Містобудівне проєктування
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.00.O.055
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Містобудування
Лектор: Старший викладач Дідик Володимир Васильович
доцент, кандидат архітектури Тупісь Степан Павлович
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: 1. Містобудівельні характеристики території та природних умов.
2 Загальні заходи з інженерної підготовки..
3. Спеціальні заходи з інженерної підготовки.
4. Інженерна підготовка територій в особливих умовах.
5. Благоустрій міських територій.
6. Системи магістралей у містах. Планування перехресть і транспортних площ.
7. Ландшафт, як основа просторової структури міста. Природна основа та каркас міста Класифікація об’єктів системи відкритих територій.
8. Форма та декоративні якості дерев, чагарників, трав’янистих та квіткових рослин, їх композиційні угрупування.
Результати навчання: • Здатність розв’язувати складні проектні задачі та практичні проблеми в сфері архітектурно-містобудівного і дизайнерського проектування, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, або у процесі навчання, що передбачає застосування методів оптимізації містобудівних, середовищних, архітектурно-розпланувальних і композиційних рішень, екологічності, соціальної ефективності, економічності, безпеки будівель та споруд; застосування інформаційних технологій, наукомістких комп’ютерних технологій, систем автоматизованого проектування; управління проектами;
• Знання основних нормативно-правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів та проектних норм, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів в галузі архітектури та містобудування;
• Компетентність у виконанні архітектурних та містобудівних робочих креслень;
• Компетентно виконувати архітектурно-містобудівельну документацію об’єктів архітектури та містобудування;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Основи геодезії;
• Основи містобудування та ландшафтна архітектура
• Історія містобудування
Короткий зміст навчальної програми: Ландшафтні основи архітектурної творчості; композиція у ландшафтному проектуванні; ландшафтні аспекти проектування будинків і споруд. Вибір і освоєнням територій, пристосування їх до потреб міського будівництва. Взаємодія транспорту з архітектурно-планувальною організацією міст, забезпечення сучасних вимог до мережі вулиць, доріг та майданів.
Опис: Містобудівельні характеристики території та природних умов.
Загальні заходи з інженерної підготовки.
Спеціальні заходи з інженерної підготовки.
Інженерна підготовка територій в особливих умовах.
Благоустрій міських територій.
Системи магістралей у містах.
Планування перехресть і транспортних площ.
Транспортні перехрестя в різних рівнях.
Законодавча та нормативна база проектування ландшафтних об’єктів. Земельний кодекс України.
Ландшафт, як основа просторової структури міста.
Об’єкти природно-заповідного фонду України
Форма та декоративні якості дерев, чагарників, трав’янистих та квіткових рослин, їх композиційні угрупування.
Генеральний план об’єкту
Сучасні концепції в ландшафтній архітектурі.
Методи та критерії оцінювання: У процесі поточного контролю студент проходить 2 контрольні тести, кожен з яких підводить підсумок попереднього етапу роботи над лекційним курсом «Містобудівне проектування» (Ч.1 – інженерний благоустрій територій та Ч.2 – ландшафтна архітектура). Кожний тест оцінюється у 10 балів та враховується при екзамені.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль 1 Інженерний благоустрій територій - 20 балів
Поточний контроль 2Ландшафтна архітектура - 20 балів
Екзаменаційний контроль (письмова компонента) - 60 балів
Разом за дисципліну - 100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Містобудівне проектування. Частина І: Місто як об’єкт проектування: підручник / Г.П.Петришин, Б.С.Посацький, Ю.І.Криворучко, С.В.Ганець та ін.; за ред. Г.П.Петришин, Б.С.Посацького, Ю.В.Ідак – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. – 312 с.
2.Русанова І.В., Шульга Г.М. Інженерний благоустрій територій. Підручник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. – 260с.
3. Русанова І.В, Посацький Б.С. Транспорт у містобудівельній організації міста. Навчальний посібник. К. УМК ВО. 1991.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Містобудівне проєктування (курсовий проєкт)
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.01.E.085
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Містобудування
Лектор: Соснова Надія Степанівна
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
інтегральна компетентність: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук.
загальні компетентності:
ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК03. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
спеціальні (фахові, предметні) компетентності:
СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування.
СК02. Здатність застосовувати теорії, методи і принципи фізико-математичних, природничих наук, комп’ютерних, технологій для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
СК03. Усвідомлення особливостей розвитку історичних і сучасних стилів в архітектурі, містобудуванні, мистецтві та дизайні України та зарубіжних країн.
СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства,
будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд .
СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних,екологічних,інженерно-технічних,соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування.
СК06. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно- дизайнерському і ландшафтному проектуванні.
СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних і енергозберігаючих, техніко-економічних вимог і розрахунків.
СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів.
СК17. Усвідомлення теоретичних основ містобудування та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК20. Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач.
Результати навчання: ПР02. Знання основних засад та принципів архітектурно-містобудівної діяльності.
ПР04. Здатність оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно- містобудівного проектування
ПР07. Уміння застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР08. Знання нормативної бази архітектурно-містобудівного проєктування
ПР09. Здатність розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів.
