Практикум зі складання процесуальних документів

Спеціальність: Правознавство
Код дисципліни: 7.081.01.E.036
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Міжнародне та кримінальне право
Лектор: доцент Гузела Михайло Васильович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: ІНТ. Здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері права. ЗКЗ. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК10. Здатність розробляти проєкти та управляти. СК15. Здатність самостійно готувати проекти актів правозастосування, враховуючи вимоги щодо їх законності, обґрунтованості та вмотивованості. ПК3.3 Уміння складати процесуальні документи. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: – поняття кримінально-процесуальних актів, види, функції та класифікацію кримінально-процесуальних документів; – загальну характеристику змісту та структури основних кримінально- процесуальних документів досудового провадження; – методику складання кримінально-процесуальних документів з урахуванням загальних правил офіційного діловодства, юридичного документознавства, норм матеріального та процесуального законодавства; – види процесуальних актів досудового розслідування; – підстави та порядок складання клопотання до слідчого судді з відповідних процесуальних питань; – підстави та порядок проведення слідчих (розшукових) дій, їх документування; – підстави та порядок зупинення та відновлення досудового розслідування, порядок оформлення відповідних процесуальних рішень; – підстави та порядок закінчення досудового розслідування, порядок оформлення відповідних процесуальних рішень; вміти: – самостійно аналізувати норми кримінального процесуального права щодо здійснення процесуальних актів і складання відповідних кримінально- процесуальних документів; – аналізувати та надавати правильну правову оцінку встановленим фактичним обставинам, складати кримінально-процесуальні документи відповідно до встановлених обставин; – застосовувати прийоми з виявлення, фіксації та дослідження доказової інформації, її закріплення у відповідних кримінально-процесуальних документах; – формулювати, юридично обґрунтовувати, відстоювати свою позицію, оформлювати її у відповідному процесуальному документі; – належним чином систематизувати та оформлювати матеріали кримінального провадження; – застосовувати сучасні методи дослідження й аналізу проблемних питань, які виникають під час складання кримінально-процесуальних документів. Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: загальних: • Здатність здійснювати пошук та аналізувати інформацію з різних джерел; • Уміння працювати самостійно і в команді, здатність комунікувати з колегами з питань галузі щодо наукових досягнень, і на загальному рівні, і на рівні спеціалістів; • Уміння ефективно спілкуватися на професійному та соціальному рівнях; • Уміння діяти з соціальною відповідальністю та громадянською свідомістю; • Визначеність та наполегливість при виконанні отриманих завдань та відповідальність за якість виконуваної роботи; фахових: • Базові знання фундаментальних наук, в обсязі, необхідному для освоєння загально-професійних дисциплін; • Здатність з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати й узагальнювати зовнішню і внутрішню управлінську інформацію для здійснення планування, мотивування, організацію працівників та контролю за діяльністю підлеглих; • Здатність застосовувати професійно-профільовані знання й практичні навички для розв’язання типових задач спеціальності; • Уміння ідентифікувати, класифікувати та описувати роботу, пов’язану з юридичною діяльністю, шляхом використання аналітичних методів і методів моделювання; • Здатність ведення ділових комунікацій, знання та розуміння предметної області та розуміння фаху. Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: • Аналізувати підстави виникнення, зміни та припинення правових відносин; • Розуміти статус і функції судової влади в системі правової держави; • Аналізувати сучасний стан і особливості юридичної практики; • Орієнтуватися в системі міжнародно-правових інститутів захисту прав людини; • Орієнтуватися у системі чинного законодавства, тлумачити чинні законодавчі акти; • Здатність використання різноманітних методів, зокрема сучасних інформаційних технологій, для ефективно спілкування на професійному та соціальному рівнях; • Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань; • Здатність демонструвати розуміння основних правових норм та здатність їх застосовувати.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Кримінальне право Кримінальний процес Теоретичні проблеми досудового розслідування
Короткий зміст навчальної програми: «Практикум зі складання процесуальних документів» як навчальна дисципліна належить до фундаментальних, нормативних, обов'язкових, професійно-орієнтованих юридичних дисциплін і посідає провідне місце у професійній підготовці юристів. Навчальна дисципліна будується на базі процесуального права, практики його застосування і науки. Вона вивчає чинне процесуальне законодавство, слідчу діяльність і процесуальні правовідносини, увесь процес розслідування під час провадження. Траєкторією моніторингу для вивчення є закономірності і тенденції розвитку слідчого процесу, актуальні проблеми теорії і практики застосування заходів забезпечення розслідування, ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій під час цього, особливості статусу окремих суб’єктів слідства, проблеми забезпечення прав і свобод людини при провадженні розслідування.
