Глибинна психологія

Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 7.053.01.O.001
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: Клименко Марія Романівна, доктор філософії з психології, старший викладач
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: формування теоретико-практичних знань консультування та психотерапії у напрямку глибинної психології, оволодіння методологією та прикладною феноменологією роботи у психоаналітичному консультуванні.
Завдання: 3К 1. Здатність переносити теоретичні знання в площину практики, ефективно виконувати конкретні практичні завдання. ЗК 2. Знання та розуміння предметної області та специфіки професійної діяльності. ЗК 3. Здатність до аналізу та синтезу інформації, подій і фактів на основі використання розумових операцій та форм мислення. 3К 4. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. 3К 5. Здатність шляхом самостійного планування і вибору здобувати нові професійні і загальні знання, вміння, навички і здатності, в тому числі з іноземних джерел, та інтегрувати їх з уже наявними. 3К 6. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). 3К 7. Навички міжособистісної взаємодії. ЗК 8. Здатність ефективно взаємодіяти з членами робочої групи в процесі виконання спільних завдань. 3К 9. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності. ЗК 10. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні; ЗК 11. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. СК 1. Здатність оперувати категоріально-понятійним апаратом психології. СК 2. Здатність до ретроспективного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду, розуміння природи виникнення, функціонування та розвитку психічних явищ. СК 3. Здатність до розуміння природи поведінки, діяльності та вчинків. СК 4. Здатність самостійно збирати та критично опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати психологічну інформацію з різних джерел СК 7. Здатність аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації. СК 10. Навички міжособистісного спілкування та роботи в команді у процесі професійної діяльності. СК 11. Здатність дотримуватися норм професійної етики. Фахові компетентності професійного спрямування: 1.1. Здатність володіти методологією глибинної психології, вміннями застосовувати універсальні та спеціальні (відповідно до психоаналітичного напрямку) навички роботи у індивідуальному консультуванні та психотерапії. 1.2. Сформована здатність структурувати процес консультування та психотерапії, діагностувати проблему клієнта відповідно до принципів психодинамічного напрямку,оцінювати динаміку та ефективність психоконсу льтаційної роботи (зокрема освоєння навичок аналітичної роботи; розвиток комунікаційних здібностей та визначення мотиваційних аспектів самовдосконалення та саморозвитку). 1.3. Розвиток професійної психоаналітичної рефлексії психолога-практика. 1.4. Спроможність самостійно ідентифікувати подальший напрямок подальшого підвищення кваліфікації у психоаналітичному консультуванні.
Результати навчання: ПР 1. Аналізувати та пояснювати психічні явища, ідентифікувати психологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв’язання. ПР 2. Розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування психічних явищ в контексті професійних завдань ПР 3. Здійснювати пошук інформації з різних джерел, у т.ч. з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, для вирішення професійних завдань. ПР 4. Обґрунтовувати власну позицію, робити самостійні висновки за результатами власних досліджень і аналізу літературних джерел. ПР 7. Рефлексувати та критично оцінювати достовірність одержаних результатів психологічного дослідження, формулювати аргументовані висновки. ПР 8. Презентувати результати власних досліджень усно / письмово для фахівців і нефахівців. ПР 9. Пропонувати власні способи вирішення психологічних задач і проблем у процесі професійної діяльності, приймати та аргументувати власні рішення щодо їх розв’язання ПРН 10. Демонструвати знання та розуміння соціальної психології людських спільнот, основ їх формування, розвитку й функціонування, життєдіяльності, а також соціально-психологічних явищ, котрі мають місце в суспільстві. ПРН 13. Взаємодіяти, вступати у комунікацію, бути зрозумілим, толерантно ставитися до осіб, що мають інші культуральні чи гендерно-вікові відмінності. ПРН 16. Знати, розуміти та дотримуватися етичних принципів професійної діяльності психолога. ПРН 17. Демонструвати соціально відповідальну та свідому поведінку, слідувати гуманістичним та демократичним цінностям у професійній та громадській діяльності. Програмні результати навчання: 2.1. Готовність використовувати методи психоаналітичного консультування у власній консультативній практиці. 2.2 Вміння ідентифікувати та використовувати психоаналітичну техніку психоконсультативної роботи відповідно до специфіки проблеми клієнта. 2.3 Уміння спілкуватись діловою науковою та професійною мовою, застосовувати різні стилі мовлення, методи і прийоми спілкування, демонструвати широкий науковий та професійний словниковий запас. 2.4 Здатність самостійно проводити наукові дослідження (зокрема розуміння психоаналітичної структурної організації клієнта), приймати рішення, прогнозувати динаміку змін в роботі. 2.5 Здатність формулювати власні авторські висновки, пропозиції та рекомендації.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Основи психологічного консультування Клінічна психологія Психодіагностика Практикум з психології Патопсихологія Супутні і наступні навчальні дисципліни: Психологічне консультування з основами психотерапії Дизайн психологічного дослідження Психологія самопізнання та саморегуляції Психологія травми Іноземна мова за професійним спрямуванням
Короткий зміст навчальної програми: Курс “Глибинна психологія” є важливим у процесі фахової підготовки психологів, оскільки його метою є формування у студентів чіткого уявлення про роботу та методологію психолога та психотерапевта у психоаналітичному напрямку. Результатом курсу є розуміння основ психоаналізу З. Фройда, ідеями посткласичного аналізу, історією становлення глибинної психології, до формування сучасних концептуальних шкіл: герменетивтичного аналізу та кататимно-імагінативної психотерпаії. Практичними навичками є розуміння та оволодіння техніками аналізу менальної динаміки клієнта у психоаналітичному процесі, аналізі перенесення та інтерпретації проявленого протягом консультування клієнта матеріалу (зокрема психодинамічної роботи зі сновидіннями), розвиток необхідної психоаналітичної саморефлексії, використання технік роботи з активною уявою (кататимно-імагінативній терапії) для експозиції невротичних конфліктів.
