Методологія досліджень міжнародних відносин

Спеціальність: Міжнародні відносини
Код дисципліни: 7.291.01.O.002
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Політологія та міжнародні відносини
Лектор: Хома Наталія Михайлівна
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: - оволодіння методологічним інструментарієм досліджень у сфері міжнародних відносин; - засвоєння знань про основні теоретико-методологічні підходи, методи та методики дослідження міжнародних відносин; - набуття умінь визначати ключові концепції, теорії та методи у сфері досліджень міжнародних відносин, логічно та грамотно викласти їхній зміст; - набуття навичок планувати та організовувати дослідження; - набуття умінь обґрунтовано, адекватно обирати і застосовувати методи дослідження при вивченні конкретних аспектів проблематики міжнародних відносин.
Завдання: здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у галузі міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог; здатність проведення досліджень на відповідному рівні; здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями; вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми; уміння аргументувати вибір шляхів вирішення завдань професійного характеру, критично оцінювати отримані результати та обґрунтовувати прийняті рішення. здатність використовувати для дослідження міжнародних відносин, суспільних комунікацій та для регіональних студій теоретичні та методологічні підходи політології, економічної та правової науки, міждисциплінарних досліджень; здатність здійснювати прикладні аналітичні дослідження проблем міжнародних відносин та світової політики, суспільних комунікацій, регіональних студій, професійно готувати аналітичні матеріали та довідки.
Результати навчання: знати та розуміти природу, джерела та напрями еволюції міжнародних відносин, міжнародної політики, зовнішньої політики держав, стану теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики; критично осмислювати та аналізувати глобальні процеси та їх вплив на міжнародні відносини; застосовувати сучасні наукові підходи, методології та методики для дослідження проблем міжнародних відносин та зовнішньої політики; збирати, обробляти та аналізувати інформацію про стан міжнародних відносин, світової політики та зовнішньої політики держав; розробляти та реалізовувати проекти прикладних досліджень міжнародних відносин, зовнішньої та світової політики; формулювати задачі моделювання, створювати і досліджувати моделі об’єктів і процесів міжнародних відносин, зовнішньої політики, суспільних комунікацій та регіональних студій; знати та розуміти наукові принципи та методологію досліджень в сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій; усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань відповідно до тенденцій розвитку міжнародних відносин, формулювання новітніх політологічних теорій, концепцій та трактувань міжнародної системи; відповідально ставитись до професійних обов’язків та досягати поставленої мети із дотриманням вимог професійної етики. уміння представляти та обговорювати отримані результати та здійснювати трансфер набутих знань; здатність адаптуватись до нових умов та приймати відповідні рішення; здатність усвідомлювати необхідність навчання упродовж всього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань; здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотримання вимог професійної етики.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Актуальні проблеми зовнішньої політики України та міжнародних відносин. Право Європейського Союзу. Релігійний фактор у міжнародних відносинах.
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна спрямована на оволодіння студентами методологічним інструментарієм досліджень у сфері міжнародних відносин. Вона ознайомлює з основними теоретико-методологічними підходами, методами та методиками дослідження міжнародних відносин. Вивчення дисципліни сприяє набуттю умінь обирати для власних досліджень концепції, теорії та методи, логічно та грамотно викласти їхній зміст. Вивчення дисципліни сприяє набуттю навичок планувати та організовувати наукове дослідження, а також обґрунтовано, адекватно обирати і застосовувати методи дослідження при вивченні конкретних аспектів проблематики міжнародних відносин.