ПР12. Здатність застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Основи містобудування та ландшафтна архітектура
Архітектурне проектування житлових будівель
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
Комп’ютерне моделювання та анімація архітектурного середовища.
Виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Містобудівне проектування» має на меті викласти основні принципи методики аналізу та планування значних територіальних архітектурно-містобудівних об’єктів, проектування нових поселень у відповідності до державних нормативних вимог, економічно-соціальних запитів та положень сталого розвитку поселень.
Метою проекту є оволодіння методикою проектування нового поселення, інтегруючись у планувальну та функціональну структуру ОТГ, на землях якої розплановується об’єкт, у відповідності до світових критеріїв формування житлового середовища.
У даному курсовому проекті студенти проходять основні стадії ескізного проектування житлового поселення з комплексом інфраструктури обслуговування та інженерного забезпечення. Проект виконується на топозйомці реальної території, площею в межах 50 – 100 га, для орієнтовної кількості мешканців від 2000 до 5000 осіб.
Першим етапом проектування нового поселення є виконання передпроектних досліджень - аналіз природних умов та містобудівних планувальних обмежень території проектування; архітектурних, культурних, етнографічних та історичних особливостей місцевості та сусідніх населених пунктів, соціальної специфіки. В умовах глобалізації для України, з її регіональними відмінностями, збереження ідентичності в архітектурному проектуванні є важливим чинником. Використанням місцевих, регіональних традицій в архітектурі повинно простежуватися в усіх компонентах нового поселення: в просторовій побудові, в організації житлового середовища, архітектурі будівель.
Результатом передпроектних досліджень є визначенням планувальних обмежень та потенціалу території.
На другому етапі проекту згідно вимог ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій здійснюється розрахунок площі житлової забудови обраної поверховості і об’єктів сервісної інфраструктури та кількості мешканців, у відповідності до площі заданої ділянки.
Третій етап виконання курсової роботи – це розробка проектних пропозицій функціональної, планувальної та архітектурно-просторової організації нового поселення. Базуючись на результатах попередніх етапів роботи студентами розробляється концепція життєздатного поселення згідно вимог зрівноваженого (сталого) розвитку. Парадигма сталого розвитку включає в себе вимоги захисту довкілля, соціальної справедливості та оптимального економічного розвитку.
Четвертий етап курсової роботи – виконання креслення «Схема генерального плану» - дасть можливість студентам освоїти нормативні вимоги та порядок виконання креслень значного містобудівного об’єкту і отримати навики практичного проектування.
Працюючи над цим проектом, студент закріплює теоретичні положення вивчених архітектурних та містобудівних дисциплін, вивчає сучасні методи і концепції проектування житла в Україні та за кордоном і вчиться застосовувати їх на практиці.
Дана дисципліна готує фахівця в галузі архітектури, що знатиме нормативні вимоги до проектування житлового середовища; критерії визнаного в світі зрівноваженого розвитку поселень; вмітиме проектувати в реальних умовах і матиме навики виконання робочої документації містобудівних об’єктів.
Опис: Лекційні заняття - нема.
Практичні (лабораторні ) заняття:
1. Вступна лекція. Видача завдання. 1 год
2. Опрацювання опорного плану (Ситуаційна схема. Аналіз природних умов. Побудова характерних перетинів території М 1:1000 / 1:2000) 4 год
3. Опрацювання опорного плану (Містобудівельний аналіз території.) 4 год
4. Розрахунок нового поселення – території функціональних зон, кількість мешканців, площа інфраструктурних об’єктів 4 год
5. Комплексна оцінка та обґрунтування вибору території, придатної для різних типів житлової забудови. 1 год
6. Клаузура №1. Функціонально-просторова модель концептуального вирішення нового поселення. Обговорення і затвердження клаузури №1. 4 год
7. Опрацювання функціонально-просторового вирішення генплану нового поселення М1:2000. (Планувальні та природні осі, території громадських об’єктів, територія житлової забудови) 4 год
8. Опрацювання транспортно-пішохідної мережі, функціонально-композиційного рішення нового поселення. 4 год
9. Опрацювання архітектурно-планувального вирішення генплану нового поселення М 1:2000. 4год
10. Побудова характерного перетину проектованого нового поселення М 1:1000 1
11. Клаузура №2. Пошук архітектурно-просторового образу нового поселення – аксонометрія (3D модель). 4 год
12. Обговорення і затвердження клаузури №2. Завершення розробки аксонометрії 4 год
13. Побудова перспективи з точки зору людини (h=1.5 м) простору громадського центру або житлової забудови. 1 год
14. Розробка ескізу подачі проекту М 1:5. Естетика подачі проекту. 3
15. Графічне оформлення проекту (2 арк. Ф А1) 1 год
16. Оформлення пояснюючої записки. 1 год
Методи та критерії оцінювання: Основним методом контролю знань студентів з дисципліни «Містобудівне проектування нового поселення» є поетапне виконання студентами завдань курсового проекту та підсумкове його оцінювання.
Курсовий проект – самостійне виконання суми індивідуальних завдань, що здійснюється як в аудиторній, так і позааудиторній роботі. При перевірці цих робіт основна увага звертається на відповідність виконання роботи ДБН, доцільність застосування проектного рішення відповідно до території проектування та вміння виконання креслення згідно стандартів.
