Актуальні проблеми цивільного права та процесу (судова практика)
Спеціальність: Правознавство
Код дисципліни: 7.081.01.O.005
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Цивільне право та процес
Лектор: С.С. Василів
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у здобувачів освіти компетентностей:
Інтегральна компетентність (ІНТ). Здатність розв'язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характуру у сфері права.
Загальні компетентності (ЗК)
ЗК2. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні.
ЗКЗ. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК7. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
Спеціальні (фахові предметні компетентності (СК)
СК2 Здатність аналізувати та оцінювати вплив правової системи Європейського Союзу на правову систему України.
СКЗ. Здатність аналізувати та оцінювати вплив Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини на розвиток правової системи та правозастосування в Україні.
СК6 Здатність обґрунтовувати та мотивувати правові
рішення, давати розгорнуту юридичну аргументацію.
СК7. Здатність застосовувати знання та розуміння основних засад (принципів) та процедур судочинства в Україні.
СК10. Здатність ухвалювати рішення у ситуаціях, що вимагають системного, логічного та функціонального тлумачення норм права, а також розуміння особливостей практики їх застосування.
СК11. Здатність критично оцінювати ефективність представництва і захисту прав, свобод та інтересів клієнтів.
СК12. Здатність розвивати та утверджувати етичні стандарти правничої діяльності, стандарти професійної незалежності та відповідальності правника.
СК13. Здатність доносити до фахівців і нефахівців у сфері права інформацію, ідеї, зміст проблем та характер оптимальних рішень з належною аргументацією.
СК14. Здатність самостійно готувати проекти нормативно-правових актів, обґрунтовувати суспільну обумовленість їх прийняття, прогнозувати результати їх впливу на відповідні суспільні відносини.
СК15. Здатність самостійно готувати проекти актів правозастосування, враховуючи вимоги щодо їх законності, обґрунтованості та вмотивованості.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання (РН):
РН1. Оцінювати природу та характер суспільних процесів і явищ, і виявляти розуміння меж та механізмів їх правового регулювання.
РН 3.Проводити збір, інтегрований аналіз та узагальнення матеріалів з різних джерел, включаючи наукову та професійну літературу, бази даних, цифрові, статистичні, тестові та інші, та перевіряти їх на достовірність, використовуючи сучасні методи дослідження.
РН 6. Обґрунтовано формулювати свою правову позицію, вміти опонувати, оцінювати докази та наводити переконливі аргументи.
РН 7. Дискутувати зі складних правових проблем, пропонувати і обґрунтовувати варіанти їх розв’язання.
РН 9. Генерувати нові ідеї та використовувати сучасні технології у наданні правничих послуг.
РН 13. Аналізувати та оцінювати практику застосування окремих правових інститутів.
РН 14. Обґрунтовувати правову позицію на різних стадіях правозастосування.
РН 15. Мати практичні навички розв’язання проблем, пов’язаних з реалізацією процесуальних функцій суб’єктів правозастосування.
РН 17. Інтегрувати необхідні знання та розв’язувати складні задачі правозастосування у різних сферах професійної діяльності.
Знання (Зн)
Зн1 Спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері професійної діяльності або галузі знань і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень.
Зн2 Критичне осмислення проблем у галузі та на межі галузі знань.
Уміння/навички (Ум)
Ум2 Здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі у широких або мультидисциплінарних контекстах.
Комунікація (К)
К1 Зрозуміле недвозначне донесення власних знань, висновків та аргументації до фахівців і нефахівців, зокрема, до осіб, які навчаються.
Автономія та відповідальність (АВ)
АВ2 Відповідальність за внесок до професійних знань і практики та/або оцінювання результатів діяльності команд та колективів.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни
Актуальні проблеми господарського права та процесу (судова практика)
Супутні і наступні навчальні дисципліни
Адвокатура зарубіжних країн
Процесуальне представництво
Короткий зміст навчальної програми: Зміст навчальної дисципліни становлять проблеми цивільного права України, джерела цивільного права, вчення про суб’єкти цивільного права, об’єкти цивільного права, правочини, вчення про особисті немайнові права, концептуальні положення про речове право, основні положення про зобов’язального права, актуальні проблеми спадкового права, питання правосуддя у цивільних справах, вчення про цивільні процесуальні правовідносини, питання реалізації принципів цивільного процесуального права, питання процесуальних строків у цивільному судочинстві, доказування і доказів у цивільному судочинстві, а також актуальні проблеми позовної форми захисту цивільних прав, проблеми перегляду судових рішень в цивільних справах.
Опис: Тема 1: Проблеми цивільного права України. Джерела цивільного права.
Тема 2: Вчення про суб’єкти цивільного права. Об’єкти цивільного права. Правочини.
Тема 3: Вчення про особисті немайнові права.
Тема 4: Концептуальні положення про речове право.
Тема 5: Актуальні проблеми правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної, творчої діяльності.