Опис: Роль методології для наукового дослідження проблем міжнародних відносин Особливості проведення наукового дослідження проблем міжнародної політики на теоретичному та практичному рівні Обґрунтування теми дослідження. Визначення предмета, об’єкта, мети та завдань дослідження. Гіпотеза дослідження Компаративний аналіз Опитування громадської думки в системі кількісних методів дослідження проблем міжнародних відносин Контент-аналіз як методологія вивчення проблематики міжнародних відносин Методологія мережевого аналізу у вивченні міжнародних відносин Аксіологічний аналіз як методологія вивчення міжнародних відносин Методологія івент-аналізу (подієвого аналізу) у вивченні міжнародних відносин SWOT-аналіз як методологія дослідження міжнародних відносин Методологія прогнозування у вивченні проблем міжнародних відносин Теорія ігор як методологія дослідження міжнародних відносин Методологічні рекомендації щодо підготовки та оформлення рукописів наукових досліджень міжнародних відносин
Методи та критерії оцінювання: Усні та письмові опитування, обговорення проблемних питань, аналіз доповідей, рефератів, презентацій, есе.
Критерії оцінювання результатів навчання: Виступ на семінарському занятті за питаннями, визначеними в Плані заняття (максимальний бал – 3) Підготовка реферату та виступ із доповіддю (максимальний бал – 4) Доповнення до основних виступів колег, участь в обговоренні проблемних питань, постановка запитань колегам (максимальний бал – 2)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Антончева О. А., Апанасенко Т. Е. Контент-анализ как способ выявления геополитической ориентации субъектов международных отношений (на примере гражданской войны в Йемене). Управленческое консультирование. 2020. № 8. С. 36-44. Бірта Г. О., Бургу Ю. Г. Методологія і організація наукових досліджень: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2014. 142 с. Богуславська К. Мережевий підхід: причини виникнення, напрями дослідження мереж та їх типологізація. Наукові записки ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2006. Вип. 32. С. 402-414. Богуславська К. Становлення та розвиток мережевого підходу до вивчення політичних процесів. Політичний менеджмент. 2006. № 4 (19). С. 80-88.Боришполец К. П. Методы политических исследований: учеб. пособ. Москва: Аспект Пресс, 2005. 221 с. Вербець В. В. Методика організації та проведення соціологічного дослідження: навч.-метод. посіб. Березно, 2008. 231 c. Вовк Р. В. Моделювання міжнародних відносин: навч. посіб. Київ: Знання, 2012. 246 с. Гавриленкова И. Е. Государства в сетях: сетевой подход в международных исследованиях. Политическая наука. 2019. № 3. С. 264-278. Герасіна Л. М. Методологія і праксеологія досліджень політичних процесів. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2017. № 2 (33). C.16-28. Гоманюк М. А. Інтерв’юер у масовому опитуванні. Херсон: Гілея, 2013. 84 с. Горбатенко В. П. Політичне прогнозування: теорія, методологія і практика. Київ: Генеза, 2006. 400 с. Горбулін В. П. SWOT-аналіз як важливий елемент стратегічного планування національної безпеки // Стратегічне планування: вирішення проблем національної безпеки: монографія / В. П. Горбулін, А. Б. Качинський. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень, 2010. С. 105-118. Дегтерев Д. А. Сетевой анализ международных отношений. Вестник СПбГУ. Сер. 6. Политология. Международные отношения. 2015. № 4. C. 119-138. Добронравова І. С., Сидоренко Л. І. Філософія і методологія науки: підручник. Київ: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2008. 223 с. Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология. Москва: Соц.-полит. журн., 1994. С. 168-207. Долженков О. Порівняльний аналіз як метод політологічних досліджень. Освіта регіону. 2013. № 1. С. 45-49. Ильин М. В. Основные методологические проблемы сравнительной политологии. Полис. 2001. № 6. С. 143-155. Ильин М. В. Сравнительная политология: научная компаративистика в системе политического знания. Полис. 