Екосистемна адаптація до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток

Спеціальність: Прикладна екологія та збалансоване природокористування
Код дисципліни: 7.183.01.E.019
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Екологічна безпека та природоохоронна діяльність
Лектор: к.т.н., доц. Руда М.В.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета вивчення дисципліни «Екосистемна адаптація до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток» – формування сучасного спеціаліста на основі поглибленого вивчення теоретичних основ і отримання практичних навиків у розробці заходів з адаптації до змін клімату.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: КЗ6. Здатність розробляти проекти та управляти ними. КЗ7. Здійснення безпечної діяльності. фахові компетентності: КС1. Здатність контролювати й оцінювати екологічні ризики впливу техногенних об’єктів і господарської діяльності на довкілля. КС3. Здатність планувати, проектувати та контролювати параметри роботи окремих видів обладнання, техніки і технологій захисту навколишнього середовища. КС4. Здатність розробляти нові та використовувати відомі способи утилізації, знезараження та рециклінгу побутових і промислових відходів.
Результати навчання: Аналізувати складні системи, розуміти їх взаємозв’язки та організаційну структуру. Використовувати сучасні комунікаційні, комп’ютерні технології у природоохоронній сфері, збирати, зберігати, обробляти і аналізувати інформацію про стан навколишнього середовища та виробничої сфери для вирішення завдань професійної діяльності. Обгрунтовувати рішення направлені на мінімізацію екологічних ризиків господарської діяльності на загальнодержавному, регіональному й локальному рівнях. Використання знання технологій заповідної справи та особливостей формування екомережі для збереження ландшафтного та біологічного різноманіття. Уміння представляти та обговорювати отримані результати та здійснювати трансфер набутих знань. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи та досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Технології захисту атмосфери та гідросфери Дистанційні методи екологічних досліджень
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Екосистемна адаптація до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток» є однією із складових у ході підготовки фахівців із спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища». Дисциплін має на меті пояснити сутність глобальних екологічних проблем (парникового ефекту, кислотних дощів, деформації озонового шару, деградації ґрунтів, хімічного забруднення) в контексті змін клімату; розкрити негативний вплив антропогенного фактора на навколишнє середовище та здоров’я людини; розробити заходи, спрямовані на покращення екологічного стану навколишнього середовища; розвивати логічне мислення, уміння і навички працювати з додатковими джерелами інформації, систематизувати та узагальнювати матеріал, аналізувати і робити висновки. Вивчення навчальної дисципліни «Технології адаптації до змін клімату» надає майбутнім фахівцям комплекс знань щодо теоретичного та практичного підґрунтя охорони природи, організації, планування та проведення природоохоронної діяльності, формування у студентів системного екологічного мислення та навичок прийняття оптимальних управлінських рішень в галузі екологічно безпечних технологій, ефективності природоохоронної діяльності та адаптації до змін клімату. Ця дисципліна знайомить студентів з міжнародними принципами, підходами та національними законодавчими і нормативними основами з адаптації до змін клімату з метою гармонізації відносин та збереження природного надбання Європи. Вона несе екоцентричну функцію та сприяє формуванню екологічної свідомості у студентів.
