Візуальна культура сучасного дизайну
Спеціальність: Дизайн
Код дисципліни: 8.022.00.M.021
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: Дида Ірина Андріївна, кандидат архітектури, доцент
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення здобувачами освіти третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти навчальної дисципліни «Візуальна культура сучасного дизайну» сприяє формуванню у них відповідно до освітньо-наукової програми таких компетентностей:
інтегральна компетентність: здатність продукувати інноваційні наукові ідеї, оволодіти методологією наукової та педагогічної діяльності, вирішувати комплексні проблеми в процесі інноваційно-дослідницької та професійної діяльності, проводити оригінальні наукові дослідження у сфері дизайну на міжнародному на національному рівні;
фахові компетентності:
ФК1: глибинні знання історичних засад розвитку теорії і практики дизайну, фундаментальних постулатів та парадигм у галузі дизайну, новітніх тенденцій розвитку дизайну та концептуальних ідей та методів класиків дизайну;
ФK3: глибинні знання теоретико-прикладних засад різних видів та сфер дизайну;
ФK6: уміння розробляти логічні та обґрунтовані проектно-художні системи, моделі тощо для конкретних мистецьких об’єктів у сфері дизайну.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
ПРН1, ЗН1 - здатність продемонструвати глибинні знання історичних та сучасних концептуально-методологічних та методичних засад дизайну;
ПРН1, ЗН2 - здатність продемонструвати глибинні знання вітчизняного і зарубіжного наукового доробку та практичного досвіду у сфері дизайну;
ПРН1, ЗН3 - здатність продемонструвати глибинні знання теоретико-прикладних засад широкого спектру різновидів та сфер дизайну;
ПРН2, УМ1 - застосовувати одержані знання з різних предметних сфер дизайну для формулювання та обґрунтування нових теоретичних положень і практичних рекомендацій у конкретній області дослідження;
ПРН2, УМ2 - інтегрувати та застосовувати одержані знання з різних міжпредметних сфер у процесі розв’язання теоретико-прикладних завдань у конкретній області дослідження;
ПРН2, УМ5 - здійснювати культурно-мистецьке моделювання та соціально-ергономічне діагностування різних процесів та об’єктів у сфері дизайну;
КОМ1 - уміння спілкуватись діловою науковою та професійною мовами, застосовувати різні стилі мовлення, методи і прийоми спілкування, демонструвати широкий науковий та професійний словниковий запас;
КОМ2 - уміння застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні інструменти і технології для забезпечення ефективних наукових та професійних комунікацій;
АіВ 1 - здатність самостійно проводити наукові дослідження та приймати рішення;
АіВ 2- здатність формулювати власні авторські висновки, пропозиції та рекомендації;
АіВ 3 - здатність усвідомлювати та нести особисту відповідальність за одержані результати дослідження.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Філософія і методологія науки;
Традиції і новаторство у розвитку європейської культури.
Супутні і наступні:
Синтез мистецтв проектно-художньої діяльності у формуванні предметно-просторового середовища;
Семіотика в проектній культурі;
Етнокультурні традиції в сучасному дизайні.
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна знайомить з сучасними науковими інтерпретаціями поняття візуальної культури, візуальними методами наукових досліджень; впливом функціональних завдань сучасного архітектурного середовища на процеси візуальних комунікацій, основними принципами відео екології в контексті сучасних вимог до візуальних характеристик середовища; впливом високих технологій на візуальні характеристики об’єктів дизайну. Візуальна культура сучасного дизайну розглядається в контексті її становлення та основних етапів історичного розвитку, та з врахуванням особливостей етнокультурної ідентичності. Візуальна культура розглядається на фоні суспільно - політичної та економічної ситуації, аналізуються впливи науково-технологічних досягнень у сфері візуальних комунікацій.
Очікується, що вивчення дисципліни допоможе аспіранту у науковому осмисленні, оцінці і прогнозуванні основних тенденцій розвитку процесів, що стосуються візуальних характеристик предметно-просторового середовища.
