Психологія творчості та винахідництва
Спеціальність: Соціальна робота
Код дисципліни: 8.231.00.M.024
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: Павленок Катерина Сергіївна, доктор філософії у галузі психології, доцент кафедри
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: ІНТ. Здатність розв’язувати комплексні проблеми у сфері соціальної роботи, здійснювати власні наукові дослідження, результати яких мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення; застосовувати сучасні методології наукової та науково-педагогічної діяльності
ЗК2. ЗК02. Здатність розробляти проекти та управляти ними.
СК2. Здатність застосовувати сучасні електронні інформаційні ресурси, спеціалізоване програмне забезпечення у науковій та навчальній діяльності для моделювання процесів та прийняття оптимальних рішень у сфері соціальної
роботи.
Результати навчання: Ум1. (РН02). Розробляти та реалізовувати наукові та/або інноваційні проекти, які дають можливість переосмислити наявне та створити нове цілісне знання та/або професійну практику і розв’язувати значущі наукові проблеми соціальної
роботи.
АіВ2. (РН05). Застосовувати сучасні електронні інформаційні ресурси, спеціалізоване програмне забезпечення у науковій та навчальній діяльності для моделювання процесів та прийняття оптимальних рішень у сфері соціальної роботи
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни:
Філософія і методологія науки
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Психологія творчості та винахідництва для аспірантів» передбачає аудиторну роботу у межах лекційних та практичних занять, де теоретичні знання поєднуються з практичними завданнями, спрямованими на розвиток креативного мислення та інноваційного підходу до вирішення наукових завдань.
Самостійна робота включає опрацювання сучасної літератури з психології творчості, аналіз актуальних наукових досліджень, роботу з першоджерелами, а також розробку концепцій та дослідницьких проектів, спрямованих на генерування нових ідей та впровадження інноваційних рішень у наукову практику. В межах курсу аспіранти проходять повний цикл аналізу та застосування теоретичних моделей, отримуючи практичні рекомендації щодо використання сучасних методів дослідження психологічних процесів творчості та винахідництва.
Вивчення дисципліни потребує виконання тестових завдань, ситуаційних завдань, самостійної роботи та індивідуальних завдань, що включають підготовку до практичних занять, роботу з інформаційними та статистичними джерелами, а також аналіз наукових публікацій і кейсів з реальної практики.
Підготовка та участь у практичних заняттях передбачає ознайомлення з програмою дисципліни, вивчення ключових питань, які обговорюються на заняттях, аналіз досвіду провідних дослідників у сфері психології творчості, а також систематизацію матеріалу, викладеного у лекціях, підручниках та монографіях.
Для належного засвоєння матеріалу та правильного виконання завдань слід керуватися методичними рекомендаціями, викладеними у конспектах лекцій з курсу, що допомагають розкрити специфіку творчих процесів та методів їх дослідження.
Рішення практичних завдань має відповідати встановленим вимогам за формою та змістом, демонструвати самостійність мислення здобувача, відсутність ознак повторюваності та плагіату, а також повну аргументацію запропонованих підходів.
Присутність на практичних заняттях є обов’язковою, а активна участь у дискусіях сприяє кращому розумінню теми. Пропущені заняття повинні бути відпрацьовані у встановлений термін, що забезпечує безперервність навчального процесу та дотримання часових параметрів.
Консультування і відпрацювання
1. Відпрацювання занять проводиться у встановлений черговий день, згідно з графіком, розміщеним на інформаційному стенді кафедри теоретичної та практичної психології.
2. Консультації з дисципліни проводяться відповідно до графіку, оприлюдненого на інформаційному стенді кафедри.
3. За бажанням відпрацювати пропущені заняття, здобувач повинен повідомити викладача не пізніше п’ятниці поточного тижня для узгодження зустрічі на наступний тиждень.
4. Відпрацювання практичних занять здійснюється у тих самих формах контролю, що й на первинному занятті, що дозволяє зберегти послідовність оцінювання знань та навичок.
