іншій мірі також вивчають основи проектування приладів і систем.
Опис: Зміст та завдання курсу, його місце в системі інших дисциплін.
Основні техніко-економічні тенденції розвитку ЗВ на сучасному етапі.
Нормативно-технічна документація для науково-дослідних робіт та дослідно-конструкторських робіт. Етапи розробки засобів вимірювання. Життєвий цикл ЗВ. Поставка на виробництво продукції за ліцензіями.
Форми зв’язку. Способи організації передачі. Завади на лінії зв’язку. Приклади мереж. Волоконно-оптичні лінії зв’язку.
Усунення недоліків пасивних елементів.
Елементна база (конденсатори, резистори, потенціометри) ЗВ. Основні характеристики, що впливають на метрологію ЗВ. Паразитні ефекти в пасивних елементах. Дробовий шум.
Особливості використання аналогових ключів та мультиплексорів.
Комутатори на польових транзисторах. Схеми ввімкнення. Вплив опору каналу на похибку передачі сигналу. Частотні характеристики ключів. Зниження перехресних перешкод. Експлуатаційні характеристики ключів.
Послідовні та паралельні ЦАП. Формування вихідного сигналу ЦАП. Параметри ЦАП (статичні, динамічні). Застосування ЦАП у вимірювальній техніці. Аналогово-цифрові перетворювачі
Паралельні, послідовно-паралельні, інтегруючі, сігма-дельта АЦП.
Кола нормування сигналів з вимірювальних мостів.
Вихідна напруга та її нелінійність для різних конфігурацій мостів. Підсилення та лінеаризація вихідних сигналів мостів. Мінімізація похибок, пов'язаних з опором провідників.
Підсилювачі для нормування сигналів.
Перетворення біполярного або уніполярного одно провідного сигналу в диференціальний. Поліпшення якісних характеристик ЗВ при роботі з диференціальними АЦП.
Прецизійні джерела опорної напруги.
Температурний дрейф, шум напруги і нестабільність вихідної напруги (чи струму) від навантаження. Виключення адитивної та мультиплікативної складових з тракту вимірювання ЗВ.
Способи зменшення завад при проектуванні ЗВ
Електричні довга та коротка лінії зв'язку. Паразитні ємнісний та індуктивний зв'язки між сигнальними провідниками. Способи зменшення завад.
Багатоканальні системи з ваговим усередненням. Вагове усереднення сигналів. Принципи побудови багатоканальних систем з ваговим усередненням. Особливості ліній передачі. Операційні системи реального часу для ІВС.
Забезпечення вибухобезпеки обладнання.
Складові для виникнення вибуху. Енергія підпалювання. Вибухонебезпечні суміші. Класифікація обладнання. Методи захисту. Вид вибухозахисту іскробезпечне електричне коло. Типи електричних кіл. Проектування ЗВ в іскробезпечному виконанні.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль знань студентів під час проведення занять;
проведення семестрового заліку
проведення семестрового екзамену.
Критерії оцінювання результатів навчання: Розподіл балів у 100-бальній шкалі:
Поточний контроль (ПК) 25-балів;
лекційний контроль (письмова частина ) 30-балів;
Екзаменаційний контроль (усна частина) 20-балів;
Практичні заняття 12-балів;
Лабораторні заняття 13-балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1 Electrical and Electronic Measurements
Barrie A. Gregory, Retired, in Encyclopedia of Physical Science and Technology (Third Edition), 2003
I.D Digital Measurements
2 Шляндин В.М. Цифровые измерительные устройства. Учебник для вузов. -М.: Высш. школа. 1981.-335 c.
3 Автоматические измерения и приборы (аналоговые и цифровые)
/П.П. Орнатский -К.: Вища школа.,1986.-504 с.
4 Garcia J. and Garcia D.F. Еlectrical engineering – Vol. II - Digital Instrument, http://www.eolss.net/sample-chapters/c05/E6-39A-04-06.pdf
5.Циделко В.Д. Проектирование микропроцессорных измерительных приборов и систем. - К.: Техніка, 1984.-214 с.