Основними формами контролю знань студентів є: пот очний та підсумкови контроль. До поточного відноситься :
- рандомне опитування
- фронтальне виконання студентами за матеріалами кожного заняття практичних міні-робіт
- підготовка та захист презентації домашніх завдань до кожного заняття
Також як форму контролю можна вважати:
- консультації, метою яких є допомога студентам розібратись у складних питаннях, вирішити ті з них, у яких студенти самостійно розібратись не можуть. Одночасно консультації надають можливість проконтролювати знання студентів, скласти правильне уявлення про перебіг і результати навчальної роботи;
- контроль у позанавчальний час включає в себе: перевірку перебігу виконання завдань. Оцінюються якість виконання, точність і оригінальність рішень, перегляд спеціальної літератури та номативної, виконання завдання у встановленому обсязі відповідно до заданих строків;
Підсумковий контроль виконується за результатами виконання суми завдань та досягнення мети навчальної дисципліни, а саме як оцінювання оформленого згідно вимог та завантаженого у ВНС проекту.
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінювання результатів навчання студентів відбувається у відповідності до затвердженої Процедури оцінювання компетентностей, ідентифікації та вимірювання результатів навчання студентів у вищому навчальному закладі.
Залік проводиться відповідно до навчального плану в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою дисципліни. Підсумкова оцінка з дисципліни виставляється на основі представленого студентом курсового проекту у ВНС. За результатами вивчення навчального матеріалу, здобувачі отримують оцінку за 100-бальною шкалою.
Залік є підсумковим етапом вивчення усієї дисципліни і має за мету перевірку знань студентів по теорії, а також перевірка рівня засвоєного матеріалу.
Визначення рівня знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється у два етапи:
І етап - аудиторна та самостійна робота - 30 б.;
ІІ етап – здача курсового проекту – 70 б.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Архітектура сучасності. Остання третина ХХ – початок ХХІ століть: навч. посіб. / Б. Черкас, С. Лінда. – 2-ге вид. – Л. : Вид. Львівської політехніки, 2014. – 380 с.
2. Основи теорії містобудування: Навчальний підручник / І.О.Фомін. – К.: Наукова думка, 1997. – 191 с.
3. Містобудівне проектування. Частина І: Місто як об’єкт проектування : навч. посібник / С. В. Ганець, А. В. Гоблик, Ю. В. Ідак, Г. Є. Кознарська, Ю. І. Криворучко, Т. М. Мазур, Г. П. Петришин, Б. С. Посацький, І. В. Русанова, І.В. Склярова, Н. С. Соснова, С. П. Тупісь, І. Я. Черняк; за ред. Г. П. Петришин, Б. С. Посацького, Ю. В. Ідак. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016. – 328 с.
4. Містобудування. Довідник проектувальника. – 2-ге вид., доп. / за ред. Т.Ф. Панченко. – К.: Укрархбудінформ, 2006. – 192 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Містобудівне проєктування (курсовий проєкт)
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.02.E.114
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Містобудування
Лектор: Соснова Надія Степанівна
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
інтегральна компетентність: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук.
загальні компетентності:
ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК03. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
спеціальні (фахові, предметні) компетентності:
СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування.
СК02. Здатність застосовувати теорії, методи і принципи фізико-математичних, природничих наук, комп’ютерних, технологій для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
СК03. Усвідомлення особливостей розвитку історичних і сучасних стилів в архітектурі, містобудуванні, мистецтві та дизайні України та зарубіжних країн.
СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства,
будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд .
СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних,екологічних,інженерно-технічних,соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування.
СК06. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно- дизайнерському і ландшафтному проектуванні.
СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних і енергозберігаючих, техніко-економічних вимог і розрахунків.
СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів.
СК17. Усвідомлення теоретичних основ містобудування та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК20. Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач.
Результати навчання: ПР02. Знання основних засад та принципів архітектурно-містобудівної діяльності.
ПР04. Здатність оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно- містобудівного проектування
ПР07. Уміння застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР08. Знання нормативної бази архітектурно-містобудівного проєктування
ПР09. Здатність розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів.
ПР12. Здатність застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Основи містобудування та ландшафтна архітектура
Архітектурне проектування житлових будівель
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
Комп’ютерне моделювання та анімація архітектурного середовища.
Виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Містобудівне проектування» має на меті викласти основні принципи методики аналізу та планування значних територіальних архітектурно-містобудівних об’єктів, проектування нових поселень у відповідності до державних нормативних вимог, економічно-соціальних запитів та положень сталого розвитку поселень.
Метою проекту є оволодіння методикою проектування нового поселення, інтегруючись у планувальну та функціональну структуру ОТГ, на землях якої розплановується об’єкт, у відповідності до світових критеріїв формування житлового середовища.
У даному курсовому проекті студенти проходять основні стадії ескізного проектування житлового поселення з комплексом інфраструктури обслуговування та інженерного забезпечення. Проект виконується на топозйомці реальної території, площею в межах 50 – 100 га, для орієнтовної кількості мешканців від 2000 до 5000 осіб.