Таким чином, дисципліна спрямована на всебічний розвиток творчих здібностей аспірантів, надання їм необхідних інструментів для генерування та впровадження інноваційних рішень у науковій діяльності, а також формування навичок аналітичного мислення та критичного осмислення сучасних підходів до психології творчості та винахідництва.
Опис: Тема 1. Психологічні основи творчості та винахідництва
Ознайомлення з історичними та теоретичними підходами до розуміння творчості, особливості мислення винахідника, вплив особистісних чинників на творчий процес.
Тема 2. Сучасні моделі та теорії творчості
Аналіз сучасних психологічних теорій творчості, когнітивні моделі, вплив середовища та мотиваційних факторів на інноваційну діяльність.
Тема 3. Методи стимулювання творчого мислення
Розгляд технік креативного мислення, методів брейнштормінгу, використання аналогій та метафор у генеруванні інноваційних ідей.
Тема 4. Психологія інноваційних процесів
Дослідження психологічних механізмів, що лежать в основі інновацій, аналіз процесів формування новаторських рішень та стратегій їх впровадження.
Тема 5. Винахідництво: психологічні аспекти та мотивація
Розгляд особливостей психології винахідництва, факторів, що стимулюють пошук нових рішень, і вплив особистісних характеристик на процес створення винаходів.
Тема 6. Когнітивні процеси в генерації творчих ідей
Вивчення ролі пам’яті, уваги та мислення в генерації нових ідей, аналіз ролі інтуїції та аналітичного мислення у творчому процесі.
Тема 7. Практичні методики аналізу та оцінки творчих рішень
Ознайомлення з методами оцінки креативних ідей, розробка кейсів, аналіз успішних інноваційних проектів у науковій та практичній діяльності.
Тема 8. Етичні, соціальні та міждисциплінарні аспекти творчості
Обговорення етичних питань у процесі творчої діяльності, роль міждисциплінарного підходу, соціальний вплив інновацій та психологічні наслідки творчих рішень.
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання результатів навчання студента здійснюється відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої в Національному університеті «Львівська політехніка», згідно з Положенням про рейтингове оцінювання досягнень студентів.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни складається з оцінки ПК результатів навчання упродовж семестру та оцінки результатів навчання при проведенні контрольного заходу під час СК.
Практичні заняття проводяться з основних, найбільш важливих тем та розділів психології творчості. На основі активної форми навчання засвоюються технології розвитку власного творчого потенціалу науковця та самостійного виконання творчої, винахідницької діяльності.
Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надання допомоги у вивченні запропонованої літератури, у пошуках відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу. Ця форма роботи є основною для студентів.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання результатів навчання студента здійснюється відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої в Національному університеті «Львівська політехніка», згідно з Положенням про рейтингове оцінювання досягнень студентів.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни складається з оцінки ПК результатів навчання упродовж семестру та оцінки результатів навчання при проведенні контрольного заходу під час СК.
Практичні заняття проводяться з основних, найбільш важливих тем та розділів психології творчості. На основі активної форми навчання засвоюються технології розвитку власного творчого потенціалу науковця та самостійного виконання творчої, винахідницької діяльності.
Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надання допомоги у вивченні запропонованої літератури, у пошуках відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу. Ця форма роботи є основною для студентів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова
1. Балахтар, К.С. (2021). Особливості впливу креативності на суб’єктивне благополуччя викладачів іноземних мов закладів вищої освіти. Київ
2. Балахтар К.С. (2020). Креативність педагогічних працівників як чинник їхнього суб'єктивного благополуччя. НАПН України.
3. Губенко О.В. (2019). Теоретико-методологічні основи дослідження психологічних механізмів творчої діяльності (інтегративний підхід): монографія. Київ: Атопол.
4. Іщенко Л.В., Подокоца В.В. (2021). Шляхи розвитку винахідливості як особистісної властивості дошкільників. Збірник наукових праць.
5. Кашуба Л.В. (2021). Стратегія розвитку творчості молодшого школяра за ТРВЗ-технологією. Теорія і практика естетичного виховання у закладах освіти.
6. Таранник А.О. (2022). Психологія творчості: методичні вказівки до проведення практичних занять. Електронний архів Київського університету імені Бориса Грінченка.
