Теоретичні та експериментальні методи дослідження полімерних і композиційних матеріалів

Спеціальність: Хімічні технології переробки полімерних та композиційних матеріалів
Код дисципліни: 7.161.06.E.022
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Хімічна технологія переробки пластмас
Лектор: Доцент Семенюк Наталія Богданівна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Ознайомлення з теоретичними та експериментальними методами дослідження полімерних композиційних матеріалів, постановкою і проведенням експериментів, формування цілісного уявлення про науково-дослідницький процес.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: - ЗК1. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). - ЗК2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. - ЗК3. Здатність до пошуку, обговорення та аналізу інформації з різних джерел. - ЗК4. Здатність працювати самостійно і в команді. - ЗК5. Здатність до самоосвіти та підвищення рівня професійної кваліфікації. фахові компетентності: - ФК1. Здатність досліджувати, класифікувати і аналізувати показники якості хімічної продукції, технологічних процесів і обладнання хімічних виробництв. - ФК2. Здатність організовувати і управляти хіміко-технологічними процесами в умовах промислового виробництва та в науково-дослідних лабораторіях з урахуванням соціальних, економічних та екологічних аспектів. - ФК3. Здатність використовувати результати наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок для вдосконалення існуючих та/або розробки нових технологій і обладнання хімічних виробництв. - ФК4. Здатність використовувати сучасне спеціальне наукове обладнання та програмне забезпечення при проведенні експериментальних досліджень і здійсненні дослідно-конструкторських розробок у сфері хімічних технологій. - ФК5. Здатність організовувати роботу виробничого підрозділу і управляти технологічними процесами хімічних виробництв з урахуванням вимог техніки безпеки та охорони праці. фахові компетентності професійного спрямування: - ФКС 1.2. Здатність використовувати математичний апарат освоєння теоретичних основ і практичного використання методів фізико-хімічних досліджень полімерних і композиційних матеріалів. - ФКС 1.3. Здатність володіти навичками роботи з найбільш поширеними пакетами комп’ютерних програм та використовувати їх для вирішення практичних завдань у галузі професійної діяльності.
Результати навчання: Результати навчання ПР1. Критично осмислювати наукові концепції та сучасні теорії хімічних процесів та хімічної інженерії, застосовувати їх при проведенні наукових досліджень та створенні інновацій. ПР2. Здійснювати пошук необхідної інформації з хімічної технології, процесів і обладнання виробництв хімічних речовин та матеріалів на їх основі, систематизувати, аналізувати та оцінювати відповідну інформацію. ПР4. Оцінювати технічні і економічні характеристики результатів наукових досліджень, дослідно-конструкторських розробок, технологій та обладнання хімічних виробництв. ПР7. Здійснювати у науково-технічній літературі, патентах, базах даних, інших джерелах пошук необхідної інформації з хімічної технології, процесів і обладнання виробництв хімічних речовин та матеріалів на їх основі, систематизувати, аналізувати та оцінювати відповідну інформацію. КОМ 1. Зрозуміле і неоднозначне донесення власних знань, висновків та аргументації до фахівців і нефахівців, зокрема, до осіб, які навчаються. АіВ 1. Управління робочими або навчальними процесами, які є складними, непередбачуваними та потребують нових стратегічних підходів. АіВ 2. Відповідальність за внесок до професійних знань і практики та/або оцінювання результатів діяльності команд та колективів. АіВ 3. Здатність продовжувати навчання з високим ступенем автономії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Основи хімії полімерів Фізико-хімія полімерів Спеціальні методи дослідження структури і властивостей ВМС Використання комп'ютерних технологій у виробництві та переробленні полімерів
Короткий зміст навчальної програми: Розглянуто сучасні теоретичні та експериментальні методи дослідження полімерних композиційних матеріалів. Наведено методологічні та організаційні аспекти проведення наукових досліджень та постановки експерименту. Представлено рекомендації з оформлення результатів наукової роботи та оцінки її ефективності і економічної доцільності.
