Психологічна експертиза

Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 7.053.01.M.013
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: к.психол.н., доцент Березовська Лариса Іванівна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення дисципліни «Психологічна експертиза» є: - поглиблене вивчення предмету, завдань, практики застосування психологічної експертизи, меж компетенції психолога-експерта; - набуття студентами навичок і вмінь компетентного проведення психологічної експертизи; - набуття студентами необхідної науково-методологічної підготовки, яка забезпечить вміння проводити діагностику, здійснювати об’єктивну оцінку та прогноз, й на цій основі розробляти програму психологічного впливу на поведінку та діяльність; - формування навичок практичної роботи психолога-експерта.
Завдання: Завданням вивчення навчальної дисципліни «Психологічна експертиза поведінки та діяльності особистості» повинні бути глибокі знання студентів щодо: - структури, сфер та галузей застосування психологічної експертизи, змісту та меж компетенції психолога-експерта; - етапів та особливостей проведення психологічної експертизи поведінки та діяльності особистості; - різновидів психологічної експертизи; - організації процесу проведення психологічної експертизи поведінки та діяльності особистості; - загального та спеціального методичного інструментарію проведення психологічної експертизи; - написання науково-обґрунтованих експертних висновків
Результати навчання: знати: - мету та завдання проведення психологічної експертизи; - відмінності науково-психологічного дослідження від психологічної експертизи; - зміст та межі роботи психолога-експерта; - різновиди психологічної експертизи; - особливості проведення психологічної експертизи; - загальний та спеціальний інструментарій психологічної експертизи. вміти: - організовувати процес проведення психологічної експертизи; - застосовувати конкретний загальний та спеціальний методичний інструментарій психологічної експертизи у ході її проведення; - обробляти та інтерпретувати результати психодіагностичних методик; - формулювати науково-обґрунтовані експертні висновки; - прогнозувати поведінку суб’єкта (особи чи групи), визначати методи психологічного впливу на суб’єкта, надавати адекватні психологічні рекомендації на основі результатів проведеної діагностичної роботи.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Експериментальна психологія. Психодіагностика. Організаційна психологія.
Короткий зміст навчальної програми: У межах дисципліни розглядаються питання психологічної експертизи поведінки та діяльності особистості. Навчальна дисципліна розглядає питання психологічної експертизи, її сутність та особливості; технологію її проведення; психолого-педагогічної експертизи учнів різного віку, психологічної експертизи професійної діяльності особистості, психологічної експертизи та девіантної поведінки дітей та молоді, судово-психологічної експертизи. У ході практичних занять передбачено використання активних методів: навчально-ділові ігри, розв’язування психологічних завдань; аналіз висновків різних видів експертиз; проведення психологічних експертиз.
Опис: Тема 1. Психологічна експертиза, її сутність та особливості. 1. Загальна характеристика психологічної експертизи. Різновиди експертизи, в яких залучено психолога. 2. Вимоги до експерта, що проводить психологічну експертизу. Методи відбору експертів для проведення експертизи. Тема 2. Технологія проведення психологічної експертизи. 1. Етапи проведення психологічної експертизи та їх характеристика. 2. Методи психологічної експертизи. Правила інтерпретації результатів отриманих в ході проведення психологічної експертизи. Тема 3. Психолого-педагогічна експертиза. 1. Поняття, завдання, види та замовники психолого-педагогічної експертизи. 2. Психолого-педагогічна експертиза поведінки та діяльності учнів різного віку. Тема 4. Психологічна експертиза девіантної поведінки дітей та молоді. 1. Зміст, мета та завдання психологічної експертизи девіантної поведінки дітей та молоді. 2. Схема експертного аналізу девіантної поведінки дітей та молоді. Тема 5. Психологічна експертиза професійної діяльності. 1. Поняття, завдання та види психологічної експертизи професійної діяльності. 2. Форми психологічної експертизи професійної діяльності: оцінка, відбір, атестація персоналу. Тема 6. Психологічна експертиза професійної діяльності. 1. Особливості експертної діяльності організаційного психолога. 2. Психологічна експертиза ефективності професійної діяльності. Тема 7. Судово-психологічна експертиза. 1. Поняття, предмет, об’єкт і завдання судово-психологічної експертизи. 2. Організаційно-правові засади проведення та компетенція проблем судово-психологічної експертизи. Тема 8. Судово-психологічна експертиза. 1. Експертиза сімейних проблем в судово-психологічній експертизі. 2. Методика проведення судово-психологічної експертизи шлюбно-сімейних справ.
Методи та критерії оцінювання: • усне опитування, експрес-тестування, якість виконання письмових практичних завдань; • підсумковий контроль (залік): на основі поточних балів за 100-бальною шкалою.
Критерії оцінювання результатів навчання: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Боянжу М.Г. Психолого-педагогічна експертиза: метод.посіб. / М.Г.Боянжу. – Херсон, 2003. – 178с. 23. Землянська О.В. Судово-психологічна експертиза: навч. посіб. / О.В. Землянська; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х. : ХНУВС, 2012. – 300 с. 3. Пасніченко В.В. Судово-психологічна експертиза: навч. посіб. / В.В.Пасніченко. – К.: «Книги XXI» , 2008. – 136 с. 4. Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України / Наказ МОНУ № 330 від 20.05.2001 р. 5. Ребуха Л.З. Психологічна експертиза: технологія та процедура проведення / Л.З. Ребуха. – Тернопіль: ТНЕУ, 2009. – 234 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).