Практика за темою магістерської кваліфікаційної роботи

Спеціальність: Екологічний контроль та аудит
Код дисципліни: 7.101.02.O.011
Кількість кредитів: 9.00
Кафедра: Екологія та збалансоване природокористування
Лектор: к.т.н., доцент Гуглич Сергій Іванович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладення дисципліни є набуття знань, вміння та безпосередньо практичної підготовки до самостійної роботи після закінчення бакалаврату на відповідних посадах, набуття досвіду інже¬нерно-організаційної, технологічної та дослідницько-експе¬риментальної роботи у виробничих підрозділах підприємств.
Завдання: 2.2. Завдання навчальної дисципліни відповідно до освітньої програми Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: ІНТ. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та проблеми у сфері екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування при здійсненні професійної діяльності або в процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов та вимог. фахові компетентності: ФК07. Здатність здійснити комплексну оцінку впливу на природні ресурси, здоров’я людей, стан техногенного середовища внаслідок реалізації планованої діяльності в масштабах обраної території та регіону. ФК 08. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, самоосвіти та підвищення кваліфікації на основі інноваційних підходів у сфері екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування. ФК 09. Здатність самостійно розробляти екологічні проекти шляхом творчого застосування існуючих та генерування нових ідей.
Результати навчання: Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, самоосвіти та підвищення кваліфікації на основі інноваційних підходів у сфері екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування: • ознайомлення із сучасними конструкціями очисної апаратури, чинними стандартами та нормативними актами; • розробка досконалих технологій очищення виробничих скидів та викидів, грамотне проектування очисних (утилізаційних) установок; • уміння користуватись довідковою, періодичною та технічною літературою, методичними рекомендаціями; набуття навичок у проведенні аналізу отриманої інформації, здатності приймати самостійно інженерні рішення в кожному конкретному випадку. Знати правові та етичні норми для оцінки професійної діяльності, розробки та реалізації соціально-значущих екологічних проектів в умовах суперечливих вимог.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Екологічна біотехнологія. • Нормування та прогнозування емісій промислових забруднень. • Методологія досліджень та моделювання процесів очищення промислових відходів. • Утилізація промислових та побутових відходів. • Оцінка впливу на навколишнє середовище.
Короткий зміст навчальної програми: Магістерська практика є завершальним етапом вивчення та засвоєння дисциплін та являє собою важливу роботу, яка є прообразом частини майбутньої магістерської кваліфікаційної дипломної роботи. Практика передбачає самостійне виконання, уміння працювати з літературними джерелами, порівнювати та аналізувати варіанти рішень і вибирати оптимальні. Під час виконання практики магістранти виконують технологічні та гідравлічні розрахунки за чинними стандартами, каталогами і довідковою літературою, вибирають апаратуру для очищення промислових викидів, розробляють технологічні схеми очищення для конкретних умов роботи із урахуванням екологічних вимог.
