Природоохоронні інформаційні системи
Спеціальність: Технології захисту навколишнього середовища (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.183.00.M.012
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Екологічна безпека та природоохоронна діяльність
Лектор: д.т.н., професор Мокрий Володимир Іванович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: 1. Вивчення систем і методів природоохоронних інформаційних систем;
2. Одержання інформації щодо поточного стану різних компонентів довкілля: поверхневих, підземних, питних вод, атмосферного повітря, ґрунтів, природних ресурсів;
3. Комплексне забезпечення інформацією про якісні і кількісні характеристики довкілля, необхідні для контролю якості об'єктів, явищ, процесів навколишнього середовища,
4. Вивчення і порівняння параметрів якості довкілля, що сприяє вибору оптимальних природоохоронних інформаційних систем ;
5. Придбання навиків вирішення інженерно-технологічних проблем контролю якості довкілля, запобігання, збереження, захисту життя людей.
Результати навчання: Програмні компетентності:
1. Здатність до організації природоохоронних інформаційних систем, проведення оригінальних наукових досліджень, визначати та критично оцінювати основні механізми інноваційних технологій та економіки.
2. Здатність розв’язувати комплексні проблеми в сфері природоохоронних інформаційних систем, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань в галузі інтелектуальної власності;
3. Здатність до пошуку, обробки, аналізу та узагальнення інформації для проведення самостійних досліджень у сфері природоохоронних інформаційних систем з можливістю подальшої комерціалізації результатів досліджень і розробок.
4. Здатність обґрунтовано обирати та використовувати методи та інструменти у сфері маркетингу природоохоронних інформаційних систем.
5. Набуття універсальних навичок дослідника, зокрема управління природоохоронними інформаційними системами та технологіями.
Програмні результати: •
1. Знати та критично оцінювати теорії, положення та концептуальні підходи до вирішення комплексних наукових і практичних завдань з природоохоронних інформаційних систем.
2. Демонструвати навички самостійного аргументованого вибору та реалізації природоохоронних інформаційних систем, виконання наукового дослідження, гнучкого мислення, відкритості до нових знань, оцінювати результати автономної роботи і нести відповідальність за особистий професійний розвиток та освоєння природоохоронних інформаційних систем.
3. Ініціювати, розробляти, реалізовувати та управляти природоохоронними інформаційними системами та технологіями, здійснювати пошук партнерів для комерціалізації результатів досліджень і розробок.
4. Здійснювати критичний аналіз, узагальнювати результати реалізації природоохоронних інформаційних систем, формулювати та обґрунтовувати висновки і пропозиції щодо подальшого розвитку проекту та продукту.
5. Обирати та використовувати загальнонаукові та спеціальні методи та інструменти природоохоронних інформаційних систем.
6. Вміти знаходити, збирати, перевіряти та на рівні аналізу упорядковувати, аналізувати управлінську інформацію, необхідну для реалізації функцій менеджменту з планування, організації, мотивації та контролю в організації.
7. Знайти оригінальні iнновацiйнi рiшення або розробити природоохоронні інформаційні системи, направленi на розв'язання конкретної проблеми.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Геоекоінформаційні системи
Дистанційні методи екологічних досліджень
Технології проектування природно-техногенних геопарків
Технології перероблення та утилізації відходів
Технології рекультивації деградованих ландшафтів
Короткий зміст навчальної програми: Курс розроблений для:
1. Вивчення природоохоронних інформаційних систем і технологій збереження природних ресурсів;
2. Одержання інформації щодо сучасного стану природних ресурсів: поверхневих, підземних, питних вод, атмосферного повітря, ґрунтів,
3. Синтезу інформації щодо поточного і прогнозованого стану відновлюваних природних ресурсів;
4. Комплексного забезпечення інформацією про якісні і кількісні характеристики речовинно-енергетичних ресурсів, необхідні для контролю якості об'єктів, явищ, процесів навколишнього середовища,
5. Вивчення і порівняння параметрів відновлюваних речовинно-енергетичних ресурсів, що сприяє вибору оптимальних технологій проектування і захисту об’єктів навколишнього середовища;
6. Придбання навиків вирішення інженерно-технологічних проблем проектування природоохоронних інформаційних систем енергопостачання, збереження і захисту природи і довкілля.
Опис: Лекція 1. Природоохоронні інформаційні системи оцінки стану рослинного покриву. Моніторинг лісових, степових, лучних, аграрних екосистем. Моніторинг рослинного покриву (стреси, деградація, пожежонебезпечність).
Лекція 2. Природоохоронні інформаційні системи спостереження. аномальних геофізичних явищ. Фоновий моніторинг, його роль в оцінюванні та прогнозуванні глобального стану біосфери. Глобальна система моніторингу явищ, пов'язаних з температурою поверхні океану, змінами швидкості і напряму вітру, положенням течій і меандров (берегових закрутів).
Лекція 3.Природоохоронні інформаційні системи спостереження кліматичних явищ. Організація, мета і завдання кліматичного моніторингу. Види кліматичного моніторингу атмосферних явищ, які можуть призводити до стихійних лих, сніговий покрив (паводок талих вод, катастрофічні явища в горах - лавини, селі та ін.).
Лекція 4. Природоохоронні інформаційні системи контролю та спостереження радіоекологічної ситуації. Радіоекологічний моніторинг, його основні складові і завдання. Комплексний радіоекологічний моніторинг та його складові. Методи радіаційного контролю.
Лекція 5.Природоохоронні інформаційні системи контролю та спостереження задимлення атмосферного повітря. Організація спостережень за атмосферним повітрям. Пости спостережень. Програми і терміни спостережень. Автоматизовані системи спостережень і контролю за атмосферним повітрям. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря, прилади і способи відбору проб. Екологічне нормування якості атмосферного повітря.
Лекція 6. Природоохоронні інформаційні системи контролю та спостереження забруднення водних об'єктів і акваторій Моніторинг поверхневих вод. Загальні положення моніторингу поверхневих вод. Організація моніторингу поверхневих вод. Програми спостережень. Методи і терміни відбору проб. Автоматизована система контролювання якості води. Оцінювання екологічного стану природних вод. Моніторинг місць аварій танкерів і забруднень океану
Лекція 7. Природоохоронні інформаційні системи онтролю та спостереження ґрунтового покриву. Наукові і організаційні засади ґрунтового моніторингу. Види ґрунтово-екологічного моніторингу. Моніторинг забруднення ґрунтів. Оцінювання екологічного стану грунтового покриву (забруднення, водна та вітрова ерозія, засолення, заболочування).
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль, усне опитування (30%);
Підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма (70%)
Критерії оцінювання результатів навчання: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Банки екологічної інформації [Самойленко Н.М., Рогозинський М.С.,
Масікевич Ю.Г. та ін.] – Чернівці: Книги–ХХІ, 2009.–304с.
2. Рудько Г.І Геоінформаційні технологіі в надрокористуванні (на прикладі ГІС K – MINE) [Текст] / Г.І Рудько, М.В., Назаренко ред. – К.: Академпрес, 2011. – 336 с.
3. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. – Вид. 2–ге, перероб. і
доп./[В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С. Краєва]; За ред.В.Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 2001.– 420 с.
4. Суховірський Б.І.Геоінформаційні системи і технології в регіональному
розвитку [Текст] / Б. І. Суховірський; Чернігівський держ. ін–т економіки і
управління. – К. :Знання України, 2002. – 208 с
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).