Першим етапом проектування нового поселення є виконання передпроектних досліджень - аналіз природних умов та містобудівних планувальних обмежень території проектування; архітектурних, культурних, етнографічних та історичних особливостей місцевості та сусідніх населених пунктів, соціальної специфіки. В умовах глобалізації для України, з її регіональними відмінностями, збереження ідентичності в архітектурному проектуванні є важливим чинником. Використанням місцевих, регіональних традицій в архітектурі повинно простежуватися в усіх компонентах нового поселення: в просторовій побудові, в організації житлового середовища, архітектурі будівель.
Результатом передпроектних досліджень є визначенням планувальних обмежень та потенціалу території.
На другому етапі проекту згідно вимог ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій здійснюється розрахунок площі житлової забудови обраної поверховості і об’єктів сервісної інфраструктури та кількості мешканців, у відповідності до площі заданої ділянки.
Третій етап виконання курсової роботи – це розробка проектних пропозицій функціональної, планувальної та архітектурно-просторової організації нового поселення. Базуючись на результатах попередніх етапів роботи студентами розробляється концепція життєздатного поселення згідно вимог зрівноваженого (сталого) розвитку. Парадигма сталого розвитку включає в себе вимоги захисту довкілля, соціальної справедливості та оптимального економічного розвитку.
Четвертий етап курсової роботи – виконання креслення «Схема генерального плану» - дасть можливість студентам освоїти нормативні вимоги та порядок виконання креслень значного містобудівного об’єкту і отримати навики практичного проектування.
Працюючи над цим проектом, студент закріплює теоретичні положення вивчених архітектурних та містобудівних дисциплін, вивчає сучасні методи і концепції проектування житла в Україні та за кордоном і вчиться застосовувати їх на практиці.
Дана дисципліна готує фахівця в галузі архітектури, що знатиме нормативні вимоги до проектування житлового середовища; критерії визнаного в світі зрівноваженого розвитку поселень; вмітиме проектувати в реальних умовах і матиме навики виконання робочої документації містобудівних об’єктів.
Опис: Лекційні заняття - нема.
Практичні (лабораторні ) заняття:
1. Вступна лекція. Видача завдання. 1 год
2. Опрацювання опорного плану (Ситуаційна схема. Аналіз природних умов. Побудова характерних перетинів території М 1:1000 / 1:2000) 4 год
3. Опрацювання опорного плану (Містобудівельний аналіз території.) 4 год
4. Розрахунок нового поселення – території функціональних зон, кількість мешканців, площа інфраструктурних об’єктів 4 год
5. Комплексна оцінка та обґрунтування вибору території, придатної для різних типів житлової забудови. 1 год
6. Клаузура №1. Функціонально-просторова модель концептуального вирішення нового поселення. Обговорення і затвердження клаузури №1. 4 год
7. Опрацювання функціонально-просторового вирішення генплану нового поселення М1:2000. (Планувальні та природні осі, території громадських об’єктів, територія житлової забудови) 4 год
8. Опрацювання транспортно-пішохідної мережі, функціонально-композиційного рішення нового поселення. 4 год
9. Опрацювання архітектурно-планувального вирішення генплану нового поселення М 1:2000. 4год
10. Побудова характерного перетину проектованого нового поселення М 1:1000 1
11. Клаузура №2. Пошук архітектурно-просторового образу нового поселення – аксонометрія (3D модель). 4 год
12. Обговорення і затвердження клаузури №2. Завершення розробки аксонометрії 4 год
13. Побудова перспективи з точки зору людини (h=1.5 м) простору громадського центру або житлової забудови. 1 год
14. Розробка ескізу подачі проекту М 1:5. Естетика подачі проекту. 3
15. Графічне оформлення проекту (2 арк. Ф А1) 1 год
16. Оформлення пояснюючої записки. 1 год
Методи та критерії оцінювання: Основним методом контролю знань студентів з дисципліни «Містобудівне проектування нового поселення» є поетапне виконання студентами завдань курсового проекту та підсумкове його оцінювання.
Курсовий проект – самостійне виконання суми індивідуальних завдань, що здійснюється як в аудиторній, так і позааудиторній роботі. При перевірці цих робіт основна увага звертається на відповідність виконання роботи ДБН, доцільність застосування проектного рішення відповідно до території проектування та вміння виконання креслення згідно стандартів.
Основними формами контролю знань студентів є: пот очний та підсумкови контроль. До поточного відноситься :
- рандомне опитування
- фронтальне виконання студентами за матеріалами кожного заняття практичних міні-робіт
- підготовка та захист презентації домашніх завдань до кожного заняття
Також як форму контролю можна вважати:
- консультації, метою яких є допомога студентам розібратись у складних питаннях, вирішити ті з них, у яких студенти самостійно розібратись не можуть. Одночасно консультації надають можливість проконтролювати знання студентів, скласти правильне уявлення про перебіг і результати навчальної роботи;
- контроль у позанавчальний час включає в себе: перевірку перебігу виконання завдань. Оцінюються якість виконання, точність і оригінальність рішень, перегляд спеціальної літератури та номативної, виконання завдання у встановленому обсязі відповідно до заданих строків;
Підсумковий контроль виконується за результатами виконання суми завдань та досягнення мети навчальної дисципліни, а саме як оцінювання оформленого згідно вимог та завантаженого у ВНС проекту.
