Системи атоматизованого програмування для верстатів з ЧПК
Спеціальність: Технології машинобудування
Код дисципліни: 7.131.03.O.003
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Робототехніка та інтегровані технології машинобудування
Лектор: Сліпчук Андрій Миколайович
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Завдання навчальної дисципліни відповідно до освітньої програми
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
інтегральна компетентність:
ІНТ. Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у прикладній механіці або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.
загальна компетентність:
ЗК1. Здатність виявляти, ставити та вирішувати інженерно-технічні та науково-прикладні проблеми.
ЗК2. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
ЗК5. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
ЗК6. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК7. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
спеціальні (фахові, предметні) компетентності:
ФК1. Здатність застосовувати відповідні методи і ресурси сучасної інженерії для знаходження оптимальних рішень широкого кола інженерних задач із застосуванням сучасних підходів, методів прогнозування, інформаційних технологій та з урахуванням наявних обмежень за умов неповної інформації та суперечливих вимог.
ФК2. Здатність описати, класифікувати та змоделювати широке коло технічних об’єктів та процесів, що ґрунтується на глибокому знанні та розумінні теорій та практик механічної інженерії, а також знаннях суміжних наук.
ФК3. Здатність до самостійної роботи і ефективного функціонування в якості керівника групи.
ФК4. Здатність зрозуміло і недвозначно доносити власні висновки, знання та пояснення до фахівців і нефахівців, зокрема і в процесі викладацької діяльності.
Результати навчання: РН3 Застосовувати системи автоматизації для виконання досліджень, проектно-конструкторських робіт, технологічної підготовки та інженерного аналізу в машинобудуванні
РН7 Зрозуміло і недвозначно презентувати результати досліджень та проектів, доносити власні висновки, аргументи та пояснення державною та іноземною мовами усно і письмово колегам, здобувачам освіти та представникам інших професійних груп різного рівня.
РН8 Оволодівати сучасними знаннями, технологіями, інструментами і методами, зокрема через самостійне опрацювання фахової літератури, участь у науково-технічних та освітніх заходах.
РН13 Застосовувати інформаційні технології та системи керування у технологічній підготовці виробництва та реалізації технологій машинобудування.
виробництва.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Системи ЧПК технологічного обладнання
Технології механоскладального виробництва
Технологія машинобудування
Виконання магістерської кваліфікаційної роботи
Короткий зміст навчальної програми: Сучасні системи автоматизації програмування. Класифікація САП.
Структура та основні блоки САП. Мови САП. Інтегровані системи САПР в структурі CAD/CAM/CAE (PowerMILL)
Програмування із застосуванням САПР Delcam. Підготовка 3D моделі в POWERSHAPE Введення в POWERSHAPE, інтерфейс програми. Каркасна геометрія, локальні системи координат. Поверхневе моделювання. Основи твердотільного моделювання в POWERSHAPE. Імпорт і підготовка моделей до обробки в POWERMILL
Проектування керуючої програми в системі POWERMILL.
Введення в POWERMILL, інтерфейс і початкові установки. Системи координат, моделі, інструменти, режими обробки, заготовки, безпечні висоти, допуски і припуски. Вимірювання моделей. Підводи і переходи. Стратегії чорнової обробки (вибірка). Заготовка в чорновій обробці. Використання інструменту WiewMill для візуалізації процесу обробки.
Опис: Структура металорізальних верстатів з ЧПК. Комплекс “Верстат з ЧПК”. Система координат верстатів з ЧПК. Пульти керування верстатами з ЧПК.
Класифікація та індексація верстатів з ЧПК. Характеристика багатоопераційних верстатів. Характеристика гнучких виробничих модулів. Конструктивні елементи верстатів з ЧПК. Техніко-економічні показники роботи верстатів з ЧПК.
