Проектування інформаційних управляючих систем екологічного моніторингу (курсова робота)
Спеціальність: Комп'ютерний еколого-економічний моніторинг
Код дисципліни: 7.122.08.O.006
Кількість кредитів: 2.00
Кафедра: Інформаційних систем і технологій
Лектор: к.т.н., доцент Машевська М.В.
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Основними завданнями вивчення дисципліни є навчання студентів процесу проектування та дослідження інформаційних управляючих систем. Завдання курсу полягає в ознайомленні студентів з основами побудови та використання систем автоматизованого проектування, a також прищеплення практичних навиків роботи з існуючими сучасними системами екологічного моніторингу.
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
загальні компетентності:
ІНТ. Здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері комп’ютерних наук;
ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК03. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК04. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
ЗК05. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями.
ЗК07. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
фахові компетентності:
СК01. Усвідомлення теоретичних засад комп’ютерних наук.
СК02. Здатність формалізувати предметну область певного проєкту у вигляді відповідної інформаційної моделі.
СК03. Здатність використовувати математичні методи для аналізу формалізованих моделей предметної області.
СК04. Здатність збирати і аналізувати дані (включно з великими), для забезпечення якості прийняття проєктних рішень.
СК05. Здатність розробляти, описувати, аналізувати та оптимізувати архітектурні рішення інформаційних та комп’ютерних систем різного призначення.
СК06. Здатність застосовувати існуючі і розробляти нові алгоритми розв’язування задач у галузі комп’ютерних наук.
СК07. Здатність розробляти програмне забезпечення відповідно до сформульованих вимог з урахуванням наявних ресурсів та обмежень.
СК08. Здатність розробляти і реалізовувати проекти зі створення програмного забезпечення, у тому числі в непередбачуваних умовах, за нечітких вимог та необхідності застосовувати нові стратегічні підходи, використовувати програмні інструменти для організації командної роботи над проектом.
СК10. Здатність оцінювати та забезпечувати якість ІТ-проєктів, інформаційних та комп’ютерних систем різного призначення, застосовувати міжнародні стандарти оцінки якості програмного забезпечення інформаційних та комп’ютерних систем, моделі оцінки зрілості процесів розробки інформаційних та комп’ютерних систем
СК11. Здатність ініціювати, планувати та реалізовувати процеси розробки інформаційних та комп’ютерних систем та програмного забезпечення, включно з його розробкою, аналізом, тестуванням, системною інтеграцією, впровадженням і супроводом.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен:
- знати поняття: еколого-економічний моніторинг; принципи створення інформаційних систем; технології підготовки загальних рішень щодо створення ІС; системотехнічні основи створення інформаційних систем; нечіткої логіки; контролер нечіткої логіки; технології техноробочого проектування ІС; принципи SOLID; патерни проектування програмних систем; відношення між класами.
- вміти проектувати інформаційні системи еколого-економічного моніторингу, проектувати інформаційне забезпечення автоматизованих систем моніторингу; проектувати інформаційні управляючі системи; використовувати алгоритми нечіткої логіки під час проектування; розробляти класифікатори техніко-керуючої інформації; проектувати вихідні та вхідні інформаційні повідомлення.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
ПР1. Мати спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері комп’ютерних наук і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень, критичне осмислення проблем у сфері комп’ютерних наук та на межі галузей знань.
ПР2. Мати спеціалізовані уміння/навички розв’язання проблем комп’ютерних наук, необхідні для проведення досліджень та/або провадження інноваційної діяльності з метою розвитку нових знань та процедур.
ПР6. Розробляти концептуальну модель інформаційної або комп’ютерної системи.
ПР7. Розробляти та застосовувати математичні методи для аналізу інформаційних моделей.
ПР8. Розробляти математичні моделі та методи аналізу даних (включно з великими).
ПР9. Розробляти алгоритмічне та програмне забезпечення для аналізу даних (включно з великими).