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінювання результатів навчання студентів відбувається у відповідності до затвердженої Процедури оцінювання компетентностей, ідентифікації та вимірювання результатів навчання студентів у вищому навчальному закладі.
Залік проводиться відповідно до навчального плану в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою дисципліни. Підсумкова оцінка з дисципліни виставляється на основі представленого студентом курсового проекту у ВНС. За результатами вивчення навчального матеріалу, здобувачі отримують оцінку за 100-бальною шкалою.
Залік є підсумковим етапом вивчення усієї дисципліни і має за мету перевірку знань студентів по теорії, а також перевірка рівня засвоєного матеріалу.
Визначення рівня знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється у два етапи:
І етап - аудиторна та самостійна робота - 30 б.;
ІІ етап – здача курсового проекту – 70 б.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Архітектура сучасності. Остання третина ХХ – початок ХХІ століть: навч. посіб. / Б. Черкас, С. Лінда. – 2-ге вид. – Л. : Вид. Львівської політехніки, 2014. – 380 с.
2. Основи теорії містобудування: Навчальний підручник / І.О.Фомін. – К.: Наукова думка, 1997. – 191 с.
3. Містобудівне проектування. Частина І: Місто як об’єкт проектування : навч. посібник / С. В. Ганець, А. В. Гоблик, Ю. В. Ідак, Г. Є. Кознарська, Ю. І. Криворучко, Т. М. Мазур, Г. П. Петришин, Б. С. Посацький, І. В. Русанова, І.В. Склярова, Н. С. Соснова, С. П. Тупісь, І. Я. Черняк; за ред. Г. П. Петришин, Б. С. Посацького, Ю. В. Ідак. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016. – 328 с.
4. Містобудування. Довідник проектувальника. – 2-ге вид., доп. / за ред. Т.Ф. Панченко. – К.: Укрархбудінформ, 2006. – 192 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Містобудівне проєктування (курсовий проєкт)
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.03.E.133
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Містобудування
Лектор: Соснова Надія Степанівна
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
інтегральна компетентність: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук.
загальні компетентності:
ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК03. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
спеціальні (фахові, предметні) компетентності:
СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування.
СК02. Здатність застосовувати теорії, методи і принципи фізико-математичних, природничих наук, комп’ютерних, технологій для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
СК03. Усвідомлення особливостей розвитку історичних і сучасних стилів в архітектурі, містобудуванні, мистецтві та дизайні України та зарубіжних країн.
СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства,
будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд .
СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних,екологічних,інженерно-технічних,соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування.
СК06. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно- дизайнерському і ландшафтному проектуванні.
СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних і енергозберігаючих, техніко-економічних вимог і розрахунків.
СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів.
СК17. Усвідомлення теоретичних основ містобудування та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК20. Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач.
Результати навчання: ПР02. Знання основних засад та принципів архітектурно-містобудівної діяльності.
ПР04. Здатність оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно- містобудівного проектування
ПР07. Уміння застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР08. Знання нормативної бази архітектурно-містобудівного проєктування
ПР09. Здатність розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів.
ПР12. Здатність застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Основи містобудування та ландшафтна архітектура
Архітектурне проектування житлових будівель
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
Комп’ютерне моделювання та анімація архітектурного середовища.
Виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Містобудівне проектування» має на меті викласти основні принципи методики аналізу та планування значних територіальних архітектурно-містобудівних об’єктів, проектування нових поселень у відповідності до державних нормативних вимог, економічно-соціальних запитів та положень сталого розвитку поселень.
Метою проекту є оволодіння методикою проектування нового поселення, інтегруючись у планувальну та функціональну структуру ОТГ, на землях якої розплановується об’єкт, у відповідності до світових критеріїв формування житлового середовища.
У даному курсовому проекті студенти проходять основні стадії ескізного проектування житлового поселення з комплексом інфраструктури обслуговування та інженерного забезпечення. Проект виконується на топозйомці реальної території, площею в межах 50 – 100 га, для орієнтовної кількості мешканців від 2000 до 5000 осіб.
Першим етапом проектування нового поселення є виконання передпроектних досліджень - аналіз природних умов та містобудівних планувальних обмежень території проектування; архітектурних, культурних, етнографічних та історичних особливостей місцевості та сусідніх населених пунктів, соціальної специфіки. В умовах глобалізації для України, з її регіональними відмінностями, збереження ідентичності в архітектурному проектуванні є важливим чинником. Використанням місцевих, регіональних традицій в архітектурі повинно простежуватися в усіх компонентах нового поселення: в просторовій побудові, в організації житлового середовища, архітектурі будівель.
Результатом передпроектних досліджень є визначенням планувальних обмежень та потенціалу території.
На другому етапі проекту згідно вимог ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій здійснюється розрахунок площі житлової забудови обраної поверховості і об’єктів сервісної інфраструктури та кількості мешканців, у відповідності до площі заданої ділянки.