Опис: Полімерні композиційні матеріали. Методи модифікації полімерів, полімерні композиційні матеріали і їх одержання. Добавки, що використовуються для одержання полімерних композиційних матеріалів. Фізико-хімічні, механічні, електричні та технологічні властивості ПКМ. Основні досліджувані властивості ПКМ та методики досліджень. Особливості розвитку наукових досліджень ПКМ. Вибір теми дослідження. Планування наукових досліджень. Фундаментальні та прикладні дослідження. Вибір теми дослідження. Методологія організації експерименту. Інформаційний пошук Методологія організації і проведення експерименту. Науково-технічна інформація. Аналіз інформації і формування завдань наукових досліджень. Теоретичні дослідження. Завдання та методи теоретичного дослідження. Математичних методів в дослідженнях. Аналітичні методи. Імовірнісно-статистичні методи. Експериментальні дослідження. Значення експерименту для розвитку науки. Класифікація експериментів. Організація робочого місця. Вибір методів та методик. Культура проведення експерименту. Обробка результатів. Статистична обробка експериментальних даних. Методи оцінки вимірювальних параметрів. Основи теорії випадкових похибок та методів оцінки випадкових похибок у вимірюваннях. Абсолютна і відносна похибки. Повна вибірка кінцевих значень. Розподіл імовірності. Середні характеристики вибірки. Дисперсія і коефіцієнт кореляції. Нормальний розподіл – закон розподілу Гауса. Розподіл Ст’юдента. Оформлення результатів наукових досліджень Рекомендації при оформленні результатів наукової роботи. Оформлення статті. Оформлення заявки на винахід. Усне представлення інформації.
Методи та критерії оцінювання: Основними методами оцінювання досягнення результатів навчання є: поточний і семестровий контроль, який здійснюється з навчального матеріалу, обсяг якого визначений робочою програмою дисципліни за семестр. Поточний контроль здійснюється в процесі виконання і захисту лабораторних робіт, контрольне і поточне тестування у ВНС з метою перевірки рівня засвоєння теоретичних і практичних знань та умінь здобувача освіти. Семестровий контроль проводиться у формі екзамену.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (ПК): Лабораторний практикум - 30 б Екзаменаційний контроль (ЕК): письмова компонента - 60 б усна компонента - 10 б Разом за дисципліну (ПК+ЕК) - 100 б Порядок та критерії виставлення балів та оцінок Поточний контроль здійснюється в процесі виконання і захисту лабораторних робіт. Кожна лабораторна робота оцінюється в 5 бали, з них 0,5 бал за підготовку роботи, 1,5 бали за якість її виконання і 3 бали за захист звіту. Екзамен проводиться у письмово-усній формі (екзаменаційний письмовий контроль оцінюється в 60 балів, усна компонента – 10 балів). Білет екзаменаційного контролю складається з питань трьох рівнів: - 5-ти тестових завдань, правильна відповідь на кожне з котрих оцінюється у 2 бали, неправильна відповідь на питання оцінюється у 0 балів. На кожне питання існує лише одна правильна відповідь; - 4-х завдань з написанням продовження визначення, твердження, правильна відповідь на кожне з котрих оцінюється у 4 бали. Якщо відповідь не достатньо повна, зроблені неточності, то відповідь оцінюється у 2…3 бали. Неправильна відповідь на питання оцінюється у 0 балів. - двох описових завдань типу «есей», змістовна і вичерпна відповідь на кожне з яких оцінюється у 15 і 10 балів відповідно. У першому «есей», якщо у відповіді на питання суть питання висвітлена загалом, але відповідь не достатньо повна, зроблені неточності, то відповідь оцінюється у 9…14 балів. Якщо у відповіді не наведені методологічні та організаційні аспекти проведення наукових досліджень та постановки експерименту, а лише описуються загальні положення, то відповідь оцінюється у 4…8 бали. Якщо суть питання не розкрита, але наведені окремі тези, що стосуються теми, то відповідь оцінюється у 1…3 бали. Якщо нема відповіді на питання, то відповідь оцінюється у 0 балів. У другому «есей», якщо у відповіді на питання суть питання висвітлена загалом, але відповідь не достатньо повна, зроблені неточності, то відповідь оцінюється у 7…9 балів. Якщо у відповіді не наведені методологічні та організаційні аспекти проведення наукових досліджень та постановки експерименту, а лише описуються загальні положення, то відповідь оцінюється у 3…6 балів. Якщо суть питання не розкрита, але наведені окремі тези, що стосуються теми, то відповідь оцінюється у 1…2 бали. Якщо нема відповіді на питання, то відповідь оцінюється у 0 балів. Два усних питання оцінюються в 5 балів кожне за повну і правильну відповідь. Якщо у відповіді на питання розкрито суть питання, але відповідь не достатньо повна, то відповідь оцінюється у 3 бали. Якщо суть питання розкрита незадовільно, відповідь не стосуються питання, то робота оцінюється у 1…2 бали. Якщо немає відповіді на питання, то відповідь оцінюється у 0 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1.Основы научных исследований: учеб. для техн. вузов / В. Крутов, И.М. Грушко, В.В. Попов и др.; под ред. В.И. Крутова, В.В. Попова. – М.: Высш. шк., 1989. – 400 с. 2. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень: підруч. для вузів. – К.: Вища шк., 1997. – 271с. 3. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підручник. – К.: Знання, 2004. – 307 с. 4. Маригодов В.К., Слободянюк А.Л. Основы научных исследований. – Севастополь: Севастоп. ГТУ, 1999. – 240с
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).