ПР10. Проектувати архітектурні рішення інформаційних та комп’ютерних систем різного призначення
ПР11. Створювати нові алгоритми розв’язування задач у сфері комп’ютерних наук, оцінювати їх ефективність та обмеження на їх застосування
ПР12. Проектувати та супроводжувати бази даних та знань.
ПР13. Оцінювати та забезпечувати якість інформаційних та комп’ютерних систем різного призначення.
ПР14. Тестувати програмне забезпечення.
ПР15. Виявляти потреби потенційних замовників щодо автоматизації обробки інформації.
ПР16. Виконувати дослідження у сфері комп’ютерних наук.
ПР17. Виявляти та усувати проблемні ситуації в процесі експлуатації програмного забезпечення, формулювати завдання для його модифікації або реінжинірингу.
ПР18. Збирати, формалізувати, систематизувати і аналізувати потреби та вимоги до інформаційної або комп’ютерної системи, що розробляється, експлуатується чи супроводжується
ПР19. Аналізувати сучасний стан і світові тенденції розвитку комп’ютерних наук та інформаційних технологій
УМ1.2. Знати способи і методи навчання, методи самоосвіти, основи наукової та дослідницької діяльності, методи пошуку, збору, аналізу й обробки інформації
УМ1.3. Вміти математично формулювати та досліджувати неперервні та дискретні математичні моделі, обґрунтовувати вибір методів і підходів для розв’язування теоретичних і прикладних задач у галузі комп’ютерних наук, аналізу та інтерпретування.
УМ1.4. Використовувати базові знання і навички для розроблення компонент візуалізації роботи інтелектуальних систем.
УМ1.5. Розробляти моделі потоків даних, сховища і простори даних, бази знань для інтелектуальних систем.
УМ1.8. Розробляти функціональні середовища з застосуванням відкритих систем, інтерфейсів прикладного програмування, прикладних програм і додатків з властивостями: розширюваності, масштабованості, інтероперабельності, інтегрованості та надійності.
УМ2.1. Розв’язувати задачі оптимізації при проектуванні систем моніторингу, а саме: математичні моделі, критерії оптимальності, обмеження; обирати раціональні методи та алгоритми розв’язання задач оптимізації та оптимального керування.
УМ2.2. Демонструвати знання базових понять теорії алгоритмів, формальних моделей алгоритмів, примітивно рекурсивних, загально-рекурсивних і частково-рекурсивних функцій, питань обчислюваності, розв’язності та нерозв’язності масових проблем, понять часової та просторової складності алгоритмів при розв’язуванні обчислювальних задач.
УМ2.3. Вміти забезпечувати організацію обчислювальних процесів в інформаційних системах різного призначення з урахуванням архітектури, конфігурування, показників результативності функціонування операційних систем і системного програмного забезпечення.
УМ2.4. Розробляти моделі аналітичних сховищ і просторів даних для створення інтелектуальних систем моніторингу.
УМ2.5. Володіти знаннями з використання сучасних методів математичного моделювання об’єктів, процесів і явищ, розробки моделей й алгоритмів чисельного розв’язування задач математичного моделювання, врахування похибок наближеного чисельного розв’язування професійних задач.
КОМ1. Уміння усної та письмової комунікації українською мовою.
АіВ1. Здатність адаптуватися до нових умов.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Проектування інформаційних управляючих систем екологічного моніторингу
Короткий зміст навчальної програми: Курсова робота (КР) є індивідуальною письмовою роботою практично-дослідницького характеру, в якій узагальнюється сучасний стан питань при організації системи моніторингу навколишнього середовища та представляються результати проектування та розроблення власної системи моніторингу обраної предметної області.
Необхідною компонентою КР є оволодіння основними методиками та принципами проектування інформаційних систем, використання основних методів моніторингу для оцінки стану окремих об'єктів довкілля, дослідження існуючих закономірностей та оцінювання впливу основних факторів на стан навколишнього середовища.