Третій етап виконання курсової роботи – це розробка проектних пропозицій функціональної, планувальної та архітектурно-просторової організації нового поселення. Базуючись на результатах попередніх етапів роботи студентами розробляється концепція життєздатного поселення згідно вимог зрівноваженого (сталого) розвитку. Парадигма сталого розвитку включає в себе вимоги захисту довкілля, соціальної справедливості та оптимального економічного розвитку.
Четвертий етап курсової роботи – виконання креслення «Схема генерального плану» - дасть можливість студентам освоїти нормативні вимоги та порядок виконання креслень значного містобудівного об’єкту і отримати навики практичного проектування.
Працюючи над цим проектом, студент закріплює теоретичні положення вивчених архітектурних та містобудівних дисциплін, вивчає сучасні методи і концепції проектування житла в Україні та за кордоном і вчиться застосовувати їх на практиці.
Дана дисципліна готує фахівця в галузі архітектури, що знатиме нормативні вимоги до проектування житлового середовища; критерії визнаного в світі зрівноваженого розвитку поселень; вмітиме проектувати в реальних умовах і матиме навики виконання робочої документації містобудівних об’єктів.
Опис: Лекційні заняття - нема.
Практичні (лабораторні ) заняття:
1. Вступна лекція. Видача завдання. 1 год
2. Опрацювання опорного плану (Ситуаційна схема. Аналіз природних умов. Побудова характерних перетинів території М 1:1000 / 1:2000) 4 год
3. Опрацювання опорного плану (Містобудівельний аналіз території.) 4 год
4. Розрахунок нового поселення – території функціональних зон, кількість мешканців, площа інфраструктурних об’єктів 4 год
5. Комплексна оцінка та обґрунтування вибору території, придатної для різних типів житлової забудови. 1 год
6. Клаузура №1. Функціонально-просторова модель концептуального вирішення нового поселення. Обговорення і затвердження клаузури №1. 4 год
7. Опрацювання функціонально-просторового вирішення генплану нового поселення М1:2000. (Планувальні та природні осі, території громадських об’єктів, територія житлової забудови) 4 год
8. Опрацювання транспортно-пішохідної мережі, функціонально-композиційного рішення нового поселення. 4 год
9. Опрацювання архітектурно-планувального вирішення генплану нового поселення М 1:2000. 4год
10. Побудова характерного перетину проектованого нового поселення М 1:1000 1
11. Клаузура №2. Пошук архітектурно-просторового образу нового поселення – аксонометрія (3D модель). 4 год
12. Обговорення і затвердження клаузури №2. Завершення розробки аксонометрії 4 год
13. Побудова перспективи з точки зору людини (h=1.5 м) простору громадського центру або житлової забудови. 1 год
14. Розробка ескізу подачі проекту М 1:5. Естетика подачі проекту. 3
15. Графічне оформлення проекту (2 арк. Ф А1) 1 год
16. Оформлення пояснюючої записки. 1 год
Методи та критерії оцінювання: Основним методом контролю знань студентів з дисципліни «Містобудівне проектування нового поселення» є поетапне виконання студентами завдань курсового проекту та підсумкове його оцінювання.
Курсовий проект – самостійне виконання суми індивідуальних завдань, що здійснюється як в аудиторній, так і позааудиторній роботі. При перевірці цих робіт основна увага звертається на відповідність виконання роботи ДБН, доцільність застосування проектного рішення відповідно до території проектування та вміння виконання креслення згідно стандартів.
Основними формами контролю знань студентів є: пот очний та підсумкови контроль. До поточного відноситься :
- рандомне опитування
- фронтальне виконання студентами за матеріалами кожного заняття практичних міні-робіт
- підготовка та захист презентації домашніх завдань до кожного заняття
Також як форму контролю можна вважати:
- консультації, метою яких є допомога студентам розібратись у складних питаннях, вирішити ті з них, у яких студенти самостійно розібратись не можуть. Одночасно консультації надають можливість проконтролювати знання студентів, скласти правильне уявлення про перебіг і результати навчальної роботи;
- контроль у позанавчальний час включає в себе: перевірку перебігу виконання завдань. Оцінюються якість виконання, точність і оригінальність рішень, перегляд спеціальної літератури та номативної, виконання завдання у встановленому обсязі відповідно до заданих строків;
Підсумковий контроль виконується за результатами виконання суми завдань та досягнення мети навчальної дисципліни, а саме як оцінювання оформленого згідно вимог та завантаженого у ВНС проекту.
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінювання результатів навчання студентів відбувається у відповідності до затвердженої Процедури оцінювання компетентностей, ідентифікації та вимірювання результатів навчання студентів у вищому навчальному закладі.
Залік проводиться відповідно до навчального плану в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою дисципліни. Підсумкова оцінка з дисципліни виставляється на основі представленого студентом курсового проекту у ВНС. За результатами вивчення навчального матеріалу, здобувачі отримують оцінку за 100-бальною шкалою.
Залік є підсумковим етапом вивчення усієї дисципліни і має за мету перевірку знань студентів по теорії, а також перевірка рівня засвоєного матеріалу.
Визначення рівня знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється у два етапи:
І етап - аудиторна та самостійна робота - 30 б.;
ІІ етап – здача курсового проекту – 70 б.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Архітектура сучасності. Остання третина ХХ – початок ХХІ століть: навч. посіб. / Б. Черкас, С. Лінда. – 2-ге вид. – Л. : Вид. Львівської політехніки, 2014. – 380 с.
