Актуальні проблеми кримінального права та процесу (судова практика)

Спеціальність: Правознавство
Код дисципліни: 7.081.01.O.003
Кількість кредитів: 7.00
Кафедра: Міжнародне та кримінальне право
Лектор: Професор Марисюк Костянтин Богданович Доцент Гузела Михайло Васильович
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: У площині поточних змін та доповнень до законодавства про кримінальну відповідальність, тенденцій сучасної судової практики - ознайомлення з найважливішими інститутами та положеннями Загальної та Особливої частини Кримінального кодексу України; набуття навичок самостійного комплексного аналізу складу кримінального правопорушення, а також вміння визначення конкретних елементів відповідних складів кримінальних правопорушень; відпрацювання умінь правильного застосування отриманих теоретичних знань під час вирішення конкретних ситуаційних задач, казусів; формування науково обґрунтованих знань про закон про кримінальну відповідальність, а також про заходи кримінально-правової боротьби зі злочинністю; засвоєння актуальних питань кримінального провадження, судової практики, норм кримінального процесуального права, які регулюють діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду у сфері розслідування і судового розгляду кримінальних правопорушень, спрямовану на охорону прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, шляхом повного і швидкого розкриття кримінальних правопорушень та викриття винних у їх вчиненні а також правовідносини, що виникають у ході цієї діяльності між учасниками процесу.
Завдання: Завдання навчальної дисципліни відповідно до освітньої програми. Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей. Інтегральна компетентність (ІНТ). Здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері права. Загальні компетентності (ЗК). ЗК2. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні. ЗК4. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації. ЗК6. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). ЗК7. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК9. Здатність працювати в міжнародному контенті. ЗК10. Здатність розробляти проєкти та управляти. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК). СК1 Здатність застосовувати принципи верховенства права для роз’яснення складних задач і проблем, у тому числі, у ситуаціях правової невизначеності. СК2 Здатність аналізувати та оцінювати вплив правової системи Європейського Союзу на правову систему України. СКЗ. Здатність аналізувати та оцінювати вплив Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини на розвиток правової системи та правозастосування в Україні. СК4. Здатність оцінювати взаємодію міжнародного права та міжнародних правових систем з правовою системою України. СК7. Здатність застосовувати знання та розуміння основних засад (принципів) та процедур судочинства в Україні. СК8. Здатність застосовувати медіацію та інші правові інструменти альтернативного позасудового розгляду та вирішення правових спорів. СК9. Здатність застосовувати міждисциплінарний підхід в оцінці правових явищ та правозастосовній діяльності. СК10. Здатність ухвалювати рішення у ситуаціях, що вимагають системного, логічного та функціонального тлумачення норм права, а також розуміння особливостей практики їх застосування. СК11. Здатність критично оцінювати ефективність представництва і захисту прав, свобод та інтересів клієнтів. СК12. Здатність розвивати та утверджувати етичні стандарти правничої діяльності, стандарти професійної незалежності та відповідальності правника. СК13. Здатність доносити до фахівців і нефахівців у сфері права інформацію, ідеї, зміст проблем та характер оптимальних рішень з належною аргументацією. СК14. Здатність самостійно готувати проекти нормативно-правових актів, обґрунтовувати суспільну обумовленість їх прийняття, прогнозувати результати їх впливу на відповідні суспільні відносини.