Опис: Тема 1. Методологія дослідження інформаційних управляючих систем екологічного моніторингу
Тема 2. Процес створення інформаційних систем
Тема 3. Системотехнічні основи створення інформаційних систем
Тема 4. Проектування інформаційних управляючих систем
Тема 5. Механізм нечіткої логіки в системах прогнозування та оцінювання
Тема 6. Основні принципи проектування інформаційного забезпечення
Тема 7. Принципи проектування структури класів ПЗ
Методи та критерії оцінювання: Діагностика знань студентів проводиться за допомогою написання та захисту курсової роботи.
• Поточний контроль (40%): покрокове виконання та представлення на перевірку результатів проектуванням та розроблення програмного забезпечення.
• Підсумковий контроль (60%): захист курсової роботи.
Критерії оцінювання результатів навчання: Сумарна оцінка за курсову роботу складається з балів, отриманих студентом під час проміжних контролів протягом семестру, та балів, отриманих під час захисту курсової роботи.
Сумарно за роботу, представлену на перевірку протягом проміжних контрольних тижнів студент отримує до 40 балів. Якщо студент не виконав або не здав (не вчасно здав) на перевірку відповідні завдання, - бали не нараховуються. Під час захисту КР студент може набрати до 60 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Принципи проектування відкритих розподілених систем: навч. посіб // Райчев І.Е., Харченко О.Г., Замковий В. В. - К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2010; укр. мова
2. Ковальчук П.І. Моделювання і прогнозування стану навколишнього середовища: навч. посіб К.: Либідь, 2003; укр. мова
3. Моніторинг довкілля : підручник [2-е вид., перероб. і доп.] // Боголюбов В. М., Клименко М. О., Мокін В. Б. та ін. - Вінниця : ВНТУ, 2010; укр. мова
4. Моніторинг навколишнього середовища з використанням космічних знімків супутника NOAA // Пащенко Р.Е., Радчук В.В., Красовський Г.Я. та ін. - Київ: ФОП Пономаренко Є. В., 2013; укр. мова
5. Методи і моделі проектування на основі сучасних CASE-засобів: навч. посіб // Мінухін С. В., Беседовський О. М., Знахур С. В. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2008; укр. мова
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Проектування інформаційних управляючих систем екологічного моніторингу
Спеціальність: Комп'ютерний еколого-економічний моніторинг
Код дисципліни: 7.122.08.O.004
Кількість кредитів: 7.00
Кафедра: Інформаційних систем і технологій
Лектор: к.т.н., доцент Лагун А.Е., к.т.н., доцент Кенс І.-Р.Р.
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Основними завданнями вивчення дисципліни є навчання студентів процесу проектування та дослідження інформаційних управляючих систем. Завдання курсу полягає в ознайомленні студентів з основами побудови та використання систем автоматизованого проектування, a також прищеплення практичних навиків роботи з існуючими сучасними системами екологічного моніторингу.
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
загальні компетентності:
ІНТ. Здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері комп’ютерних наук;
ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК03. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК04. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
ЗК05. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями.
ЗК07. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
фахові компетентності:
СК01. Усвідомлення теоретичних засад комп’ютерних наук.
СК02. Здатність формалізувати предметну область певного проєкту у вигляді відповідної інформаційної моделі.
СК03. Здатність використовувати математичні методи для аналізу формалізованих моделей предметної області.
СК04. Здатність збирати і аналізувати дані (включно з великими), для забезпечення якості прийняття проєктних рішень.
СК05. Здатність розробляти, описувати, аналізувати та оптимізувати архітектурні рішення інформаційних та комп’ютерних систем різного призначення.
СК06. Здатність застосовувати існуючі і розробляти нові алгоритми розв’язування задач у галузі комп’ютерних наук.
СК07. Здатність розробляти програмне забезпечення відповідно до сформульованих вимог з урахуванням наявних ресурсів та обмежень.