Тема 6: Основні положення про зобов’язального права.
Тема 7: Актуальні проблеми спадкового права.
Тема 8: Судова влада та правосуддя у цивільних справах. Вчення про цивільні процесуальні правовідносини.
Тема 9: Проблеми реалізації принципів цивільного процесуального права. Значення цивільної процесуальної форми.
Тема 10: Проблеми процесуальних строків у цивільному судочинстві.
Тема 11: Проблеми доказування і доказів у цивільному судочинстві.
Тема 12: Актуальні проблеми позовної форми захисту цивільних прав: проблеми теорії і практики.
Тема 13: Актуальні проблеми перегляду судових рішень в цивільних справах.
Методи та критерії оцінювання: Контроль результатів навчання студентів є складовою навчального процесу, який проводиться з метою встановлення відповідності результатів навчання студентів вимогам освітніх програм. Основними видами контролю результатів навчання студентів є поточний та семестровий контроль.
В умовах використання інтерактивних технологій, заняття проводяться в активних і творчих формах. Проблемні й оглядові лекції, «активні» семінари з елементами «ділової гри», тренінги, заняття із застосуванням комп'ютерно-комунікаційної складової.
Для формувань уміння та навичок застосовуються методи навчання: вербальні/словесні (лекція, пояснення, розповідь, бесіда); наочні (спостереження, ілюстрація, демонстрація); пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний (передбачає презентацію готової інформації викладачем та її засвоєння студентами); репродуктивний, в основу якого покладено виконання різного роду завдань за зразком; метод проблемного викладу; частково-пошуковий або евристичний; дослідницький.
Перевага продуктивним методам: проблемний виклад, частково-пошукові та дослідницькі методи, презентації, кейс-стади, тренінги та ділові ігри, бесіди і дискусії, робота у ВНС, «електронні лекції», семінари, дистанційні консультації - спрямовані на активізацію і стимулювання навчально пізнавальної діяльності студентів.
Методи діагностики знань, опосередком яких визначають рівень досягнення запланованих пізнавальних результатів з навчальної дисципліни «Актуальні проблеми цивільного права та процесу (судова практика)», наділені прозорими критеріями оцінювання, забезпечують об’єктивний поточний та підсумковий контролі.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання рівня досягнення результатів навчання здійснюється з огляду на здатність зібрати потрібну інформацію, засвоїти знання, що дозволяють відтворити факти, демонструвати необхідні знання та розуміння сутності та змісту основних правових інститутів і норм цивільного права, розуміти їх зміст та природу, вміння застосовувати знання у новій ситуації зі змінними умовами, виокремлювати юридично значущі факти і формувати обґрунтовані правові висновки, давати оцінку, показати переваги та недоліки, зробити загальний висновок, виявлення інтересу до потрібної інформації, формування в нього уявлення про те, як потрібно діяти, тВа готовності виконувати дії під керівництвом викладача та самостійно, надавати консультації щодо можливих способів захисту прав та інтересів клієнтів у різних правових ситуаціях, тощо.
При оцінюванні знань студентів під час поточного контролю враховується:
– здатність диференціювати, інтегрувати й уніфікувати знання;
– вміння застосовувати правила, методи, принципи у конкретних ситуаціях;
– навики співвідношення причин і наслідків;
– спроможність аналізувати й оцінювати факти, події, явища та прогнозувати бажані результати від прийнятих рішень;
– здатність викладати письмову відповідь граматично і стилістично грамотно, логічно, послідовно з використанням наукових термінів понять (три останні критерії стосуються й усної відповіді).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: Порядок та критерії виставляння балів та оцінок
Критерії оцінювання знань та вмінь студента:
Критерії оцінювання знань та вмінь студента за результата ми вивчення навчального матеріалу компонента у 100-бальній шкалі:
100–88 балів – («відмінно»)
87–80 балів – («дуже добре»)
79–71 бал – («добре»)
70 –61 бал – («посередньо»)
60–50 балів – («задовільно»)
25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням)
Рекомендована література: Базова:
1. Загальна декларація прав людини проголошена Організацією Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року. Права людини Міжнародні договори України декларації документи. К.: Наукова думка. 1992. С 18-24
2. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права прийнятий Генеральною асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 16 грудня 1965 року Права людини Міжнародні договори України декларації документи. К.: Наукова думка. 1992. С 18-24
3. Європейська хартія про статус суддів. Вісник Верховного Суду України. 1998. №4. С 9-11
4. Конституція України від 28.06.1996 року. Офіційний вебсайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
5. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. із змінами і доповненнями. Офіційний сайт Верховної Ради України URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text
6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. із змінами і доповненнями. Офіційний сайт Верховної Ради України URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.
7. Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 р. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text
8. Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. із змінами і доповненнями. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text
9. Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text
10. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 р. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text
11. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2002. № 21-22. Ст.135.
12. Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 рр., схвалена Указом Президента України від 20 травня 2015 р. № 276/2015 URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/276/2015.5.
13. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року у справі за конституційним зверненням 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України. Право України. 2000. №1. С 140
14. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм Конституції України при здійсненні правосуддя». Право України. 1997. №8. С 7
15. Васильєв С. В. Цивільний процес України: навчальний посібник. К. : «Центр учбової літератури», 2013. 344 с.
16. Ізарова І. О., Ханик-Посполітак Р. Ю. Цивільний процес України : Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищих навчальних закладів. Київ : ВД «Дакор», 2019. 276 с
17. Карнаух Т. М. Цивільне процесуальне право України : навчальний посібник. Національний університет "Києво-Могилянська академія". Київ : Юстініан, 2011. 399 с.
18. Новели цивільного процесуального кодексу України. Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». Одеса : Фенікс. 2018. 112 c.
19. Теоретичні проблеми цивільного процесуального права : Підручник К.: Алерта, 2016. 734с.
20. Цивільний процес України: Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищих навчальних закладів. Київ : ВД «Дакор». 2018. 276 с.
21. Цивільне процесуальне право: підручник. Київ :КНЕУ, 2014. 519 с.
22. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Тенденции реформирования органов принудительного исполнения и исполнительного производства в Украине: актуальные вопросы. Вестник исполнительного производства. 2015. № 1. С. 139-149.
23. Ханик-Посполітак Р. Ю. Запровадження електронного правосуддя в цивільному судочинстві України. Право України. 2017. № 8. С. 122-129
24. Цивільне право та процес (2 частина) : навч. посіб. .Дніпро : Видавець Біла К. О., 2018. 128 с. 33.
25. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. К.: Алерта, 2018. 604 с.
26. Цивільний процес: навч. посіб. Харків : Право, 2020. 390 с.
27. Цивільне судочинство України: основні засади та інститути: монографія. Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Харків: Право, 2016. 848 с.
28. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2005.
8.2.Додаткова
29. Актуальні питання прикладної цивілістики: сімейне, трудове, земельне та житлове право : наук.-практ. посіб. / О. В. Гетьманцев, О. В. Кіріяк, М. Б. Мельник та ін. Київ : Правова єдність, 2015. 448 с.
30. Берестова І. Е. Правова категорія «публічний інтерес» з позиції системного підходу. Правова держава. 2019. № 33. С. 19–28.
31. Бичкова С. С. Цивільний процесуальний правовий статус осіб, які беруть участь у справах позовного провадження: монографія. К.: Атіка, 2011. 420 с.
32. Білоусов Ю. В. Груповий позов: зарубіжний досвід та перспективи його використання в Україні. Університетські наукові записки. 2012. № 1 (41). С. 295–309.
33. Бобровник О. В. Треті особи в цивільному судочинстві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2014. 22 с.
34. Бондар І.В. Особисті немайнові правовідносини в цивільному процесі. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2018. № 4. С. 37–41.
35. Бонтлаб В. В. Тенденції гармонізації цивільного процесуального законодавства України та ЄС: науково-правовий аспект. Судова апеляція. 2015. № 1 (38). С. 71–76.
36. Бортнік О. Г., Степаненко Т. В. Особливості рішення суду у справах про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб. Право і безпека. 2015. № 2 (57). С. 154–160.
37. Васильєв С. В. Цивільний процес. Підручник. К.: Алерта, 2019. 506 с.
38. Венедіктова І. В. Захист охоронюваних законом інтересів у цивільному праві: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2014. 288 с.
39. Венедіктова І. В. Категорія охоронюваного законом інтересу в цивільному праві України. Приватне право. 2013. № 1. С. 146–158.
40. Войтовський В. С. Касаційне оскарження у цивільному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2017. 18 с.
41. Гетманцев М. Електронні докази в цивільному процесі: практика застосування новел законодавства. Підприємництво, господарство, право. 2019. №2. С. 19-23.
42. Гусєв О. Класифікація електронних доказів у цивільному процесі України. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 8. С. 18–22.
43. Демчишин І.І., Задорожня О.О. Електронні докази в господарському судочинстві України. Одеса, 2018. 39 с.
44. Каламайко А. Ю. Місце електронних засобів доказування та окремі питання їх використання в цивільному процесі. Право та інновації. 2015. № 2. С. 127–132. URL: http://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/9914
45. Комаров В. В. Нарис становлення та розвитку науки цивільного процесуального права Харків, 2013. Т. 3. С. 687–712.
46. Комаров В. В. Вчення про предмет цивільного процесуального права. Харків, 2013. С. 58–62. URL: http://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/7149
47. Мельник Я. Обмеження судом цивільних процесуальних прав як інструмент забезпечення пропорційності в цивільному процесі. Підприємництво, господарство і право.2019. №1. С.21-27
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію прав осіб з особливими освітніми потребами на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу здобувачів освіти з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
Вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кім. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у національному університеті «Львівська політехніка»» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017р., протокол № 35).