Опис: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: • організація природоохоронної служби на підприємстві; • сучасний екологічний стан території та кожного компо¬нента природного середовища; • техногенне (антропогенне) навантаження на природні екосистеми; • обґрунтування і план проведення природоохоронних за¬ходів; • еколого-економічна ефективність діяльності підприємс¬тва; • геологічне середовище та мінерально-сировинні ресурси, їх стан, порушення ї забруднення; • стан розробки мінерально-сировинних ресурсів; • геоморфологічна карта з порушеннями рельєфу сучасни¬ми та прадавніми геодинамічними процесами; • природний стан та хімічне, бактеріальне, радіонуклідне забруднення підземних, ґрунтових та поверхневих водних ресурсів; • водопостачання, водоспоживання, водовідведення та во¬догосподарський баланс; • очищення вод, утилізація відходів, зворотне водокористу¬вання; • забруднення атмосферного повітря стаціонарними джере¬лами; • забруднення атмосферного повітря автотранспортом; • тенденції змін стану повітряного басейну і прогнозування їх розвитку в близькому і подальшому майбутньому; • стан мікрокліматичних ресурсів; • несприятливі метеорологічні явища (зливи, грози, град, по¬сухи і суховії, заморозки, тумани, гололідно-наморозкові явища, заметілі та снігоперенос тощо) та їх прогнозування; • забруднення ґрунтового покриву та стан земельних ре¬сурсів; • структура земельних ресурсів; • рекультивація земель; • тенденції змін земельних ресурсів і прогнозування дина¬міки їх використання в близькому і подалыиому майбут¬ньому; • стан природних та штучних рослинних ресурсів; • тваринний світ, його охорона і раціональне використання; • заповідний фонд і перспективи його розвитку; • охорона об'єктів біосфери; • пам'ятники природи; • джерела забруднення, об'єм розповсюдження шкідливих викидів у повітря, воду та на поверхню землі; • каталог джерел забруднення, їх об'єм і розподіл за типом; • характеристика очисних споруд; • побутові та промислові відходи; • екологічні ситуації в районах сміттєзвалищ; • радіаційне забруднення; • деталізація аномалій і вивчення їх природи; • шумове, електромагнітне, високочастотне забруднення; • загальна характеристика населення району; • санітарно-гігієнічний та медико-біологічний стан тери¬торії; • природні та санітарно-гігієнічні умови виникнення ін¬фекційних захворювань та природних біогеохімічних епідемій; • професійні захворювання та їх зв'язок зі станом навко¬лишнього середовища; • вплив мінеральних добрив, отрутохімікатів, куріння, радіації тощо на здоров'я людей; • карта професійних захворювань на промислових підпри¬ємствах і в сільській місцевості; • тривалість життя і дитяча смертність. Програмою дисципліни передбачено заключна підготовка студентів як висококваліфікованих користувачів обчислювальної техніки і формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок, необхідних для вирішення професійних завдань з використанням обчислювальної техніки.
Методи та критерії оцінювання: • Поточний контроль, усне опитування (40%) • підсумковий контроль (контрольний захід, залік): письмова форма (60%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Згідно з робочою програмою проходження практики студентів контролюється керівни¬ком практики від університету та керівником практики від бази практики. Доводяться до відома організаційні заходи пе¬ред від'їздом студентів на практику: інструктаж про порядок проходження практики та з техніки безпеки, надання студен¬там необхідних документів (програми практики, щоденника, методичні поради від керівника практики тощо). Вказується на те, що на базах практики існує установлений режим пра¬ці, якого повинні дотримуватися студенти. Висвітлюються питання, які стосуються контролю за діяльністю студентів керівником практики від університету і підприємства.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Фізико-хімічні основи технології очищення стічних вод/ за заг. редакцією проф. А.К.Запольського/. -К.: Лібра, 2000. –552 с. 2. Бурдіян Б.Г., Дерев’янко В.О., Кривульченко А.І. Навколишнє середовище та його охорона. -К.: Вища школа, 1993. –227 с. 3. Балабеков О.С., Балтабаев Л.Ш. Очистка газов в химической промышленности. Процессы и аппараты. -М.: Химия, 1991. –251 с 4. Основные процессы и аппараты химической технологии: Пособие по проектированию / Под ред. Ю.И. Дытнерского. –М.: Химия, 1991. 5. Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии. –М.: Химия, 1971. 6. Плановский А.Н., Николаев П.И. Процессы и аппараты химической и нефтехимической технологии. –М.: Химия, 1987. 7. Справочник проектировщика. Канализация населенных мест и производственных предприятий /Подобщ. ред. В.Н. Самохина. –М.: Стройиздат, 1981. 8. Яковлев С.В. и др. Очистка производственных сточных вод. -М.: Стройиздат, 1985. 9. Проскуряков В.А., Шмидт Л.И. Очистка сточных вод в химической промышленности. –К.: Будівельник, 1977. 10. Охрана окружающей среды /Под ред. С.В. Белова. –М.: Высш. шк., 1991. 11. Родионов А.И. и др. Оборудование и сооружения для защиты биосферы от промышленных выбросов. –М.: Химия, 1985.