2. Основи теорії містобудування: Навчальний підручник / І.О.Фомін. – К.: Наукова думка, 1997. – 191 с.
3. Містобудівне проектування. Частина І: Місто як об’єкт проектування : навч. посібник / С. В. Ганець, А. В. Гоблик, Ю. В. Ідак, Г. Є. Кознарська, Ю. І. Криворучко, Т. М. Мазур, Г. П. Петришин, Б. С. Посацький, І. В. Русанова, І.В. Склярова, Н. С. Соснова, С. П. Тупісь, І. Я. Черняк; за ред. Г. П. Петришин, Б. С. Посацького, Ю. В. Ідак. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016. – 328 с.
4. Містобудування. Довідник проектувальника. – 2-ге вид., доп. / за ред. Т.Ф. Панченко. – К.: Укрархбудінформ, 2006. – 192 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Містобудівне проєктування (курсовий проєкт)
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.04.E.152
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Містобудування
Лектор: Соснова Надія Степанівна
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
інтегральна компетентність: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук.
загальні компетентності:
ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК03. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
спеціальні (фахові, предметні) компетентності:
СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування.
СК02. Здатність застосовувати теорії, методи і принципи фізико-математичних, природничих наук, комп’ютерних, технологій для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
СК03. Усвідомлення особливостей розвитку історичних і сучасних стилів в архітектурі, містобудуванні, мистецтві та дизайні України та зарубіжних країн.
СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства,
будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд .
СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних,екологічних,інженерно-технічних,соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування.
СК06. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно- дизайнерському і ландшафтному проектуванні.
СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних і енергозберігаючих, техніко-економічних вимог і розрахунків.
СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів.
СК17. Усвідомлення теоретичних основ містобудування та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК20. Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач.
Результати навчання: ПР02. Знання основних засад та принципів архітектурно-містобудівної діяльності.
ПР04. Здатність оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно- містобудівного проектування
ПР07. Уміння застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР08. Знання нормативної бази архітектурно-містобудівного проєктування
ПР09. Здатність розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів.
ПР12. Здатність застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Основи містобудування та ландшафтна архітектура
Архітектурне проектування житлових будівель
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
Комп’ютерне моделювання та анімація архітектурного середовища.
Виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Містобудівне проектування» має на меті викласти основні принципи методики аналізу та планування значних територіальних архітектурно-містобудівних об’єктів, проектування нових поселень у відповідності до державних нормативних вимог, економічно-соціальних запитів та положень сталого розвитку поселень.
Метою проекту є оволодіння методикою проектування нового поселення, інтегруючись у планувальну та функціональну структуру ОТГ, на землях якої розплановується об’єкт, у відповідності до світових критеріїв формування житлового середовища.
У даному курсовому проекті студенти проходять основні стадії ескізного проектування житлового поселення з комплексом інфраструктури обслуговування та інженерного забезпечення. Проект виконується на топозйомці реальної території, площею в межах 50 – 100 га, для орієнтовної кількості мешканців від 2000 до 5000 осіб.
Першим етапом проектування нового поселення є виконання передпроектних досліджень - аналіз природних умов та містобудівних планувальних обмежень території проектування; архітектурних, культурних, етнографічних та історичних особливостей місцевості та сусідніх населених пунктів, соціальної специфіки. В умовах глобалізації для України, з її регіональними відмінностями, збереження ідентичності в архітектурному проектуванні є важливим чинником. Використанням місцевих, регіональних традицій в архітектурі повинно простежуватися в усіх компонентах нового поселення: в просторовій побудові, в організації житлового середовища, архітектурі будівель.
Результатом передпроектних досліджень є визначенням планувальних обмежень та потенціалу території.
На другому етапі проекту згідно вимог ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій здійснюється розрахунок площі житлової забудови обраної поверховості і об’єктів сервісної інфраструктури та кількості мешканців, у відповідності до площі заданої ділянки.
Третій етап виконання курсової роботи – це розробка проектних пропозицій функціональної, планувальної та архітектурно-просторової організації нового поселення. Базуючись на результатах попередніх етапів роботи студентами розробляється концепція життєздатного поселення згідно вимог зрівноваженого (сталого) розвитку. Парадигма сталого розвитку включає в себе вимоги захисту довкілля, соціальної справедливості та оптимального економічного розвитку.
Четвертий етап курсової роботи – виконання креслення «Схема генерального плану» - дасть можливість студентам освоїти нормативні вимоги та порядок виконання креслень значного містобудівного об’єкту і отримати навики практичного проектування.
Працюючи над цим проектом, студент закріплює теоретичні положення вивчених архітектурних та містобудівних дисциплін, вивчає сучасні методи і концепції проектування житла в Україні та за кордоном і вчиться застосовувати їх на практиці.
Дана дисципліна готує фахівця в галузі архітектури, що знатиме нормативні вимоги до проектування житлового середовища; критерії визнаного в світі зрівноваженого розвитку поселень; вмітиме проектувати в реальних умовах і матиме навики виконання робочої документації містобудівних об’єктів.
