Спецтехнології в прецизійній мехатроніці

Спеціальність: Інформаційні технології в приладобудуванні
Код дисципліни: 7.175.05.E.022
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Інтелектуальної мехатроніки та роботики
Лектор: Дейнека Р.М.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою навчального курсу є технологічна підготовка інженерів-конструкторів приладобудівних спеціальностей для вдосконалення конструкцій і собівартості засобів мехатроніки, для чого подаються необхідні відомості про принципи побудови і організації сучасного виробництва, реалізацію у ньому прогресивних методів виготовлення виробів на базі наукових досліджень і узагальненні передового досвіду промисловості; довести до студента сукупність знань про способи і засоби здійснення виробничих процесів, а також самі процеси, при яких відбувається якісна зміна предмету виробництва.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: загальні компетентності: - набуття базових знань з хімії, теоретичної механіки та матеріалознавства в обсязі, необхідному в галузі «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» (ЗК7); фахові компетентності: - здатність застосовувати сучасне програмне забезпечення дляопрацювання і аналізу результатів вимірювання (ФК3); - набуття базових уявлень про функціонування та проектуванняцифрових і аналогових вузлів засобів вимірювальної техніки (ФК6); - набуття базових знань про будову, роботу та взаємодію основних вузлів однокристальних мікроконтролерів та принципи проектування мікропроцесорних інформаційно-вимірювальних комплексів та систем (ФК7); - здатність сформулювати основні принципи побудови алгоритмів моделювання вимірювальних процесів та опрацювання вимірювальної інформації (ФК8); - здатність вибирати методи і засоби вимірювань, випробувань і контролю, виконувати експериментальні дослідження продукції, процесів та опрацьовувати отримані результати. (ФК10); - здатність розробляти, впроваджувати і тестувати на прикладному рівні програмне забезпечення засобів вимірювання (ФК16); фахові компетентності професійного спрямування: - здатність професійно спілкуватися іноземною мовою (ФКС5.1); - набуття базових знань будови, роботи та взаємодії основних вузлів однокристальних мікроконтролерів та принципів проектування і програмування мікропроцесорних систем збирання даних (ФКС5.7).
Результати навчання: У результаті вивчення модуля студент повинен: знати - способи виконання електричного монтажу; - методи виготовлення друкованих плат, шкал і нанесення зображень на панелях приладів; - способи нанесення металічних і полімерних покриттів; - методи лазерної, електрофізичної та електрохімічної обробок. вміти - призначати вид електромонтажу, згідно умов використання приладів; - застосовувати методи виконання зображень на приладах і нанесення покриттів; - розрахувати елементи режимів гальванічної, лазерної та електрофізичної обробок.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: – пререквізит: професійно орієнтовані дисципліни І-IV курсів; – кореквізит: виконання магістерської кваліфікаційної роботи.
Короткий зміст навчальної програми: Цією дисципліною ставиться завдання вивчення основних складових технологічних процесів, які застосовуються при виготовленні засобів мехатроніки, практична реалізація прогресивних методів сучасного виробництва з врахуванням його принципів побудови і організації.
Опис: Способи монтажних з’єднань. Виготовлення друкованих плат. Виготовлення шкал. Технологія виконання зображень на панелях приладів. Нанесення полімерних матеріалів у електростатичному полі. Лазерні технології. Оптичні системи. Методи обробки тепловими джерелами. Лазерні методи контролю. Електрофізична та електрохімічна технології. Електроерозійна обробка. Ультразвукова обробка. Магнітоабразивна обробка. Електроімпульсна обробка. Магніто-еластоімпульсна обробка.
Методи та критерії оцінювання: - Потоковий контроль під час виконання практичних і лабораторних робіт – 30%; - підсумковий контроль - екзамен (виконання контрольної роботи – 60% , усне опитування – 10% ).
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання результатів навчання проводиться відповідно до якості і повноти виконання завдань поточного контролю, розрахунково-графічних, курсових, залікових контрольних, кваліфікаційних робіт, а також захисту курсових і кваліфікаційних робіт.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Гаврилов А.Н. Основы технологии приборостроения. - М., Высшая школа, 1976, 328 с., ил. 2. Руденко П.О. Проектування технологічних процесів з машинобудування, Київ, Вища школа, 1993, 413 с. 3. Медвідь М.В., Шабайкович В.А. Теоретичні основи технології машинобудування, Львів, Вища школа, 1976, 300 с. 4. Маталин А.А. Технология машиностроения. Учебник для вузов. Л. Машиностроение. Ленинградское отделение. 1985 - 495 с. 5. Петрухин П. Резание конструкционных материалов, режущие инструменты и станки , М, Машиностроение, 1974. 6. Справочник технолога приборостроителя: 2-х томах. 2-ое изд., прораб. и доп. Т1 - под ред. П.В.Сыроватченко, 607 стр., ил. Т2 - под ред. Е.А. Скороходова, 463 стр., ил. - М., Машиностроение, - 1981 г. 7. Красников В.Ф. Технология миниатюрных изделий. – М., Машиностроение, 1980 г. 8. Ачкасов И.А., Терган В.С. Технология точного приборостроения, 1964 г. 9. Ю.П. Долгушев Технология приборостроения. – М. «Машиностроение». – 1978. – 155 с.; ил.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).