Результати навчання: РН1. Оцінювати природу та характер суспільних процесів і явищ, і виявляти розуміння меж та механізмів їх правового регулювання. РН 3. Проводити збір, інтегрований аналіз та узагальнення матеріалів з різних джерел, включаючи наукову та професійну літературу, бази даних, цифрові, статистичні, тестові та інші, та перевіряти їх на достовірність, використовуючи сучасні методи дослідження. РН 6. Обґрунтовано формулювати свою правову позицію, вміти опонувати, оцінювати докази та наводити переконливі аргументи. РН 7. Дискутувати зі складних правових проблем, пропонувати і обґрунтовувати варіанти їх розв’язання. РН 13. Аналізувати та оцінювати практику застосування окремих правових інститутів. РН 14. Обґрунтовувати правову позицію на різних стадіях правозастосування РН 15. Мати практичні навички розв’язання проблем, пов’язаних з реалізацією процесуальних функцій суб’єктів правозастосування. РН 17. Інтегрувати необхідні знання та розв’язувати складні задачі правозастосування у різних сферах професійної діяльності. К1 Зрозуміле недвозначне донесення власних знань, висновків та аргументації до фахівців і нефахівців, зокрема, до осіб, які навчаються АВ2 Відповідальність за внесок до професійних знань і практики та/або оцінювання результатів діяльності команд та колективів
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Актуальні питання теорії та практики у галузі кримінального права Актуальні питання теорії та практики у галузі кримінально-виконавчого права Практикум з науково-дослідної роботи у галузі кримінального права
Короткий зміст навчальної програми: Вивчення питань, пов’язаних із кримінально-правовою політикою України; співучастю у вчиненні кримінального правопорушення; покаранням: принципами, загальними засадами та особливими умовами призначення; питаннями кримінальної відповідальності неповнолітніх; актуальними питаннями реформування кримінального процесуального права України; учасниками кримінального провадження; актуальними питаннями досудового розслідування та розгляду справи у судах різних інстанцій.
Опис: Тема 1. Кримінально-правова політика України Тема 2. Співучасть у вчиненні кримінального правопорушення (теорія та практика) Тема 3. Покарання: принципи, загальні засади та особливі умови призначення Тема 4. Питання кримінальної відповідальності неповнолітніх Тема 5. Актуальні питання оеіормування кримінального процесуального законодавства України на сучасному етапі розвитку. Слідча та судова практика розслідування та розгляду справ Тема 6. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження: особливості процесуального статусу Тема 7. Актуальні питання досудового розслідування та розгляду справи у судах різних інстанцій
Методи та критерії оцінювання: Використовуються з метою визначення ефективності освітньо – навчального процесу в Університеті. Педагогічний контроль розглядається як основна ланка, що забезпечує неперервність процесу виховання, освіти та професійної підготовки і має чотири пріоритетні функції: діагностичну, навчальну, організаційну та виховну. У розумінні постійної взаємодії науково-педагогічного працівника із здобувачем осіти, під час навчально-виховного процесу, педагогічний контроль являє собою систему перевірки результатів якості засвоєння навчального матеріалу та професійної підготовки з навчальної дисципліни «Актуальні проблеми кримінального права та процесу (судова практика)» й означає виявлення, вимір та оцінювання знань, умінь та навичок тих, хто навчається. Основною платформою оцінки є отримані результати навчання у виді умінь та навичок, а також результати виховання у виді сформованих світоглядних настанов та позицій, інтересів, мотивів і потреб особистості. Засоби діагностики визначають рівень досягнення запланованих навчальних результатів з дисципліни, повинні мати прозорі критерії оцінювання, забезпечувати об’єктивний поточний та підсумковий контролі. Під час контрольних педагогічних заходів, застосовується система об'єктивної оцінки знань, навичок та умінь, зокрема, з використанням електронних технічних засобів. Тестові завдання з навчальної дисципліни «Актуальні проблеми кримінального права та процесу (судова практика)» - для проміжного і підсумкового контролю знань здобувачів освіти, є складовими навчально-методичних комплексів навчальних дисциплін і входять до пакетів кваліфікаційних завдань з дисципліни. Для навчальної дисципліни «Актуальні проблеми кримінального права та процесу (судова практика)», засобами діагностики знань (успішності навчання) виступають: проведення попереднього і поточного контролю знань здобувачів освіти. Попередній контроль являє собою діагностику вхідного рівня знань, який дає змогу визначити наявний рівень знань здобувачів освіти на початку вивчення дисципліни чи на початку вивчення конкретної теми. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на першому семінарському занятті з метою оцінки залишкових знань здобувачів освіти, отриманих під час вивчення циклу дисциплін на попередніх рівнях освіти. Попередній контроль у виді перевірки і оцінки залишкових знань проводиться також через деякий час на початку наступного семінарського заняття. Вхідний контроль знань проводиться у формі письмової роботи з визначення певних понять, категорій чи процесуально - правових явищ протягом 10 – 15 хвилин на початку заняття. Оцінка вхідного контролю знань здобувачів освіти зараховується до оцінки за семінарське чи практичне заняття. Поточний контроль знань є органічною частиною всього навчального процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу з дисципліни. Оцінювання знань здобувачів освіти на основі даних поточного контролю знань відбувається за допомогою контролю активності роботи під час вивчення програмного матеріалу дисципліни, включаючи відповіді на семінарських заняттях, підготовка доповідей, повідомлень та аналітичних матеріалів тощо; Поточний контроль на семінарських заняттях проводиться з метою вияснення готовності здобувачів освіти до занять у таких формах: - фронтального стандартизованого усного опитування здобувачів освіти за основними проблемими семінару; - фронтальної перевірки виконання домашніх завдань; виклику окремих здобувачів освіти для самостійного розв'язування практичних завдань чи ситуацій; - бліц - опитування, що являє собою або суцільне опитування всіх присутніх здобувачів освіти або вибіркове опитування частини присутніх. Запроблеми з теми (кількох тем), яка готувалася на семінарське заняття, передбачають чітку коротку відповідь. При бліц-опитуванні кожен здобувач освіти має право відповісти лише один раз; - інше. Самостійна та індивідуальні робота здобувачів освіти передбачає цілеспрямований пошук ефективних способів вивчення дисципліни, свідоме ставлення та послідовність в роботі, вміння використовувати наявну літературу і нормативну базу, планувати власну роботу. Підсумковим контролем рівня знань студентів виступає проведення диференційованого заліку, результати якого виставляються за сумарною кількостю балів за усі передбачені види роботи протягом семестру.
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти Розподіл балів у 100-бальній шкалі Максимальна оцінка в балах 100 Поточний контроль (ПК) 60 Практичні (семінарські) заняття, робота у ВНС. 40 Індивідуальне науково-дослідне завдання (реферати, доповіді, написання статей, участь у ділових чи імітаційних іграх, конференції, олімпіаді, проєкти рішень, та інше
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Бурдін В. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сильного душевного хвилювання: Монографія. – Львів: ПАІС, 2016. – 200 с. 2. Вереша Р.В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України / Р.В. Вереша. - К. : Атіка, 2015. - 224 с. 3. Гродецький Ю. Загальні правила кваліфікації кримінального правопорушення з урахуванням його стадій. Вісник Асоціації кримінального права України. 2021. № 2(16). С. 310-325. 4. Зінченко І. Кваліфікація злочинів при їх множинності та конкуренції кримінально-правових норм. Харків : Право, 2017. 114 с. 5. Колодін Д. Окремі питання об’єктивної сторони складу провокації підкупу. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. №1. С. 354-356. 6. Кравчук О. О., Бондаренко М. С. Колабораційна діяльність: науково-практичний коментар до нової статті 111-1 КК. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 3. С. 198–204. 7. Красницький І. В., Щутяк Л. С. Відповідальність за замах на злочин за кримінальним правом України: монографія. Львів: ЛьвДУВС, 2015. 224 с. 8. Масенко А. Правозастосування інституту спеціальної конфіскації: досвід країн Європи та Північної Америки. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 276-280. 9. Острогляд О. Кримінально-правова політика в умовах війни: законодавчий аспект. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 286-291. 10. Пустова Н. Декриміналізація кримінальних правопорушень у контексті кримінально-правової політики. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 297-303. 11. Самілик Г. М. Склад злочину і його наповнення. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). Вип. 3–4 (12–13) 2018. С. 159-164. 12. Симоненко Н. Кримінально-правова новела щодо колабораційної діяльності. Вісник Асоціації кримінального права України. 2021. № 1(17). С. 92-109. 13. Ус О. Кримінально-правова оцінка вчиненого діяння за ознаками об’єкта складу злочину. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2016. Вип. 41, т. 2. С. 139-144. 14. Ус О. Критерії класифікацій та види кримінально-правової кваліфікації. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2015. Вип. 5. С. 15-19. 15. Чебан О. До питання про соціально справедливу систему обчислення штрафу як кримінального покарання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2022. № 69. С. 373-378. 16. Шевченко Т. Особливості кваліфікації кримінальних правопорушень, передбачених Розділом XVI КК України вчинених у співучасті. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. №2. С. 264-268.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).