Опис: Глобальна зміна клімату. Погода та клімат. Причини зміни клімату. Поточна зміна клімату, її вплив та наслідки на національному та регіональному рівнях. Оцінка вразливості, вплив зміни клімату і заходи щодо адаптації. Сценарії можливої зміни клімату. Лісове господарство. Водні ресурси. Національні умови щодо викидів і абсорбції парникових газів. Інформація про кадастри парникових газів. Національна система інвентаризації парникових газів. Результати інвентаризації парникових газів в Україні. Сумарні викиди парникових газів. Викиди і поглинання парникових газів у секторі землекористування, зміни в землекористуванні і лісовому господарстві. Прогноз обсягів викидів парникових газів. Планування змін та нестійкості клімату. Система моніторингу зміни клімату. Сезонні і міжрічні прогнози. Децентралізовані системи раннього попередження, експлуатовані спільнотами. Індексне страхування від кліматичних змін. Технології для сталого водокористування і управління водними ресурсами. Зрошення дощуванням (спринклерне) і крапельне зрошення. Збір туманоподібних опадів. Збір дощового стоку. Управління ґрунтами. Тераси, що повільно формуються. Протиерозійна оранка ґрунту. Комплексне управління біогенними речовинами. Стале управління сільськогосподарськими культурами. Диверсифікація і нові види культур. Біотехнології для адаптації культур до зміни клімату. Біологічний метод боротьби з шкідниками. Зберігання насіння і зерна. Стале ведення тваринницького господарства. Управління захворюваннями худоби. Селекція шляхом контрольованого спарювання. Системи сталого землеробства. Змішане землеробство. Агролісівництво. Технології адаптації міста до кліматичної зміни. Вразливість міст до кліматичної зміни. Характеристика основних негативних наслідків зміни клімату для великого міста. Оцінка вразливості міста до кліматичної зміни. Рекомендації з розробки заходів адаптації міста до кліматичної зміни. Структурні та технологічні аспекти низьковуглецевого розвитку економіки України. Аналіз структури економіки України в контексті проблеми зміни клімату. Пріоритетні напрями структурних і технологічних трансформацій в економіці України при формуванні моделі низьковуглецевого розвитку. Діючі стратегічні рамкові документи Європейського Союзу з адаптації до зміни клімату. Адаптація до зміни клімату: в напрямку до Європейського Рамкового Плану Дій (Біла книга, 2009 р.). Стратегія Європейського Союзу з адаптації до зміни клімату (COM/2013/0216). Настанови з кращих практик обмеження, пом’якшення або компенсації ущільнення ґрунту (2012). Звернення Європейської Комісії: Зелена інфраструктура — Збереження природного надбання Європи, (2013). Зелена книга з страхування від природних та антропогенних стихійних лих (липень 2013 р.). Інструменти адаптації до зміни клімату на міжнародному рівні. Еколого-правова політика України у сфері змін клімату. Постановка проблеми. Причини зміни клімату. Енергетика. Низьковуглецевий розвиток. Вуглецевий податок та торгівля викидами парникових газів. Транспорт на енергії з низьким вмістом вуглецю. Землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство. Адаптація до змін клімату. Дослідження та розвиток відносин зі зміни клімату. Інституційні механізми протидії зміні клімату на національному рівні. Сучасні процеси адаптації до зміни клімату. Розробка стратегії. Визначення майбутніх очікуваних впливів зміни клімату і створення умов для успішного втілення адаптаційних процесів. Оцінка вразливості території. Визначення стратегічних напрямків. Планування та впровадження конкретних адаптаційних заходів. Заходи з адаптації. Заходи з адаптації до зміни клімату. Більш часте виникнення хвиль тепла. Підвищення середньорічної температури. Сильніші та частіші штормові вітри – сильні вітри та бурі. Зменшення опадів – вища частота посух. Вдалі приклади з адаптації до зміни клімату.
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання знань здобувачів освіти з навчальної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролів. Поточний контроль (40%) здійснюється під час проведення занять: виконання практичних робіт; захист звітів з практичних занять. Підсумковий контроль (60%) здійснюється під час проведення екзамену: письмова компонента (50%); усна компонента (10%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Лабораторні заняття Максимальна кількість балів за кожну лабораторну роботу № 1-6 – 3 бали Максимальна кількість балів за кожен звіт з лабораторної роботи № 1-5 – 2 бали Поточний контроль – 40 Екзаменаційний контроль письмова компонента – 50 усна компонента – 10 Разом за дисципліну – 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Навчально – методичне забезпечення 1. Екосистемна адаптація до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток: конспект лекцій для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / М.В. Руда – Львів: Редакційно-видавничий центр НЛТУ України, 2020. – 368 с. 2. Екосистемна адаптація до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток: англо-український словник основних термінів для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / М.В. Руда – Львів: Редакційно-видавничий центр НЛТУ України. 2020. – 56 с. 3. Лабораторний практикум з дисципліни «Екосистемна адаптація до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток» для студентів другого (магістреського) рівня вищої освіти спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / М.В. Руда – Львів: Редакційно-видавничий центр НЛТУ України, 2021. – с. 64. 4. Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Екосистемна адаптація до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток» для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / М.В. Руда – Львів: Редакційно-видавничий центр НЛТУ України, 2020. – 32 с. Базова 1. Артамонов Б.Б. (2013). Аналіз впливу мікрокліматичних зон на процеси кліматоутворення у містах в умовах глобальної зміни клімату. Науковий вісник НЛТУ України, 23,13 133-137. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2013_23 2. Балабух В.О. Зміна інтенсивності конвекції в Україні: причини та наслідки. [Електронний ресурс]. ? Режим доступу: http://meteo.gov.ua/files/content/docs/Vinnitsa/UkrGMI.pdf. – назва з екрану. 