СК08. Здатність розробляти і реалізовувати проекти зі створення програмного забезпечення, у тому числі в непередбачуваних умовах, за нечітких вимог та необхідності застосовувати нові стратегічні підходи, використовувати програмні інструменти для організації командної роботи над проектом.
СК10. Здатність оцінювати та забезпечувати якість ІТ-проєктів, інформаційних та комп’ютерних систем різного призначення, застосовувати міжнародні стандарти оцінки якості програмного забезпечення інформаційних та комп’ютерних систем, моделі оцінки зрілості процесів розробки інформаційних та комп’ютерних систем
СК11. Здатність ініціювати, планувати та реалізовувати процеси розробки інформаційних та комп’ютерних систем та програмного забезпечення, включно з його розробкою, аналізом, тестуванням, системною інтеграцією, впровадженням і супроводом.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен:
- знати поняття: еколого-економічний моніторинг; принципи створення інформаційних систем; технології підготовки загальних рішень щодо створення ІС; системотехнічні основи створення інформаційних систем; нечіткої логіки; контролер нечіткої логіки; технології техноробочого проектування ІС; принципи SOLID; патерни проектування програмних систем; відношення між класами.
- вміти проектувати інформаційні системи еколого-економічного моніторингу, проектувати інформаційне забезпечення автоматизованих систем моніторингу; проектувати інформаційні управляючі системи; використовувати алгоритми нечіткої логіки під час проектування; розробляти класифікатори техніко-керуючої інформації; проектувати вихідні та вхідні інформаційні повідомлення.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
ПР1. Мати спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері комп’ютерних наук і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень, критичне осмислення проблем у сфері комп’ютерних наук та на межі галузей знань.
ПР2. Мати спеціалізовані уміння/навички розв’язання проблем комп’ютерних наук, необхідні для проведення досліджень та/або провадження інноваційної діяльності з метою розвитку нових знань та процедур.
ПР6. Розробляти концептуальну модель інформаційної або комп’ютерної системи.
ПР7. Розробляти та застосовувати математичні методи для аналізу інформаційних моделей.
ПР8. Розробляти математичні моделі та методи аналізу даних (включно з великими).
ПР9. Розробляти алгоритмічне та програмне забезпечення для аналізу даних (включно з великими).
ПР10. Проектувати архітектурні рішення інформаційних та комп’ютерних систем різного призначення
ПР11. Створювати нові алгоритми розв’язування задач у сфері комп’ютерних наук, оцінювати їх ефективність та обмеження на їх застосування
ПР12. Проектувати та супроводжувати бази даних та знань.
ПР13. Оцінювати та забезпечувати якість інформаційних та комп’ютерних систем різного призначення.
ПР14. Тестувати програмне забезпечення.
ПР15. Виявляти потреби потенційних замовників щодо автоматизації обробки інформації.
ПР16. Виконувати дослідження у сфері комп’ютерних наук.
ПР17. Виявляти та усувати проблемні ситуації в процесі експлуатації програмного забезпечення, формулювати завдання для його модифікації або реінжинірингу.
ПР18. Збирати, формалізувати, систематизувати і аналізувати потреби та вимоги до інформаційної або комп’ютерної системи, що розробляється, експлуатується чи супроводжується
ПР19. Аналізувати сучасний стан і світові тенденції розвитку комп’ютерних наук та інформаційних технологій
УМ1.2. Знати способи і методи навчання, методи самоосвіти, основи наукової та дослідницької діяльності, методи пошуку, збору, аналізу й обробки інформації
УМ1.3. Вміти математично формулювати та досліджувати неперервні та дискретні математичні моделі, обґрунтовувати вибір методів і підходів для розв’язування теоретичних і прикладних задач у галузі комп’ютерних наук, аналізу та інтерпретування.
УМ1.4. Використовувати базові знання і навички для розроблення компонент візуалізації роботи інтелектуальних систем.
УМ1.5. Розробляти моделі потоків даних, сховища і простори даних, бази знань для інтелектуальних систем.
