Архітектура інформаційно-комунікаційних систем

Спеціальність: Інформаційно-комунікаційні системи
Код дисципліни: 6.126.02.E.053
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Інформаційно-комунікаційних технологій
Лектор: к.т.н., доцент кафедри телекомунікацій Пиріг Юлія Володимирівна
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є формування загальнокультурних і професійних компетенцій у студентів, що визначають готовність і здатність фахівця інформаційно-комунікаційних систем і технологій до використання знань в області інформаційно-комунікаційних систем при вирішенні практичних завдань в рамках проектно-конструкторської, проектно-технологічної та виробничо-технологічної діяльності професійної діяльності.
Завдання: Загальні компетентності: • Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в області інформаційних систем та технологій, або в процесі навчання, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, які потребують застосування теорій та методів інформаційних технологій. Фахові компетентності: • Здатність до застосування інформаційно-комунікаційних технологій, методів і моделей інформаційної безпеки; • Здатність використовувати сучасні технології проектування в розробці алгоритмічного та програмного забезпечення інформаційно-комунікаційні систем. • Здатність застосовувати, впроваджувати та експлуатувати сучасні інформаційно-комунікаційних системи у різних галузях людської діяльності, національної економіки та виробництва.
Результати навчання: - Застосовувати математичні методи, комп’ютерні моделі, мови моделювання та програмні інструменти для виконання практичних завдань з даної спеціальності - Уміння спілкуватись, включаючи усну та письмову комунікацію українською та іноземною (англійською) мовами; - Здатність до використання різноманітних методів сучасних інформаційних технологій для ефективного спілкування на професійному та соціальному рівнях. - Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення; - Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань; - Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Теорія інформаційних процесів і систем Супутні і наступні навчальні дисципліни: Технології інформаційно-комунікаційних мереж
Короткий зміст навчальної програми: Розробка інформаційно-комунікаційної системи складається з трьох етапів: аналізу, проектування і реалізації, в результаті ітеративного виконання яких відбувається покрокове «нарощування» системи. На етапах аналізу і проектування відбувається побудова архітектури майбутньої інформаційно-комунікаційної системи. Архітектура програмного забезпечення системи або набору систем складається з усіх важливих проектних рішень з приводу структур програми і взаємодій між цими структурами, які складають системи. Проектні рішення забезпечують бажаний набір властивостей, які повинна підтримувати система, щоб відповідати вимогам замовника та ефективно функціонувати. Вивчивши навчальний матеріал цього курсу, студенти дізнаються або доповнять свої знання про існуючі на сьогоднішній день архітектури, моделі інформаційно-комунікаційних систем, основні складові елементи систем; навчаться використовувати сучасні програмні засоби для створення ефективних інформаційно-комунікаційних систем.
Опис: Назви лекційних тем: Поняття «інформаційно-комунікаційних систем» та їх класифікація Структура та елементи інформаційно-комунікаційних систем Поняття «архітектури інформаційно-комунікаційних систем». Типи архітектур Поняття і класифікація архітектурних стилів Архітектура «клієнт-сервер» Архітектура розподіленої обробки даних. Архітектура веб-додатків Інтеграція та моделі інформаційних систем Основи побудови та застосування сучасних баз даних
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання результатів виконання лабораторних робіт передбачене в якості основної форми поточного контролю. Семестровий екзаменаційний контроль проводиться в письмовій формі на основі розробленого комплекту екзаменаційних білетів.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання лабораторних занять – 30 балів, письмова компонента екзамену - 50 балів, усна компонента екзамену- 20 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. / В. Ф. Ситник, Т. А. Писаревська, Н. В. Єрьоміна, О. С. Краєва; За ред. В. Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 2001. – 420 с. 2. Павленко Л. А. Корпоративні інформаційні системи: Навчальний посібник. – Харків: ВД «ІНЖЕК», 2003. – 260 с. 3. Сучасні інформаційні системи і технології: навч.-метод. посіб. для самост. роботи та практ. занять з навч. дисципліни / уклад.: В. Г. Іванов, С. М. Іванов, В. В. Карасюк та ін. – Х.: Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, 2014. – 151 с. 4. Гайна Г. А. Основи проектування баз даних : навч. посіб. / Гайна Г. А. – К.: Кондор, 2008. – 200 с. 5. Зарицька О. Л. Бази даних та інформаційні системи : метод. посіб. / Зарицька О. Л. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – 132 с. 6. Нікітюк Л.А. Архітектура інформаційних мереж: Навч. посібник/ За ред. М.В. Захарченка – Одеса: УДАЗ ім. О.С.Попова, 2000. – 60 стор.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).