Особливості пристроїв для верстатів з ЧПК. Класифікація пристроїв для верстатів з ЧПК. Різальний інструмент для верстатів токарної, фрезерної, свердлильної групи. Класифікація допоміжного та вимірювального інструменту для верстатів з ЧПК. Система автоматизованої заміни інструменту у верстатах з ЧПК.
Точність оброблення деталей на верстатах з ЧПК. Чинники, що впливають на точність оброблення. Методи дослідження і контролю точності оброблення. Сумарні похибки при обробленні партії деталей на верстатах з ЧПК.
Налагодження верстатів з ЧПК. Базування і закріплення заготовок. Налагодження пристроїв. Налагодження і встановлення різального інструменту. Формування статичного налагодження інструменту.
Організація роботи на верстатах з ЧПК. Підготовка технологічної документації на операції, що виконуються на верстаті з ЧПК. Економічна ефективність оброблення на верстатах з ЧПК.
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання результатів навчання студента здійснюється відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої у Національному університеті «Львівська політехніка», згідно з положенням про рейтингове оцінювання досягнень студентів.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни складається із оцінки поточного контролю (ПК) результатів навчання упродовж семестру та оцінки результатів навчання під час проведення семестрового контролю (СК).
Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надання допомоги у вивченні запропонованої літератури, у пошуках відповідей на проблемні питання та оволодінні практичними завданнями курсу.
Семестровий контроль проводиться у формі екзамену за накопичувальною системою і в терміни, передбачені графіком навчального процесу Університету.
Екзамен – це форма семестрового контролю результатів навчання студента з навчальної дисципліни за семестр.
На екзамен (Е) виносяться теоретичні питання, завдання, що потребують творчого підходу та вміння синтезувати отримані знання та застосовувати їх при вирішенні практичних завдань, за матеріалом, передбаченим робочою програмою навчальної дисципліни
Поточний контроль:
1. Оцінювання засвоєння теоретичного матеріалу здійснюється за допомогою іспиту (комплект екзаменаційних білетів), усне опитування.
2. Захист звітів до лабораторних робіт в усній формі шляхом опитування теоретичного матеріалу за темою роботи та методикою проведення досліджень або письмово шляхом проведення контрольного заходу за тематикою роботи у вигляді іспиту.
Семестровий контроль:
1. Екзамен (іспит).
2. Проведення усної компоненти за результатами написання іспиту, питання якої охоплюють робочу програму навчальної дисципліни.
Критерії оцінювання результатів навчання: Захист результатів лабораторних робіт. Залік проводиться за результатами вивчення дисципліни. Письмова компонента складається складається з трьох теоретичних завдань та одного практичного. Усна компонента проводиться за результатами письмової компоненти для ґрунтовнішого оцінювання знань.
Поточний контроль (лабораторні роботи) – 20 балів; екзаменаційний контроль – 80 балів (письмова компонента – 60 балів, усна компонента – 20 балів); усього – 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Навчально-методичне забезпечення
1. Віртуальне навчальне середовище Національного університету «Львівська політехніка», дисципліна «Системи автоматизованого програмування для верстатів з ЧПК» (https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=881)
2. Складання керуючої програми для обробки деталей на токарному верстаті з ЧПК// Методичні вказівки для виконання лабораторної роботи з дисципліни “Системи автоматизованого програмування для верстатів з ЧПК” для студентів денної та заочної форми навчання спеціалізації 131.1 “Технологія машинобудування”. - Укладачі Ступницький В.В., Юрчишин І.І.– Львів, НУ “Львівська політехніка”, 2019, 16 с.
3. Складання керуючої програми для обробки деталей на фрезерно-свердлильно-розточному верстаті з ЧПК в системі DNC // Методичні вказівки для виконання лабораторної роботи з дисципліни “Системи автоматизованого програмування для верстатів з ЧПК” для студентів денної та заочної форми навчання спеціалізації 131.1 “Технологія машинобудування”. - Укладачі Ступницький В.В., Юрчишин І.І.– Львів, НУ “Львівська політехніка”, 2020, 24 с.
4. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Системи автоматизованого програмування для верстатів з ЧПК” для студентів стаціонарної та заочної форми навчання спеціалізації 131.1. «Технологія машинобудування». - Укладачі Ступницький В.В., Сліпчук А.М. - Львів: НУ “Львівська політехніка”, Самвидав №5680, 2019 .- 25с.
5. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Системи автоматизованого програмування для верстатів з ЧПК” для студентів стаціонарної та заочної форми навчання спеціалізації 131.1. «Технологія машинобудування» - Укладачі: Ступницький В.В., Сліпчук А.М. - Львів: НУ “Львівська політехніка”, - Львів: Самвидав №5681, 2019. - 27 с.
6. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Системи автоматизованого програмування для верстатів з ЧПК” для студентів стаціонарної та заочної форми навчання спеціалізації 131.1. «Технологія машинобудування» - Укладачі: Ступницький В.В., Сліпчук А.М. - Львів: НУ “Львівська політехніка”, - Львів: Самвидав №5682, 2019. – 24с.
Базова
1. Кузнєцов Ю.М. Верстати з ЧПК. К.: «Вища школа», 2009, 342 с.
2. Муляр Ю.І., Дерібо О.В. Програмування токарної обробки на верстатах з ЧПК – Вінниця, ВНТУ, 2009 р, - 125 с.
3. Конспект лекцій з дисципліни “Системи автоматизованого програмування на верстатах з ЧПК” // Укладач Ступницький В.В. – Львів, НУ “Львівська політехніка”, 2015, 76 с.
4. Бабічева О. Ф., Єсаулов С. М. Автоматизоване проектування електромеханічних пристроїв, компонентів цифрових систем керування та діагностичних комплексів: навч. посіб. Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2018. 355 с.
5. Щербина В. Ю. Конструкторське проектування обладнання: навч. посіб. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. 83 с.
6. ДСТУ 2226-93 Автоматизовані системи. Терміни і визначення.
Допоміжна
1. Жолобов О.О. Технологія автоматизованого виробництва : Підручник / О.О. Жолобов, В.А. Кирилович, П.П. Мельничук, В.А. Яновський. – Житомир : ЖДТУ, 2018. – 1014 с.
2. Програмне забезпечення системи ЧПК «Електроніка НЦ 80-31» (токарний варіант).- К.: КНДТІ, 2015.-228 с.
3. Фельдштейн Є.Е. Обробка деталей на верстатах з ЧПУ. К.: «Нове знання», 2018, 128с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Системи атоматизованого програмування для верстатів з ЧПК (курсовий проєкт)
Спеціальність: Технології машинобудування
Код дисципліни: 7.131.03.O.007
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Робототехніка та інтегровані технології машинобудування
Лектор: Сліпчук Андрій Миколайович
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Завдання курсового проекту відповідно до освітньої програми
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
інтегральна компетентність:
ІНТ. Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у прикладній механіці або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.
загальна компетентність:
ЗК1. Здатність виявляти, ставити та вирішувати інженерно-технічні та науково-прикладні проблеми.
ЗК2. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
ЗК5. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
ЗК6. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК7. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
спеціальні (фахові, предметні) компетентності:
ФК1. Здатність застосовувати відповідні методи і ресурси сучасної інженерії для знаходження оптимальних рішень широкого кола інженерних задач із застосуванням сучасних підходів, методів прогнозування, інформаційних технологій та з урахуванням наявних обмежень за умов неповної інформації та суперечливих вимог.
ФК2. Здатність описати, класифікувати та змоделювати широке коло технічних об’єктів та процесів, що ґрунтується на глибокому знанні та розумінні теорій та практик механічної інженерії, а також знаннях суміжних наук.
ФК3. Здатність до самостійної роботи і ефективного функціонування в якості керівника групи.