3. Кожушко С.І., Кожушко Д.Б. Правове регулювання інвентаризації парникових газів в Україні. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/ejournals/FP/2013- 1/13kcigvu.pdf 4. Концепція реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року: Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 932-р. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади в Україні. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249573705 5. Леснік О.М., Гірс А. (2015). Аналіз забезпечення населення міста Києва зеленими насадженнями. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природок ористування України. Серія: Лісівництво та декоративне садівництво, 216, 15-21 http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_lis_2015_216(1)__4 6. Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 878-р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/878-2017-р 7. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 605-р. / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-р 8. Про схвалення Концепції боротьби з деградацією земель та опустелюванням : Розпорядження КМУ від 22 жовтня 2014 р. № 1024-р / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1024-2014-р 9. Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року / Міністерство екології та природних ресурсів України. URL: https://menr.gov.ua/news/31815.html 10. Трофимова І.В. Адаптація до змін клімату : наслідки, вразливість, ризики. Екологічна безпека та природокористування. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/58179/09-Trofimova.pdf?sequence=1 11. Філіпович В.Є., Крилова Г.Б. (2014). Дослідження теплового поля м. Києва за даними космічного зондування в ІЧ-діапазоні як складової аналізу екологічного стану урбанізованої території. Збірник наукових праць 13Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні інформаційні технології управління екологічною безпекою, природокористуванням, заходами в надзвичайних ситуаціях», Київ, 16–28. http://itgip.org/wpcontent/uploads/2013/11/Book_small.pdf 12. Шевченко O., Власюк О., Ставчук І., Ваколюк М., Ільяш О., Рожкова А. (2014). Оцінка вразливості до зміни клімату: Україна. Кліматичний форум східного партнерства, Робоча група громадських організацій зі зміни клімату. http://climategroup.org.ua/wp-content/uploads/2014/07/ukraine_cc_vulnerability.pdf
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Екосистемна адаптація до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток (курсовий проєкт)

Спеціальність: Прикладна екологія та збалансоване природокористування
Код дисципліни: 7.183.01.E.022
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Екологічна безпека та природоохоронна діяльність
Лектор: к.т.н., доц. Руда М.В.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета вивчення дисципліни «Екосистемна адаптація до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток» – формування сучасного спеціаліста на основі поглибленого вивчення теоретичних основ і отримання практичних навиків у розробці заходів з адаптації до змін клімату.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: КЗ6. Здатність розробляти проекти та управляти ними. КЗ7. Здійснення безпечної діяльності. фахові компетентності: КС1. Здатність контролювати й оцінювати екологічні ризики впливу техногенних об’єктів і господарської діяльності на довкілля. КС3. Здатність планувати, проектувати та контролювати параметри роботи окремих видів обладнання, техніки і технологій захисту навколишнього середовища. КС4. Здатність розробляти нові та використовувати відомі способи утилізації, знезараження та рециклінгу побутових і промислових відходів.
Результати навчання: Аналізувати складні системи, розуміти їх взаємозв’язки та організаційну структуру. Використовувати сучасні комунікаційні, комп’ютерні технології у природоохоронній сфері, збирати, зберігати, обробляти і аналізувати інформацію про стан навколишнього середовища та виробничої сфери для вирішення завдань професійної діяльності. Обгрунтовувати рішення направлені на мінімізацію екологічних ризиків господарської діяльності на загальнодержавному, регіональному й локальному рівнях. Використання знання технологій заповідної справи та особливостей формування екомережі для збереження ландшафтного та біологічного різноманіття. Уміння представляти та обговорювати отримані результати та здійснювати трансфер набутих знань. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи та досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Технології захисту атмосфери та гідросфери Дистанційні методи екологічних досліджень
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Екосистемна адаптація до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток» є однією із складових у ході підготовки фахівців із спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища». Дисциплін має на меті пояснити сутність глобальних екологічних проблем (парникового ефекту, кислотних дощів, деформації озонового шару, деградації ґрунтів, хімічного забруднення) в контексті змін клімату; розкрити негативний вплив антропогенного фактора на навколишнє середовище та здоров’я людини; розробити заходи, спрямовані на покращення екологічного стану навколишнього середовища; розвивати логічне мислення, уміння і навички працювати з додатковими джерелами інформації, систематизувати та узагальнювати матеріал, аналізувати і робити висновки. Вивчення навчальної дисципліни «Технології адаптації до змін клімату» надає майбутнім фахівцям комплекс знань щодо теоретичного та практичного підґрунтя охорони природи, організації, планування та проведення природоохоронної діяльності, формування у студентів системного екологічного мислення та навичок прийняття оптимальних управлінських рішень в галузі екологічно безпечних технологій, ефективності природоохоронної діяльності та адаптації до змін клімату. Ця дисципліна знайомить студентів з міжнародними принципами, підходами та національними законодавчими і нормативними основами з адаптації до змін клімату з метою гармонізації відносин та збереження природного надбання Європи. Вона несе екоцентричну функцію та сприяє формуванню екологічної свідомості у студентів.
