Спеціальні методи дослідження в галузі архітектури, містобудування, мистецтва та дизайну
Спеціальність: Дизайн
Код дисципліни: 8.022.00.M.032
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Містобудування
Лектор: Професор каф. МБ, доц., д. арх. Ідак Юлія Володимирівна
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Здатність виявляти та розуміти причинно-наслідкові зв’язки між історико-культурними явищами та процесами у сфері архітектури, ідентифікувати та оцінювати фактори впливу.
Результати навчання: Здатність продемонструвати глибинні знання вітчизняного i зарубіжного наукового доробку та практичного досвіду у сфері архітектури та містобудування.
Здатність продемонструвати глибинні знання теоретико- прикладних засад широкого спектру різновидів та сфер архітектури та містобудування.
Здатність продемонструвати глибинні знання i розуміння класичної та сучасної методологічно-методичної бази досліджень соціально-економічних явищ i процесів в галузі архітектури та містобудування.
Інтегрувати та застосовувати одержані знання з різних міжпредметних сфер у процесі розв’язання теоретико- прикладних завдань у конкретній області дослідження.
Обирати i застосовувати методологію та інструментарій наукового дослідження при здійсненні теоретичних й емпіричних досліджень у сфері архітектури та містобудування.
Здійснювати проектно-пошукове архітектурне моделювання та соціально-економічне діагностування різних процесів та об’єктів у сфері архітектури та містобудування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні та супутні дисципліни: Філософія та методологія.
Теоретичні моделі в архітектури, містобудуванні, мистецтві та дизайні.
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Спеціальні методи дослідження в галузі архітектури, містобудування, мистецтва та дизайну» складається із лекцій, у яких розкрито ключові аспекти методології та практики наукового дослідження в цих сферах. Лекції охоплюють такі теми, як загальні принципи наукового аналізу, використання інноваційних та традиційних методів дослідження, підходи до аналізу архітектурних і містобудівних об’єктів, інтерпретація естетичних, соціальних, технічних і екологічних факторів у контексті досліджень. Окремі лекції присвячені розгляду сучасних тенденцій у галузі архітектури, містобудування, мистецтва та дизайну, міждисциплінарним підходам, а також специфічним методам аналізу об'єктів мистецтва і дизайну, що дозволяють враховувати їхню культурну й історичну значимість. Паралельно проходять практичні заняття, у межах яких проводиться робота над індивідуальною науково-дослідною роботою, відбуваються дискусії щодо застосування спеціальних методів у конкретних дослідницьких завданнях, а також обговорення актуальних проблем у галузі архітектури, містобудування, мистецтва та дизайну. Також заняття передбачають індивідуальні консультації з викладачем для коригування наукової роботи і розширення дослідницьких навичок.
Опис: Вступна лекції: наукове дослідження та його базові категорії. Методи наукового дослідження, види та їх класифікація. Кількісні методи дослідження в архітектурі та містобудуванні. Якісні методи дослідження в дизайні та мистецтві. Теоретична модель у наукових дослідженнях. Міждисциплінарні та інтердисциплінарні підходи. Сучасні тенденції та інноваційні методи дослідження.
Методи та критерії оцінювання: 1. Поточний контроль роботи здобувача: усне опитування; дискусія.
2. Підсумковий контроль: виконання індивідуального науково-дослідного завдання.
3. Семестровий контроль: комп’ютерне тестування (завдання І-ого рівня складності – тести; завдання ІІ-ого рівня складності – ессе).
В якості поточного контролю є участь в дискусії під час лекцій по матеріалу, що викладається на даній лекції.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль: 20 б.; підсумковий контроль: 60 б.; семестровий контроль: 20 б.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Петришин, Г. П., ред., 2006. Історичні архітектурно-містобудівні комплекси: наукові методи дослідження: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл., які навчаються за напрямом «Архітектура». Львів: Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка».
Гінзбург, М. Д., 2012б. Наукова картина світу як засіб інтегрувати та систематизувати фахові знання. Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія, 2, с. 9–17.
Дротянко, Л. Г., 2000. Феномен фундаментального і прикладного знання : (Постнекласичне дослідження). Київ : Видавництво Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу.
Конверський, А. Є., ред., 2010. Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнтів. Київ: Центр учбової літератури.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).