Опис: Зміст лекцій: поняття “Візуальна культура» та варіанти його сучасної інтерпретації. Візуальні методи в наукових дослідженнях; вплив на візуальну культуру і процес візуального сприйняття об’єктів сучасних умов функціонування предметно-просторового середовища; якісні зміни у візуальних характеристиках сучасного архітектурного середовища. Психологічний і суспільно-виховний аспект впливу візуальної культури дизайну; сучасні вимоги до візуальних характеристик архітектурного середовища відкритих просторів, передумови формування і чинники впливу; становлення і розвиток візуальної культури в дизайні предметно-просторового середовища; особливості і характеристики дизайну на основних історичних етапах його формування; візуальна культура в аспекті національної ідентичності архітектурного середовища. Колористичні та декоративні пріоритети дизайну в контексті архетипічних естетичних суспільних уявлень; вплив високих технологій в дизайні на стратегію розвитку візуальної культури сучасного суспільства; візуальна культура в житті сучасного суспільства.
Зміст практичних занять: візуальні методи наукових досліджень в архітектурі і дизайні та потенціал їх використання в науковій роботі аспіранта; відображення візуальної культури сучасного суспільства в дизайні реклами. Методи і художньо-композиційні засоби впливу на сучасного споживача, тенденції їх розвитку; візуальна культура європейського дизайну, її зміни в аспекті історичного розвитку; традиційні особливості візуальної культури дизайну в Україні – витоки, розвиток і перспективи збереження; декоративні деталі, їх зміст, роль та значення для ідентифікації візуальної культури; колір дизайнерського продукту, особливості його використання та символічно-змістове значення в різних візуальних культурах; наукові гіпотези і прогнози щодо перспектив розвитку візуальної культури дизайну в майбутньому.
Методи та критерії оцінювання: Контроль рівня знань аспіранта відбувається поетапно: у формі оцінювання знань, які аспірант виявляє в процесі дискусій та відповідей підчас практичних занять, перевірки самостійної роботи, і у формі підсумкового семестрового екзамену. Сума всіх отриманих на цих контрольних заходах балів становить кінцеву оцінку успішності аспіранта.
Екзамен є обов’язковою формою підсумкового семестрового контролю, що дозволяє системно оцінити рівень засвоєння студентом дисципліни «Візуальна культура сучасного дизайну».
Критерії оцінювання результатів навчання: Підсумковий семестровий бал з дисципліни «Візуальна культура сучасного дизайну» (максимально 100) складається з балів, отриманих в результаті роботи підчас семестру (40), і балів, отриманих за результатами екзаменаційного контролю (60) .
Протягом семестру аспірант може набрати максимально 40 балів: 20 за результатами роботи на практичних заняттях (участь в дискусії, усні відповіді) і ще 20 – за виконання індивідуального науково-дослідного завдання (об’ємом 10-15 стор.), яке пов’язує проблематику візуальної культури середовища з тематикою дисертаційного дослідження аспіранта. Ще 60 балів аспірант може отримати за результатами підсумкового контролю знань на екзамені. Таким чином, аспірант отримує суму балів (максимально 100), що відображають рівень його знань з дисципліни «Візуальна культура сучасного дизайну». Екзаменаційний контроль відбувається у формі усної відповіді на питання (в кількості 3-х, відповідь на кожне питання оцінюється максимально в 20 балів), подані в екзаменаційному білеті, і, за потреби, на додаткові супутні запитання.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Cherkes B. S. Arkhitektura suchasnosti. Ostannya tretyna KHKH – pochatok KHKHI stolit?: navch. posib. / B. S. Cherkes, S. M. Linda. – L?viv : NU "L?vivs?ka politekhnika", 2010. – 384 s.
2. Posats?kyy B. S. Prostir mista i mis?ka kul?tura (na zlami KHKH-KHKHI st.) : monohrafiya / Posats?kyy B. S. – L?viv : NU "L?vivs?ka politekhnika", 2007. – 208 s.
3. Kaduryna A. Symvolyka v arkhytekturnom dekore (na prymere h.Odessy): monohrafyya /Antonyna Kaduryna - Odessa: Astroprynt, 2015.-272 s.
4. Fomenko O.A. Vyzual?naya ekolohyya arkhytektury: monohrafyya / O.A.Fomenko, S.H.Chechel?nytskyy, Kharkiv: KHNAHKH, 2011. – 370 s.
5. Lotman YU.M. Nepredskazuemye mekhanyzmy kul?tury /YU.M.Lotman, Tallyn: vyd-vo Tallins?koho un-tu, 2010, - 223 s.
6. Pile J. A History of Interior Design / John Pile, Hoboken, New Jersey: John Wiley& Sons, 2005. – 453p.
Сучасні вітчизняні та закордонні періодичні наукові видання.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).