Парогенератори атомних електричних станцій, частина 2
Спеціальність: Атомна енергетика
Код дисципліни: 6.143.01.E.050
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Теплоенергетика, теплові та атомні електричні станції
Лектор: доцент, к.т.н. Кузнецова Марта Ярославівна
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: загальні компетентності:
- здатність розв’язувати спеціалізовані задачі і практичні проблеми в галузі атомної енергетики, що характеризуються комплексністю і невизначеністю умов, із застосуванням теорій та методів математики, фізики, хімії та інженерних наук
- здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
фахові компетентності:
- здатність продемонструвати систематичне розуміння ключових аспектів та концепції розвитку галузі атомної енергетики.
- здатність розробляти та впроваджувати заходи з підвищення надійності та ядерно-радіаційної безпеки при проектуванні та експлуатації обладнання атомно-енергетичного комплексу.
- здатність виявляти, класифікувати і описувати ефективність систем атомних електричних станцій та їх компонентів.
- здатність використовувати знання характеристик специфічних матеріалів, обладнання, процесів та продуктів у професійній діяльності в галузі атомної енергетики.
- здатність використовувати та впроваджувати нові технології, брати участь в модернізації та реконструкції обладнання, пристроїв, систем та комплексів.
Результати навчання: • Знати:
- гідродинамічні процеси у парогенераторах з водяним теплоносієм;
- теплообмінні процеси у парогенераторах з водяним теплоносієм: теплообмін з однофазних середовищ, теплообмін при зміні агрегатного струму, криза тепловіддачі;
- методики гідравлічного, теплового розрахунків парогенераторів;
- основи методики розрахунків на міцність елементів парогенераторів;
- теплові та гідравлічні умови роботи поверхонь теплообміну;
- основи проектування парогенераторів: методики теплового, гідродинамічного та конструкційного розрахунків;
- основні режими роботи парогенераторів: пуск, робота при номінальному навантаженні, зупинка;
- основні проблеми та аварій, що виникали під час експлуатації парогенераторів.
• Вміти:
- розрахувати водний режим і здійснювати заходи для його підтримки;
- робити техніко-економічні розрахунки з метою оптимізації парогенеруючої установки;
- використовувати нормативно-технічну документацію, каталоги.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити:
• вищаматематика
• фізика
• хімія
• технічна термодинаміка
• тепломасообмін
• гідрогазодинаміка
• матеріалознавство
• парогенератори АЕС, Ч.1
кореквізити:
• теплообмінні апарати АЕС
• атомні електричні станції
Короткий зміст навчальної програми: Основи конструювання і розрахунків парогенераторів АЕС. Вимоги до парогенераторів АЕС. Види і завдання розрахунків парогенераторів АЕС. Вибір матеріалу для виготовлення ПГ АЕС. Загальна характеристика процесів, що протікають в парогенераторах.Гідродинаміка і теплообмін. Фізико-хімічні процеси. Теплообмін в парогенераторах. Гідродинамічні порцеси в парогенераторах. Теплові і гідродинамічні умови роботи поверхонь теплообміну. Закономірності переходу домішок води в пару. Водний режим парогенераторів АЕС. Розрахунок водного режиму і пристроїв сепарації. Конструкційні матеріали і розрахунок деталей парогенераторів на міцність.
Опис: 1. Основи конструювання і розрахунків
парогенераторів АЕС
2. Загальна характеристика процесів, що протікають в парогенераторах
3. Теплообмін в парогенераторах
4. Гідродинамічні процеси в парогенераторах
5. Теплові і гідродинамічні умови роботи поверхонь теплообміну
6. Закономірності переходу домішок води в пару
7. Водний режим парогенераторів АЕС
8. Розрахунок водного режиму і пристроїв сепарації
9. Конструкційні матеріали і розрахунок деталей парогенераторів на міцність
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання знань забезпечується поточним та екзаменаційним контролями.
Поточний контроль:
– підготовка та виконання практичних занять.
Поточний контроль на практичних заняттях проводиться з метою виявлення готовності студента до занять у таких формах:
• вибіркове усне опитування перед початком занять;
• оцінка активності студента у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей і т. ін.
Екзаменаційний контроль проводиться у формі письмового та усного опитування та/або тестового контролю.
Підсумковий контроль проводиться за результатами поточного контролю та семестрового екзаменаційного контролю.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (ПК) - 20 балів
Екзаменаційний контроль (ЕК) – 80 балів
- письмова компонента - 70 балів;
- усна компонента - 10 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Лукесевич Б.И., Трунов Н.Б., Драгунов Ю.Г., Давиденко С.Е. Парогенераторы реакторных установок ВВЭР для атомных электростанций.-М.: ИКЦ «Академкнига», 2004.-391с.;
2. Чулкін О.О. Теплообмінне обладнання АЕС. Конспект лекцій для студентів і магістрів спеціальності «Атомна енергетика». – Одесса: Наука і техніка, 2005 – 80с.;
3. Трунов Н.Б., Логвинов С.А., Драгунов Ю.Г «Гидродинамические и теплохимические процессы в парогенераторах АЭС с ВВЭР» . -М.: Энергоатомиздат, 2001 – 354с.
4. Титов В.Ф., Рассохин Н.Г., Федоров В.Г. «Парогенераторы атомных электростанций» -М.: Атомиздат, 1998г.-390с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).