Практика за темою магістерської кваліфікаційної роботи

Спеціальність: Технології ортопедичних та реабілітаційних виробів медичного призначення
Код дисципліни: 7.163.04.O.011
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Хімічна технологія переробки пластмас
Лектор: Викладачі кафедри
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета практики – узагальнення й удосконалення здобутих студентами теоретичних знань, закріплення навиків практичної роботи, підвищення рівня їх професійної підготовки, оволодіння професійним досвідом для підготовки до самостійної трудової діяльності, формування здатності систематично поновлювати свої знання та творчо застосовувати їх у практичній діяльності.
Завдання: Відповідно до вимог освітньо-професійної програми “Технології ортопедичних та реабілітаційних виробів медичного призначення” та кваліфікаційних характеристик магістра в результаті проходження практики студенти повинні набути компетентностей, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за вказаною спеціальністю, пов’язаних із проектуванням, конструюванням, вдосконаленням та застосуванням медико-технічних та біоінженерних виробів, приладів, апаратів і систем з дотриманням технічних вимог. До них належать: 1. Інтегральні компетентності: здатність розв’язувати складні задачі та проблеми у біомедичній інженерії або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог. 2. Загальні компетентності: - ЗК3. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. - ЗК4. Здатність працювати в команді.; 3. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності: - КС1. Здатність вирішувати комплексні проблеми біомедичної інженерії із застосовуванням методів математики, природничих та інженерних наук. - КС3. Здатність аналізувати складні медико-інженерні та біоінженерні проблеми та здійснювати їх формалізацію для знаходження кількісних рішень із застосуванням сучасних математичних методів та інформаційних технологій. - КС7. Здатність працювати в багатопрофільному колективі.
Результати навчання: У результаті проходження практики студенти повинні отримати нові знання і вміння, які передбачені професійно-практичною складовою освітньо-професійної програми. Програмні результати: - ПР2. Аналізувати і вирішувати складні медико-інженерні та біоінженерні проблеми із застосуванням математичних методів та інформаційних технологій. - ПР4. Розробляти, планувати, виконувати та обґрунтовувати інноваційні проекти біоінженерних об’єктів та систем медико-технічного призначення з урахуванням інженерних, медичних, правових, економічних, екологічних та соціальних аспектів, здійснювати їх інформаційне та методичне забезпечення. - ПР6. Вирішувати у практичній діяльності завдання біомедичної інженерії з усвідомленням власної етичної та соціальної відповідальності в особистій діяльності та/або в команді. Комунікація: - КОМ1. Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей проблем,рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності. - КОМ2. Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію Автономія і відповідальність: - АіВ1. Управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах. - АіВ2. Відповідальність за професійний розвиток окремих осіб та/або груп осіб. - АіВ3. Здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Усі дисципліни теоретичного курсу і навчально-виробнича практика
Короткий зміст навчальної програми: Практика за темою магістерської кваліфікаційної роботи є завершальним етапом підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 163 “Біомедична інженерія”. Вона передує виконанню студентами магістерських кваліфікаційних робіт (МКР) і передбачає збір матеріалів для їх виконання, а також узагальнення й удосконалення здобутих студентами програмних результатів навчання, оволодіння професійним досвідом із метою їхньої підготовки до самостійної трудової діяльності. Основна задача програми практики полягає в чіткому плануванні та регламентуванні діяльності студентів та керівників практики, максимальному виявленні рівня підготовки студента за вказаною спеціальністю.
Опис: Звіт із практики за темою магістерської кваліфікаційної роботи оформляється індивідуально кожним студентом обсягом до 20–30 рукописних сторінок формату А4 згідно з вимогами ЄСКД та ЄСТД і повинен включати: – титульну сторінку (Додаток А); – заповнений бланк “Завдання та результати проходження практики” (Додаток Б), який роздруковується на одному аркуші (двосторонній друк) з відмітками про проходження практики і характеристикою та оцінкою роботи студента керівником від бази практики (2-а сторінка звіту); – календарний план виконання робіт з відмітками керівника; – вступ, в якому наводиться актуальність проблеми; – основну частину, яка повинна містити розділи, які викладені відповідно з пунктами розділу з даної програми та індивідуального завдання. Ця частина повинна містити матеріали, які зібрані студентом під час практики та які можуть бути корисними під час написання магістерської кваліфікаційної роботи. В основній частині окремих розділів обов’язково повинен фігурувати звіт про виконання індивідуального завдання, в якому повинна бути вказана методика та отримані результати; – розділ з питання охорони праці; – висновки і пропозиції; – список використаної літератури та необхідні для магістерської кваліфікаційної роботи копії документів у вигляді додатку. Звіт не повинен містити технічних описів, які не стосуються теми магістерської роботи та індивідуального завдання, а також цитування літературних джерел без посилань. Складений студентом звіт повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. Аркуші звіту повинні бути зшиті. Технологічні схеми та інші рисунки оформляються на окремих листках, підписуються та долучаються до звіту. Для узагальнення матеріалів, зібраних під час практики та підготовки звіту, студентам в кінці практики відводиться 3–4 дні. Звіт перевіряється та затверджується керівниками практик від бази та навчального закладу.
Методи та критерії оцінювання: Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми практики та індивідуального завдання. Письмовий звіт, підписаний та оцінений керівником від бази практики разом із завданням подається на рецензування керівнику практики від кафедри. Звіт з практики студенти захищають перед комісією, яка призначена завідувачем кафедри упродовж перших двох тижнів навчальних занять після завершення практики. До складу комісії входять 3 особи: керівники практики – від університету і, за можливістю, від бази практики, а також викладачі дисциплін циклу професійної підготовки. Формою контролю результатів захисту звіту з практики є диференційований залік. Оцінка за практику вноситься у бланк “Завдання та результати проведення практики”, залікову відомість і в залікову книжку студента та засвідчується підписами членів комісії. Студенту, який не виконав програми практики з поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно за умов, визначених університетом та погоджених з базою практики. Студент, який не виконав програми практики без поважних причин або отримав оцінку “незадовільно” за результатами захисту звіту з практики, відраховується з університету за невиконання навчального плану. Результати проходження практики студентами обговорюють на засіданні кафедри.
Критерії оцінювання результатів навчання: Підсумковий контроль - 100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Наказ Міністерства освіти України від 08.04.1993 № 93 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 351 (v0351281-94) від 20.12.94) Про затвердження “Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України” / https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93 2. Методичні рекомендації зі складання програми практики студентів вищих навчальних закладів Міністерства освіти України від 14.02.96 р. № 31-5/97 / http://sites.znu.edu.ua › Metod_rekom_pro_rozrob_progr_prak. 3. Стандарт забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти СВО ЛП 02.01. Положення про організацію освітнього процесу, затверджено наказом ректора від 22.01.2019 р. № 26-1-10. / Внутрішні стандарти забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти. Частина І / за ред. професора Ю. Я. Бобало. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – С. 75–98. 4. Стандарт забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти СВО ЛП 02.04. Положення про організацію проведення практики здобувачів вищої освіти Національного університету “Львівська політехніка”, затверджено наказом ректора від 29.09.2022 р. № 462-1-03. / Внутрішні стандарти забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти. Частина І / за ред. професора Ю. Я. Бобало. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – С. 149–164. 5. Стандарт забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти СВО ЛП 02.01. Положення про академічну мобільність студентів, аспірантів, докторантів, наукових, науково-педагогічних, педагогічних та інших працівників, затверджено наказом ректора від 22.01.2019 р. № 26-1-10. / Внутрішні стандарти забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти. Частина І / за ред. професора Ю. Я. Бобало. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – С. 139–148.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).