Теорія і практика переговорів у міжнародних комунікаціях
Спеціальність: Міжнародні відносини
Код дисципліни: 7.291.01.O.007
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Політологія та міжнародні відносини
Лектор: д-р політ. н., професор Хома Наталія Михайлівна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність (ІНК). Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у галузі міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.
Загальні компетентності:
ЗК2 – здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями;
ЗК6 – здатність працювати в міжнародному контексті;
ЗК10 – навички міжособистісної взаємодії, цінування та поваги різноманітності та багатокультурності.
Фахові компетентності:
ФК2 – здатність приймати обґрунтовані рішення щодо здійснення міжнародної та зовнішньополітичної діяльності;
ФК8 – здатність організовувати та проводити міжнародні зустрічі та переговори, розробляти, аналізувати і оцінювати дипломатичні та міжнародні документи;
ФК12 – здатність належно забезпечувати міжнародну співпрацю у різних сферах.
Результати навчання: оцінювати та аналізувати міжнародні та зовнішньополітичні проблеми та ситуації, пропонувати підходи до вирішення таких проблем;
готувати аналітичні довідки, звіти, письмові та усні презентації наукового та практичного змісту, інші документи про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики, суспільних комунікацій та регіональних студій;
брати участь у професійні дискусії у сфері міжнародних відносин, зовнішньої політики, суспільних комунікацій та регіональних студій, поважати опонентів і їхню точки зору, доносити до фахівців та широкого загалу інформацію, ідеї, проблеми, рішення та власний досвід з фахових проблем;
знати та розуміти вузькоспеціалізовані (політичні, правові, безпекові, соціальні, комунікаційні тощо) аспекти розвитку сучасної системи міжнародних відносин та місця в ній України;
застосовувати свої знання для консультування зацікавлених осіб з питань суспільно-політичного розвитку (національний та міжнародний виміри);
у комунікаціях обстоювати патріотичну державницьку позицію щодо місця України в системі міжнародних відносин;
здатність у комунікаціях обстоювати патріотичну державницьку позицію щодо місця України в системі міжнародних відносин;
уміння представляти та обговорювати отримані результати та здійснювати трансфер набутих знань;
здатність адаптуватись до нових умов та приймати відповідні рішення;
здатність усвідомлювати необхідність навчання упродовж всього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань;
здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотримання вимог професійної етики.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Кореквізити:
Захист магістерської кваліфікаційної роботи.
Короткий зміст навчальної програми: Переговори як наука та мистецтво. Особливості переговорного процесу. Психологія переговорного процесу. Емоції в переговорах. Етапи переговорного процесу. Команда в переговорах. Моделі переговорів: кейси переговорів торгу, партнерських, дистрибутивних, конфронтаційних переговорів. Посередництво в переговорному процесі. Поняття, принципи та особливості медіації у міжнародних переговорах. Медіатор як професія: функції, завдання, принципи діяльності. Переговорна культура та її складові. Національні стилі в переговорному процесі. Переговори в сучасному світі.
Опис: Тема 1. Наука та мистецтво переговорів
Тема 2. Переговорний процес
Тема 3. Психологія переговорного процесу в міжнародних відносинах
Тема 4. Емоції в міжнародних переговорах
Тема 5. Етапи переговорного процесу
Тема 6. Команда в переговорному процесі
Тема 7. Моделі переговорів. Переговори торгу та партнерські переговори
Тема 8. Дистрибутивні та конфронтаційні переговори у міжнародних відносинах
Тема 9. Посередництво в переговорному процесі
Тема 10. Поняття, принципи та особливості медіації у міжнародних переговорах
Тема 11. Медіатор як професія. Його функції, завдання, принципи діяльності
Методи та критерії оцінювання: • Поточний контроль (40%): усне опитування, виступи з доповіддю на семінарах, участь у дискусіях, написання рефератів, дослідження у формі case-study, підготовка презентацій на задану тему.
• Підсумковий контроль (60%): екзамен.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний та екзаменаційний контроль.
Методи оцінювання знань: усне та фронтальне опитування; письмове опитування; вибіркове усне опитування; виступи на семінарах; тести; захист практичних робіт; оцінка активності; оцінювання внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень; тощо.
Екзамен: письмове опитування, тестовий контроль.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Богінська І. В. Медіація у «сірій зоні». Політичне життя. 2022. №1. С. 7-16.
Бондаренко-Зелінська Н. Л. Запровадження альтернативних способів врегулювання спорів: європейський досвід для України. Приватне право і підприємництво. 2009. Вип. 8. С. 162-166.
Васильченко М. І., Гришко В. В. Комунікативний менеджмент: навч. посіб. Полтава: ПолтНТУ. 2018. 208 с.
Герасимович В. А. Переговорний процес як невід’ємна складова політики та роль особистості на переговорах. Гілея. 2016. Вип. 114. С. 295-298.
Гірник А. М. Основи конфліктології. Вид-во Києво-Могилянської академії. 2010. 222 с.
Григор О. О. Багатостороння дипломатія як чинник урегулювання міжнародних конфліктів і кризових ситуацій. Мультиверсум. Філософський альманах. 2015. Вип. 3-4 (141-142). С. 45-58.
Гринчак В. А. Мирні засоби врегулювання міжнародних спорів: підруч. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2016. 187 с.
Конфліктологія та теорія переговорів: підруч. Рівне: Просвіта, 2007. 389 с.
Конфліктологія: навч. посіб. / за ред. М. П. Гетьманчука, П. П. Ткачука. Львів: ЛІСВ, 2007. 326 с.
Луцишин Г. І. Конфліктологія та теорія переговорів: навч. посіб. Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка». 2015. 200 с.
Макеєнко Ж. В. Технології переговорів у врегулюванні конфліктних відносин. Bulletin of the NAPA. Series «Рublic Аdministration». 2019. № 3. С. 61-67.
Міжнародні конфлікти у сучасному світі: від регіонального протистояння до глобального суперництва: матеріали міжн. наук. конф. (Львів, 3 грудня 2021 р.) / Упорядники: Мальський М. З., Лещенко Л. В., Кучик О. С., Вовк Р. В. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2021. 205 с.
Перепелиця Г. М. Конфлікти в посткомуністичній Європі. Київ: НІСД, 2003. 432 с.
Пірен М. І. Конфліктологія: підруч. Київ: МАУП, 2007. 360 с.
Примуш М. Конфліктологія: навч. посіб. Київ: Вид. дім “Професіонал”, 2006. 282 с.
Тихомирова Є. Б., Постоловський С. Р. Конфліктологія та теорія переговорів: підруч. Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. 240 с.
Яхно Т. П. Конфліктологія та теорія переговорів: навч. посіб. / Т. П. Яхно, І. О. Коревіна. Київ: Центр учбової літератури, 2012. 168 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).