Геопросторове моделювання

Спеціальність: Картографія
Код дисципліни: 7.103.02.E.020
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Картографія та геопросторове моделювання
Лектор: к.геогр.н., доцент Андрейчук Ю.М.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Предмет "Геопросторове моделювання" вивчається з метою засвоєння студентами методів та інструментів для аналізу, моделювання та візуалізації геопросторових даних. Основні цілі включають оволодіння техніками створення геопросторових моделей, використання програмного забезпечення для аналізу геоданих та оцінки їхньої точності, а також розуміння методів контролю якості геопросторових моделей.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: фахові компетентності: ФК4. Володіння сучасними методами досліджень, які використовуються у виробничих та науково-дослідницьких організаціях при вивченні Землі, її геосфер та їхніх компонентів. ФКС2.1. Уміння застосовувати картографічний метод досліджень. ФКС2.3. Уміння здійснювати картографічний моніторинг для забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища на основі застосування матеріалів космічного знімання. ФКС2.5. Уміння застосовувати знання з опрацювання графічної та атрибутивної інформації в ГІС.
Результати навчання: ПH02. Застосовувати свої знання для визначення і вирішення проблемних питань і прийняття обґрунтованих рішень в науках про Землю. ПH06. Вміти здійснювати екологічну оцінку, аудит, ліцензування, сертифікацію використання природних ресурсів, прогнозувати розвиток екологічних, технологічних, економічних та соціальних наслідків на окремих об’єктах природокористування. • знання методів побудови картографічних та геопросторових моделей; • вибір методів, засобів та обладнання для виконання картографічного моделювання; • використання сучасного геоінформаційного програмного забезпечення та обладнання; • знання теоретичних основ та інформаційних технологій для картографічного моделювання; • автоматизоване створення і використання картографічних моделей; • уміння здійснювати картографічне моделювання природно-територіальних комплексів (ПТК) з метою забезпечення охорони навколишнього середовища на основі застосування матеріалів космічного знімання; • уміння проводити збір, опрацювання, зберігання, представлення і передачу геопросторових даних; • знання геопросторового моделювання з метою вирішення задач соціально-економічного, політичного і екологічного розвитку регіону і держави в цілому.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Картографія Картознавство
Короткий зміст навчальної програми: Суть, предмет та об’єкт картографічного моделювання. Методи створення карт щодо об’єктів, явищ та процесів з абстрагуванням, класифікацією, спрощенням, символізацією та індукуванням з метою створення системи карт як моделей дійсності. Теоретичні, експериментальні, математичні та інші види картографічного моделювання. Кількісні та якісні характеристики процесів та явищ, що зображені на картах, представлення їх в просторово-часовому середовищі. Визначення за картами структуру, взаємозв’язки та динаміку розвитку різних об’єктів та явищ.
Опис: Основні концепції, визначення та історія розвитку. Методи інтерполяції в просторовому моделюванні. Моделювання водозборів і гідрологічних процесів: Методи створення та аналізу моделей водозборів і гідрологічних систем. Моделювання просторового розподілу населення: Методи прогнозування та аналізу просторового розподілу населення. Моделювання змін у використанні земель: Методи прогнозування змін у використанні земель, виявлення змін за супутниковими знімками. Моделювання транспортних мереж: Створення та аналіз моделей транспортних мереж і руху. Просторове моделювання врожайності. Методи просторового аналізу врожайності. Використання ГІС для прогнозування та оптимізації врожайності Моделювання міських процесів: Створення моделей для аналізу розвитку міських територій, розміщення інфраструктури та зонування. Моделювання кліматичних змін: Методи створення моделей для прогнозування кліматичних змін та їхнього впливу на екосистеми. Моделювання екологічних процесів: Створення моделей для аналізу та прогнозування екологічних явищ, таких як розподіл видів, втрата біорізноманіття. Моделювання сейсмічної активності: Методи створення моделей для прогнозування та аналізу сейсмічної активності та її впливу на територію. Моделювання ерозійних процесів: Створення моделей для аналізу та прогнозування ерозійних процесів. Створення моделей забруднення повітря та води: Методи моделювання поширення забруднень в атмосфері та водних ресурсах. Моделювання ризиків стихійних лих: Створення моделей для прогнозування та управління ризиками стихійних лих. Інтеграція моделей з ГІС: Методи інтеграції різних геопросторових моделей у ГІС для комплексного аналізу.
Методи та критерії оцінювання: Для контролю результатів навчання студентів у процесі поточного та семестрового контролів передбачено наступні методи: поточний контроль за виконанням завдань на лабораторних заняттях та їх усний захист; фронтальне опитування; перевірка письмових робіт; індивідуальний захист курсової роботи.
Критерії оцінювання результатів навчання: • Захист лабораторних робіт (45%); • Підсумковий контроль 55% (іспит в письмово-усній формі).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Божок А.П., Молочко А.М., Остроух В.І. Картографія. Підручник. Київ. ВПЦ «Київський університет». 2008. С.-270. 2. Козаченко Т.І., Пархоменко П.О., Молочко А.М. Картографічне моделювання. Навчальний посібник. Київ. Антекс.1999.С.-320. 3. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. Москва «Мысль».1986. С.-238. 4. Берлянт А.М. Картография. Учебник для вузов, Москва. Аспектпресс., 2001.С.-336.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).