Опис: Лекційні заняття - нема.
Практичні (лабораторні ) заняття:
1. Вступна лекція. Видача завдання. 1 год
2. Опрацювання опорного плану (Ситуаційна схема. Аналіз природних умов. Побудова характерних перетинів території М 1:1000 / 1:2000) 4 год
3. Опрацювання опорного плану (Містобудівельний аналіз території.) 4 год
4. Розрахунок нового поселення – території функціональних зон, кількість мешканців, площа інфраструктурних об’єктів 4 год
5. Комплексна оцінка та обґрунтування вибору території, придатної для різних типів житлової забудови. 1 год
6. Клаузура №1. Функціонально-просторова модель концептуального вирішення нового поселення. Обговорення і затвердження клаузури №1. 4 год
7. Опрацювання функціонально-просторового вирішення генплану нового поселення М1:2000. (Планувальні та природні осі, території громадських об’єктів, територія житлової забудови) 4 год
8. Опрацювання транспортно-пішохідної мережі, функціонально-композиційного рішення нового поселення. 4 год
9. Опрацювання архітектурно-планувального вирішення генплану нового поселення М 1:2000. 4год
10. Побудова характерного перетину проектованого нового поселення М 1:1000 1
11. Клаузура №2. Пошук архітектурно-просторового образу нового поселення – аксонометрія (3D модель). 4 год
12. Обговорення і затвердження клаузури №2. Завершення розробки аксонометрії 4 год
13. Побудова перспективи з точки зору людини (h=1.5 м) простору громадського центру або житлової забудови. 1 год
14. Розробка ескізу подачі проекту М 1:5. Естетика подачі проекту. 3
15. Графічне оформлення проекту (2 арк. Ф А1) 1 год
16. Оформлення пояснюючої записки. 1 год
Методи та критерії оцінювання: Основним методом контролю знань студентів з дисципліни «Містобудівне проектування нового поселення» є поетапне виконання студентами завдань курсового проекту та підсумкове його оцінювання.
Курсовий проект – самостійне виконання суми індивідуальних завдань, що здійснюється як в аудиторній, так і позааудиторній роботі. При перевірці цих робіт основна увага звертається на відповідність виконання роботи ДБН, доцільність застосування проектного рішення відповідно до території проектування та вміння виконання креслення згідно стандартів.
Основними формами контролю знань студентів є: пот очний та підсумкови контроль. До поточного відноситься :
- рандомне опитування
- фронтальне виконання студентами за матеріалами кожного заняття практичних міні-робіт
- підготовка та захист презентації домашніх завдань до кожного заняття
Також як форму контролю можна вважати:
- консультації, метою яких є допомога студентам розібратись у складних питаннях, вирішити ті з них, у яких студенти самостійно розібратись не можуть. Одночасно консультації надають можливість проконтролювати знання студентів, скласти правильне уявлення про перебіг і результати навчальної роботи;
- контроль у позанавчальний час включає в себе: перевірку перебігу виконання завдань. Оцінюються якість виконання, точність і оригінальність рішень, перегляд спеціальної літератури та номативної, виконання завдання у встановленому обсязі відповідно до заданих строків;
Підсумковий контроль виконується за результатами виконання суми завдань та досягнення мети навчальної дисципліни, а саме як оцінювання оформленого згідно вимог та завантаженого у ВНС проекту.
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінювання результатів навчання студентів відбувається у відповідності до затвердженої Процедури оцінювання компетентностей, ідентифікації та вимірювання результатів навчання студентів у вищому навчальному закладі.
Залік проводиться відповідно до навчального плану в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою дисципліни. Підсумкова оцінка з дисципліни виставляється на основі представленого студентом курсового проекту у ВНС. За результатами вивчення навчального матеріалу, здобувачі отримують оцінку за 100-бальною шкалою.
Залік є підсумковим етапом вивчення усієї дисципліни і має за мету перевірку знань студентів по теорії, а також перевірка рівня засвоєного матеріалу.
Визначення рівня знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється у два етапи:
І етап - аудиторна та самостійна робота - 30 б.;
ІІ етап – здача курсового проекту – 70 б.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Архітектура сучасності. Остання третина ХХ – початок ХХІ століть: навч. посіб. / Б. Черкас, С. Лінда. – 2-ге вид. – Л. : Вид. Львівської політехніки, 2014. – 380 с.
2. Основи теорії містобудування: Навчальний підручник / І.О.Фомін. – К.: Наукова думка, 1997. – 191 с.
3. Містобудівне проектування. Частина І: Місто як об’єкт проектування : навч. посібник / С. В. Ганець, А. В. Гоблик, Ю. В. Ідак, Г. Є. Кознарська, Ю. І. Криворучко, Т. М. Мазур, Г. П. Петришин, Б. С. Посацький, І. В. Русанова, І.В. Склярова, Н. С. Соснова, С. П. Тупісь, І. Я. Черняк; за ред. Г. П. Петришин, Б. С. Посацького, Ю. В. Ідак. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016. – 328 с.
4. Містобудування. Довідник проектувальника. – 2-ге вид., доп. / за ред. Т.Ф. Панченко. – К.: Укрархбудінформ, 2006. – 192 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).