Програмування процесів роботизованого виробництва

Спеціальність: Роботомеханічні системи та комплекси
Код дисципліни: 7.131.01.O.004
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Робототехніка та інтегровані технології машинобудування
Лектор: к.т.н., доц. Дмитерко петро Романович
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Курс “Програмування процесів роботизованого виробництва” є важливим етапом підготовки спеціалістів та магістрів за спеціальністю 131 «Прикладна механіка» спеціалізації “Роботомеханічні системи та комплекси“. Ціль викладання дисципліни “Програмування процесів роботизованого виробництва” полягає у формуванні професійних компетенцій з принципів та технології програмування обробки деталей на верстатах з ЧПК токарної, фрезерної, свердлильно- розточувальної груп і багато - інструментальних верстатів.
Завдання: загальні компетентності: 1. вміння аналізувати технологічні процеси виготовлення деталей і виявляти найбільш оптимальні з точки зору економічної ефективності і якості виготовлених деталей. 2. вміння виявляти основні науково-технічні проблеми на основі практичної діяльності і аналізу літературних джерел; 3. визначати методи і порядок проведення експериментальних досліджень при вирішенні проблемних задач: 4. Здатність здійснювати пошук і продукувати нові ідеї в розвитку технологічних процесів автоматизованих виробництв: 5. Уміння планувати і розв’язувати задачі програмного забезпечення верстатного обладнання з ЧПК: 6. На основі набутих теоретичних знань здійснювати постановку задач для наукових досліджень в напрямку програмного забезпечення верстатного обладнання. фахових компетентності: 1. теоретичні знання, а також практичні навики отримані студентами в процесі вивчення дисципліни дозволяють ефективно здійснювати проектування і розробку технологічних процесів у машинобудуванні; 2. Самостійно застосовувати та освоювати сучасні теорії програмування, нові системи комп’ютерного забезпечення систем ЧПК; 3. Аналізувати теоретичні і емпіричні моделі досліджень якості формування оброблюваних поверхонь і результати застосовувати в технологічних процесах машинобудівного виробництва; 4. Здатність приймати участь у виконанні проектів враховуючи технологічні, конструктивні, експлуатаційні і економічні чинники, аналізувати і вибирати оптимальні рішення, прогнозувати їх наслідки, проводити патентні дослідження.
Результати навчання: 1. Здійснювати вибір технологічного процесу і засобів виготовлення деталей у машинобудуванні, 2. Здійснювати організацію і планування виробничого процесу в машинобудівних цехах де використовуються верстати з ЧПК, 3. Складати програми для обробки деталей на верстатах із ЧПК Знати: - типове технологічне обладнання з ЧПК та умови його експлуатації; - спеціальні цільові механізми i пристрої верстатів з ЧПК; ? - методи розрахунку i підготовки інформації, її кодування і складання робочих програм;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Інформаційні процеси та системи виробництв; • Системи 3D моделювання; • Гнучкі автоматизовані системи дискретних виробництв
Короткий зміст навчальної програми: В курсі лекцій викладені матеріали підготовки керуючих програм обробки деталей на верстатах з ЧПК. В першому і другому розділах розглядаються типові технологічні схеми формування поверхонь деталей. Вивчаються координатні системи і методи програмування геометричної, технологічної і допоміжної інформації. В третьому, четвертому і п’ятому розділах вивчається програмування обробки деталей на токарних, свердлильних і розточувальних верстатах і на фрезерувальних і багатоопераційних верстатах.
Опис: Розділ №1. Основи кодування інформації. Розділ 2. Системи координат і керуючі стандартні програми. Розділ 3. Програмування оброблювання деталей на токарних верстатах. Розділ 4. Програмування оброблювання деталей на свердлильних і розточувальних верстатах. Розділ 5. Програмування оброблювання деталей на фрезерувальних і багатоопераційних верстатах.
Методи та критерії оцінювання: Методом навчання є спосіб упорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладача, направленої на рішення завдань виховання і розвитку студентів в процесі навчання. Найбільш доцільним при викладанні курсу «Програмування процесів роботизованого виробництва» є використання таких методів навчання: 1) словесні методи - розповідь-пояснення, бесіди, лекції-дискусії; 2) наочні методи – демонстраційні матеріали, презентації; 3) практичні методи – аналіз проблемних ситуацій, розв’язування задач на основі практичних ситуацій; вирішення рейсових та тестових завдань; 4) бінарні (подвійні) – коли методи поєднуються і передбачається чотири рівні їх застосування: - на інформаційному рівні словесна форма набуває бінарного характеру словесно- інформаційного методу (лекційні заняття); - на проблемному (аналітичному) рівні словесна форма набуває бінарного характеру словесно-проблемного методу (практичні заняття); - на евристичному (пошуковому) рівні словесна форма набуває характеру словесно-евристичного методу (самостійна та індивідуальна робота студентів); - на дослідному рівні словесна форма набуває характеру словеснодослідницького методу (самостійна та індивідуальна робота студентів).
Критерії оцінювання результатів навчання: • поточний контроль (70%): захист звітів з лабораторних робіт (30%), контрольна робота (40%); • підсумковий контроль (30 %, контрольний захід, залік): письмово-усна форма (30%)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Гевко Б. М., Матвійчик А. Б. Технологія обробки на верстатах з ЧПК. Навчальний посібник. – Тернопіль, ТДТУ. 2004р. 131с. 2. Кузнєцов Ю. М. Верстати з ЧПК та верстатні комплекси.- К. – Тернопіль; ТОВ «ЗМОК» - ПП «ГНОЗИС» 2003р. 294с. 3. Муляр Ю. І., Дерібо О. В. Програмування багато інструментальної обробки верстатах з ЧПК. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2006. – 190 с. 4. Системи автоматизованого програмування верстатів з ЧПК : навчальний посібник / С. Л. Міранцов, В. І. Тулупов, С. Г. Онищук, Ю. Б. Борисенко, Є. В. Мішура, О. С. Ковалевська – Краматорськ : ДДМА, 2011. – 152 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).