6 Мирский Г.Я. Электронные измерения. -М. :Радио и связь, 1986.-440 с.
7 Clyde F.Coombs Jr. Editor- n-chief Electronic Instrument Handbook, Third Edition Copyright 2000, by The McGraw-Hill Companies, Inc.
9 Б.М.Швецкий. Электронные цифровые приборы. К.: Техніка 1991
10 Микросхемы для аналого-цифрового преобразования и средств мультимедия. М.: ДОДЭКА 1996г.
11 ДСТУ 3973-2000 Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Київ Держстандарт України 2001р.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Проєктування вимірювальних приладів
Спеціальність: Метрологія та вимірювальна техніка
Код дисципліни: 7.175.01.E.020
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Інформаційно-вимірювальних технологій
Лектор: Питель І.Д.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Загальні компетентності:
базові знання фундаментальних розділів математики та фізики в обсязі, необхідному для володіння математичним апаратом галузі знань «Метрологія, вимірювальна техніка та інформаційно-вимірювальні технології», здатність використовувати математичні методи та фізичні ефекти в обраній професії;
базові знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій;
забезпечення соціальної, природної та техногенної безпеки.
здатність виконувати збір, аналіз та систематизацію науково-технічної інформації;
здатність застосовувати теорію електричних та магнітних кіл при проектуванні елементів вимірювальних засобів.
фахові компетентності:
базові уявлення про основні поняття і терміни метрології та вимірювальної техніки, організацію метрологічної служби в Україні;
здатність застосовувати сучасні методи вимірювання електричних та неелектричних фізичних величин;
здатність аналізувати умови проведення вимірювального експерименту та вибирати методи і засоби вимірювання залежно від умов експерименту;
здатність застосовувати сучасне програмне забезпечення для обробки і аналізу результатів вимірювання
Результати навчання: Знати основні принципи проектування засобів вимірювань.
Вміти розробляти технічне завдання на засоби вимірювання.
Вміти виконувати розрахунково-графічні роботи проектування інформаційних, мікропроцесорних модулів та систем; оцінювати метрологічні характеристики проектованих вузлів та засобів вимірювання в цілому.
Знати розробляти методики проведення експериментів і проводити експерименти на діючих макетах і зразках мікропроцесорних засобів, обробляти результати з застосуванням сучасних інформаційних технологій і технічних засобів;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Конструювання та технологія виробництва засобів вимірювань
Моделювання електронних вузлів інформаційно-вимірювальної техніки
Короткий зміст навчальної програми: Сучасний етап науково-технічного прогресу характеризується інтенсивним підвищенням інтересу до вимірювань. Зростаючий інтерес до вимірювань обумовлюється тим, що вони грають все більш значну, а іноді визначальну роль у вирішенні, як фундаментальних проблем пізнання, так і практичних проблем науково-технічного прогресу, соціальних проблем, підвищують ефективність всієї суспільно-корисної діяльності. Вимірювання є основним процесом отримання об'єктивної інформації про властивості різноманітних матеріальних об'єктів, пов'язаних з практичною діяльністю людини.
Вимірювальні прилади та системи з дослідницьких лабораторій давно вже проникли в багато областей діяльності людини, перш за все в промисловість і транспорт. Тому «Проектування вимірювальних приладів » як навчальна дисципліна включена в плани навчання студентів різних технічних спеціальностей. Майбутні фахівці в цих областях знань у тій чи іншій мірі також вивчають основи проектування приладів і систем.
Опис: Зміст та завдання курсу, його місце в системі інших дисциплін.
Основні техніко-економічні тенденції розвитку ЗВ на сучасному етапі.
Нормативно-технічна документація для науково-дослідних робіт та дослідно-конструкторських робіт. Етапи розробки засобів вимірювання. Життєвий цикл ЗВ. Поставка на виробництво продукції за ліцензіями.
Форми зв’язку. Способи організації передачі. Завади на лінії зв’язку. Приклади мереж. Волоконно-оптичні лінії зв’язку.