Методи та критерії оцінювання: Для навчальної дисципліни «Практикум зі складання процесуальних документів», методами оцінювання знань (успішності навчання) виступають: проведення попереднього, поточного і підсумкового контролю знань студентів. Попередній контроль являє собою діагностику вхідного рівня знань, який дає змогу визначити наявний рівень знань студентів на початку вивчення дисципліни чи на початку вивчення конкретної теми. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на першому семінарському занятті з метою оцінки залишкових знань студентів, отриманих під час вивчення циклу дисциплін на попередніх рівнях освіти. Попередній контроль у виді перевірки і оцінки залишкових знань проводиться також через деякий час на початку наступного семінарського заняття. Вхідний контроль знань проводиться у формі письмової роботи з визначення певних понять, категорій чи процесуально - правових явищ протягом 10 – 15 хвилин на початку заняття. Оцінка вхідного контролю знань студентів зараховується до оцінки за семінарське чи практичне заняття. Поточний контроль знань є органічною частиною всього навчального процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу з дисципліни «Кримінальне право». Оцінювання знань студентів на основі даних поточного контролю знань відбувається за допомогою контролю активності роботи під час вивчення програмного матеріалу дисципліни «Кримінальне право», включаючи відповіді на семінарських заняттях, підготовка доповідей, повідомлень та аналітичних матеріалів тощо; Поточний контроль на семінарських заняттях проводиться з метою вияснення готовності студентів до занять у таких формах: - фронтального стандартизованого усного опитування студентів за основними питаннями семінару; - фронтальної перевірки виконання домашніх завдань; - виклику окремих студентів для самостійного розв'язування практичних завдань чи ситуацій; - бліц - опитування, що являє собою або суцільне опитування всіх присутніх студентів або вибіркове опитування частини присутніх. Запитання з теми (кількох тем), яка готувалася на семінарське заняття, передбачають чітку коротку відповідь. При бліц-опитуванні кожен студент має право відповісти лише один раз; - інше. Самостійна та індивідуальні робота студентів передбачає цілеспрямований пошук ефективних способів вивчення дисципліни «Кримінальне право», свідоме ставлення та послідовність в роботі, вміння використовувати наявну літературу і нормативну базу, планувати власну роботу. Підсумковим контролем рівня знань студентів виступає проведення екзамену. До складу завдань залікової роботи, відповідно до специфіки включаються: - тестові завдання різних рівнів складності, - теоретичне питання нормативного або проблемного характеру. Критерії оцінювання результатів навчання: практичні семінарські заняття – 40, Залік – 50 балів Усна компонента – 10 балів
Рекомендована література: Запотоцький А. П. Документи як процесуальні джерела доказів у кримінальному судочинстві : [монографія] / А. П. Запотоцький, Д. О. Савицький. — К. : Бізнес Медіа Консалтінг, 2011. Збірка взірців процесуальних документів та коментарів до них / С.М. Алфьоров, С.М. Міщенко, О.Ю. Татаров, В.І. Фаринник та ін.; за заг. ред. В.І. Сліпченка. – Київ: ТОВ «Арт-Дизайн», 2012. – 198 с. Кримінальний процесуальний кодекс України: структурно-логічні схеми і таблиці, типові бланки та зразки процесуальних документів: науково- практичний посібник / Р.Г. Андрєєв, Є.М. Блажівський, М.І. Гошовський та ін. – К.: Алерта, 2012. – 736 с. Кримінальний процес: підручник / за заг. ред. В. В. Коваленка, Л. Д. Удалової, Д. П. Письменного. – К.: ЦУЛ, 2013. – 544 с. Кримінальний процес України: навч. посібник / Ортинський В.Л., Гумін О.М., Канцір В.С., Гузела М.В… – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. – 444 с. Зіньковський І.П. Повноваження слідчого при обранні, зміні та скасуванні заходів забезпечення кримінального провадження. Дис. … канд юр. наук: 12.00.09. – Одеса, 2020. URL: https://hdl.handle.net/11300/12271 Складання процесуальних документів у досудовому розслідуванні: навчально-метод. посібник / Аленін Ю.П., В.Г. Пожар, О.О. Торбас. [електронний ресурс] Одеса, 2020. 79 с. URL:http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/12564/2020