Методологічні засади історико-правових досліджень
Спеціальність: Право
Код дисципліни: 8.081.00.M.033
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теорії права та конституціоналізму
Лектор: Гарасимів Тарас Зеновійович
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у здобувачів третього рівня вищої освіти компетентностей:
Інтегральна компетентність (ІНТ). Здатність продукувати інноваційні наукові ідеї, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, вирішувати комплексні проблеми в процесі інноваційно-дослідницької та професійної діяльності, проводити оригінальні наукові дослідження на міжнародному та національному рівнях.
Загальні компетентності (ЗК).
ЗК1.Здатність методологічного осмислення і творчого пошуку шляхів вирішення актуальних світоглядних та прикладних проблем – юридичної науки і практики.
ЗК2.Здатність кваліфікувати явища і події правової дійсності, а також розуміти характер процесів, що відбуваються у правовій системі держави.
ЗК4.Здатність знаходити, відбирати, інтегрувати й систематизувати інформацію за певним напрямом і розробляти на її основі нові ідеї
ЗК5.Здатність застосовувати закони формальної логіки в процесі інтелектуальної діяльності
ЗК6. Здатність діяти відповідно до загального культурного світогляду, сформованого на основі морально-етичних норм та позитивних соціально-орієнтованих ціннісних переконань.
Спеціальні (фахові) компетентності (ФК).
ФК 2. Розуміння проблем формування національної правової системи України та її адаптації до європейського права; співвідношення й взаємодії національного та міжнародного права.
ФК 5. Розуміння сутності теоретичних основ та практичних підходів, специфіки правових інститутів та їх впливу на сучасне громадянське суспільство.
ФК 8. Здатність виробляти правові позиції для розв’язання правових проблем і практичних ситуацій.
ФК 9. Здатність приймати участь у різноманітних практичних правових заходах, у тому числі міжнародного рівня, у фахових дискусіях із проблем окремих галузей права, законотворчості, правозастосування.
ФК 11. Здатність здійснювати розробку правових актів та тлумачення права, надавати рекомендації щодо їх удосконалення.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
Знання (ЗН).
ЗН 1. Показати фундаментальні знання, набуті у процесі навчання в межах обраної спеціалізації щодо теоретичних основ складових елементів права, їх правової природи, основ методології, функцій, принципів, структури, форм реалізації.
ЗН 2. Відтворити глибокі знання в межах спеціалізації щодо еволюції думки про окремі елементи системи права з позначенням новацій і осучаснення.
ЗН 3. Визначити правову проблематику практичної ситуації, критично осмислити наявні умови, окреслити наявні кола правовідносин.
ЗН 4. Демонструвати знання професійних підходів, основ практичних прийомів правової роботи у межах обраної спеціалізації в праві.
Уміння (УН).
УН 1. Збирати, обробляти та аналізувати значний обсяг інформації про структурні елементи системи права у межах обраної спеціалізації.
УН 2. Оцінювати та аналізувати практичні юридичні питання та практичні правові ситуації, пропонувати варіанти побудови аргументації.
Комунікація (КОМ).
КОМ 2. Організовувати та вести професійні дискусії у сфері окремих галузей права, їх складових елементів.
КОМ 3. Брати участь у фахових дискусіях із проблем окремих галузей права, законотворчості, правозастосування, поважати опонентів і їхню точку зору.
КОМ 4. Доносити до фахівців та широкого загалу інформацію, ідеї, проблеми, рішення та власний досвід з актуальних питань права.
Автономія і відповідальність (АіВ).
АіВ 2. Демонструвати здатність до подальших наукових досліджень з високим рівнем автономності (формулювати власні авторські висновки, пропозиції та рекомендації.
АіВ 3. Здатність усвідомлювати та нести особисту відповідальність за одержані наукові результати дослідження.
АіВ 4. Оцінювати результати власної професійної роботи й відповідати за особистий професійний розвиток.
АіВ 5. Приймати самостійно рішення на основі набутих фундаментальних знань у різних правових ситуаціях, формувати юридичні висновки, правову позицію, бути лідером, відповідати за командну роботу.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Теорія та філософія права, Історія держави і права України, Історія держави і права зарубіжних країн, Фахові правничі дисципліни.
