Світоглядні та методологічні проблеми праворозуміння
Спеціальність: Право
Код дисципліни: 8.081.00.O.003
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Теорії права та конституціоналізму
Лектор: Кельман Михайло Степанович
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність (ІНТ): Здатність продукувати інноваційні наукові ідеї, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, вирішувати комплексні проблеми в процесі інноваційно-дослідницької та професійної діяльності, проводити оригінальні наукові дослідження на міжнародному та національному рівнях.
Загальні компетентності (ЗК):
ЗК1.Здатність методологічного осмислення і творчого пошуку шляхів вирішення актуальних світоглядних та прикладних проблем – юридичної науки і практики.
ЗК2.Здатність кваліфікувати явища і події правової дійсності, а також розуміти характер процесів, що відбуваються у правовій системі держави.
ЗК4.Здатність знаходити, відбирати, інтегрувати й систематизувати інформацію за певним напрямом і розробляти на її основі нові ідеї.
ЗК5.Здатність застосовувати закони формальної логіки в процесі інтелектуальної діяльності
Спеціальні (фахові) компетентності (ФК):
ФК 2. Розуміння проблем формування національної правової системи України та її адаптації до європейського права; співвідношення й взаємодії національного та міжнародного права.
ФК 4. Здатність аналізувати та прогнозувати розвиток окремих елементів системи права у межах юридичних процедур обраної спеціалізації з урахуванням норм національного законодавства та міжнародно-правових документів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, судових рішень.
ФК 5. Розуміння сутності теоретичних основ та практичних підходів, специфіки правових інститутів та їх впливу на сучасне громадянське суспільство.
ФК 8. Здатність виробляти правові позиції для розв’язання правових проблем і практичних ситуацій.
ФК 9. Здатність приймати участь у різноманітних практичних правових заходах, у тому числі міжнародного рівня, у фахових дискусіях із проблем окремих галузей права, законотворчості, правозастосування.
Результати навчання: Знання (ЗН)
ЗН 1. Показати фундаментальні знання, набуті у процесі навчання в межах обраної спеціалізації щодо теоретичних основ складових елементів права, їх правової природи, основ методології, функцій, принципів, структури, форм реалізації.
ЗН 2. Відтворити глибокі знання в межах спеціалізації щодо еволюції думки про окремі елементи системи права з позначенням новацій і осучаснення.
ЗН 3. Визначити правову проблематику практичної ситуації, критично осмислити наявні умови, окреслити наявні кола правовідносин.
ЗН 4. Демонструвати знання професійних підходів, основ практичних прийомів правової роботи у межах обраної спеціалізації в праві.
Уміння (УМ):
УН 1. Збирати, обробляти та аналізувати значний обсяг інформації про структурні елементи системи права у межах обраної спеціалізації.
УН 2. Оцінювати та аналізувати практичні юридичні питання та практичні правові ситуації, пропонувати варіанти побудови аргументації.
Комунікація (КОМ):
КОМ 2. Організовувати та вести професійні дискусії у сфері окремих галузей права, їх складових елементів.
КОМ 3. Брати участь у фахових дискусіях із проблем окремих галузей права, законотворчості, правозастосування, поважати опонентів і їхню точку зору.
КОМ 4. Доносити до фахівців та широкого загалу інформацію, ідеї, проблеми, рішення та власний досвід з актуальних питань права.
Автономія і відповідальність (АіВ):
АіВ 2. Демонструвати здатність до подальших наукових досліджень з високим рівнем автономності (формулювати власні авторські висновки, пропозиції та рекомендації.
АіВ 3. Здатність усвідомлювати та нести особисту відповідальність за одержані наукові результати дослідження
АіВ 4. Оцінювати результати власної професійної роботи й відповідати за особистий професійний розвиток.
АіВ 5. Приймати самостійно рішення на основі набутих фундаментальних знань у різних правових ситуаціях, формувати юридичні висновки, правову позицію, бути лідером, відповідати за командну роботу.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Теорія права. Філософія права. Галузеві дисципліни.
Супутні і наступні навчальні дисципліни: Загальнотеоретичні особливості досліджень у праві.
Короткий зміст навчальної програми: Світоглядні та методологічні проблеми праворозуміння – це наука про плюралізм типів праворозуміння та світову юридичну практику.
Полем діяльності є те, що право це не лише сукупність норм, але й життєве явище. Право не в кодексах законів чи у судових рішеннях, а у свідомості як всього суспільства так і окремих людей. Курс передбачає освоєння таких професійних даних, які сприятимуть фазовому становленню майбутнього кандидата наук в оволодінні правом яке функціонує в глибинах життя, рухається в часі і змінюється разом з ним.
Програма складена так, що аспіранти мають можливість розширити свої знання з правничих дисциплін на сучасному етапі розвитку суспільства та спрогнозувати тенденції розвитку правових явищ у майбутньому. Навчальна дисципліна підготовлена з урахуванням правових знань, отриманих аспірантами за попередні роки навчання. Вони враховують особливості і вимоги правового навчання на сучасному етапі розвитку незалежної Української держави, передбачають використання освітнього потенціалу права для формування правової свідомості, громадянської позиції, утвердження ідеї пріоритету загальнолюдських цінностей та новітніх правових норм у світлі євроінтеграційних процесів нашої держави.
Опис: 1. Основні підходи до право розуміння. Багатоманітність розуміння та її причини. Поняття типу право розуміння. Чинники, що впливають на плюралізм право розуміння. Основні типи право розуміння.
