Основи теорії радіотехнічних систем

Спеціальність: Програмно-апаратні пристрої інфокомунікаційних систем
Код дисципліни: 6.172.10.E.069
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Радіоелектронних технологій інформаційних систем
Лектор: к.т.н., доцент Фабіровський Сергій Євгенович
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є завершення підготовки спеціалістів в галузі радіотехніки. Для цього на базі знань та навиків, набутих при вивчені попередніх та суміжних дисциплін, студенти оволодівають сучасними методами статистичного аналізу та синтезу оптимальних або квазіоптимальних пристроїв обробки радіосигналів і виробляють навики вибору принципу та структури побудови радіотехнічних систем різного призначення. Вивчення дисципліни повинно привити студентам системний підхід до проектування радіотехнічних пристроїв, що входять до складу радіотехнічної системи.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: ЗК-1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК-2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК-3. Здатність планувати та управляти часом. ЗК-4. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК-6. Здатність працювати в команді. ЗК-7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. ЗК-8. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК-13. Здатність до системного мислення; ЗК-14. Здатність здійснювати пошук та аналізувати інформацію з різних джерел. фахові компетентності: ФК-1. Здатність розуміти сутність і значення інформації в розвитку сучасного інформаційного суспільства. ФК-2. Здатність вирішувати стандартні завдання професійної діяльності на основі інформаційної та бібліографічної культури із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій і з урахуванням основних вимог інформаційної безпеки. ФК-З. Здатність використовувати базові методи, способи та засоби отримання, передавання, обробки та зберігання інформації. ФК-4. Здатність здійснювати комп'ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм. ФК-6. Здатність проводити інструментальні вимірювання в інформаційно-телекомунікаційних мережах, телекомунікаційних та радіотехнічних системах.
Результати навчання: У результаті вивчення модуля студенти повинні: • освоїти загальні методи побудови та аналізу радіотехнічних систем, вивчити принципи побудови і основні характеристики окремих пристроїв та радіолокаційних і радіонавігаційних систем, набути навики їх розробки, які дозволяють розв’язати певні задачі добування інформації; • знати сучасні методи статистичного аналізу та синтезу оптимальних або квазіоптимальних пристроїв обробки радіосигналів і шляхи вибору принципів та структур побудови радіолокаційних і радіонавігаційних систем різного призначення; • вміти розробляти структурні схеми радіолокаційних, радіонавігаційних систем; вибирати зондуючі (несучі) сигнали та методи їх кодування з метою забезпечення завадостійкості систем та їх максимальної продуктивності; оцінювати якісні показники радіотехнічних систем.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Пререквізити: фізика, вища математика, теорія імовірностей, математична статистика та випадкові процеси, сигнали та процеси в радіотехніці, статистична радіотехніка; • Кореквізити: методи генерування та формування сигналів, методи приймання та обробки сигналів, пристрої надвисоких частот та антени, радіоавтоматика.
Короткий зміст навчальної програми: Предмет «Основи теорії радіотехнічних систем» висвітлює методи побудови та шляхи розвитку радіоелектронних систем і радіотехніки в цілому, його ціль допомогти студентам засвоїти принципи системного підходу до розробки будь-якої системи, поглибити знання з основ теорії радіоелектронних систем різного призначення, в тому числі тих, які вивчаються в цілому ряді дисциплін навчального плану підготовки спеціалістів, даного профілю.
Опис: Предмет та завдання дисципліни. Фізичні основи побудови радіотехнічних систем. Методи визначення місцезнаходження об’єктів на площині та в просторі. Вимірювання віддалі, швидкості та кутових координат. Сигнали та шуми, методи опису, їх основні характеристики. Основи статистичної теорії радіотехнічних систем. Структура та якісні показники виявників сигналів. Розрізнення, розділення та оцінювання параметрів сигналів. Розрізнення сигналів, якісні показники розрізнювачів. Роздільна здатність за віддаллю, швидкістю та кутовою координатою. Радіолокаційні та радіонавігаційні системи Склад радіолокаційних та радіонавігаційних систем. Тактико – технічні характеристики радіотехнічних систем Радіолокаційні цілі та формування відбитих сигналів. Основні характеристики радіолокаційних цілей. Віддаль дії радіотехнічних систем. Радіолокатор кругового огляду, структурна схема, принцип дії. Індикатори кругового огляду. Методи радіолокаційної селекції та розпізнавання об’єктів. Системи селекції рухомих цілей.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на лабораторних заняттях проводиться з метою виявлення готовності студента до занять у таких формах: • вибіркове усне опитування перед початком занять; • оцінка активності студента у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей і т. ін. Контрольні запитання поділяються на: ? а) тестові завдання – вибрати вірні відповіді; ? б) проблемні – створення ситуацій проблемного характеру; ? в) питання-репліки – виявити причинно-наслідкові зв’язки; ? г) ситуаційні завдання – визначити відповідь згідно певної ситуації; ? д) питання репродуктивного характеру – визначення практичного значення. Підсумковий контроль проводиться за результатами поточного контролю та виконання контрольної роботи.
Критерії оцінювання результатів навчання: • Поточний контроль під час виконання лабораторних, практичних робіт та тестів у ВНС (45%); • Семестровий контроль (екзамен) (45% – письмова компонента, 10% – усна компонента).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: • Сумик М.М. Основи теорії радіотехнічних систем: Навчальний посібник для вузів. –Львів, Видавництво «ЛП», 2005. • Николишин, Мирон Йосипович. Радіотехнічні методи навігації [Текст] : навч. посіб. / М. Й. Николишин ; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2020. - 123 с. : рис., табл. - Бібліогр.: с. 121. - 200 прим. - ISBN 978966-941-498-4 • Радіотехнічні системи (Основи проектування. Частина 1) : навч. посіб. / В. М. Кичак, А. Ю. Воловик, М. А. Шутило, О. П. Червак –Вінниця : ВНТУ, 2018. – 122 с. • Конспект лекцій з дисципліни «Радіотехнічні системи» для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня зі спеціальності - 172 «Телекомунікації та радіотехніка»./Укл.: С’янов О.М., Марченко С.В. - Кам’янське; ДДТУ, 2018 р. – 88 с. • Теорія сигналів. / Сумик М., Прудиус І., Сумик Р. /: Підручник. – Львів, «Бескид БІТ», 2008.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).