Соціокультурні процеси в суспільстві

Спеціальність: Соціологія
Код дисципліни: 8.054.00.M.015
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: асистент Яцишин Ігор Ігорович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення навчальної дисципліни є: формування у студентів фундаментальних теоретичних знань про поняття, сутність та зміст соціокультурних процесів у суспільстві, їх основні форми та види; а також представити студентам ключові методологічні та концептуальні ідеї класичних і сучасних соціологічних теорій щодо джерел виникнення, факторів та умов розвитку соціокультурних процесів.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студента наступних компетентностей: Загальні компетентності: ЗК04. Здатність розв’язувати комплексні проблеми соціології на основі системного наукового світогляду та загального культурного кругозору із дотриманням принципів професійної етики та академічної доброчесності. Фахові компетентності: СК07. Здатність аналізувати та оцінювати сучасний стан, тенденції розвитку соціології.
Результати навчання: Зн 1. Мати передові концептуальні та методологічні знання з соціології та на межі предметних галузей, а також дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні останніх світових досягнень з відповідного напряму, та отримання нових знань у сфері соціології та/або здійснення інновацій. Зн 2. Розробляти та реалізовувати наукові та/або прикладні проекти, які дають можливість переосмислити наявне та створити нове цілісне знання та/або професійну практику і розв’язувати значущі наукові та технологічні проблеми соціології з врахуванням етичних, соціальних, економічних та правових аспектів. Зн 4. Глибоко розуміти загальні принципи та методи соціально - поведінкових наук, а також методологію наукових досліджень, застосовувати їх у власних дослідженнях у сфері соціології та у викладацькій практиці. Зн 5. Здатність продемонструвати розуміння впливу прийнятих рішень та отриманих в процесі дослідницької роботи результатів на суспільні процеси, на врегулювання соціальних проблем. Ум 1.Планувати і виконувати емпіричні та/або теоретичні дослідження з соціології та дотичних міждисциплінарних напрямів з використанням сучасних інструментів та дотриманням норм професійної і академічної етики. Ум 5. Оцінити доцільність та можливість застосування нових дослідницьких методів і технологій при розв’язанні фахових задач.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити: • Дослідницький семінар в галузі соціології та соціальної роботи • Аналітичні та чисельні методи досліджень соціальних проблем кореквізити: • Наукові дослідження за темою дисертаційної роботи • Опублікування та апробація результатів наукової роботи
Короткий зміст навчальної програми: Курс «Соціокультурні процеси в суспільстві» передбачає ознайомлення студентів з існуючими в соціології теоретико-методологічними підходами щодо вивчення соціокультурних процесів у суспільстві; з’ясувати, яку роль відіграють соціокультурні чинники в житті суспільства та його розвитку; прослідкувати історичну динаміку культури та особливості соціокультурних процесів в традиційних та сучасних суспільствах; окреслити соціокультурні характеристики процесів глобалізації, інформатизації та віртуалізації суспільства.
Опис: Дослідження соціокультурних процесів в соціології: предмет, принципи, підходи. «Соціокультурне» як бінарна категорія, єдність соціального та культурного. Поняття соціокультурного процесу. Проблематика соціокультурних процесів в контексті історії соціологічного знання. Соціокультурний аналіз в працях Ш.Л.Монтеск’є, О.Конта, Г.Спенсера, Е.Тайлора, Л.Моргана, Е.Дюркгейма, М.Вебера, Г.Зіммеля, Ф.Тьоніса, К.Манхейма, П.Сорокіна. Теоретичні виміри дослідження соціокультурних процесів в сучасній соціології: Т.Парсонс, Р.Мертон, Франкфуртська школа, А.Шюц, Е.Гофман, М.Фуко, П.Бурдьє, Ж.Бодрійяр, Дж.Александер. Культура, як чинник соціальних взаємодій та соціальної поведінки людини. Значення культури для формування особистості. Ідентичність і культура. Соціокультурні інститути суспільства. Зародження і розвиток соціокультурних систем. Соціокультурна динаміка. Джерела та чинники соціокультурної динаміки. Короткострокові і довгострокові соціокультурні процеси. Поняття культурного лагу. Культурна акумуляція і культурне виснаження. Культурна інтеграція і культурна диверсифікація. Культурна дифузія. Акультурація та інкультурація як способи соціокультурної адаптації. Культурна асиміляція. Проблема діалогу культур: роль культурних контактів. Історична динаміка культури. Особливості соціокультурних процесів в традиційних та сучасних суспільствах. Соціокультурні аспекти модернізації суспільства: секуляризація, раціоналізація, культурна диференціація. Соціокультурні наслідки урбанізації та індустріалізації. Масова культура як феномен сучасності. Теоретичне осмислення соціокультурних змін другої половини ХХ – початку ХХІ століття: Д.Белл, Е.Гіденс, Ж.-Ф.Ліотар, Ж.Бодрійяр, Ф.Джеймісон, З.Бауман, Дж.Рітцер, М.Кастельс. Постіндустріальне суспільство і його соціокультурні характеристики. Криза ідентичності та постсучасність. Соціокультурні виміри епохи постмодерну. Соціокультурні аспекти глобалізації. Культурна глобалізація і культурна локалізація. Інформатизація та віртуалізація суспільства як чинники соціокультурної трансформації.
Методи та критерії оцінювання: • усне опитування, участь в дискусіях, реферати (40%) • підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма (60%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Доповідь: 5 балів – правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом; – культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу); – рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки. Доповнення: 2 бали – науково обґрунтоване твердження, яке розкриває суть явищ, процесів, закономірностей. Письмова відповідь під час аудиторної самостійної роботи: 5 балів – правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – сформованість загально-навчальних та предметних умінь і навичок – вміння інтегрувати та синтезувати знання з окремих змістовних модулів та тем – розкриття причинно-наслідкових зв’язків між явищами, процесами; – рівень осмисленості знань – вміння формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки. Експрес–опитування: 2 бали – коротка правильна відповідь без додаткової аргументації.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки / Пер. з фр. Г. Філіпчука. – К.: Юніверс, 2004. – 688 с. 2. Глобальні модерності / За ред М. Фазерстоуна. – Київ: «Ніка-Центр», 2013. – 400 с. 3. Ионин Л. Социология культуры: учебник для вузов / 5-е изд., испр. и доп. — М.: Юрайт, 2020. — 333 с. 4. Історія соціологічної думки: навчальний енциклопедичний словник-довідник / за наук. ред. В.М. Пічі.- Львів: «Новий світ – 2000», 2016. – 687 с. 5. Леш С. Соціологія постмодернізму. – Львів: Кальварія, 2003. – 344 с. 6. Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства. – К.: Либідь, 2000. – 360 с. 7. Соціологія культури: Навч. посібник / за ред. О.М. Семашка, В.М. Пічі. – Львів: «Новий світ – 2000», 2020. – 352 с. 8. Шацкий Е. История социологическои? мысли. Том 1 / пер. с польского; общая редакция А. Васильева. — М.: Новое литературное обозрение, 2018. — 720 с. 9. Шацкий Е. История социологическои? мысли. Том 2 / пер. с польского; общая редакция А. Васильева. — М.: Новое литературное обозрение, 2018. — 720 с. 10. Inglis D., Almila A.-M. (eds.). The SAGE Handbook of Cultural Sociology. – SAGE Publications, 2016. – 637 p. 11. Ritzer G., Stepnisky J. Modern Sociological Theory / 8 Ed. – SAGE Publications, 2017. – 664 p. 12. Wielaard N., Klous S. We are Big Data: The Future of the Information Society. – Atlantis Press, 2016. – 240 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).