2. Право і людина. Людина як творець права: поняття та сутність. Право – невід’ємна якість людини і властивість її буття. Права людини як першоджерело права. Еволюція прав людини. Людина як суб’єкт права. Проблема обмежень прав людини.
3..Право і держава. Держава як правова корпорація. Зв'язок держави з правом. Держава і правове регулювання. Способи впливу права на державу: легітимність державної влади. Право як засіб комунікації держави. Протиріччя між правом і державою.
4.Юридична практика та процес. Категорії юридичної практики. Структура юридичної практики. Риси юридичної практики. Види юридичної практики. Функції юридичної практики. Шляхи вдосконалення юридичної практики в Україні. Поняття юридичного процесу та його загальні риси. Стадії юридичного процесу. Принципи юридичного процесу. Види юридичного процесу. Законодавчий процес та його стадії.
5. Юридична мова. Витоки юридичної мови та її особливості. Якість юридичної мови. Структура юридичної фрази. Важливість мови юриста для професійної діяльності.Складові юридичної техніки: юридична термінологія, юридичні конструкції.
6.Теорія юридичної аргументації. Становлення та еволюція про юридичну аргументацію: від стародавніх філософських шкіл до складової загальної теорії права. Моделі юридичної аргументації. правила юридичного дискурсу.
7. Сучасні правові системи та їх об’єднання. Міжнародні і національні правові системи: спільні риси та особливості. Вплив національного права на міжнародне право. Правова система ЄС та її співвідношення з міжнародними і національними правовими системами.
Методи та критерії оцінювання: Методами оцінювання рівня досягнення результатів навчання здобувачів освіти є: усне опитування на практичних (семінарських) заняттях; контрольна робота; виконання індивідуального науково-дослідного завдання; підсумкова контрольна робота.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання результатів навчання студента здійснюється за результатами ПК відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої в Університеті. Поточний контроль (ПК): практичні (семінарські) заняття – 40 балів; письмова контрольна робота – 10 балів; підсумкова контрольна робота – 50 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1.Андрюшко І.Ю. Принципи правового мислення // Актуальні грані загальнотеоретичної юриспруденції: монографія // Ю.М. Оборотов, В.В. Завальнюк, В.В. Дудченко та ін., за ред. Ю.М. Оборотова. Одеса: Фенікс, 2012. С. 158-166.
2.Бігун В.С. Антропологія, аксіологія та соціологія права. До питання про праворозуміння // Часопис Київського університету права. 2005. № 4. С. 148-156.
3.Дудаш Т.І. Праворозуміння: герменевтичне дослідження: автореф. дис... канд. юрид. наук; спец. 12.00.01. Львів, ЛНУ імені Івана Франка, 2008. 19 с.
4.Дудченко В.В. Плюралістичне праворозуміння: досягнення української юриспруденції // Наукові праці Одеської національної юракадемії. 2006. № 2. С. 42-54.
5.Загальна теорія права: підручник / за заг. ред. М. І. Козюбри. К.: Ваіте, 2016. 392 с.
6.Загальна теорія права: підручник / О.В. Петришин, Д.В. Лук’янов, С.І. Максимов, В.С. Смородинський та ін.; за ред. О.В. Петришина. Харків: Право, 2020. 568 с.
7.Загальнотеоретичне правознавство, верховенство права та Україна. Зб. наук ст. К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2013. 608 с.
8.Заєць А. Світоглядні основи праворозуміння. Вісник АПрНУ. 1997. №2. С. 3–12.
9.Кельман М.С. Юридична наука: проблеми методології. Тернопіль : «Терно–граф», 2011. 389 с.
10.Кельман М.С., Стратонов В.М. Загальна теорія права : підручник. Вид. 6-те, доп. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2020. 742 с.
11.Кельман М.С., Сивуля Т.М. Теоретична складність і практична значущість проявів взаємовпливу релігії та права // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія «Право». 2022. Вип. 13 (25). С. 61-69.
12.Кельман М.С., Ткачук О.І. Методологія як форма мислення і складова культури дослідника: монографія. Львів: Ліга-Прес, 2022. 154 с.
13.Клименко К. Юридична антропологія і праворозуміння. - К.: Юрінком Інтер,1999. 208 с.
14.Козловський А.А. Право як пізнання: Вступ до гносеології права. Чернівці: Рута, 1999. 295 с.
15.Козловський А.А. Гносеологічні принципи права // Проблеми філософії права. 2005. Т. ІІІ. - № 1-2. С. 32-44.
16.Козловський А.А. Архетипи природно-правової традиції правопізнання. Право України. 2013. № 10. С. 336-343.
17. Козюбра М.І. Праворозуміння: плюралізм підходів та можливості їх поєднання. Загальнотеоретичне правознавство, верховенство права та Україна. Зб. наук. статей. К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2013. С. 187-211.
18.Козюбра М.І. Методологія правознавства і методологія права: співвідношення понять та їх особливості. Право України. 2014. №1. С. 22-31.
19.Козюбра М.І. Принципи права: методологічні підходи до розуміння природи та класифікації в умовах сучасних глобалізаційних трансформацій. Право України. 2017. № 11. С.142-164.
20.Костицький М.В. Деякі питання методології юридичної науки. Теоретичні проблеми правознавства. Наук. вісник НАВС. 2013. №1. С.3-11
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).