ФК4. Здатність зрозуміло і недвозначно доносити власні висновки, знання та пояснення до фахівців і нефахівців, зокрема і в процесі викладацької діяльності.
Результати навчання: РН3 Застосовувати системи автоматизації для виконання досліджень, проектно-конструкторських робіт, технологічної підготовки та інженерного аналізу в машинобудуванні
РН7 Зрозуміло і недвозначно презентувати результати досліджень та проектів, доносити власні висновки, аргументи та пояснення державною та іноземною мовами усно і письмово колегам, здобувачам освіти та представникам інших професійних груп різного рівня.
РН8 Оволодівати сучасними знаннями, технологіями, інструментами і методами, зокрема через самостійне опрацювання фахової літератури, участь у науково-технічних та освітніх заходах.
РН13 Застосовувати інформаційні технології та системи керування у технологічній підготовці виробництва та реалізації технологій машинобудування.
виробництва.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Системи ЧПК технологічного обладнання
Технології механоскладального виробництва
Технологія машинобудування
Виконання магістерської кваліфікаційної роботи
Короткий зміст навчальної програми: Виконання курсового проекту студентами здійснюється за індивідуальними завданнями.
Основна частина складається з трьох розділів і містить роз¬роблені керуючі програми, та відповідно до неї оформлена карта налагоджування для систем керування «Fanuc 18i». У першому розділі методичних вказівок викладені загальні правила ко¬дування інформації керуючих програм для систем керування «Fanuc 18i»; подані зна¬чення керуючих символів та знаків, значення підготовчих функцій та тех¬нологічних команд. викладені особливості про¬грамування на вертикально фрезерному верстаті мод. HAAS VF-1 з ПЧПУ “FANUC”. Розглянуто приклад програмування керуючої програми. Наведені технічні характеристики та призначення верстата мод. HAAS VF-1 з ПЧПУ “FANUC”. Детально розглянуто порядок поетапної розробки керуючої програми для даного типу верстата. Наведена керуюча програма.
Опис: Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки (приблизно 30-35 сторінок) і креслярської частини (2 аркуші формату А1). Розрахунково-пояснювальна записка повинна мати титульний аркуш, завдання на курсовий проект, зміст і в кінці – перелік посилань на літературу.
В записці приводять завдання і числові дані з розрахунків переходів інструменту після кожного переходу, стислі пояснення до рішення і розрахунків з обов’язковим посиланням на додатки та використану літературу, і інші джерела, необхідні схеми і ескізи. Записку пишуть на аркушах формату А4.
Розрахунково-пояснювальна записка складається із двох розділів:
1. Розрахунки для фрезерних операції до корпусних деталей та складати керуючі програми FANUC для фрезерно-свердлильно-розточувальних верстатах типу HAAS VF-1.
2. Створення 3D моделі заданої деталі у CAD- системі. Геометрія та траєкторія переміщення різального інструменту. Розробка керуючої програми ( постпроцесування ). Створення анімаційного ролика обробки заготовки.
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання результатів навчання студента здійснюється відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої у Національному університеті «Львівська політехніка», згідно з положенням про рейтингове оцінювання досягнень студентів.
Підсумкова оцінка з курсового проекту складається із оцінки поточного контролю (ПК) результатів навчання упродовж семестру та оцінки результатів навчання під час проведення контролю (К).
Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надання допомоги у вивченні запропонованої літератури, у пошуках відповідей на проблемні питання та оволодінні практичними завданнями курсу.
Захист роботи проводиться у формі опитування за накопичувальною системою і в терміни, передбачені графіком навчального процесу Університету.
Захист – це форма семестрового контролю результатів навчання студента з навчальної дисципліни за семестр.
Під час Захисту виносяться теоретичні питання, завдання, що потребують творчого підходу та вміння синтезувати отримані знання та застосовувати їх при вирішенні практичних завдань, за матеріалом, передбаченим робочою програмою навчальної дисципліни
Критерії оцінювання результатів навчання: Захист результатів робіт. Залік проводиться за результатами вивчення дисципліни. Усна компонента проводиться за результатами виконаної роботи.