Опис: Глобальна зміна клімату. Погода та клімат. Причини зміни клімату. Поточна зміна клімату, її вплив та наслідки на національному та регіональному рівнях. Оцінка вразливості, вплив зміни клімату і заходи щодо адаптації. Сценарії можливої зміни клімату. Лісове господарство. Водні ресурси. Національні умови щодо викидів і абсорбції парникових газів. Інформація про кадастри парникових газів. Національна система інвентаризації парникових газів. Результати інвентаризації парникових газів в Україні. Сумарні викиди парникових газів. Викиди і поглинання парникових газів у секторі землекористування, зміни в землекористуванні і лісовому господарстві. Прогноз обсягів викидів парникових газів. Планування змін та нестійкості клімату. Система моніторингу зміни клімату. Сезонні і міжрічні прогнози. Децентралізовані системи раннього попередження, експлуатовані спільнотами. Індексне страхування від кліматичних змін. Технології для сталого водокористування і управління водними ресурсами. Зрошення дощуванням (спринклерне) і крапельне зрошення. Збір туманоподібних опадів. Збір дощового стоку. Управління ґрунтами. Тераси, що повільно формуються. Протиерозійна оранка ґрунту. Комплексне управління біогенними речовинами. Стале управління сільськогосподарськими культурами. Диверсифікація і нові види культур. Біотехнології для адаптації культур до зміни клімату. Біологічний метод боротьби з шкідниками. Зберігання насіння і зерна. Стале ведення тваринницького господарства. Управління захворюваннями худоби. Селекція шляхом контрольованого спарювання. Системи сталого землеробства. Змішане землеробство. Агролісівництво. Технології адаптації міста до кліматичної зміни. Вразливість міст до кліматичної зміни. Характеристика основних негативних наслідків зміни клімату для великого міста. Оцінка вразливості міста до кліматичної зміни. Рекомендації з розробки заходів адаптації міста до кліматичної зміни. Структурні та технологічні аспекти низьковуглецевого розвитку економіки України. Аналіз структури економіки України в контексті проблеми зміни клімату. Пріоритетні напрями структурних і технологічних трансформацій в економіці України при формуванні моделі низьковуглецевого розвитку. Діючі стратегічні рамкові документи Європейського Союзу з адаптації до зміни клімату. Адаптація до зміни клімату: в напрямку до Європейського Рамкового Плану Дій (Біла книга, 2009 р.). Стратегія Європейського Союзу з адаптації до зміни клімату (COM/2013/0216). Настанови з кращих практик обмеження, пом’якшення або компенсації ущільнення ґрунту (2012). Звернення Європейської Комісії: Зелена інфраструктура — Збереження природного надбання Європи, (2013). Зелена книга з страхування від природних та антропогенних стихійних лих (липень 2013 р.). Інструменти адаптації до зміни клімату на міжнародному рівні. Еколого-правова політика України у сфері змін клімату. Постановка проблеми. Причини зміни клімату. Енергетика. Низьковуглецевий розвиток. Вуглецевий податок та торгівля викидами парникових газів. Транспорт на енергії з низьким вмістом вуглецю. Землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство. Адаптація до змін клімату. Дослідження та розвиток відносин зі зміни клімату. Інституційні механізми протидії зміні клімату на національному рівні. Сучасні процеси адаптації до зміни клімату. Розробка стратегії. Визначення майбутніх очікуваних впливів зміни клімату і створення умов для успішного втілення адаптаційних процесів. Оцінка вразливості території. Визначення стратегічних напрямків. Планування та впровадження конкретних адаптаційних заходів. Заходи з адаптації. Заходи з адаптації до зміни клімату. Більш часте виникнення хвиль тепла. Підвищення середньорічної температури. Сильніші та частіші штормові вітри – сильні вітри та бурі. Зменшення опадів – вища частота посух. Вдалі приклади з адаптації до зміни клімату.