Супутні і наступні навчальні дисципліни: Загальнотеоретичні особливості досліджень у праві, Проблеми філософсько-правових наукових досліджень, Правова глобалістика, Філософсько-юридична культура наукового тексту
Короткий зміст навчальної програми: «Методологічні засади історико-правових досліджень» – навчальна дисципліна, що орієнтує здобувачів третього рівня вищої освіти на поглиблене дослідження основ методології здійснення успішних історико-правових досліджень, а також розуміння теоретико-методологічних засад генезису законодавчої бази певної суспільної сфери чи розвитку окремої галузі права. Вивчення дисципліни сприятиме поглибленню історико-правових знань та формування практичних умінь щодо переосмислення права та держави крізь призму антропоцентризму та історико-правових концепцій, набуття ґрунтовних теоретичних знань щодо розуміння права як природного феномену, історичного явища і як самостійної соціокультурної цінності, формування здатності кваліфікувати явища та події правової дійсності, а також розуміти характер процесів, що відбуваються у правовій системі держави, розвиток умінь планувати і проводити порівняльні історико-правові дослідження, виявляти сучасні тенденції і напрями розвитку правової системи України, спосібності самостійно проводити наукові дослідження та усвідомлювати і нести особисту відповідальність за одержані наукові результати дослідження. Навчальний курс передбачає освоєння таких професійних даних, які сприятимуть методологічному осмисленню і творчому пошуку шляхів вирішення актуальних світоглядних та прикладних проблем – правничої науки та практики.
Опис: 1. Історико-правове дослідження як модус розвитку української фундаментальної науки. Феномен науки: поняття та функції. Структурна класифікація наук. Право (юридичні науки): об’єкт, предмет і система. Наукове дослідження: поняття та види. Методологія науки: поняття, функції, структура. Структура методології правової науки.
2. Парадигмальні засади наукових досліджень. Генезис сучасної наукової картини світу. Сучасний тип науково-правового мислення. Правові наукові парадигми. Праворозуміння як теоретична основа дослідження. Саморефлексія як методологічний принцип сучасного наукового пізнання. Правосвідомість як предметне поле правового самопізнання та науково-юридичного пізнання.
3. Методологічний підхід як інструмент пізнання історико-правового явища. Інтерпретація поняття «методологічний підхід» у сучасній правничій науці. Методологічний підхід як феномен та категорія історії права. Методологічні підходи в історико-правових дослідженнях. Плюралізм підходів як чинник утвердження методології сучасного права.
4. Методи історико-правових досліджень. Метод наукового дослідження: концептуальні основи розуміння. Філософські методи науково-правових досліджень. Загальнонаукові методи науково-правових досліджень. Спеціальні методи науково-правових досліджень.
5. Організація історико-правових досліджень. Організація наукової діяльності в Україні. Історико-правові дослідження у закладах вищої освіти. Потенціал наукових кадрів в Україні: склад та підготовка. Міжнародне співробітництво у сфері наукових історико-правових досліджень.
6. Інформаційне забезпечення історико-правових досліджень. Поняття та види інформаційного забезпечення наукових досліджень. Система джерел наукової інформації. Пошук та відбір джерельної бази дослідження. Електронний пошук наукової інформації.
7. Історико-правове дослідження як процес: логіка та етапи проведення. Категоріально-понятійний апарат наукового дослідження. Процес наукового дослідження: загальна характеристики та етапи проведення. Тема наукового дослідження: критерії вибору, порядок конкретизації. Поняття наукової проблеми та її види. Наукова гіпотеза: постановка і формулювання.
8. Результати історико-правового дослідження: оформлення та апробація. Науковий стиль мовлення. Юридичні терміни: поняття та види. Форми наукових праць. Дискусія та інші форми наукового спілкування. Композиція дисертаційного дослідження.
Методи та критерії оцінювання: Для формувань уміння та навичок застосовуються методи навчання: вербальні/словесні (лекція, пояснення, розповідь, бесіда); наочні (спостереження, ілюстрація, демонстрація); пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний (передбачає презентацію готової інформації викладачем та її засвоєння аспірантами); репродуктивний, в основу якого покладено виконання різного роду завдань за зразком; метод проблемного викладу; науково-пошуковий, евристичний та дослідницький методи тощо.
