Теорія містобудування (комплексне дослідження)
Спеціальність: Містобудування
Код дисципліни: 7.191.02.O.005
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Містобудування
Лектор: проф., к.арх. Петришин Галина Петрівна
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: • Знати основні містобудівні теорії, етапи їхнього виникнення та формування.
• Вміння аналізувати та стратегічно мислити при розв’язанні складних планувальних завдань в галузі містобудування.
• Вміти досліджувати місто і містобудівні системи та пропонувати можливі напрямки їхнього розвитку використовуючи отримані теоретичні знання.
• Вміти представляти результати дослідження і вивчення містобудівних систем, обґрунтувати свої висновки
• Мати уявлення про актуальні теорії та концепції розвитку міста та містобудівних систем.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Основи містобудування та ландшафтна архітектура
• Історія містобудування
Короткий зміст навчальної програми: Передумови та принципи періодизації теорії містобудування. Характеристика першого етапу розвитку теорії містобудування (кінець ХІХ - перша чверть ХХ століття). Характеристика другого етапу розвитку теорії і практики містобудування (1930-1950рр.). Характеристика третього етапу розвитку містобудування 1960-1980 рр. Характеристика четвертого етапу розвитку теорії містобудування 1980-2000 рр. Перспективні напрямки розвитку теорії і практики містобудування.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль (індивідуальна графічна робота) (30%)
Підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен) (70%)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Фомін І.О. Основи теорії містобудування: Підручник. – К.: Наукова думка, 1997. – 191 с.
2. Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем. К.: Вид. дім А.С.С., 2004.
3. Рудницький А.М. Управління міським середовищем. Навч. посібн. –К.: 1991.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Теорія містобудування (комплексне дослідження) (курсова робота)
Спеціальність: Містобудування
Код дисципліни: 7.191.02.O.006
Кількість кредитів: 3.50
Кафедра: Містобудування
Лектор: проф., к.арх. Петришин Галина Петрівна
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Oзнайомлення студента з розвитком основних містобудівних концепцій сучасності, спадкоємності та неперервності формування міського середовища, сьогоденних процесів та концепцій функціонування міста, застосування цих знань у реальному проектуванні.
Загальні компетентності (КЗ)
ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК04. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (КС):
ФК06. Здатність аналізувати міжнародний та вітчизняний досвід, збирати, накопичувати і використовувати інформацію, необхідну для розв’язання задач дослідницького та інноваційного характеру у сфері архітектури та містобудування.
ФК08. Здатність розробляти завдання на архітектурно-
містобудівне проєктування, організовувати процес проєктування з використанням даних щодо натурних обстежень, містобудівного аналізу та розрахунку об’єкту проєктування.
ФК11. Здатність критично осмислювати проблеми архітектури та містобудування.
ФКС1.1. Застосування знань комплексного дослідження архітектурно-містобудівного об’єкту в архітектурно-містобудівному проектуванні та проведенні науково-дослідницької діяльності;
ФКС2.1. Комплексного дослідження архітектурно-містобудівного та ландшафтного об’єкту задля застосування отриманих результатів в прийнятті проектного рішення;
Результати навчання: • Знати основні містобудівні теорії, етапи їхнього виникнення та формування.
• Вміння аналізувати та стратегічно мислити при розв’язанні складних планувальних завдань в галузі містобудування.
• Вміти досліджувати місто і містобудівні системи та пропонувати можливі напрямки їхнього розвитку використовуючи отримані теоретичні знання.
• Вміти представляти результати дослідження і вивчення містобудівних систем, обґрунтувати свої висновки
• Мати уявлення про актуальні теорії та концепції розвитку міста та містобудівних систем.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Основи містобудування та ландшафтна архітектура
• Історія містобудування
Короткий зміст навчальної програми: Передумови та принципи періодизації теорії містобудування. Характеристика першого етапу розвитку теорії містобудування (кінець ХІХ - перша чверть ХХ століття). Характеристика другого етапу розвитку теорії і практики містобудування (1930-1950рр.). Характеристика третього етапу розвитку містобудування 1960-1980 рр. Характеристика четвертого етапу розвитку теорії містобудування 1980-2000 рр. Перспективні напрямки розвитку теорії і практики містобудування.
Опис: 1
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль (індивідуальна графічна робота) (30%)
Підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен) (70%)
Критерії оцінювання результатів навчання:
100 бальна система оцінювання
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Фомін І.О. Основи теорії містобудування: Підручник. – К.: Наукова думка, 1997. – 191 с.
2. Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем. К.: Вид. дім А.С.С., 2004.
3. Рудницький А.М. Управління міським середовищем. Навч. посібн. –К.: 1991.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).