Технічна термодинаміка
Спеціальність: Атомна енергетика
Код дисципліни: 6.143.00.O.023
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Теплоенергетика, теплові та атомні електричні станції
Лектор: Галянчук Ігор Романович
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
Здатність розв’язувати спеціалізовані задачі і практичні проблеми в галузі атомної енергетики, що характеризуються комплексністю і невизначеністю умов, із застосуванням теорій та методів математики, фізики, хімії та інженерних наук.
загальні компетентності:
Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями;
Здатність засвоювати базові знання в галузі електричної інженерії, необхідні для освоєння професійно-орієнтованих дисциплін.
фахові компетентності:
Здатність використовувати знання принципових схем виробництва пари на АЕС, основних вимоги до парогенеруючих установок, вимог до теплоносіїв, конструкційних схем парогенераторів АЕС, конструкцій парогенераторів з водяним, рідинно-металевим, газовими теплоносіями;
Здатність використовувати знання теплових циклів паротурбінних установок АЕС, фізичної сутті процесів виробництва електроенергії на атомних електростанціях, основних показників нормальної роботи парових турбін, закономірностей течії робочого тіла у турбінній ступені, теплових процесів в ступені парової турбіни, можливих втрат енергії в турбінній ступені та в турбоустановці в цілому;
Знати основи фізичної хімії теплоносія АЕС (води і водних розчинів), термодинаміки і кінетики, електрохімічні властивості і явища на межі розділу фаз, корозії металів.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
здатність продемонструвати знання основ професійно-орієнтованих дисциплін спеціальності в області атомної, нейтронної та ядерної фізики; теорії тепломасообміну; теорії гідрогазодинаміки, теорії динамічних машин; теорії ядерних реакторів; процесів виробництва, перетворення і транспортування теплової та електричної енергії; основ термодинаміки, електротехніки, індивідуального захисту від іонізуючого випромінювання, автоматизації та інформаційних технологій аналізу систем ефективного енерговикористання.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
Знання і розуміння математики, фізики, хімії та інженерних наук на рівні, необхідному для досягнення результатів освітньої програми, в тому числі певна обізнаність в останніх досягненнях в галузі.
Здійснювати розрахунки об’єктів атомно-енергетичного комплексу, виробів, процесів і систем в галузі атомної енергетики, що задовольняють конкретні технічні, економічні, законодавчі та інші вимоги, які можуть включати обізнаність про нетехнічні (суспільство) обрання і застосовування адекватної методології проектування.
Знати і розуміти основні методи та засоби експериментальних досліджень в атомній енергетиці, вміти планувати і виконувати експериментальні дослідження, оцінювати, точність і надійність їх результатів, робити обґрунтовані висновки з урахуванням сучасних знань з відповідної тематики.
Демонструвати розуміння практичних завдань з обчислювання, проектування та основ будування, а також експлуатації паротурбінного обладнання з відповідним підвищенням економічності та надійності роботи паротурбінного устаткування електричної станції.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити:
- Вища математика
- Фізика
- Хімія.
Кореквізити:
- Турбіни АЕС
Короткий зміст навчальної програми: Розглянуто основні принципи роботи і процеси в паросилових установках, аналіз роботи, визначення показників економічності.
Опис: Реальні робочі тіла. Характеристичні функції термодинаміки. Рівняння стану реального газу. Термічні та калоричні властивості реальних газів. Термічні властивості речовин на лінії фазових перетворень. Двофазні системи. Властивості речовин в критичній точці. Термодинамічні діаграми стану речовин. Водяна пара. Процес утворення пари та її властивості. Характеристики стану пари. Таблиці водяної пари. І-S діаграма водяної пари. Термодинамічні процеси водяної пари. Вологе повітря. Параметри волого повітря. Розрахунок параметрів волого повітря. І-d діаграма. Процеси вологого повітря. Кондиціювання повітря. Теоретичний цикл ПСУ. Принципова схема ПСУ. Енергетичний баланс, ККД, потужність ефективності циклу ПСУ. Вторинний перегрів, термодинамічні основи теплофікації ТЕС. Регенеративний цикл ПСУ, розрахунки. Цикли холодильних машин. Методи зниження температури робочого тіла.
Методи та критерії оцінювання: Методи оцінювання рівня досягнення результатів навчання здобувачів освіти здійснюється за допомогою усного опитування на лекційних, практичних та лабораторних заняттях.
Оцінювання знань забезпечується поточним контролем та семестровим екзаменаційним контролем.
Поточний контроль: підготовка та виконання практичних занять; підготовка та виконання графічно-розрахункових робіт; підготовка, виконання та захист лабораторних робіт.
Екзаменаційний контроль здійснюється в період екзаменаційної сесії в письмово-усній формі.
Поточний контроль на практичних та лабораторних заняттях проводиться з метою виявлення готовності здобувача освіти до занять у таких формах:
• вибіркове усне опитування перед початком занять;
• фронтальна перевірка виконання попередньої лабораторної роботи;
• оцінка активності здобувача освіти у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей і т. ін.
Екзаменаційний контроль проводиться у формі письмового та усного опитування та/або тестового контролю.
Підсумковий контроль проводиться за результатами поточного контролю та семестрового екзаменаційного контролю.
Критерії оцінювання результатів навчання: Семестровий контроль – екзамен
Поточний контроль (30%): письмові звіти з лабораторних робіт, письмові звіти з розрахункових робіт, усне опитування.