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання знань здобувачів освіти з навчальної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролів. Поточний контроль (40%) здійснюється під час проведення занять: виконання практичних робіт; захист звітів з практичних занять. Підсумковий контроль (60%) здійснюється під час проведення екзамену: письмова компонента (50%); усна компонента (10%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Лабораторні заняття Максимальна кількість балів за кожну лабораторну роботу № 1-6 – 3 бали Максимальна кількість балів за кожен звіт з лабораторної роботи № 1-5 – 2 бали Поточний контроль – 40 Екзаменаційний контроль письмова компонента – 50 усна компонента – 10 Разом за дисципліну – 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Навчально – методичне забезпечення 1. Екосистемна адаптація до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток: конспект лекцій для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / М.В. Руда – Львів: Редакційно-видавничий центр НЛТУ України, 2020. – 368 с. 2. Екосистемна адаптація до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток: англо-український словник основних термінів для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / М.В. Руда – Львів: Редакційно-видавничий центр НЛТУ України. 2020. – 56 с. 3. Лабораторний практикум з дисципліни «Екосистемна адаптація до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток» для студентів другого (магістреського) рівня вищої освіти спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / М.В. Руда – Львів: Редакційно-видавничий центр НЛТУ України, 2021. – с. 64. 4. Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Екосистемна адаптація до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток» для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / М.В. Руда – Львів: Редакційно-видавничий центр НЛТУ України, 2020. – 32 с. Базова 1. Артамонов Б.Б. (2013). Аналіз впливу мікрокліматичних зон на процеси кліматоутворення у містах в умовах глобальної зміни клімату. Науковий вісник НЛТУ України, 23,13 133-137. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2013_23 2. Балабух В.О. Зміна інтенсивності конвекції в Україні: причини та наслідки. [Електронний ресурс]. ? Режим доступу: http://meteo.gov.ua/files/content/docs/Vinnitsa/UkrGMI.pdf. – назва з екрану. 3. Кожушко С.І., Кожушко Д.Б. Правове регулювання інвентаризації парникових газів в Україні. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/ejournals/FP/2013- 1/13kcigvu.pdf 4. Концепція реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року: Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 932-р. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади в Україні. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249573705 5. Леснік О.М., Гірс А. (2015). Аналіз забезпечення населення міста Києва зеленими насадженнями. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природок ористування України. Серія: Лісівництво та декоративне садівництво, 216, 15-21 http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_lis_2015_216(1)__4 6. Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 878-р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/878-2017-р 7. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 605-р. / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-р 8. Про схвалення Концепції боротьби з деградацією земель та опустелюванням : Розпорядження КМУ від 22 жовтня 2014 р. № 1024-р / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1024-2014-р 9. Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року / Міністерство екології та природних ресурсів України. URL: https://menr.gov.ua/news/31815.html 10. Трофимова І.В. Адаптація до змін клімату : наслідки, вразливість, ризики. Екологічна безпека та природокористування. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/58179/09-Trofimova.pdf?sequence=1 11. Філіпович В.Є., Крилова Г.Б. (2014). Дослідження теплового поля м. Києва за даними космічного зондування в ІЧ-діапазоні як складової аналізу екологічного стану урбанізованої території. Збірник наукових праць 13Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні інформаційні технології управління екологічною безпекою, природокористуванням, заходами в надзвичайних ситуаціях», Київ, 16–28. http://itgip.org/wpcontent/uploads/2013/11/Book_small.pdf 12. Шевченко O., Власюк О., Ставчук І., Ваколюк М., Ільяш О., Рожкова А. (2014). Оцінка вразливості до зміни клімату: Україна. Кліматичний форум східного партнерства, Робоча група громадських організацій зі зміни клімату. http://climategroup.org.ua/wp-content/uploads/2014/07/ukraine_cc_vulnerability.pdf
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).