Поточний контроль – 20 балів; виконаний проект – 80 балів; усього – 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Навчально-методичне забезпечення
1. Віртуальне навчальне середовище Національного університету «Львівська політехніка», дисципліна «Системи автоматизованого програмування для верстатів з ЧПК» (https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=881)
2. Складання керуючої програми для обробки деталей на токарному верстаті з ЧПК// Методичні вказівки для виконання лабораторної роботи з дисципліни “Системи автоматизованого програмування для верстатів з ЧПК” для студентів денної та заочної форми навчання спеціалізації 131.1 “Технологія машинобудування”. - Укладачі Ступницький В.В., Юрчишин І.І.– Львів, НУ “Львівська політехніка”, 2019, 16 с.
3. Складання керуючої програми для обробки деталей на фрезерно-свердлильно-розточному верстаті з ЧПК в системі DNC // Методичні вказівки для виконання лабораторної роботи з дисципліни “Системи автоматизованого програмування для верстатів з ЧПК” для студентів денної та заочної форми навчання спеціалізації 131.1 “Технологія машинобудування”. - Укладачі Ступницький В.В., Юрчишин І.І.– Львів, НУ “Львівська політехніка”, 2020, 24 с.
4. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Системи автоматизованого програмування для верстатів з ЧПК” для студентів стаціонарної та заочної форми навчання спеціалізації 131.1. «Технологія машинобудування». - Укладачі Ступницький В.В., Сліпчук А.М. - Львів: НУ “Львівська політехніка”, Самвидав №5680, 2019 .- 25с.
5. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Системи автоматизованого програмування для верстатів з ЧПК” для студентів стаціонарної та заочної форми навчання спеціалізації 131.1. «Технологія машинобудування» - Укладачі: Ступницький В.В., Сліпчук А.М. - Львів: НУ “Львівська політехніка”, - Львів: Самвидав №5681, 2019. - 27 с.
6. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Системи автоматизованого програмування для верстатів з ЧПК” для студентів стаціонарної та заочної форми навчання спеціалізації 131.1. «Технологія машинобудування» - Укладачі: Ступницький В.В., Сліпчук А.М. - Львів: НУ “Львівська політехніка”, - Львів: Самвидав №5682, 2019. – 24с.
Базова
1. Кузнєцов Ю.М. Верстати з ЧПК. К.: «Вища школа», 2009, 342 с.
2. Муляр Ю.І., Дерібо О.В. Програмування токарної обробки на верстатах з ЧПК – Вінниця, ВНТУ, 2009 р, - 125 с.
3. Конспект лекцій з дисципліни “Системи автоматизованого програмування на верстатах з ЧПК” // Укладач Ступницький В.В. – Львів, НУ “Львівська політехніка”, 2015, 76 с.
4. Бабічева О. Ф., Єсаулов С. М. Автоматизоване проектування електромеханічних пристроїв, компонентів цифрових систем керування та діагностичних комплексів: навч. посіб. Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2018. 355 с.
5. Щербина В. Ю. Конструкторське проектування обладнання: навч. посіб. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. 83 с.
6. ДСТУ 2226-93 Автоматизовані системи. Терміни і визначення.
Допоміжна
1. Жолобов О.О. Технологія автоматизованого виробництва : Підручник / О.О. Жолобов, В.А. Кирилович, П.П. Мельничук, В.А. Яновський. – Житомир : ЖДТУ, 2018. – 1014 с.
2. Програмне забезпечення системи ЧПК «Електроніка НЦ 80-31» (токарний варіант).- К.: КНДТІ, 2015.-228 с.
3. Фельдштейн Є.Е. Обробка деталей на верстатах з ЧПУ. К.: «Нове знання», 2018, 128с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).