Мультимедійний дизайн

Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.O.045
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: Штець Віктор Олексійович, кандидат мистецтвознавства, доцент.
Семестр: 8 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення навчальної дисципліни «Основи мультимедійного дизайну» є засвоєння комплексу знань, вмінь та навиків у галузі мультимедійного дизайну, мультимедійних технологій, які дозволяють студентам створювати інтерактивні дизайнерські твори на високому професійному рівні.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає розвиток у студентів наступних компетентностей: Інтегральна компетентність – Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі дизайну, або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій і методів дизайну та характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Загальні компетентності: ЗК1. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК4. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК5. Здатність працювати в команді. ЗК6. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. ЗК9. Здатність зберігати та примножувати культурно-мистецькі, екологічні, моральні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності: КС3. Здатність здійснювати композиційну побудову об’єктів дизайну. КС4. Здатність застосовувати навички проектної графіки у професійній діяльності. КС7. Здатність використовувати сучасне програмне забезпечення для створення об’єктів дизайну. КС8. Здатність здійснювати колористичне вирішення майбутнього дизайн-об’єкта. КС11.Здатність досягати успіху в професійній кар’єрі, розробляти та представляти візуальні презентації, портфоліо власних творів, володіти підприємницькими навичками для провадження дизайн-діяльності.
Результати навчання: Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: ПРН3. Збирати та аналізувати інформацію для обґрунтування дизайнерського проекту, застосовувати теорію і методику дизайну, фахову термінологію (за професійним спрямуванням), основи наукових досліджень. ПРН6. Усвідомлювати відповідальність за якість виконуваних робіт, забезпечувати виконання завдання на високому професійному рівні. ПРН7. Аналізувати, стилізувати, інтерпретувати та трансформувати об’єкти для розроблення художньо-проектних вирішень. ПРН9. Створювати об’єкти дизайну засобами проектно-графічного моделювання. ПРН17. Застосовувати сучасне загальне та спеціалізоване програмне забезпечення у професійній діяльності (за спеціалізаціями). ПРН19. Розробляти та представляти результати роботи у професійному середовищі, розуміти етапи досягнення успіху в професійні кар’єрі, враховувати сучасні тенденції ринку праці, проводити дослідження ринку, обирати відповідну бізнес-модель розробляти бізнес-план професійної діяльності у сфері дизайну. КОМ1. Уміння спілкуватись, включаючи усну та письмову комунікацію українською та іноземною мовами (англійською, німецькою, італійською, французькою, іспанською); КОМ2. Здатність використання різноманітних методів, зокрема сучасних інформаційних технологій, для ефективно спілкування на професійному та соціальному рівнях. АіВ 1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення. АіВ 2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих нових фахових знань. АіВ 3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики. АіВ 4. Здатність популяризувати надбання національної та всесвітньої культурної спадщини, а також сприяти проявам патріотизму, національного самоусвідомлення та етнокультурної само-ідентифікації. АіВ 5. Здатність формувати екологічну свідомість і культуру особистості, застосовувати екологічні принципи в житті та професійній діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити: Інтерактивний дизайн Веб-дизайн 3D моделювання Живопис, скульптура, рисунок Кореквізити: Виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи
Короткий зміст навчальної програми: Курс «Мультимедійний дизайн» розрахований на один семестр вивчення, в загальному охоплює 180 годин і структурно включає практичні заняття та самостійну роботу. Теоретична частина курсу охоплює матеріали, які висвітлюють ключові принципи мультимедійного дизайну в контексті проблематики та завдань дизайну візуальних комунікацій та предметно-просторового середовища; формування інтерактивного інформаційного простору; специфіку мультимедійних проектів та презентацій. У практичній частині курсу задаються методи та підходи до використання комп’ютерних технологій у дизайн-проектуванні; вияву функціональних особливостей візуально-звукового ряду, пошуку ідеї, формування ескізної пропозиції, роботи над об’єктом мультимедійного дизайну. Практично вивчаються програми для анімації та монтажу відео. Студенти вчаться працювати над проектом як в команді так і самостійно, формувати та реалізовувати дизайн-стратегію для мультимедійної комунікації у сучасному глобальному культурно-мистецькому просторі.
