Моніторинг довкілля, частина 1
Спеціальність: Природоохоронні інформаційні системи
Код дисципліни: 6.183.03.O.032
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Екологічна безпека та природоохоронна діяльність
Лектор: проф. Мокрий В. І.
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Завдання вивчення дисципліни
? вивчення систем і методів моніторингу довкілля;
? одержання інформації щодо поточного стану різних компонентів довкілля: поверхневих, підземних, питних вод, атмосферного повітря, ґрунтів, природних ресурсів;
? комплексне забезпечення інформацією про якісні і кількісні характеристики довкілля, необхідні для контролю якості об'єктів, явищ, процесів навколишнього середовища,
? вивчення і порівняння параметрів якості довкілля, що сприяє вибору оптимальних методик моніторингу об’єктів навколишнього середовища;
? придбання навиків вирішення інженерно-технологічних проблем контролю якості, збереження, захисту та поліпшення довкілля.
Результати навчання: вивчення і засвоєння майбутніми фахівцями основ наукового прогнозування рівня забруднення довкілля газовими викидами в атмосферу і скидами стічних вод у річки та водойми; вироблення навичок проведення інженерних розрахунків в рамках методик проектування гранично допустимих викидів та гранично допустимих скидів із застосуванням комп'ютерів
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: інженерна екологія, основи метеорології
Короткий зміст навчальної програми: Санітарно-гігієнічне нормування. Статистичні моделі розсіювання з точкових джерел. Теорія конвективно-дифузійного розсіювання забруднень. Принципи емпіричного визначення, графічні та розрахункові методи визначення вертикальної та горизонтальної дисперсій розсіювання графічними та числовими методами. Методика розрахунку гранично-допустимих скидів з врахуванням самоочищення. Міграція забруднень в геологічному середовищі.
Опис: Тема 1. Державна програма моніторингу довкілля України.
Лекція 1.1. Поняття про моніторинг довкілля.
Сутність, об’єкт, предмет, методи моніторингу довкілля.
Становлення і розвиток моніторингу довкілля як галузі екологічної науки.
Лекція 1.2. Класифікація систем моніторингу довкілля. Підходи до визначення об’єктів моніторингу довкілля. Фактори, індикатори та показники, які досліджуються в системі моніторингу довкілля.
Лекція 1.3. Функціонування державної програми моніторингу довкілля України. Суб’єкти державної системи моніторингу довкілля. Функціонування державної системи моніторингу довкілля. Взаємовідносини суб'єктів державної системи моніторингу довкілля.
Лекція 1.4. Моніторинг як система спостережень і оцінювання стану геологічного середовища. Організація спостережень за станом природного середовища. Система спостережень за впливом на довкілля антропогенних факторів. Система оцінювання стану довкілля.
Лекція 1.5. Моніторинг як система моделювання і прогнозування стану довкілля. Поняття про модель і моделювання. Види моделей. Екологічний прогноз і прогнозування. Види прогнозів. Прогнозування впливу наслідків антропогенного впливу на навколишнє природне середовище.
Лекція 1.6. Банки даних моніторингу довкілля. Геоекологічні інформаційні системи. Поняття про банки даних в екології. Інформаційні блоки екологічного моніторингу. Геоекологічні інформаційно-аналітичні системи.
Лекція 1.7. Моніторинг навколишнього природного середовища в межах України. Загальні положення про системи регіонального і державного моніторингу. Структура та зміст програм регіонального і державного моніторингу. Рекомендації до проведення моніторингу довкілля у регіоні.
Тема 2. Організація моніторингу за складовими довкілля.
Лекція 2.1. Рівні і види моніторингу. Принципи класифікації систем моніторингу . Екологічний моніторинг і його завдання.
Лекція 2.2. Фоновий моніторинг і глобальна система моніторингу навколишнього середовища. . Фоновий моніторинг, його роль в оцінюванні та прогнозуванні глобального стану біосфери. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища.
Лекція 2.3. Кліматичний моніторинг. Організація, мета і завдання кліматичного моніторингу. Види кліматичного моніторингу.
Лекція 2.4. Радіоекологічний моніторинг. Радіоекологічний моніторинг, його основні складові і завдання. Комплексний радіоекологічний моніторинг та його складові. Методи радіаційного контролю.
Лекція 2.5. Моніторинг атмосферного повітря. Організація спостережень за атмосферним повітрям. Пости спостережень. Програми і терміни спостережень. Автоматизовані системи спостережень і контролю за атмосферним повітрям. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря, прилади і способи відбору проб. Екологічне нормування якості атмосферного повітря.
Лекція 2.6. Моніторинг поверхневих вод. Загальні положення моніторингу поверхневих вод. Організація моніторингу поверхневих вод. Програми спостережень. Методи і терміни відбору проб. Автоматизована система контролювання якості води. Оцінювання екологічного стану природних вод.
Лекція 2.7. Моніторинг ґрунтового покриву. Наукові і організаційні засади ґрунтового моніторингу. Види ґрунтово-екологічного моніторингу. Моніторинг забруднення ґрунтів. Оцінювання екологічного стану ґрунтів.
Контрольна підсумкова робота з курсу «Моніторинг довкілля»
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання знань здобувачів освіти з навчальної дисципліни здійснюється на основі
результатів поточного та підсумкового контролів.
Поточний контроль (40%) здійснюється під час проведення занять: виконання
практичних робіт; захист звітів з практичних занять.
Підсумковий контроль (60%) здійснюється під час проведення екзамену: письмова
компонента (50%); усна компонента (10%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти
Поточний контроль (ПК) :
Разом за
дисципліну
Практичні Заняття: Максимальна кількість балів за
кожну практичну роботу № 1-4
– 2 бали
Максимальна кількість балів за
кожен звіт з практичних занять
№ 1-4 – 3 бали - 20
Екзаменаційний контроль:
Разом за ПК - 20
Письмова компонента - 70
Усна компонента -10
Разом за дисципліну - 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Крышев И.И., Сазыкина Т.Г. Имитационные модели динамики экосистем в условиях антропогенного воздействия ТЭС и АЭС. — М.: Энергоатомиздат, 1992. — 176 с.
2. Джефферс Дж. Введение в системный анализ: применение в экологии. — Л.: Гидрометеоиздат, 1985.
3. Внуков А.Н. Защита атмосферы от выбросов энергоблоков. Справочник.- М.: Энергоатомиздат, 1990. — 184 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).