7. Шевчук В.В., Тесленко М.М. (2024). Історія розвитку вітчизняної психології творчості. Полтавський національний технічний університет.
8. Яловега І.Г. (2020). Теоретичні підходи до дослідження творчості та винахідницької діяльності. МОН України.
Допоміжна
1. Мар’яненко Л.В. (2020). Особливості формування вчителем творчого компоненту пізнавальної діяльності учня з позицій гуманістичної психології. Український педагогічний журнал. http://pedagogylviv.org.ua/zhurnaly/july_2020.pdf#page=47
2. Коломійцев О., Комаров В. (2023). Військово-наукова діяльність курсантів і ад'юнктів як фактор успішного навчання у військовому ВНЗ. Current, modern and new ways of improving scientific solutions. https://eu-conf.com/wp-content/uploads/2023/07/CURRENT-MODERN-AND-NEW-WAYS-OF-IMPROVING-SCIENTIFIC-SOLUTIONS.pdf#page=88
3. Копилов С.О. (2023). Засади інтеграційного діалогу в психології творчості. Психологічні проблеми творчості. https://lib.iitta.gov.ua/737128/1/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_24-25.07.2023.pdf#page=149
4. Ahmad, N., Ullah, Z., AlDhaen, E. & Han, H. (2022). A CSR perspective to foster employee creativity in the banking sector: The role of work engagement and psychological safety. Elsevier.
5. Carayannis, E.G. (2020). Encyclopedia of creativity, invention, innovation, and entrepreneurship. Springer.
6. Dow, G.T. (2022). Defining creativity. Taylor & Francis.
7. Ferreira-Neto, M.N., de Carvalho Castro, J.L. et al. (2023). The role of self-efficacy, entrepreneurial passion, and creativity in developing entrepreneurial intentions. Frontiers in Psychology.
8. Hadamard, J. (2020). The mathematician's mind: The psychology of invention in the mathematical field. Google Books.
9. Hargadon, A. (2024). Creativity that works. Taylor & Francis
10. Hennessey, B.A., Altringer, B. & Moran, S. (2020). Social psychology of creativity. Springer.
11. Hoffmann, T. (2020). Construction grammar and creativity: Evolution, psychology, and cognitive science. De Gruyter.
12. Ingold, T. & Hallam, E. (2021). Creativity and cultural improvisation: An introduction. Taylor & Francis.
13. Kozlowski, J.S. & Chamberlin, S.A. (2019). Factors that influence mathematical creativity. University of Montana.
14. Kuznetsov, Y. (2023). «Fundamentals of Technical Creativity» – A Required Course for All Engineering Undergraduates. Proceedings of the KPI Scientific Conference.
https://proc.mmi.kpi.ua/article/download/282103/277900
15. Leikin, R. & Sriraman, B. (2022). Empirical research on creativity in mathematics (education): From the wastelands of psychology to the current state of the art. Springer.
16. Mehta, R. & Dahl, D.W. (2019). Creativity: Past, present, and future. Wiley Online Library.
17. Orishev, J. (2020). Cognitive-Psychological Diagram of processes Of Scientific And Technical Creativity Of Students. ResearchGate.
18. Runco, M.A. & Pritzker, S.R. (2020). Encyclopedia of creativity. Google Books.
19. Sawyer, R.K. & Henriksen, D. (2024). Explaining creativity: The science of human innovation. Google Books.
20. Simonton, D.K. (2021). Scientific creativity: Discovery and invention as combinatorial. Frontiers in Psychology.
21. Sternberg, R.J. (2022). Positive creativity. Wiley Online Library.
22. Turov, M.P. (2023). Teaching invention: Ukrainian experience and development. Scientific Notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine. https://snman.science/index.php/sn/article/download/187/136
23. Valsiner, J. (2021). General human psychology. Springer.
24. Van de Vliert, E. (2019). Latitudinal psychology: An ecological perspective on creativity, aggression, happiness, and beyond. SAGE Journals.
25. Zhou, J. & Shalley, C.E. (2024). Handbook of organizational creativity. Google Books.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).