Лабораторні заняття – 10 балів
Практичні заняття – 20 балів
Підсумковий контроль (70 %, контрольний захід): письмово-усна форма (70%)
Письмова компонента – 60 балів
Усна компонента – 10 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: Виставлення балів за поточний та екзаменаційний контроль здійснюють у відсотках від максимальної оцінки за навчальний матеріал компонента на основі таких критеріїв оцінювання знань та вмінь здобувача освіти:
100–88% – виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і розвитку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
87–80% – виставляється за знання навчального матеріалу компонента вище від середнього рівня, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання (можлива невелика кількість неточностей), вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
79–71% – виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
70–61% – виставляється за посередні знання навчального матеріалу компонента, слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач;
60–50% – виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач;
49–26% – виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
25–00% – виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень, невиконання завдання.
Рекомендована література: 1. Константинів С.М. Технічна термодинаміка.-К.: Вища школа, 2001.-368с.
2. Чепурний М.М., Ткаченко С.Й. Основи технічної термодинаміки. Вінниця, „Поділля-2000”-2004.-352с.
3.. Алабовский А.Н., Недужий И.А. Техническая термодинамика, К. 1989.
4. Кирилин В.А. Техническая термодинамика. М. 1974.-346с.
5. Беляев Н.М. Термодинамика. К.Главное изд-во,1987.-344с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits
https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Технічна термодинаміка (курсовий проєкт)
Спеціальність: Атомна енергетика
Код дисципліни: 6.143.00.O.025
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теплоенергетика, теплові та атомні електричні станції
Лектор: Галянчук Ігор Романович
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
Здатність розв’язувати спеціалізовані задачі і практичні проблеми в галузі атомної енергетики, що характеризуються комплексністю і невизначеністю умов, із застосуванням теорій та методів математики, фізики, хімії та інженерних наук.
загальні компетентності:
Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями;
Здатність засвоювати базові знання в галузі електричної інженерії, необхідні для освоєння професійно-орієнтованих дисциплін.
фахові компетентності:
Здатність використовувати знання принципових схем виробництва пари на АЕС, основних вимоги до парогенеруючих установок, вимог до теплоносіїв, конструкційних схем парогенераторів АЕС, конструкцій парогенераторів з водяним, рідинно-металевим, газовими теплоносіями;
Здатність використовувати знання теплових циклів паротурбінних установок АЕС, фізичної сутті процесів виробництва електроенергії на атомних електростанціях, основних показників нормальної роботи парових турбін, закономірностей течії робочого тіла у турбінній ступені, теплових процесів в ступені парової турбіни, можливих втрат енергії в турбінній ступені та в турбоустановці в цілому;
Знати основи фізичної хімії теплоносія АЕС (води і водних розчинів), термодинаміки і кінетики, електрохімічні властивості і явища на межі розділу фаз, корозії металів.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
здатність продемонструвати знання основ професійно-орієнтованих дисциплін спеціальності в області атомної, нейтронної та ядерної фізики; теорії тепломасообміну; теорії гідрогазодинаміки, теорії динамічних машин; теорії ядерних реакторів; процесів виробництва, перетворення і транспортування теплової та електричної енергії; основ термодинаміки, електротехніки, індивідуального захисту від іонізуючого випромінювання, автоматизації та інформаційних технологій аналізу систем ефективного енерговикористання.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
Знання і розуміння математики, фізики, хімії та інженерних наук на рівні, необхідному для досягнення результатів освітньої програми, в тому числі певна обізнаність в останніх досягненнях в галузі.
Здійснювати розрахунки об’єктів атомно-енергетичного комплексу, виробів, процесів і систем в галузі атомної енергетики, що задовольняють конкретні технічні, економічні, законодавчі та інші вимоги, які можуть включати обізнаність про нетехнічні (суспільство) обрання і застосовування адекватної методології проектування.
Знати і розуміти основні методи та засоби експериментальних досліджень в атомній енергетиці, вміти планувати і виконувати експериментальні дослідження, оцінювати, точність і надійність їх результатів, робити обґрунтовані висновки з урахуванням сучасних знань з відповідної тематики.
Демонструвати розуміння практичних завдань з обчислювання, проектування та основ будування, а також експлуатації паротурбінного обладнання з відповідним підвищенням економічності та надійності роботи паротурбінного устаткування електричної станції.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити:
• Вища математика,
• Фізика,
кореквізити:
• Парогенератори атомних електростанцій,
• Теплообмінні апарати атомних електростанцій.
Короткий зміст навчальної програми: Розглянуто основні принципи роботи і процеси в паросилових установках, аналіз роботи, визначення показників економічності.
Опис: Курсовий проект складається з взаємопов’язаних між собою частин (розділів):
- теоретичний цикл ПСУ;
- регенеративний цикл ПСУ.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль проводиться з метою виявлення готовності здобувача освіти до занять у таких формах:
оцінка активності здобувача освіти, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей і т. ін.
Підсумковий контроль проводиться за результатами поточного контролю.
Критерії оцінювання результатів навчання: • усне опитування (30%)
• підсумковий контроль (70 %, залік): захист курсового проекту.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: Виставлення балів за поточний та екзаменаційний контроль здійснюють у відсотках від максимальної оцінки за навчальний матеріал компонента на основі таких критеріїв оцінювання знань та вмінь здобувача освіти:
100–88% – виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і розвитку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
87–80% – виставляється за знання навчального матеріалу компонента вище від середнього рівня, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання (можлива невелика кількість неточностей), вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
79–71% – виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
70–61% – виставляється за посередні знання навчального матеріалу компонента, слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач;
60–50% – виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач;
49–26% – виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
25–00% – виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень, невиконання завдання.
Рекомендована література: 1. Теплотехніка. // Драганов Б.Х., Долінський А.А., Міщенко А.В. – Київ: Либідь, 2005.
2. Константинів С.М. Технічна термодинаміка.-К.: Вища школа, 2001.-368с.
3. Чепурний М.М., Ткаченко С.Й. Основи технічної термодинаміки. Вінниця, „Поділля-2000”-2004.-352с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).