Опис: Тема 1. Визначення термінів та понять в мультимедійному дизайні. Сфери застосування мультимедійного дизайну у дизайні візуальних комунікацій та у дизайні предметно-просторового середовища. Тема 2. Історичні аспекти та перспективи розвитку мультимедійного дизайну. Ключові принципи мультимедійного дизайну. Апаратні та програмні засоби мультимедіа. Характеристики програмного та апаратного забезпечення. Тема 3. Сфери використання мультимедійних технологій: освіта, маркетинг, навчання, інформаційне середовище та комунікація, наукові дослідження, мистецтво, розваги. Тема 4. Лінійні та нелінійні мультимедійні проекти. Особливості та сфери застосування. Переваги та недоліки. Тема 5. Текст, графіка, звук, анімація та відео у мультимедійному проекті. Етапи роботи та програмне забезпечення. Формування сценарію та структури мультимедійного проекту, монтаж.
Методи та критерії оцінювання: Визначення рівня знань студентів здійснюється такими методами поточного контролю: тестування, контроль поточних завдань та самостійної роботи студента. Поточний контроль здійснюється під час навчання і дає можливість визначити ступінь сформованості знань, умінь, навичок студентів, крім того стимулює відповідальність студентів за підготовку до кожного заняття. Залік є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне засвоєння навчального матеріалу з «Основи мультимедійного дизайну» і не може бути зведена до рівня поточних форм контролю.
Критерії оцінювання результатів навчання: Протягом семестру студент може набрати до 40 балів (15 балів – поточний контроль, 25 – за виконання тестових завдань у ВНС). На заліку – максимально 60 балів. Для допуску до заліку студент повинен набрати за результатами поточного контролю не менше 25 балів. Залік з дисципліни «Основи мультимедійного дизайну» проводиться в усній формі. За усний захист розрахунково-графічної роботи студент отримує 10 балів. Друга частина заліку передбачає мультимедійну презентацію роботи.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Штець В.О. Основи мультимедійного дизайну. Електронний навчально-методичний комплекс, зареєстрований у ВНС НУ «Львівська політехніка» Адреса розміщення: http://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=9988. Номер та дата реєстрації Е41-205-53/2020 від 16.06.2020 р. Базова 1. Аронов В. Теоретические концепции зарубежного дизайна. – М.: ВНИИТЄ, 1992. – 121с. 2. Бородаев Д. Информационное проектирование в веб-дизайне. Что єто такое и для чего оно нужно /Вісник Харківської Державної академії дизайну і мистецтв. – Х.: ХДАДМ, 2003. - №2. – С.58-64 3. Брижаченко Н, Мультимедійний принцип формування інтерактивного предметно-просторового середовища. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, 7–12-7–12 4. Шехтер Т.Е. Искусство мультимедиа. Мультимедиа и техника. М.: Наука, 2015 5. Катунин, Г. П. Основы мультимедиа. Звук и видео / Г. П. Катунин: монография. Новосибирск, СибГУТИ, 6. Леонтьев В. П. Мультимедиа: фото, видео и звук на компьютере. Карманный справочник.- М.: ОЛМА Медиа Групп 7. Крапивенко А. В. Технологии мультимедиа и восприятие ощущений: учебное пособие. — М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2009. С. 10. 8. Иоскевич Я.Б. Интернет как новая среда художественной культуры. — СПб.: РИИИ, 2006. С. 132. Додаткова 9. Uricchio William. Cultural citizenship in the age of P2P networks// European Culture and the Media, eds. Ib Bondebjer, Peter Golding. — Bristol: Intellect, 2004. С. 139-164. 10. Jenkins Henry. Convergence culture: Where old and new media collide. — New York: New York University Press, 2006. 11. Jenkins Henry. Confronting the challenges of participatory culture: Media education for the 21st century. — Chicago: MacArthur Foundation, 2007. 12. Tapscott Don. The digital economy: Promise and peril in the age of networked intelligence. — New York: McGraw-Hill, 1996. С. 62. 13. Negroponte N. Being Digital. — New York: Alfred A. Knopf, 1986. C. 229. 14. Rogers E. Communication Technology: The New Media in Society. — New York: The Free Press, 1986. C. 5. 15. Georghita Ghinea, Sherry Y. Chen. Digital multimedia perception and design. — USA: Idea Group Inc., 2006. C. 103.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).