Методологія , методика наукових медіадосліджень та викладання фахових дисциплін
Спеціальність: Журналістика
Код дисципліни: 7.061.01.O.007
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Журналістика та засоби масової комунікації
Лектор: Ольга Василівна Гарматій
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Загальні компетентності:
ЗК2. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.
ЗК4. Вміння виявляти, ставити та розв’язувати проблеми.
ЗК 13. Здатність до пошуку інформації з актуальних тем, перевірки джерел.
ЗК 14. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:
ФК1. Здатність здійснювати теоретичний, методологічний та емпіричний аналіз актуальних проблем журналістської науки та/або практики.
ФК2. Здатність самостійно планувати, організовувати та здійснювати журналістське дослідження, наукове медіадослідження з елементами наукової новизни та/або практичної значущості.
Результати навчання: володіти загальними, загальнонауковими та конкретнонауковими методами наукового пізнання в медіадослідженнях;
володіти методами емпіричного і теоретичного дослідження мас-медіа;
орієнтуватися у здобутках української та світової теорії мас-медіа,
використовувати здобуті знання у самостійній науковій праці, застосовувати результати наукових досліджень у практичній діяльності журналіста;
знати й розуміти сучасні технології навчання у вищій школі;
володіти загальною методикою організації навчального процесу у вищій школі з урахуванням завдань специфіки викладання фахових дисциплін;
знати й розуміти основні проблеми організації та методики контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів, керівництва їхньою науково-пошуковою роботою.
застосовувати сучасні інноваційні підходи до навчально-пізнавального процесу у вищій школі.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен досягти таких програмних результатів навчання:
ПРН1. Здійснювати пошук, опрацювання та аналіз професійно важливих знань із різних джерел із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
ПРН2. Вміти організовувати та проводити журналістське дослідження із застосуванням валідних та надійних методів.
ПРН3. Узагальнювати емпіричні дані та формулювати теоретичні висновки.
ПРН4. Доступно і аргументовано представляти результати досліджень у писемній та усній формах, брати участь у фахових дискусіях.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Основи наукових досліджень;
Теорія і методика журналістської творчості;
Теорія масової комунікації;
Актуальні проблеми в ЗМІ;
Журналістська етика.
Короткий зміст навчальної програми: Під час вивчення курсу студенти знайомляться з методами організації та проведення наукових медіадосліджень, особливостями оприлюднення їхніх результатів; методикою організації навчального процесу з урахуванням специфіки викладання журналістикознавчих дисциплін у вищій школі.
У результаті вивчення дисципліни здобувачі вищої освіти повинні знати наукові методи досліджень медіа, орієнтуватися в українській та світовій теорії мас-медіа, знати методику і сучасні інноваційні підходи до організації навчального процесу у вищій школі з урахуванням завдань специфіки викладання фахових дисциплін; уміти застосовувати знання зі сфери предметної зацікавленості для створення наукового продукту; генерувати науковий контент з використанням та опрацюванням різних джерел інформації, володіти навичками практичної навчально-виховної взаємодії, механізмами та технологіями організації навчання у вищій школі.
Опис: Методологія наукового пізнання. Інтелектуальні рамки досліджень. Загальнонаукові методи медіадосліджень. Описові методи наукових досліджень. Аналіз документальної інформації. Опитування. Класифікація опитувань. Спостереження. Експеримент. Академічна доброчесність у вищій школі. Теоретичні аспекти академічної доброчесності. Документи, які регулюють доброчесність в Україні. Доброчесність у науковому дослідженні. Загальні основи педагогіки вищої школи Дидактика вищої школи Особливості професійної підготовки журналістів у системі вищої школи. Форми організації навчання у вищій школі. Методика проведення лекційних занять. Методика організації та проведення практичних занять у вищій школі. Організація самостійної роботи студентів. Методика проведення контролю знань студентів. Виховання у вищому навчальному закладі. Викладач журналістики як педагогічна особистість.
Методи та критерії оцінювання: Робота на практичних заняттях (45%);
Екзаменаційний контроль, письмово-усна форма (55%).
Критерії оцінювання результатів навчання: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Гарматій О. В. До питання про викладання журналістських дисциплін у вищій школі: з розгляду наукової літератури // Інновації та особливості функціонування ЗМІ в демократичному суспільстві : збірник матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції до 31-ї річниці Незалежності України (Львів, 27 жовтня 2022 р.). – 2022. – C. 28-31.
Гарматій О.В. Опитування в медіадослідженнях // Інновації та особливості функціонування ЗМІ в демократичному суспільстві : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2022. – С. 75-80.
Гарматій О. В. Роль науковців у медіависвітленні наукової тематики // Проблеми журналістської освіти та практики: український та світовий досвід : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 27-28 вересня 2023 р.). – 2023. – C. 57-60.
Губенко Д. Методологія медіа-досліджень : вікіпідручник. Режим доступу : https://shortest.link/2UwF.
Довідник з академічної доброчесності / уклад.: В. Г. Гур’янова, Л.Т. Ониксимова, Н.В. Поберій; за заг. ред. Т.О. Маринич. Суми: Сумський держ. ун-т, 2018. 24 с. Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71531.
Квіт С. Масові комунікації : підручник. 2-е вид., випр. і доп. K.: Києво-Могилянська академія, 2018. 352 c. Режим доступу: https://shortest.link/2Uw1.
Короткий словник педагогічних термінів / Уклад. І. С. Колодій. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. 96 с.
Методологія досліджень мас-медіа: робоча книга (handbook) / за заг. ред. К. Г. Сіріньок-Долгарьової. Запоріжжя: ЗНУ, 2017. 156 с. Режим доступу : https://shortest.link/32rq
Методичні рекомендації для закладів вищої освіти з підтримки принципів академічної доброчесності. Режим доступу: https://shortest.link/2Uwa
Михайлин І. Л. Журналістська освіта і наука : підручник. – Суми : Університетська книга, 2009. – 336 с.
Ортинський В. Л. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. К. : Центр навчальної літератури, 2019. 472 с.
Розширений глосарій термінів та понять ст. 42 «Академічна доброчесність» Закону України «Про освіту» (від 5 вересня 2017 р.). Режим доступу : https://shortest.link/32rx
Ромах О. В. Настільний посібник з методології досліджень соціальних комунікацій. Львів : ПАІС, 2020. 404 с.
Різун В. В. Скотникова Т. В. Методи наукових досліджень у журналістикознавстві: навч. посібн. 2-е вид., перероб. і доп. К. : Преса України, 2008. 144 с.
Холод О. М. Методологія досліджень соціальних комунікацій : підручник. Львів : ПАІС, 2014. 280 с. Режим доступу : https://shortest.link/32rZ.
Harmatiy O. (2021). Science Coverage: What Does the Audience Want and Really Need? Exploring Media Consumption in Ukraine. Journal of Creative Communications, 16(1), 97–112. URL: https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/0973258620981799. doi.org/10.1177/0973258620981799.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).