УМ1.8. Розробляти функціональні середовища з застосуванням відкритих систем, інтерфейсів прикладного програмування, прикладних програм і додатків з властивостями: розширюваності, масштабованості, інтероперабельності, інтегрованості та надійності.
УМ2.1. Розв’язувати задачі оптимізації при проектуванні систем моніторингу, а саме: математичні моделі, критерії оптимальності, обмеження; обирати раціональні методи та алгоритми розв’язання задач оптимізації та оптимального керування.
УМ2.2. Демонструвати знання базових понять теорії алгоритмів, формальних моделей алгоритмів, примітивно рекурсивних, загально-рекурсивних і частково-рекурсивних функцій, питань обчислюваності, розв’язності та нерозв’язності масових проблем, понять часової та просторової складності алгоритмів при розв’язуванні обчислювальних задач.
УМ2.3. Вміти забезпечувати організацію обчислювальних процесів в інформаційних системах різного призначення з урахуванням архітектури, конфігурування, показників результативності функціонування операційних систем і системного програмного забезпечення.
УМ2.4. Розробляти моделі аналітичних сховищ і просторів даних для створення інтелектуальних систем моніторингу.
УМ2.5. Володіти знаннями з використання сучасних методів математичного моделювання об’єктів, процесів і явищ, розробки моделей й алгоритмів чисельного розв’язування задач математичного моделювання, врахування похибок наближеного чисельного розв’язування професійних задач.
КОМ1. Уміння усної та письмової комунікації українською мовою.
АіВ1. Здатність адаптуватися до нових умов.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Геоінформаційні системи і моніторинг навколишнього середовища,
Комп'ютерні моделі аналізу та прогнозування еколого-економічної діяльності
Короткий зміст навчальної програми: Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни "Проектування інформаційних управляючих систем екологічного моніторингу" складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки магістра "Комп'ютерний еколого-економічний моніторинг".
Предметом вивчення навчальної дисципліни є дослідження і проектування інформаційних управляючих систем екологічного моніторингу на основі сучасних методів.
Програма навчальної дисципліни складається з таких блоків змістовних модулів:
1. Методологія дослідження інформаційних управляючих систем екологічного моніторингу.
2. Основи автоматизованого проектування інформаційних управляючих систем екологічного моніторингу.
3. Структура процесу автоматизованого проектування інформаційних управляючих систем екологічного моніторингу.
Опис: Тема 1. Методологія дослідження інформаційних управляючих систем екологічного моніторингу
Лекція 1. Системи еколого-економічного моніторингу
Тема 2. Процес створення інформаційних систем
Лекція 2. Принципи створення інформаційних систем
Лекція 3. Основні принципи проектування інформаційного забезпечення
Лекція 4. Технологія підготовки загальнихрішень щодо створення ІС
Тема 3. Системотехнічні основи створення інформаційних систем
Лекція 5. Системотехнічні основи створення інформаційних систем
Тема 4. Проектування інформаційних управляючих систем
Лекція 6. Проектування ІУС
Тема 5. Механізм нечіткої логіки в системах прогнозування та оцінювання
Лекція 7. Нечітка логіка
Лекція 8. Контролер нечіткої логіки
Лекція 9. Приклади onucy HM
Тема 6. Основні принципи проектування інформаційного забезпечення
Лекція 10. Технологія техноробочого проектування ІС
Лекція 11. Розробка класифікаторів техніко-керуючої інформації
Лекція 12. Проектування вихідних і вхідних інформаційних повідомлень
Тема 7. Принципи проектування структури класів ПЗ
Лекція 13. Відношення між класами
Лекція 14. Принципи SOLID
Лекція 15. Патерни проектування програмних систем
Методи та критерії оцінювання: 1. Поточний контроль роботи здобувача (40 балів):
- тестове опитування (20 балів);
- виконання та захист лабораторних робіт (20 балів) .
2. Підсумковий (екзаменаційний) контроль (60 балів):
Складання екзаменаційного контролю передбачає виконання письмової та усної компонент.
