Сучасні методи досліджень довкілля
Спеціальність: Технології захисту навколишнього середовища (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.183.02.E.027
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Екологічна безпека та природоохоронна діяльність
Лектор: к.т.н., доцент Шибанова Алла
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: ІНТ. Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері технологій захисту навколишнього середовища при здійсненні професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується комплексністю й невизначеністю умов і вимог.
КЗ1.Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.
КЗ2. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
КЗ6. Здатність розробляти проекти та управляти ними.
ФКС1.4. Здатність до використання принципів, методів та організаційних процедур дослідницької та/або інноваційної діяльності.
ФКС 1.8. Здатність оцінювати рівень негативного впливу природних та антропогенних факторів екологічної небезпеки на довкілля та людину.
ФКС2.1. Уміння аналізувати стан довкілля та системно його досліджувати.
ФКС2.2. Уміння дослідити явища, карти екологічних змін рельєфу під впливом небезпечних геодинамічних процесів, що виникають внаслідок техногенної діяльності.
ФКС 2.3. Уміння дослідити нові еколого-інженерні методи захисту довкілля та вибрати технологію і засоби, що реалізує досліджуваний метод.
Результати навчання: Аналізувати складні системи, розуміти їх взаємозв’язки та організаційну структуру.
Використовувати сучасні комунікаційні, комп’ютерні технології у природоохоронній сфері, збирати, зберігати, обробляти і аналізувати інформацію про стан навколишнього середовища та виробничої сфери для вирішення завдань професійної діяльності.
Обгрунтовувати рішення направлені на мінімізацію екологічних ризиків господарської діяльності на загальнодержавному, регіональному й локальному рівнях.
Використання знання технологій заповідної справи та особливостей формування екомережі для збереження ландшафтного та біологічного різноманіття.
Уміння представляти та обговорювати отримані результати та здійснювати трансфер набутих знань.
Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань.
Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи та досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Геоекоінформаційні системи
Дистанційні методи екологічних досліджень
Технології проектування природно-техногенних геопарків
Технології перероблення та утилізації відходів
Інноваційні екологічні технології
Короткий зміст навчальної програми: Курс розроблений для:
1. Теоретичної і практичної підготовки студентів-екологів з комплексних методів досліджень природного середовища для оцінки стану і продуктивності природних та урбанізованих екосистем;
2. Формування теоретичних знань, умінь та практичних навичок, необхідних для вирішення науково-практичних задач у галузі моніторингу довкілля;
3. Вивчення особливостей застосування методик природничих наук для моніторингу довкілля, контролю якості життя людства і збереження природного середовища.
Опис: Суть фізико-хімічних методів аналізу. Практичне науково-технічне застосування. Класифікація фізико-хімічних методів аналізу і області їх застосування.
Електрохімічні методи аналізу. Кондуктометрія. Потенціометрія. Класифікація електрохімічних методів аналізу
Електрохімічні методи аналізу. Вольтамперометрія. Кулонометрія. Характеристика та теоретичні основи методу. Класифікація вольтамперометричних методів аналізу
Оптичні методи аналізу. Рефрактометрія. Поляриметрія. Оптичні методи аналізу та їх класифікація.
Оптичні методи аналізу. Молекулярно-абсорбційний аналіз. Фотоколориметрія. Спектрофотометричне вимірювання вмісту хлорофілів і каротиноїдів. Методика похідної спектроскопії.
Фізичні принципи елементного спектрального аналізу. Атомно-абсорбційний, емісійний спектральний аналіз. Зв’язок лінійчастих спектрів з енергетичними рівнями (термами) вільних атомів. Атомні спектри.
Спектральний аналіз біологічних об’єктів. Люмінесцентна спектроскопія. Біофізика фотосинтезу. Основні напрями застосування люмінесцентної спектроскопії в екологічних дослідженнях і біохімії.
Експрес-тестування стійкості рослин методом індукції флуоресценції. Індекс вітальності рослин. Індекс стресової адаптованості рослин. Типи і характеристики портативних флуориметрів. Діагностика стану рослин методом флуоресцентної спектроскопії. Апаратура вимірювання спектрів флуоресценції хлорофілу.
Історія дистанційного зондування Землі. Аероспостереження земної поверхні. Космічна ера: етапи розвитку. Стан та перспективи розвитку дистанційних методів дослідження Землі в Україні. Міжнародні організації.
Фізичні основи дистанційного зондування Землі. Загальна схема ДЗЗ. Авіаційні носії. Космічні носії. Штучні супутники Землі. Пілотовані кораблі. Орбітальні станції. Приклади найбільш популярних систем ДЗЗ (Landsat, Sentinel, Terra (Modis, Aster), RapidEye, Planet Labs).
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль, усне опитування (30%);
Підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма (70%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Практичні заняття - 30 балів
Поточний контроль – 30
Екзаменаційний контроль
письмова компонента – 60
усна компонента – 10
Разом за дисципліну – 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Рекомендована література
Базова
1. Капустяник В.Б., Мокрий В.І. Оптико-спектральні методи в науково-технічній експертизі: Практикум. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – 207с.
2. Капустяник В., Мокрий В.І. Методичні вказівки до циклу лабораторних робіт “Оптико-спектральні методи в екологічних і біофізичних дослідженнях” Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001.
Допоміжна
1. Моніторинг навколишнього середовища з використанням космічних знімків супутника NОАА /Пащенко Р.Е., Радчук В.В., Красовський Г.Я. та ін // Під ред.. С.О.Довгого. – Київ: ФОП Пономаренко Є.В., 2013. –316 с.
Інформаційні ресурси
1. http://www.menr.gov.ua – Офіційний сайт Міністерства екології та природних ресурсів України.
2. Google Maps. – URL: http://maps.google.com/
3. http://www.unep.org – Програма ООН з навколишнього середовища. http://www.eco-forum.or – Сайт Європейського екофоруму.
4. Атлас України. Пілотний проект електронної версії Національного атласу України / Інститут географії НАН України. ТОВ «Інтелектуальні системи ГЕО». – К., 2000.
5. http://www.greenpeace.ru – Сайт Грінпіс.
6. http://www.ecoleague.net – Cайт Всеукраїнської екологічної ліги
7. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=995_044 Рамкова конвенція Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату / Рада Європи. – 1996.
8. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_023 Конвенція про ядерну безпеку. – 1997.
9. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_030 Конвенція про охорону біологічного різноманіття. – Ріо-де-Жанейро. – 1992.
10. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi Концепція екологічної освіти України. – затверджено рішенням колегії МОНУ, протокол № 13/6-19 від 20.12.2001 року.
11. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 року. – Розпорядження Кабміну вiд 17.10.2007, № 880-р.
12. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi Закон України про охорону навколишнього природного середовища вiд 25.06.1991, № 1264-XII.
13. www.rada.gov.ua. Екологічне законодавство України
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).