Усунення недоліків пасивних елементів.
Елементна база (конденсатори, резистори, потенціометри) ЗВ. Основні характеристики, що впливають на метрологію ЗВ. Паразитні ефекти в пасивних елементах. Дробовий шум.
Особливості використання аналогових ключів та мультиплексорів.
Комутатори на польових транзисторах. Схеми ввімкнення. Вплив опору каналу на похибку передачі сигналу. Частотні характеристики ключів. Зниження перехресних перешкод. Експлуатаційні характеристики ключів.
Послідовні та паралельні ЦАП. Формування вихідного сигналу ЦАП. Параметри ЦАП (статичні, динамічні). Застосування ЦАП у вимірювальній техніці. Аналогово-цифрові перетворювачі
Паралельні, послідовно-паралельні, інтегруючі, сігма-дельта АЦП.
Кола нормування сигналів з вимірювальних мостів.
Вихідна напруга та її нелінійність для різних конфігурацій мостів. Підсилення та лінеаризація вихідних сигналів мостів. Мінімізація похибок, пов'язаних з опором провідників.
Підсилювачі для нормування сигналів.
Перетворення біполярного або уніполярного одно провідного сигналу в диференціальний. Поліпшення якісних характеристик ЗВ при роботі з диференціальними АЦП.
Прецизійні джерела опорної напруги.
Температурний дрейф, шум напруги і нестабільність вихідної напруги (чи струму) від навантаження. Виключення адитивної та мультиплікативної складових з тракту вимірювання ЗВ.
Способи зменшення завад при проектуванні ЗВ
Електричні довга та коротка лінії зв'язку. Паразитні ємнісний та індуктивний зв'язки між сигнальними провідниками. Способи зменшення завад.
Багатоканальні системи з ваговим усередненням. Вагове усереднення сигналів. Принципи побудови багатоканальних систем з ваговим усередненням. Особливості ліній передачі. Операційні системи реального часу для ІВС.
Забезпечення вибухобезпеки обладнання.
Складові для виникнення вибуху. Енергія підпалювання. Вибухонебезпечні суміші. Класифікація обладнання. Методи захисту. Вид вибухозахисту іскробезпечне електричне коло. Типи електричних кіл. Проектування ЗВ в іскробезпечному виконанні.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль знань студентів під час проведення занять;
проведення семестрового заліку
проведення семестрового екзамену.
Критерії оцінювання результатів навчання: Розподіл балів у 100-бальній шкалі:
Поточний контроль (ПК) 25-балів;
лекційний контроль (письмова частина ) 30-балів;
Екзаменаційний контроль (усна частина) 20-балів;
Практичні заняття 12-балів;
Лабораторні заняття 13-балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1 Electrical and Electronic Measurements
Barrie A. Gregory, Retired, in Encyclopedia of Physical Science and Technology (Third Edition), 2003
I.D Digital Measurements
2 Шляндин В.М. Цифровые измерительные устройства. Учебник для вузов. -М.: Высш. школа. 1981.-335 c.
3 Автоматические измерения и приборы (аналоговые и цифровые)
/П.П. Орнатский -К.: Вища школа.,1986.-504 с.
4 Garcia J. and Garcia D.F. Еlectrical engineering – Vol. II - Digital Instrument, http://www.eolss.net/sample-chapters/c05/E6-39A-04-06.pdf
5.Циделко В.Д. Проектирование микропроцессорных измерительных приборов и систем. - К.: Техніка, 1984.-214 с.
6 Мирский Г.Я. Электронные измерения. -М. :Радио и связь, 1986.-440 с.
7 Clyde F.Coombs Jr. Editor- n-chief Electronic Instrument Handbook, Third Edition Copyright 2000, by The McGraw-Hill Companies, Inc.
9 Б.М.Швецкий. Электронные цифровые приборы. К.: Техніка 1991
10 Микросхемы для аналого-цифрового преобразования и средств мультимедия. М.: ДОДЭКА 1996г.
11 ДСТУ 3973-2000 Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Київ Держстандарт України 2001р.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).