Перевага продуктивним методам: проблемний виклад, науково-пошукові та дослідницькі методи, презентації, проєкти, кейс-стади, тренінги, бесіди і дискусії, робота у ВНС, «електронні лекції», семінари, дистанційні консультації – спрямовані на активізацію і стимулювання навчально пізнавальної діяльності аспіранта.
Методи діагностики знань за посередництвом яких визначають рівень досягнення запланованих пізнавальних результатів з навчальної дисципліни «Методологічні засади історико-правових досліджень», характеризуються прозорими критеріями оцінювання, забезпечують об’єктивний поточний та підсумковий контролі.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни «Методологічні засади історико-правових досліджень» для аспірантів денної та заочної форми навчання складається з оцінки результатів навчання при проведенні контрольного заходу під час семестрового контролю у формі екзамену.
Під час контрольних заходів застосовується система об’єктивної оцінки знань, навичок та умінь, зокрема, з використанням інноваційних технічних засобів, інтерактивних платформ. Тестові завдання з навчальної дисципліни «Методологічні засади історико-правових досліджень» – для поточного і підсумкового контролю знань аспіранта, є складовими навчально-методичного комплексу, входять до пакетів кваліфікаційних завдань з навчальної дисципліни.
Засобами діагностики знань (успішності навчання, якісних та кількісних показників) виступають: проведення поточного і семестрового контролю знань.
Критерії оцінювання результатів навчання: Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни «Методологічні засади історико-правових досліджень» для аспірантів складається з суми оцінки поточного контролю результатів навчання упродовж семестру та оцінки результату навчання при проведенні контрольного заходу під час семестрового контролю у формі екзамену.
Максимальна кількість балів за підсумковий контроль становить 100 балів, з яких 40 балів – за поточний контроль та 60 балів – екзаменаційний контроль.
Поточний контроль проводиться на кожному практичному занятті та за результатами виконання завдань самостійної роботи. Він передбачає оцінювання теоретичної підготовки здобувачів вищої освіти із зазначеної теми (у тому числі, самостійно опрацьованого матеріалу) під час роботи на практичних заняттях та виконання реферативних робіт.
Максимальна оцінка в балах поточного контролю становить 40 балів, з яких: 20 балів – усне опитування аспірантів на практичних заняттях; 20 балів – виступ на практичних заняттях з доповіддю. Усі бали здобуті аспірантом на практичних заняттях підсумовуються.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Азарян А. А., Азарян Р. С. Основи наукових досліджень: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Кривий Ріг: Вид. центр КТУ, 2010. 231 с.
2. Антонюк В. С., Полонський Л. Г., Аверченков В. І., Малахов Ю. А. Методологія наукових досліджень: навч. посіб. Київ : НТУУ КПІ, 2015. 276 с.
3. Афанасьєв А. О., Кузькін Є. Ю. Основи наукових досліджень : навчальний посібник. Харків: ХНЕУ, 2005. 96 с.
4. Безклубий І. Методологія в праві: монографія. Київ: Грамота, 2017. 658 с.
5. Білецький Б., Доброжанський О. Основи наукових досліджень: категорії, поняття, терміни, нормативні документи: навчальний посібник-довідник. Чернівці: Технодрук, 2010. 380 с.
6. Бобилєв В. П., Іванов І. І., Пройдак Ю. С. Методологія та організація наукових досліджень: підручник. Дніпро: ІМА-пресс, 2014. 644 с.
7. Габович О. і ін., Кузнецов В., Семенова Н. Українська фундаментальна наука і європейські цінності. Київ: Вид. Дім «Києво-Могилянська академія», 2016. 284 с.
8. Зацерковний В. І., Тішаєв І. В., Демидов В. К. Методологія наукових досліджень : навч. посіб. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2017. 236 с.
9. Кучук А.М. Основи теорії правового поліцентризму: монографія. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2017. 312 с.
10. Рабінович П. М. Основи теорії та філософії права: Навчальний посібник. Львів: «Медицина і право», 2021. 256 с.
11. Електронний навчально-методичний комплекс з дисципліни «Методологічні засади історико-правових досліджень» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=9339
12. http://portal.rada.gov.ua – офіційний сайт Верховної Ради України.
13. http://www.president.gov.ua – офіційне Інтернет представництво Президента України.
14. http://www.kmu.gov.ua/control – єдиний веб-портал органів виконавчої влади України.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).