2001. № 4. С. 162-175. Індекс війни 2020. Річник. Київ: Українські студії стратегічних досліджень, 2021. URL: https://ussd.org.ua/wp-content/uploads/2021/01/2021_01-indekc-3_web.pdf Каламбет С. В. Методологія наукових досліджень: навч. посіб. / С. В. Каламбет, С. І. Іванов, Ю. В. Півняк. Дніпро: Вид-во Маковецький, 2015. 191 с. Кармазіна М., Могилевець О. Становлення і розвиток порівняльної методології в політичних дослідженнях. Політичний менеджмент. 2006. № 5. С. 3-16. Картунов О. Метод та матриця SWOT-аналізу: пошуки шляхів удосконалення. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 22: Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. 2017. Вип. 21. С. 3-12. Кобильник В. В. Порівняльний метод як основа політологічного дослідження. Політологічні студії. 2011. № 2. С. 54-65. Ковальчук О. Я. Математичне моделювання і прогнозування в міжнародних відносинах. Тернопіль: ТНЕУ, 2016. 423 с. Коппель О. А., Пархомчук О. С. Методологічний вплив загальнонаукових теорій на дослідження міжнародних відносин. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2017. № 20. № 50-54. Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу: моделі та практики. Київ: Центр вільної преси, 2003. 141 с. Кривошеїн В. В. Теоретико-методологічні засади застосування івент-аналізу в діяльності патронатної служби органів державного управління. Аспекти публічного правління. 2018. № 6 (3). С.12-17. Левченко О., Ленда Ю. Специфіка використання методології теорії ігор під час аналізу політичних процесів. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Серія «Політологія». 2017. Том 309, № 297. С. 33-37. Липоватая М. С. Способы прогнозирования международных отношений. Коммуникология. Том. 4. № 4. С. 158-165. Міжнародні правила цитування та посилання в наукових роботах : методичні рекомендації / автори-укладачі: О. Боженко, Ю. Корян, М. Федорець ; редколегія: В. С. Пашкова, О. В. Воскобойнікова-Гузєва, Я. Є. Сошинська, О. М. Бруй ; Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» ; Українська бібліотечна асоціація. – Київ : УБА, 2016. 117 с. Мокін Б. І. Методологія та організація наукових досліджень: навч посіб. Вінниця. 2014. 180 с. Основи методології та організації наукових досліджень: навч. посіб. / за ред. А. Є. Конверського. Київ: Центр учбової літератури, 2010. 352 с. Палеха Ю. І. Основи науково-дослідної роботи: навч. посіб. Київ. 2013. 336 с. Підлісний М. М. Проблеми аксіології та шляхи їх вирішення. Дніпро: Видавець Біла К. О., 2020. 164 с. Політична думка XX – початку XXI століть: методологічний і доктринальний підходи: у 2-х т. / за ред. Н. М. Хоми; [Т. В. Андрущенко, О. В. Бабкіна, В.П. Горбатенко та ін.]. Львів: Новий Світ-2000, 2016. Том 1. Методологічний підхід. 516 с. Радіонова І. Ф. Методологія наукових досліджень: прикладний аспект: навч. посіб. Київ. КНЕУ. 2010. 106 с. Ржевська Н. Політичне та стратегічне прогнозування: суть і ознаки. Політичний менеджмент. 2011. № 6. С. 37-42. Романюк А. С. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи: інституційний вимір. Львів: Тріада плюс, 2004. 392 с. Романюк А.С. Порівняльний аналіз політичних інститутів країн Західної Європи. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. 391 с. Саворская Е. В. Политические сети в процессах надгосударственного регулирования: европейский и мировой опыт. Москва: ИМЭМО РАН, 2018. 128 с. Семенов А. Событийный анализ протестов как инструмент изучения политической мобилизации. Russian Sociological Review. 2018. № 17 (2). С. 317-341. Сидоров М. В.-С. Про деякі особливості проведення опитувань у Інтернеті. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2012. №16. С. 67-76. Стратегическое прогнозирование международных отношений / под ред. А. Подберезкина, М. Александрова. Москва: МГИМО-Университет, 2016. 743 с. Шишкіна Є. К., Носирєв О. О. Методологія наукових досліджень: навч. посіб. Харків. 2014. 200 с. Юринець В. Є. Методологія наукових досліджень: навч. посіб. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 178 с. Якимчук М. SWOT-аналіз політики США щодо Ірану. URL: http://civildiplomat.com/swot-analiz-politiki-ssha-shhodo-iranu Peters B.G. Comparative Politics: Theory and Methods. New York: New York University Press, 2000.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).