Опис: 1. Вступ до теорії психоаналізу. Філософські, експериментальні, клінічні витоки. 2. Вступ до глибинної психології. Створення психоаналізу як самостійного напрямку. 3. Життєтворчість З. Фройда у плині розвитку первинних психоаналітичних ідей. 4. Ментальна динаміка та економіка. Теорія драйвів. 5. Структура психіки у психоаналізі. Топографічна організація (перша та друга топіки). 6. Психоаналічтична концепція сновидінь. Метод аналізу. 7. Психоаналітична концепція сновидінь. Робота сну, психологія процесів сну. 8. Ранні об'єктні уявлення у класичному психоаналізі. Аналіз меланхолії. Теорія нарцисизму. 9. Посткласичний психоаналіз О. Ранка, Г. Закса, К. Абрахама, Ш. Ференці. 10. Аналітична психологія К. Г. Юнга. Концепція особистості. Методологія. 11. Постструктуралізм Ж. Лакана та П. Рікера. 12. Кататимно-імагінативна терапія – терапія образами і її глибинно-аналітична база. Символ у сучасній глибинній психології 13. Психоаналітична концепція неврозів: від Фройда до імплементованих у теперішнє поглядів. 14. Психоаналітичні теорії розвитку. 15. Трансформація у уявлень про Я від класичного аналізу до сучасності.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль за ОК «Глибинна психологія» здійснюється за допомогою вибіркового усного опитування; оцінення виступів на практичних заняттях, оцінки активності у дискусіях, оцінки інивідуальних есе та контрольних робіт. Екзаменаційний контроль є результатом суми поточної активності студента та результатів екзамену, який включає усну та письмову частини.
Критерії оцінювання результатів навчання: Максимальна кількість балів, які може отримати студент під час навчання 40 (ПК), що включає в себе виступи на практичних заняттях, аналіз фахової літератури, участь у дискусіях, виконання індивідуального завдання, результати тестування за кожною із тем. Система за якою студент набирає бали – середнє арифметичне усіх відповідей та додавання оцінки за письмову роботу у формі есе, яка оцінюється так як і відповідь на практичному занятті. Під час екзамену студент може набрати максимально 60 балів, що передбачає виконання тестових завдань та усну відповідь на 3 питання екзаменаційного контролю. Мінімальний бал з яким студент допускається до екзамену – 0 балів. Відпрацювання на дисципліні можуть здійснюватися лише у випадку задокументованої поважної причини пропуску пари.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Боллас К. Тінь об’єкту. Львів : Видавництво Ростислава Бурлаки, 2019. 322 с. 2. Вертель А. В. Філософія психоаналізу. СумДПУ імені А. С. Макаренка : Суми, 2016. 208 с. 3. Клименко М. Р. Нарцисична саморегуляція особистісного самоздійснення. Психологія особистості. 2018. Т. 1. № 9. C. 44-50. 4. Клименко М. Р. Нарцисичні шляхи самоздійснення. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2018. Вип. 3. Том. 1. С. 54-62. 5. Клименко М. Р. Функції нарцисичної саморегуляції як чинник особистісного самоздійснення. Психологія особистості. 2019. Т. 1. № 9. C. 80-89. 6. Ломанн Г.-М. Зіґмунд Фройд, Видавництво Жупанського, 2020. 168 с. 7. Маркудзе Г. Структура інстинктів та суспільство. Київ : Ніка-центр, 2010. 248 с. 8. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Андронум, 2022. 220 с. 9. Фройд З. Тлумачення снів. Фоліо : Харків, 608 с. 10. Фройд З. Психологія сексуальності. Фоліо : Харків, 2019. 160 с. 11. Фройд З. По той бік принципу задоволення. Фоліо : Харків, 2019. 155 с. 12. Фройд З. Невпокій в культурі. Апріорі, 2021. 120 с. 13. Фройд З. Невдоволення культурою. Про психоаналіз. Психо-аналітичні етюди. Психологія мас та аналіз людського «Я». Фоліо : Харків, 2022. 348 с. 14. Фройд З. Історії хвороб. Дора. Шребер. Чоловік-щур. Komubook, 2019. 344 с. 15. Огден Т. Творче прочитання. Есеї про основоположні аналітичні праці. Видавництво Ростислава Бурлаки, 2019. 216 с. 16. Юнг К. Г. Aion. Нариси щодо символіки самості. Астролябія, 2018. 432 с. 17. Юнг К. Г. Архетипи і колективне несвідоме. Астролябія, 2018. 698 с. 18. Abraham K. Dreams and Myths: A study in folk-Psychology. Clinical Papers and Essays on Psycho-Analysis. London : The Hogarth Press and the Institute of Psychoanalysis, 2019. 90 p. 19. Abraham K. A short study of the development of the libido. Essential papers on object loss, New York: New York University Press, 1994. Доступ: https://static1.squarespace.com/static/5d52d51fc078720001362276/t/5f510e85825a604e55ecb0c3/1599147665045/19240101+a+Karl+Abraham+-+A+Short+Study+of+the+Development+of+the+Libido+%281924%29.pdf 20. Campbell W. K., Foster J. D. The narcissistic Self: Background, an extended agency model, and ongoing controversies / Sedikides C., Spencer S. J. The Self. New York, 2007. P.115-138.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).