Письмова компонента включає завдання двох рівнів складності:
- завдання 1-го рівня – тестові завдання;
- завдання 2-го рівня – розв’язання тестових задач.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (ПК)
1. Лабораторні роботи (виконання та захист) (5+5+5+5) 20
2. Тестування у ВНС 20
Семестровий контроль 60
Всього 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: За набуті знання та вміння під час поточного контролю здобувачі можуть отримати максимум 40 балів.
Правильне і вчасне виконання лабораторних робіт – 20 балів (4 роботи по 5 балів).
Тестування у ВНС за результатами семінарських занять – 20 балів (4 тести)
При виставленні фактичної оцінки в журналі обліку викладач на лабораторних заняттях слідує таким критеріям
- правильність розв’язання та розуміння виконаної роботи (до 60 % максимальної оцінки);
- вчасність виконання (до 40 % максимальної оцінки).
Поточну оцінку виставляє викладач, який проводить лабораторні заняття, доводить цю оцінку до студентів на кожному занятті і записує у відповідній графі «Журналу обліку поточної успішності та відвідування студентів».
Підсумкова (екзаменаційна) оцінка виставляється в результаті здійснення екзаменаційного контролю, який передбачає виконання письмової та усної компонент. Письмова компонента включає завдання першого і другого рівня складності у вигляді тестування. Усна компонента передбачає пояснення відповідей на задачі другого рівня, виконані у вигляді «есе».
За повну та правильну відповідь студент може отримати максимум 60 балів. При відповіді на питання усної компоненти враховується: глибина, правильність та розуміння; використання ефективних алгоритмів. Остаточна оцінка виставляється на усній компоненті.
Загальна кількість балів за семестровий контроль додається до поточної оцінки. Фактична кількість балів, отримана студентом, переводиться в державну підсумкову оцінку за такими критеріями.
Шкала оцінок: 88-100 – «відмінно»; 71-87 – «добре»; 50-70 – «задовільно»; 0-49 – «незадовільно».
Рекомендована література: 1. Посудін Ю. І. Моніторинг довкілля з основами метрології: підручник. – К.: 2012. – 426 с.
2. Моніторинг довкілля : підручник / [Боголюбов В. М., Клименко М. О., Мокін В. Б. та ін.] ; під ред. В. М. Боголюбова. [ 2-е вид., перероб. і доп.]. — Вінниця : ВНТУ, 2010. — 232 с.
3. О.Л. Недашківський. «Планування та проектування інформаційних систем». - Київ: ДУТ, 2014.
4. Larry O’Brien and Bruce Eckel. Thinking in C#. Prentice Hall, New Jersey, 2005. – 115 c.
5. Теслюк В.М., Андрійчук М.І. Конспект лекцій з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів базового напряму «Комп’ютерні науки», Ч.1. - Львів, 2005 – 64 с.
6. Lagun A. Information technologies for ecology and economics as an important stage of education in the postcoronavirus world. Education in the post-coronavirus world: the place of information and innovative technologies. Series of monographs Faculty of Architecture, Civil Engineering and Applied Arts, Katowice School of Technology. Monograph 41. Publishing House of Katowice School of Technology, 2020, pp. 7-13.
7. Теслюк В.М. Моделі та інформаційні технології синтезу мікроелектромеханічних систем: Монографія. – Львів: Видавництво ПП ”Вежа і Ко”, 2008 – 192 с.
8. JRC portfolios A-Z. URL: https://joint-research-centre.ec.europa.eu/ jrc-science-and-knowledge-activities/jrc-portfolios-z_en
9. EU missions, 100 climate-neutral and smart cities. URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/a796c50a-d644-11ee-b9d9-01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/source-307736909
10. Info kit for cities interested in participating in the call for expression of interest (eoi). URL: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/document/download/ cb258381-77d5-435a-8b25-9a590795dc9e_en?filename=ec_rtd_eu-mission-climate-neutral-cities-infokit.pdf
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).