Імунно-і ДНК- діагностика
Спеціальність: Біотехнології та біоінженерія
Код дисципліни: 8.162.00.M.024
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Технологія біологічно-активних сполук, фармації та біотехнологія
Лектор: доцент, к.фарм.н., доцент Заярнюк Наталія Леонідівна
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
інтегральної: здатність розв’язувати комплексні проблеми в галузі біотехнології, мікробіології, генетики, біоінженерії, проводити дослідницько-інноваційну діяльність, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань, а також практичне впровадження отриманих результатів.
загальних:
ЗК2: уміння проводити наукові дослідження та виконувати наукові проекти на засадах ідентифікування актуальних наукових проблем, визначення цілей і задач, формування і критичного аналізування інформаційної бази, обґрунтування та комерціалізація результатів досліджень, формулювання авторських висновків і пропозицій.
ЗК4: уміння застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні інструменти для забезпечення ефективних професійних та наукових комунікацій.
фахових:
ФК 5: набуття універсальних навичок дослідника у сфері біотехнологій і біоінженерії, зокрема застосування інформаційних технологій у науковій діяльності, управління науковими проектами та складання пропозицій щодо фінансування наукових досліджень.
Результати навчання: Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання:
ЗН4: знання методів клітинної, генної інженерії та селекції мікроорганізмів та рослин, та сучасних методів визначення та ідентифікації ГМО, імуно- та ДНК діагностики.
УМ7: уміння самостійно виконувати експериментальні дослідження та застосовувати дослідницькі навички;
УМ8: оцінити доцільність та можливість застосування нових методів та технологій в задачах розробки біотехнологічних основ і методів
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити:
Планування та організація наукових досліджень та статистина обробка результатів;
Академічне підприємництво
кореквізити:
Оцінка якості біопрепаратів та біопродукції;
Експрес-діагностика досліджень;
Генетика та селекція мікроорганізмів
Короткий зміст навчальної програми: Методи молекулярної діагностики та імунодіагностики (ферментний імуносорбентний аналіз, радіоімунні методи діагностики), системи ДНК-діагностики (діагностика захворювань методом гібридизації; використання поліморфних ДНК-маркерів, використання полімеразної ланцюгової реакції); принципи одержання трансгенних організмів, методів ідентифікації ГМО; лікарські засоби для запобігання відторгненню тканин і органів, лікарські речовини, зв’язані з моноклональними антитілами; особливості фармацевтичної розробки біотехнологічних та біологічних препаратів.
Опис: Тема 1. Методи діагностики інфекційних хвороб. Загальний огляд та класифікація. Безпосереднє виявлення збудника: мікроскопія (світлова, електронна), Бактеріологічний метод (паразитоскопія, гельмінтоскопія, вірусоскопія), вірусологічний метод (зараження курячих та інших ембріонів, культури клітин або тканин), біологічний метод (введення в організм лабораторних тварин різних рідин від хворого). Опосередковані методи – серологічні дослідження, виявлення антигенів і антитіл (імуно – та ДНК-діагностика), виявлення реакції гіперчутливості уповільненого типу (внутрішньошкірні реакції), методи нейтралізації токсинів.
Тема 2. Імунологічні методи діагностики. Тести, в яких відбувається безпосередня взаємодія антигену з антитілом, відбуваються різні фізико-хімічні реакції або беруть участь додаткові елементи. Аглютинація: пряма, непряма гемаглютинація, латексна аглютинація, коаглютинація, реакція гальмування гемаглютинації, нейтралізація токсинів. Преципітація: проста та подвійна імунодифузія, імуноелектрофорез. Реакція зв’язуванням комплемента. Лізис. Імунофлуоресценція, радіоімунні та імуноензимні методи. Тести, що базуються на використанні певних біологічних ефектів (опсонофагоцитарная проба, хемотаксис). Імунолотинг.
Тема 3. Імунний статус організму. Оцінка стану В-системи імунітету. Оцінка клітинного імунітету – стану Т-системи. Визначення стану системи фагоцитозу. Визначення активності системи комплементу.
Тема 4. Імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних захворювань. Вакцини. Типи вакцин (живі, атенуйовані, синтетичні, рекомбінантні та інш.). Проблеми вакцинації.
Тема 5. Моноклональні антитіла. Створення і відбір гібридних клітин. Ідентифікація гібридних клітинних ліній (гібридом) секреції специфічних антитіл. Моноклональні антитіла як лікарські засоби. Лікарські засоби для запобігання відторгненню тканин і органів, лікарські речовини, зв’язані з моноклональними антитілами, моноклональні тіла людини, лікування ВІЛ.
Тема 6. Системи ДНК-діагностики, гібридизаційні зонди, методи
детекції, приклади діагностики захворювань методом гібридизації. нерадіоактивні методи детекції. Геномна дактилоскопія. Використання поліморфних ДНК-маркерів. Молекулярна діагностика генетичних захворювань метод ПЛР,
використання флуоресцентних праймерів.
Тема 7. Трансгенні організми, переваги та проблеми. Принципи одержання трансгенних організмів. Еукаріотичні системи експресі. Проблеми чужорідних генів та білків.
Ідентифікація ГМО.
Тема 8. Фармацевтична розробка біотехнологічних та біологічних препаратів. Міра визначення біологічної активності з використанням прийнятного кількісного біоаналізу.
Методи та критерії оцінювання: Основними методами діагностики знань є: поточний (ПК) і семестровий контроль (СК), який здійснюється з навчального матеріалу, обсяг якого визначений робочою програмою дисципліни за семестр.
Поточний контроль здійснюється під час лекцій і практичних занять з метою перевірки рівня засвоєння теоретичних і практичних знань та умінь здобувача. ПК проводиться у формі: письмово-усного контролю та захисту практичних робіт.
Семестровий контроль проводиться у формі іспиту. Іспит – це форма СК результатів навчання здобувача виключно за всіма видами робіт, передбачених програмою навчальної дисципліни.
Критерії оцінювання результатів навчання: • виконання практичних робіт, усне опитування - 30%.
• екзаменаційний контроль - 70 % (контрольна робота – 60%, усна компонента – 10%).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Електронний навчально-методичний комплекс «Імуно- і ДНК діагностика та ідентифікація ГМО” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=604.
2.Чепель Э. Основы клинической иммунологии / Перевод с англ. 5-е издание. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. — С. 416.
3. Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология.- М.: Мир.–2002.-589с.
4.Основы молекулярной медицины / под ред. Дж. Джейсона - М.: Мир, 2002. – 764 с.
5. Патрушев Л.И. Экспрессия генов. – М.: Наука, 2007. – 652 с.
6. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 440 с.
7. СТ-Н МОЗУ 42-6.1:2016 Лікарські засоби. Оцінка вірусної безпеки біотехнологічних продуктів, отриманих з клітинних ліній людського або тваринного походження (Q5А (R1)).
8. СТ-Н МОЗУ 42-7.3:2015 Лікарські засоби. Оцінка імуногенності моноклональних антитіл, призначених для клінічного застосування in vivo.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).